Рішення

від 22.12.2020 по справі 910/15174/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.12.2020Справа № 910/15174/20

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго

до Товариства з обмеженою відповідальністю Златовлад

про стягнення 197977,47 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

У жовтні 2020 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з указаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Златовлад (далі - Відповідач) 178008,28 грн. заборгованості за поставлену Відповідачу за період з жовтня 2018 року до липня 2020 року теплову енергію, а також нарахованої за прострочення сплати вказаної заборгованості 6077,37 грн. інфляційних втрат, 6063,04 грн. 3% річних та 7828,78 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору №9817001-01 на постачання теплової енергії від 11.10.2018, укладеного між сторонами (далі - Договір).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені докази виконання Позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання Відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення Відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача, яку вказану у позові та зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом.

Із залученого до матеріалів справи листа, у якому Відповідачу направлялася копія ухвали, убачається, що даний лист було суду повернуто поштою у зв`язку з тим, що працівникам пошти не вдалося вручити лист Відповідачу, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.

Інших адрес Відповідач суду не повідомляв та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інші адреси відсутні, тому суд позбавлений можливості направити ухвалу на інші адреси, на які раніше не направляв.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду Відповідачем та повернення їх до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого Відповідача щодо його належного отримання, тобто, його власною волею, оскільки відомості, зокрема, про адресу місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань подає сам Відповідач.

Відтак, Відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а Відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність.

За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

11.10.2018 між Позивачем (Теплопостачальна організація) та Відповідачем (Абонент) було укладено Договір, предметом якого, відповідно до пункту 1.1, є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що при виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМУ, Правилами технічної експлуатації теплових установ і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 2.2.1 Договору Позивач зобов`язався постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Відповідно до додатку № 8 до Договору об`єктом Відповідача, опалення якого здійснюється від теплових мереж Позивача, є нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Володимирська, буд. 22, загальною площею 212.80 кв. м. (далі - Приміщення).

Відповідач зобов`язувався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору (пункти 2.3.1, 2.3.2 Договору).

Відповідно до пункту 1 Додатку 3 до Договору розрахунки з Відповідачем за відпущену теплову енергію Позивачем проводяться згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими відповідним органом у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктами 1, 2 Додатку 4 до Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. Відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Позивачу вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформляє Договір про заставу майна, згідно із Законом України Про заставу , як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Оплата здійснюється на окремі рахунки, за кожною тарифною групою окремо.

Договір набуває чинності з 01.05.2018 та діє до 15.04.2019. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із Сторін (пункти 8.1, 8.4 Договору).

Відповідно до пункту 8.3 Договору припинення дії Договору не звільніє Відповідача від обов`язку повної сплати вартості спожитої теплової енергії.

На підставі вказаного Договору Позивач у спірний період з жовтня 2018 року до квітня 2020 року включно поставляв до Приміщення теплову енергію.

Факт постачання Відповідачу теплової енергії та її обсяг підтверджуються залученими до матеріалів справи: копіями Договору, разом із додатками; копіями корінців нарядів на включення та відключення об`єктів теплоспоживання, які складені Позивачем; актами приймання-передавання товарної продукції за період з жовтня 2018 року по квітень 2020 року; обліковими картками за період з жовтня 2018 року по квітень 2020 року.

Матеріали справи не містять доказів того, що Відповідачем були висловлені якісь претензії щодо кількості, якості чи вартості поставленої теплової енергії. Відповідач не надав суду відповідних заперечень і доказів на спростування зазначеного.

Відповідно до пункту 3 Додатку № 4 до Договору Відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: пр-т. Повітрофлотський, буд 58, оформлену Позивачем: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітній період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Позивач повертає в ЦОК); акт виконаних робіт.

Частиною 6 статті 19 Закону України Про теплопостачання передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Проте, як зазначає Позивач, у вищевказаний період Відповідач неналежним чином та не в установлені Договором строки виконував свій обов`язок щодо розрахунків за Договором за поставлену йому теплову енергію, внаслідок чого за вказаний період у нього утворився перед Позивачем борг у сумі 178008,28 грн.

Доказів, які б спростовували розмір наданих послуг з теплопостачання суду не надано.

Також не подано доказів належної оплати цих послуг.

Враховуючи наведені докази та положення статей 74, 79 ГПК України, суд вважає доведеною обставину постачання на користь Відповідача теплової енергії та наявності у останнього заборгованості з її оплати у вказаній вище сумі.

Проте, порушуючи умови Договору, Відповідач своєчасно не вносив плату за спожиту теплову енергію, в результаті чого у нього за вищевказаний період утворилась зазначена вище заборгованість.

За таких обставин справи, позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За своєю правовою природою Договір є договором енергопостачання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Однак, як слідує з пояснень Позивача, та не спростовується матеріалами справи, Відповідач у порушення умов Договору та зазначених вимог закону свої зобов`язання з оплати отриманої теплової енергії виконав не у повному обсязі, внаслідок чого за Відповідачем обліковується за спірний період заборгованість у сумі 178008,28 грн., яка Відповідачем належними та допустимими доказами не спростована.

Доказів оплати вищевказаної суми боргу станом на момент вирішення спору матеріали справи не містять.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно з частиною 1 статті 230 та частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України пеня за цим Кодексом визнається штрафною санкцією, нарахування якої, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 7 Додатку № 4 Договору Відповідачу на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) Позивачем нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З доданих до позовної заяви детальних розрахунків Позивача вбачається, що ним за період (з листопада 2018 року до липня 2020 року) та на суму прострочення нараховані Відповідачу 6077,37 грн. інфляційних втрат, 6063,04 грн. 3% річних та 7828,78 грн. пені.

Заперечень щодо здійснених Позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованої заборгованості та штрафних і фінансових санкцій, Відповідачем суду надано не було.

Судом перевірено наданий Позивачем розрахунок вищевказаних сум фінансових та штрафних санкцій, і визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, а відтак, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Златовлад (Україна, 01001, місто Київ, вул. Прорізна, будинок 23А, приміщення 1Б; ідентифікаційний код 31511949) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (Україна, 01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) 178008,28 грн. (сто сімдесят вісім тисяч вісім гривень 28 копійок) заборгованості за спожиту теплову енергію, 6077,37 грн. (шість тисяч сімдесят сім гривень 37 копійок) інфляційних втрат, 6063,04 грн. (шість тисяч шістдесят три гривні 04 копійки) 3% річних, 7828,78 грн. (сім тисяч вісімсот двадцять вісім гривень 78 копійок) пені, а також 2969,66 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень 66 копійок) судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків