Рішення

від 21.12.2020 по справі 911/2009/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2020 р. Справа № 911/2009/20

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Мишак І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стромат Спецбетон

до Товариства з обмеженою відповідальністю Смарт Універсал Груп

про стягнення 351 112, 04 грн.

Представники:

від позивача: не з`явилися

від відповідача: не з`явилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 240/ПБ-18 від 16.10.2018 у розмірі 356 489, 95 грн., з яких: 309 173, 00 грн. - основного боргу, 36 597, 78 грн. - пені, 5 389, 89 грн. - 3 % річних та 5 329, 28 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо сплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.08.2020 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 21.09.2020 та витребувано у сторін певні документи.

21.09.2020 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли заява № 68/П-02 від 17.09.2020 (вх. № 19918/20 від 21.09.2020) про надання доказів, а також клопотання № 68/П-03 від 18.09.2020 (вх. № 19919/20 від 21.09.2020) про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.09.2020, враховуючи неявку у судове засідання представників сторін та неналежне виконання ними вимог суду, з метою дотримання завдань підготовчого провадження і основних засад господарського судочинства, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 22.10.2020.

До господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 68/П-05 від 12.10.2020 (вх. № 22216/20 від 13.10.2020) про уточнення позовних вимог, у якій він, здійснивши перерахунок позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 351 112, 04 грн. заборгованості за договором поставки № 240/ПБ-18 від 16.10.2018 , з яких: 309 173, 00 грн. -основного боргу, 31 839, 66 грн. - пені, 4 770, 10 грн. - 3 % річних та 5 329, 28 грн. - інфляційних втрат.

13.10.2020 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 68/П-04 від 05.10.2020 (вх. № 22217/20 від 13.10.2020) про надання доказів та про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.

Судове засідання, призначене на 22.10.2020, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Лутак Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2020 розгляд даної справи у підготовчому засіданні призначено на 03.12.2020.

До господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання № 68/П-06 від 20.11.2020 (вх. № 25825/20 від 20.11.2020) про проведення підготовчого засідання без участі учасника судового процесу, у якому він просить суд провести підготовче засідання по справі № 911/2009/20 без участі представника позивача, за наявними в матеріалах справи документами, розгляд заяви про уточнення позовних вимог здійснити без участі представника позивача, за наявними в матеріалах справи документами, закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/2009/20 до судового розгляду по суті за наявними в матеріалах справи документами.

Суд, розглянувши у судовому засіданні 03.12.2020 матеріали справи, керуючись положеннями ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, прийняв заяву позивача № 68/П-05 від 12.10.2020 (вх. № 22216/20 від 13.10.2020) про уточнення позовних вимог, яка за своєю суттю є заявою про зменшення розміру позовних вимог, до розгляду. Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача 351 112, 04 грн. заборгованості за договором поставки № 240/ПБ-18 від 16.10.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2020 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 21.12.2020.

21.12.2020 до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 21.12.2020 (вх. № 31521/20 від 21.12.2020) про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у ній матеріалами.

Представники сторін, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання 21.12.2020 не з`явилися, відповідач причин неявки суду не повідомив та відзиву на позовну заяву не подав.

Враховуючи, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.12.2020, відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом ухвалено рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

16.10.2018 між сторонами укладено договір поставки № 240/ПБ-18, за умовами якого позивач зобов`язався за заявками відповідача передавати у встановлений строк (строки) залізобетонні вироби (ЗБВ), надалі - товар, у власність відповідача та здійснювати доставку товару на об`єкт відповідача, а відповідач зобов`язався приймати товар і сплатити за нього грошову суму на умовах, викладених у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 договору кількість, строки поставки, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що постачається за цим договором, визначається на підставі заявок відповідача.

Згідно з п. 2.2 договору загальна кількість товару остаточно визначається по фактично прийнятій кількості згідно товарно-транспортних/видаткових накладних.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями, за узгодженими сторонами заявками відповідача.

Відповідно до п. 4.1 договору товар поставляється позивачем на об`єкт відповідача, розташований за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вул. Соборна, 2-К, з урахуванням умов цього договору.

Згідно з п. 4.2 договору при передачі товару позивач передає відповідачу по одному примірнику товаросупроводжувальних документів на кожну партію товару: рахунок; видаткова накладна; товарно-транспортна накладна; сертифікат якості за вимогою відповідача.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що передача товару оформлюється товарно-транспортними накладними/видатковими накладними. Моментом передачі товару відповідачу є момент підписання відповідачем відповідної товарно-транспортної накладної/видаткової накладної.

Відповідно до п. 4.6 договору передача товару представнику відповідача здійснюється на підставі виписаної йому відповідачем довіреності та за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу.

Згідно з п. 4.9 договору право власності на товар, а з ним і ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить від позивача до відповідача в момент фактичної передачі товару, який визначається моментом підписання відповідачем товарно-транспортної/видаткової накладної.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що загальна ціна договору дорівнює сумарній вартості фактично поставленого товару та вартості доставки товару на об`єкт відповідача у разі поставки товару на об`єкт відповідача та визначається на підставі підписаних сторонами протягом строку дії цього договору видаткових накладних.

