Рішення

від 22.12.2020 по справі 910/15926/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.12.2020Справа № 910/15926/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМП

до Товариства з обмеженою відповідальністю С.Т.Т.

про стягнення 56 711, 41 грн,

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛІМП (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю С.Т.Т. (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 56 711, 41 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 526, 611, 612 ЦК України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором про транспортно-експедиторські послуги №OL-0612/19 від 06.12.2019, в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/15926/20, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

16.11.2020 від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи: копії заявки на транспортне замовлення № АО-141 від 06.12.2019, копії акту виконаних робіт № 409 від 24.12.2019, копії платіжного доручення № 76 від 28.02.2020 та копії відомості розрахунків вартості автотранспортних послуг та суми претензійних вимог.

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 22.10.2020 про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02150, місто Київ, вулиця Тампере, будинок 5, офіс 501.

Станом на дату розгляду справи по суті до суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105475010317, відповідно до якого ухвала Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 була вручена відповідачу 28.10.2020.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними в ній документами відповідно до ч.5 ст.252 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.12.2019 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений договір про транспортно-експедиторські послуги № OL-0612/19 (далі - договір) згідно умов п.п. 1.1. якого, виконавець зобов`язується доставити ввірений йому замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу погоджену сторонами плату.

Відповідно до п. п. 2.1. договору, замовлення транспортних послуг здійснюється замовником на підставі заявок або інших документів, зі змісту яких випливає прохання замовника здійснення перевезення вантажу.

Протягом 12 годин з моменту отримання заявки, виконавець, у разі прийняття заявки до виконання на викладених в ній умовах, факсимільним або іншим засобом зв`язку інформує замовника про реєстраційний номер транспортного засобу, що буде здійснювати перевезення, та паспортні данні водія. Вразі неможливості надання транспортних послуг на умовах, що викладені в заявці, виконавець пропонує замовнику інші умови надання транспортних послуг (п. 2.4. договору).

Пунктом 4.8. договору сторони передбачили, що забезпечити проведення процедур завантаження/розвантаження транспортного засобу, в тому числі, на шляху його прямування, а також, процедур митного оформлення вантажу та транспортного засобу:

- протягом 48 годин, якщо такі процедури проводяться в межах території України або інших країнах СНД;

- протягом 24 годин - на території інших країн, за винятком вихідних та святкових днів країни перебування.

Наднормативний простій, тобто простій транспортного засобу понад вказаний вище час, сплачується замовником за умови отримання до початку наднормативного простою від виконавця повідомлення про можливість наднормативного простою та надання виконавцем оригіналів документів, що підтверджують факти простоїв, а саме - товарно-транспортні накладні та/або карти простоїв.

Вартість транспортних послуг та термін проведення розрахунків за транспортні послуги визначається в заявках замовника, узгоджених з виконавцем, або в інших, погоджених сторонами документах та вказується у виставлених виконавцем рахунках. У випадку, якщо сторонами в замовленні на перевезення визначено вартість перевезення вантажу в іноземній валюті, то розрахунки здійснюються в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату розвантаження (п. 5.1., 5.2. договору).

Згідно з п. 6.6. договору, за наднормативний простій, що визначається відповідно до пункту 4.8. договору, з розрахунком за кожні початі двадцять чотири години, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі, що становить:

- при міжнародних перевезеннях - 1000 грн,

- при перевезеннях по території України - 500 грн.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє безстроково (п. 9.5. договору).

06.12.2019 відповідач подав заявку № АО-142 на транспортне замовлення на виконання перевезення органічного зерна с. Диканька, Полтавська обл. - 17153 Stavenhagen, Germany.

Відповідно до умов оплати визначених у заявці № АО-142 від 06.12.2019, замовник сплачує надані послуги протягом 7-10 банківських днів від дати отримання оригіналів рахунку та ЦМР.

На виконання умов договору, позивачем надано транспортно-експедиторські послуги відповідачу щодо організації перевезення органічного зерна маршрут с. Диканька, Полтавська обл. - 17153 Stavenhagen, Germany.

За вказаною заявкою позивачем виконано транспортні послуги в повному обсязі, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 408 від 24.12.2019, який підписано сторонами та скріплено печатками товариств.

Крім цього, позивачем під час надання таких послуг допущено наднормативний простій, який має бути компенсований відповідачем відповідно до п.4.8. договору, про що складена відомість розрахунків вартості автотранспортних послуг та суми претензійних вимог за наднормативний простій до договору на суму 12 888, 96 грн, яка підписана та скріплена печатками позивача та відповідача.

02.09.2020 позивач звертався з претензію за №1069 до відповідача, з вимогою про сплату протягом 7 банківських днів з дня отримання претензії заборгованість в розмірі 56 711, 41 грн.

Однак, зазначений лист залишено відповідачем без відповіді та реагування.

Враховуючи викладене вище, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми грошових коштів у розмірі 56 711, 41 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України, яка узгоджується із положеннями статті 316 Господарського кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Статтею 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Статтею 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено обов`язок клієнта у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

У відповідності до п. 5.1. договору, вартість транспортних послуг та термін проведення розрахунків за транспортні послуги визначається в заявках замовника, узгоджених з виконавцем, або в інших, погоджених сторонами документах та вказується у виставлених виконавцем рахунках.

У пункті 4.8. договору, визначено, що наднормативний простій, тобто простій транспортного засобу понад вказаний вище час, сплачується замовником за умови отримання до початку наднормативного простою від виконавця повідомлення про можливість наднормативного простою та надання виконавцем оригіналів документів, що підтверджують факти простоїв, а саме - товарно-транспортні накладні та/або карти простоїв.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як передбачено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем, в порядку ГПК України не спростовано, що позивачем на замовлення відповідача надано транспортно-експедиторські послуги з перевезення, а відповідач своєчасно не оплатив такі послуги на загальну суму 56 711, 41 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що сума заборгованості за надані послуги в розмірі 56 711, 41 грн станом на день прийняття рішення відповідачем не сплачена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, факт надання/отримання послуг документально підтверджено, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 56 711, 41 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 56 711, 41 грн заборгованості.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю С.Т.Т. (02150, місто Київ, вулиця Тампере, будинок 5, офіс 501, ідентифікаційний код 41841378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМП (61007, Харківська область, місто Харків, вулиця Свистуна, будинок 3-А, ідентифікаційний код 30035671) 56 711 (п`ятдесят шість тисяч сімсот одинадцять) грн 41 коп. заборгованості та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань