Рішення

від 17.12.2020 по справі 910/14525/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2020Справа № 910/14525/20

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Метиз-Маркет" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" стягнення 239 222, 03 грн Суддя Підченко Ю.О. Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метиз-Маркет" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі - відповідач) про стягнення 235 506, 94 грн основного боргу, 7 335, 46 грн пені, 1 833, 86 грн 3% річних та 1 881, 23 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором поставки № 53-127-01-20-00962 від 23.04.2020 та не оплатив поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2020 відкрито провадження у справі №910/14525/20. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Поряд із тим, розглядаючи дану справу судом враховано, що згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19" від 11.03.2020 за №211 з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.

В подальшому, Кабінетом Міністрів України було винесено ряд постанов, а саме - постанови № 239 від 25.03.2020, № 392 від 20.05.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020 та № 956 від 13.10.2020, відповідно до яких термін карантину неодноразово подовжувався та станом на момент розгляду даної справи термін карантину продовжено до 31.12.2020.

Між тим, 02.04.2020 набули чинності зміни до Господарсько-процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) ". Згідно вказаного Закону пункт 4 Прикінцевих положень ГПК України викладений в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згодом, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020, було внесено зміни до пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, та викладено його у наступній редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Прикінцевими положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Вказаний Закон набув чинності 17.07.2020.

Поряд із тим, суд враховує положення статті 64 Конституції України якою передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану. Відтак право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Водночас, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов`язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, з урахуванням наявного у сторін права на продовження відповідних процесуальних строків у зв`язку із запровадженням карантину, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків у зв`язку із запровадженням карантину не подавав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метиз-Маркет" (за договором - Постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі директора Відокремленого підрозділу "Атомремонтсервіс" Шикуна Віталія Анатолійовича, що діяв на підставі довіреності від 29.03.2019 (реєстраційний номер 489) (за договором - Покупець) було укладено договір постачання № 53-127-01-20-00962 (надалі - Договір), за умовами якого, Постачальник зобов`язався в порядку і на умовах, визначених в Договорі, поставити товар згідно зі специфікацією до договору (ДК 021:2015 код 44310000-6 Вироби з дроту (Дріт зварювальний, електроди, припій)), далі іменовану - "Продукція", а Покупець зобов`язався в порядку і на умовах, визначених в Договорі, прийняти і сплатити Продукцію (п. 1.1. Договору).

При цьому, найменування продукції, технічні характеристики, ціна, склад, комплектність, кількість товару зазначаються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору (п. 1.3. Договору).

Пунктом 3.1. Договору погоджено, що сума Договору складає 196 255,78 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 39 251,16 грн, всього з ПДВ 235 506,94 грн (двісті тридцять п`ять тисяч п`ятсот шість грн дев`яносто чотири коп).

Відповідно до п. 3.5 Договору, оплата поставленої Продукції відбувається протягом 30 календарних днів з моменту постачання Продукції при наданні податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому чинним законодавством порядку та строки.

При цьому Продавець товарів, виконавець робіт, послуг, що є платником ПДВ, надає Покупцю квитанцію про реєстрацію, електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" у строки, визначені для реєстрації податкової накладної у ЄРПН (п. 3.6. Договору).

Датою постачання вважається дата в видатковій накладній, яка підтверджує отримання Продукції (п. 4.4. Договору).

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) даний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із погодженої між сторонами специфікації №1 (додаток № 1 до Договору) від 23.04.2020, сторони визначили технічні характеристики, ціну, склад, комплектність та кількість Продукції на загальну суму 235 506,94 грн з ПДВ.

Факт поставки позивачем відповідачеві Продукції підтверджується видатковими накладними № 525 від 20.05.2020 на суму 20 062,19 грн з ПДВ та № 468 від 08.05.2020 на суму 214 544,75 грн з ПДВ, а також відповідними товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

При цьому, як вбачається із витягу з реєстру платників податку на додану вартість № 182626450128 і , позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Метиз-Маркет", ІНП: 413170826560) є платником податку на додану вартість (дата реєстрації: 01.06.2017).

Разом із тим, в матеріалах справи міститься лист Відокремленого підрозділу "Атомремонтсервіс" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вих. № 42-38/684/2667 від 06.08.2020), що був наданий останнім у відповідь на лист-претензію позивача (вих. № 24072020-1 від 24.07.2020) з вимогою про сплату заборгованості за Продукцію, поставлену за Договором на суму 235 506,94 грн з ПДВ та у якому згаданий Відокремлений підрозділ відповідача підтверджує наявність заборгованості на вказану суму за Договором з ПДВ та вказує на те, що вона виникла у зв`язку із відсутністю належного фінансування відповідача та при цьому відповідачем було підтверджено зобов`язання погасити заборгованість.

Таким чином, з відповіді структурного підрозділу відповідача, який за Договором є покупцем Продукції, вбачається що товар був відповідачем прийнятий, при цьому у листі визнаний обов`язок щодо оплати його вартості з урахуванням ПДВ.

При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивачем не було надано відповідачем відповідні податкові накладні відповідно до п. 3.6. Договору, позаяк з листування сторін вбачається, що дані обставини сторонами не оспорюються, а відтак, слід дійти висновку, що термін оплати Продукції згідно видаткових накладних № 525 від 20.05.2020 на суму 20 062, 19 грн з ПДВ та № 468 від 08.05.2020 на суму 214 544, 75 грн з ПДВ слід обраховувати з моменту постачання Продукції з урахуванням п. п. 3.6., 4.4. Договору, тобто з моменту підписання вказаних видаткових накладних.

Доказів оплати вартості Продукції на загальну суму 235 506,94 грн відповідно до умов Договору та згідно вказаних вище видаткових накладних, відповідачем суду не надано, а відтак відповідачем порушено права позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

Поряд із тим, на виконання ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує як джерело права практику Європейського суду з прав людини, зокрема Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17.06.2011), відповідно до якого суд, при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас, частина 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Також, суд приймає до уваги рішення від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішення від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України", у яких зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відтак, відсутність надходжень бюджетних коштів не нівелює обов`язку відповідача з оплати Продукції за Договором.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 21.02.2018 у справі № 923/1292/16, від 23.03.2018 по справі №904/6252/17, від 28.01.2019 по справі №917/611/18.

За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 235 506, 94 грн основного боргу є обґрунтованими, а тому позов у даній частині вимог підлягає задоволенню в повному обсязі.

Поряд із тим, за приписами ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 883, 86 грн, що нараховані за період з 19.06.2020 по 21.09.2020, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати товару за Договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд приходить до висновку, що він є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 1 833, 86 грн є обґрунтованими та арифметично вірним, а тому позов у даній частині вимог підлягає задоволенню.

Разом із тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат в сумі 1 881, 23 грн, судом встановлено, що у місяцях, за які позивачем заявлено нарахування інфляційних втрат, а саме - за липень та серпень 2020 року, індекс інфляції є від`ємним (наявна дефляція), а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 1 881, 23 грн є необґрунтованими та позов уданій частині вимог не підлягає задоволенню.

Також, згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Так, відповідно до п. 7.6 Договору, за порушення зазначених у Договорі термінів оплати Продукції, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня, від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочки.

У зв`язку із простроченням відповідачем термінів оплати Продукції, що визначені умовами Договору, позивачем на підставі зазначеного п. 7.6. Договору, нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 7 335, 46 грн за період 19.06.2020 по 21.09.2020.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку із чим позов у даній частині вимог також підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 126, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Метиз-Маркет" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метиз-Маркет" (04215, м. Київ, вул. Світлицького, 26-Б, кв. 203; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 41317084) 235 506, 94 грн основного боргу, 7 335, 46 грн пені, 1 833, 86 грн 3% річних та 3 560,11 грн судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Метиз-Маркет" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 22.12.2020 року.

Суддя Ю.О. Підченко