Відповідно до п. 5.4 договору відповідач сплачує вартість поставленого товару та вартість доставки товару на об`єкт відповідача протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки товару, що підтверджується належним чином оформленою сторонами товарно-транспортною накладною/видатковою накладною. Відповідач має право на попередню оплату товару.

Згідно з п. 5.5 договору відповідач здійснює оплату товару у безготівковій формі в національній грошовій одиниці України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача, вказаний в цьому договорі.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідно до п. 5.7 договору в разі виникнення заборгованості відповідача перед позивачем сторони погодили наступний порядок здійснення розрахунків по мірі надходження коштів: спочатку сплачується пеня, штрафи, збитки сторін, вартість перевезення товару за минулі періоди, після чого залишок коштів зараховується як оплата за поточну поставку товару/надання послуг.

Згідно з п. 6.3.3 договору за порушення строків оплати товару, передбачених даним договором, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення відтисками їхніх печаток та діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.

На виконання умов договору поставки № 240/ПБ-18 від 16.10.2018 позивач по видаткових накладних № 12/22347 від 06.12.2019 на суму 57 066, 78 грн., № 12/22388 від 06.12.2019 на суму 56 417, 58 грн., № 12/22546 від 09.12.2019 на суму 45 111, 72 грн., № 12/22564 від 09.12.2019 на суму 47 540, 18 грн., № 12/22624 від 10.12.2019 на суму 43 030, 90 грн., № 12/22706 від 11.12.2019 на суму 4 949, 86 грн., № 12/22707 від 11.12.2019 на суму 46 091, 92 грн., № 12/22725 від 11.12.2019 на суму 31 817, 15 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 332 026, 09 грн., а відповідач, на підставі довіреності № 310 від 02.12.2019, вказаний товар отримав.

Крім того, до матеріалів справи позивачем надано товарно-транспортні накладні до вищезазначених видаткових накладних.

Проте, в порушення своїх договірних зобов`язань, відповідач за отриманий вищевказаний товар розрахувався лише частково, а саме на суму 22 853, 09 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською довідкою, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 309 173, 00 грн., що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним договірних зобов`язань щодо оплати поставленого позивачем товару суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строк оплати товару настав, доказів його оплати відповідачем не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 309 173, 00 грн. основного боргу за договором поставки № 240/ПБ-18 від 16.10.2018 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка діє в період, за який нараховується пеня, яка за розрахунком позивача за період з 23.12.2019 по 29.06.2020 складає 31 839, 66 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Разом з тим, за приписом ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено інший розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі, визначеному у договорі сторонами, але не більше подвійної облікової ставки.

Згідно з п. 6.3.3 договору за порушення строків оплати товару, передбачених даним договором, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ , що діяла у період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що пеню у даному випадку належить рахувати у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, окремо за кожною накладною з наступного дня після дати, в яку зобов`язання мало бути виконано і по переддень фактичного виконання грошового зобов`язання, або по відповідний день через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок пені, здійснений позивачем, та встановлено, що він не відповідає вищевказаним вимогам та п. 6.3.3 договору, оскільки позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та більш ніж за шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, враховуючи заявлений позивачем період, суд здійснив власний розрахунок пені, з урахуванням п. 6.3.3 договору та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягнення пеня у розмірі 15 776, 11 грн.

Також, зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення оплати за отриманий товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 23.12.2019 по 29.06.2020 складають 4 770, 10 грн., а інфляційні втрати з простроченої суми за період з 23.12.2019 по 29.06.2020 складають 6 221, 48 грн., проте у прохальній частині заяви № 68/П-05 від 12.10.2020 (вх. № 22216/20 від 13.10.2020) про уточнення позовних вимог позивачем заявлено до стягнення 5 329, 28 грн. інфляційних втрат.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню згідно прохальної частини позивача.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 240/ПБ-18 від 16.10.2018 підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 335 048, 49 грн., з яких: 309 173, 00 грн. - основного боргу, 15 776, 11 грн. - пені, 4 770, 10 грн. - 3 % річних та 5 329, 28 грн. - інфляційних втрат, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 16 063, 55 грн. пені суд відмовляє.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Стромат Спецбетон задовольнити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Смарт Універсал Груп (08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Виговського, будинок 5-В, ідентифікаційний код - 37563856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стромат Спецбетон (03680, місто Київ, вулиця Пшенична, будинок 2, ідентифікаційний код - 39038754) 309 173 (триста дев`ять тисяч сто сімдесят три) грн. 00 коп. - основного боргу, 15 776 (п`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 11 коп. - пені, 4 770 (чотири тисячі сімсот сімдесят) грн. 10 коп. - 3 % річних, 5 329 (п`ять тисяч триста двадцять дев`ять) грн. 28 коп. - інфляційних втрат та 5 025 (п`ять тисяч двадцять п`ять) грн. 73 коп. - судового збору.

3 . В частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Смарт Універсал Груп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стромат Спецбетон 16 063 (шістнадцять тисяч шістдесят три) грн. 55 коп. пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.12.2020.

Суддя Т.В. Лутак