Рішення

від 17.12.2020 по справі 910/12977/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2020Справа № 910/12977/20 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова Група "Оріон" стягнення 132 597,57 грн Суддя Підченко Ю.О. Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова Група "Оріон" (надалі - відповідач) про стягнення боргу в сумі 471 401, 76 грн, пені в сумі 34 063, 29 грн, 3% річних в сумі 7 842, 28 грн, штрафу в сумі 90 692, 00 грн, нарахованих позивачем у зв`язку із тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання з оплати вартості поставленого позивачем товару за договором поставки № 10-01-20/П від 10.01.2020 щодо своєчасної сплати за отриманий товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2020 відкрито провадження у справі №910/12997/20. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Поряд із тим, розглядаючи дану справу судом враховано, що згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19" від 11.03.2020 за №211 з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.

В подальшому, Кабінетом Міністрів України було винесено ряд постанов, а саме - постанови № 239 від 25.03.2020, № 392 від 20.05.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020 та № 956 від 13.10.2020, відповідно до яких термін карантину неодноразово подовжувався та станом на момент розгляду даної справи термін карантину продовжено до 31.12.2020.

Між тим, 02.04.2020 набули чинності зміни до Господарсько-процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)". Згідно вказаного Закону пункт 4 Прикінцевих положень ГПК України викладений в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згодом, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020, було внесено зміни до пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, та викладено його у наступній редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Прикінцевими положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Вказаний Закон набув чинності 17.07.2020.

Поряд із тим, суд враховує положення статті 64 Конституції України якою передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану. Відтак право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Водночас, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов`язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, з урахуванням наявного у сторін права на продовження відповідних процесуальних строків у зв`язку із запровадженням карантину, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

Поряд із тим, 19.10.2020 від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (направлена засобами поштового зв`язку 13.10.2020), у якій позивач зазначив, що відповідачем було сплачено суму основного боргу в розмірі 471 401, 76 грн в повному обсязі, у зв`язку із чим позивач просив суд зменшити заявлену до стягнення з відповідача суму основного боргу та стягнути лише суми неустойки, а також просив суд повернути 6 958, 00 грн надмірно сплаченого судового збору у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

Так, згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 162 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов`язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

З урахуванням вищевикладеного, слід дійти висновку, що надана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог є обґрунтованою та приймаються судом до розгляду, у зв`язку із чим, новою ціною позову, виходячи з якої розглядається дана справа є 132 597,57 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків у зв`язку із запровадженням карантину не подавав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

10.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" (далі за договором - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова Група "Оріон" (далі за договором - Покупець) був укладений договір поставки №10-01-20/п (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити металопрокат (надалі - Товар) в асортименті та за цінами, вказаними у Додатку (Специфікації) та Додаткових угодах до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

Пунктом 3.8 Договору визначено, що датою поставки вважається дата відвантаження Товару, зазначена у видатковій або товарно-транспортній накладній

При цьому право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Товару, про що свідчить документ про передачу Товару - видаткова накладна, підписана уповноваженим представником Покупця, або товарно-транспортна накладна, якщо Товар передається перевізнику (п. 3.7 Договору).

Згідно 5.1 Договору, ціна кожного найменування Товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії Товару на узгоджений обсяг та період поставки вказується в Додатку (Специфікації) або Додаткових угодах до цього Договору.

Пунктом 5.3 Договору визначено що загальна сума Договору складається із загальної суми всіх Додатків (Специфікацій) до даного Договору та/або видаткових/залізничних накладних, на підставі яких здійснюється поставка Товару.

За умовами п. 5.6. Договору, порядок та умови оплати вказуються Сторонами в Додатках (Специфікаціях) до даного Договору.

Пунктом 5.8 Договору визначено що датою оплати Товару вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) даний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, в матеріалах справи містяться узгоджені між сторонами специфікація №1 (додаток №1 від 24.01.2020 до Договору) та специфікація №2 (додаток №2 від 27.01.2020 до Договору), пунктом 3 яких сторони погодили умови поставки товару: 100 % оплата протягом 45-ти календарних днів з дати відвантаження товару. Строк поставки січень 2020 року (п. 4 вказаних специфікацій).

На виконання зазначених специфікацій позивач поставив відповідачеві товар в асортименті на загальну суму 471 401,76 грн, що підтверджується видатковою накладною №12 від 24.01.2020 на суму 471 401,76 грн (в т. ч. ПДВ 78 566,96 грн) та товарно-транспортною накладною (ТТН) №312 від 24.01.2020, а також товар на загальну суму 535 518,60 грн (в т. ч. ПДВ 89 253,10 грн), що підтверджується видатковою накладною № 21 від 06.02.2020 на 535 518,60 грн (ПДВ 89 253,10 грн) та ТТН №321 від 06.02.2020 (копії зазначених видаткових накладних та ТТН містяться в матеріалах справи).

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, за видатковою накладною №12 від 24.01.2020 на суму 471 401,76 грн відповідач мав розрахуватися протягом 45-ти календарних днів, тобто до 09.03.2020 включно, а за видатковою накладною №21 від 06.02.2020 на суму 535 518,60 грн - до 22.03.2020 включно.

Між тим, позивач вказує на те, що відповідач розрахувався за поставлений товар по видатковій накладній №21 від 06.02.2020 (позивач вказує, що залишок заборгованості по даній накладній складає 435 518,60 грн) згідно платіжних доручень №1615 від 24.03.2020 на суму 50 000,00 грн, №1638 від 27.03.2020 на суму 50 000,00 грн, № 1660 від 31.03.2020 на суму 100 000,00 грн, № 1699 від 03.04.2020 на суму 100 000,00 грн, № 1738 від 15.04.2020 на суму 35 518,60 грн, № 681 від 29.04.2020 на суму 100 000,00 грн з порушенням термінів.

Поряд із тим, заборгованість по видатковій накладній №12 від 24.01.2020 на суму 471 401,76 грн (суму заявленого у даному позові основного боргу) відповідач погасив в повному обсязі вже після звернення позивача до суду із даним позивом, а саме - платежами від 18.09.2020 на суму 50 000,00 грн, від 24.09.2020 на суму 100 000,00 грн та від 01.10.2020 на суму 321 401,76 грн, про що позивачем відображено у доданому до заяви про зменшення розміру позовних вимог акту звірки взаєморозрахунків, тобто за основний борг відповідач розрахувався під час розгляду даної справи судом.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на те, що відповідач сплатив на користь позивача заборгованість за поставлений товар в повному обсязі, позивач зменшив розмір заявлених позивних вимог та просить суд стягнути лише пеню в сумі 34 063, 29 грн, 3% річних в сумі 7 842, 28 грн, а також штраф в сумі 90 692, 00 грн, нараховані за прострочення термінів оплати товару.

За приписами ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поряд із тим, за приписом ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Так, підписавши вказаний Договір сторони погодили, що за прострочення строків оплати Товару, Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення (п. 8.7. Договору).

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню, нараховану на підставі п. 8.7. Договору в загальній сумі 34 063, 29 грн та 3% річних в загальній сумі 7 842, 28 грн окремо по кожній із видаткових накладних в наступному порядку.

По видатковій накладній №12 від 24.01.2020 на суму 471 401,76 грн нараховано 3 % річних в сумі 6 568, 70 грн та пеню в сумі 33 513, 26 грн за період з 10.03.2020 по 26.08.2020 в обрахунку від суми 471 401, 76 грн. Розрахунок у даній частині перевірено судом та встановлено, що він є арифметично вірним.

Поряд із тим, по видатковій накладній №21 від 06.02.2020 на суму 535 518,60 грн (залишок заборгованості - 435 518,60 грн) позивачем нараховано до стягнення 3 % річних в загальній сумі 715,58 грн з урахуванням оплат, що були здійснені відповідачем за період з 24.03.2020 по 28.04.2020, в тому числі:

- 82,50 грн за період з 28.03.2020 по 30.03.2020 в обрахунку від суми 335 518,60 грн;

- 133,30 грн за період з 03.04.2020 по 14.04.2020 в обрахунку від суми 135 518,60 грн;

- 499,77 грн за період з 15.04.2020 по 28.04.2020 в обрахунку від суми 435 518,60 грн.

Водночас, перевіривши розрахунок позивача 3 % річних у даній частині, судом встановлено, що він є невірним з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, відповідач розрахувався із позивачем по видатковій накладній №21 від 06.02.2020 на суму 535 518,60 грн (залишок заборгованості - 435 518,60 грн) в наступному порядку:

- 24.03.2020 на суму 50 000,00 грн;

- 27.03.2020 на суму 50 000,00 грн;

- 31.03.2020 на суму 100 000,00 грн;

- 02.04.2020 на суму 100 000,00 грн;

- 15.04.2020 на суму 35 518,60 грн;

- 29.04.2020 на суму 100 000,00 грн.

А відтак, за період з 15.04.2020 по 28.04.2020 розрахунок 3 % річних мав здійснюватися в обрахунку від суми 100 000,00 грн, а не від суми 435 518, 60 грн як на те вказує позивач і тому 3 % річних від вказаної суми за період з 15.04.2020 по 28.04.2020 має становити 122,95 грн, а не 499,77 грн як заявлено у позовній заяві.

Разом із тим, перевіривши розрахунок позивача в частині пені, нарахованої за прострочення оплати по видатковій накладній №21 від 06.02.2020 на суму 535 518,60 грн (залишок заборгованості - 435 518,60 грн) за період з 28.03.2020 по 30.03.2020 в обрахунку від залишку заборгованості в сумі 335 518,60 грн, що був у даний проміжок, судом встановлено, що він є арифметично вірним.

Окрім того, пунктом 8.8 Договору встановлено, що крім сплати пені за той самий Період Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого Товару в зазначені в Договорі та додатках до нього строки.

Так, на підставі зазначеного п. 8.8 Договору, позивачем нараховано до стягнення з відповідача штраф в загальній сумі 90 692, 00 грн, що включає в себе 47 140, 00 грн штрафу, нарахованого за прострочення оплати заборгованості по видатковій накладній № 12 від 24.01.2020 на суму 471 401, 76 грн та 43 551, 86 грн штрафу, нарахованого за прострочення оплати заборгованості по видатковій накладній №21 від 06.02.2020 на суму 535 518, 60 грн (залишок заборгованості - 435 518,60 грн). Перевіривши даний розрахунок штрафу, суд приходить до висновку, що він є арифметично вірним.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в загальній сумі 34 063, 29 грн та штрафу в загальній сумі 90 692, 00 грн є обґрунтованими, а тому позов у даних частинах вимог підлягає задоволенню в повному обсязі.

У той же час, вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 7 842, 28 грн є обґрунтованими частково, на суму 7 465,46 грн та відповідно - позов у частині стягнення 3 % річних піддягає частковому задоволенню, на вказану суму.

Судом прийнято до уваги викладене позивачем у позовній заяві прохання про врахування положення частини 10 ст. 238 ГПК України згідно з яким суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Водночас, з огляду на те, що відповідач станом на момент розгляду справи по суті сплатив суму основного боргу, то відповідно-й відсутньою є сума, на яку-б суд зобов`язав нарахувати відсотки та пеню, позаяк після зменшення позовних вимог, заявленими до стягнення позивачем лишились лише відсотки та пеня, нараховані на суму основного боргу, яка у свою чергу була сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі,

Тобто, основне зобов`язання, на підставі якого мали-б нараховуватись пеня та відсотки після ухвалення рішення - станом на момент винесення рішення вже є відсутнім, з огляду на його повне виконання відповідачем.

Стосовно розподілу судових витрат у даній справі, а також прохання позивача про повернення йому надмірно сплаченої судового збору через заявлене ним зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

За змістом частини 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

Так, згідно п. 1. ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак, оскільки позивачем було заявлено зменшення розміру позовних вимог, яке було прийнято судом, поверненню на користь позивача підлягає надмірно сплачена ним сума судового збору в розмірі 6 958, 00 грн.

Поряд із тим, статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В матеріалах справи міститься додаткова угода № 03/08/01 від 03.08.2020 до договору про надання правової №11-02/19-ЮО від 11.02.2019, що укладена між Адвокатським об`єднанням "Право Групп" в особі Голови Єрмак Людмили Борисівни та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" (за договором - Клієнт), пунктом 1 якої сторони погодили, що відповідно до п. 4.1 Договору сума винагороди (гонорару) по справі за позовом ТОВ "Сота Україна" до ТОВ "Промислова Група "Оріон" про стягнення основного боргу, пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат за договором поставки №10-01-20/п від 10.01.2020 складає 3 000,00 (три тисячі) грн.

При цьому, в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі наданих послуг № 25 від 25.09.2020 про надання послуг Адвокатським об`єднанням "Право Групп" в особі Голови Єрмак Людмили Борисівни на користь позивача та платіжне доручення № 210 від 27.08.2020, що засвідчує оплату послуг про надання правової допомоги в сумі 3 000, 00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 126, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова Група "Оріон" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 38942771) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" (04111, м. Київ, вул. Черняховського, буд. 29; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 41323412) пеню в сумі 34 063, 29 грн, штраф в сумі 90 692, 00 грн, 3 % річних в сумі 7 465,46 грн, судовий збір в сумі 2 096,03 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 991, 47 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" (04111, м. Київ, вул. Черняховського, буд. 29; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 41323412) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 6 958,00 грн, перерахований згідно з платіжним дорученням № 208 від 26.08.2020, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 910/12977/20.

5. Підставою повернення судового збору є дане рішення, яке затверджено гербовою печаткою Господарського суду міста Києва.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 22.12.2020 року.

Суддя Ю.О. Підченко