Рішення

від 03.09.2007 по справі 20-11/059-12/304

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-11/059-12/304

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" вересня 2007 р. справа № 20-11/059-12/304

За позовом: Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11) в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 61)

до Садівничого товариства “Чайка УБО” (99038, ми. Севастополь, пр. Жовтневої революції, 8 к. 414)

про  відшкодування збитків в розмірі 6063,52 грн.

                                                                                                                         Суддя Харченко І.А.,

Представники сторін

Від позивача  –Каптусарова Г.В., довіреність №1 від 19.06.2007, юрисконсульт;

Від відповідача – не з'явився;

Прокурор –Шульга А.М., посвідчення №438 від 20.02.2006;

Суть спору:

Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі  звернувся до суду з позовом до Садівничого товариства “Чайка УБО” про відшкодування збитків в розмірі 6063,52 грн.

Ухвалою від 12.02.2007 прийнята позовна заява та порушено провадження у справі №20-11/059.

Ухвалою від 16.04.2007 провадження у справі №20-11/059 припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 ухвалу господарського суду м. Севастополя від 16.04.2007 скасована, справа №20-11/059 направлена до господарського суду міста Севастополя для розгляду по суті.

Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі з позовною заявою до Міністерства оборони Російської Федерації,  Військової частині 34258 про відшкодування шкоди, заподіяної самовільним використанням водних ресурсів у розмірі  63318,38 грн.

Ухвалою від 16.07.2007 справа №20-11/059 прийнята до провадження суддею          Харченко І.А.,  її присвоєно №20-11/059-12/304, розгляд справи призначено на 03.09.2007.

Відповідач явку повноважних представників до судового засідання не забезпечив. Про дату, місце та час засідання повідомлено належним чином –рекомендованою кореспонденцією з повідомленням.

Справа розглядається за наявними в неї матеріалам у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Від позивача надійшла заява про заміну позивача Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі його правонаступником - Державної екологічної інспекцією в м. Севастополі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, заперечення виклав згідно відзиву на позов (вх. №9652 від 23.03.2007), пояснив, що у прокурора немає підстав  твердити про заподіяні державі збитки, оскільки водокористування відповідачем сплачено в повному обсягу, за встановленими тарифами, у встановлені строки.

Згідно  статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні учасникам процесу роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши  матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав учасників процесу  суд,

В с т а н о в и в:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, передбачених законом. Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор має право звертатися до господарського суду в інтересах держави. Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 0804.99р. про офіційне тлумачення статті 2 ГПКУ визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме є порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтує в позовної заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Згідно пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, визначеним у частини другої статті 2 ГПК України, слід розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органа виконавчої влади.

Відповідно до пунктів 1, 14 Положення про державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього середовища від 16.06.2006 №285 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі є територіальним органом Міністерства охорони навколишнього середовища України, входить до сфері його управління, та є юридичної особою.

Судом встановлено, що в межах наданих Положенням про державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, повноважень державними інспекторами Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі 15.12.2006 проведена перевірка дотримання Відповідачем вимог природоохоронного законодавства, про що складений акт (а.с. 6).

Актом перевірки  дотримання Відповідачем вимог природоохоронного законодавства від 15.12.2006 зафіксовано, що СТ “Чайка” упродовж тривалого часу в період з 26.04.2004 по 15.12.2006 здійснювався забір підземних вод із свердловини №1/5679 без дозволу на спеціальне водокористування, чим порушено право власності України на підземні води та заподіяно державі збитків згідно розрахунку позивача на суму 6063,52 грн.

Рішенням Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища міста Севастополя від 25.12.2006 №1/07 тимчасово заборонено експлуатацію підземної свердловини №1/5679 (що розташована за адресою: Фіолентовське шосе, м. Севастополь) Садівничим товариством “Чайка”.

Факт експлуатації підземної свердловини №1/5679 Садівничим товариством “Чайка” Відповідачем не оспорюється та визнається.

Судом встановлено, що Відповідач визнав факт здійснення ним спеціального водокористування (забору води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв) у вигляді забору води із підземної свердловини №1/5679 (що розташована за адресою: Фіолентовське шосе, м. Севастополь), без наявності на це спеціального дозволу, необхідність отримання якого передбачена статтею 49 Водного кодексу України.

Відповідно до частини другої вказаної статті дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища –у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, Севастопольською міською Радою за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища –у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

За змістом пункту 2 частини другої статті 5 Водного кодексу України підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання, належать до водних об'єктів місцевого значення.

Судом встановлено, що раніше виданий Відповідачу відповідний дозвіл №8-99/Сев строком дії до 25.04.2004 не було пролонговано у встановленому порядку.

Отже, здійснення Відповідачем спеціального водокористування шляхом забору води із підземної свердловини №1/5679 без наявності на це спеціального дозволу, який видається Севастопольською міською Радою за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища, є таким, що порушує зазначені вимоги діючого законодавства, та самовільним.

Посилання відповідача на те, що у прокурора немає підстав  твердити про заподіяні державі збитки, оскільки водокористування відповідачем сплачено в повному обсягу, за встановленими тарифами, у встановлені строки, суд до уваги не приймає з наступних підстав.

Предметом спору по цієї справі є відшкодування збитків, заподіяних відповідачем самовільним водокористуванням, відповідач же сплачував водокористування з інших підстав -  як водокористування з належним дозволом.    

Згідно частини 4 статті 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни  зобов'язані відшкодовувати шкоду,  заподіяну    ними    внаслідок    порушення законодавства про охорону навколишнього  природного  середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Мінекоресурсів України від 18.05.1995 №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.1995 №162/698, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі був визначено розмір шкоди, заподіяної державі в сумі 6063,52 грн.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора про відшкодування шкоди, заподіяної СТ “Чайка”  самовільним використанням водних ресурсів у розмірі  6063,52 грн. підлягаючими задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті в дохід Державного бюджету України державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановлений рішенням господарського суду право відношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такої же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Позивач надав суду документи та доказі, які підтверджують реорганізацію Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі в Державну екологічну  інспекцію в місті Севастополі (копію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №540 від 12.12.2006 про реорганізацію територіальних органів Мінприроди, копія Положення про Державну екологічну інспекцію в м. Севастополі, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.02.2007, копію свідоцтва про державну реєстрацію Державної екологічної інспекції в міста Севастополі).  

Керуючись ст.  49 Водного кодексу України, ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 25, 49, ст. 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,   суд –

в и р і ш и в :

1.          Здійснити заміну позивача -  Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі –його правонаступником –Державної екологічної інспекцією в місті Севастополі.

2.          Позов задовольнити повністю.

3.          Стягнути з Садівничого товариства “Чайка УБО” (99038, ми. Севастополь, пр. Жовтневої революції, 8 к. 414, ідентифікаційний код 24860301) на користь  Державної екологічної інспекції в місті Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 61, ідентифікаційний код 34945496, п/р 33111331700006 в ДКУ у м. Севастополі, місцевий бюджет Гагарінського району, МФО 824509, ОКПО 24035612, код платежу 24062100 для “Грошових стягнень за збиток, нанесений порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської й іншої діяльності”) суму збитків в розмірі  6 063,52 грн.

4.          Стягнути з Садівничого товариства “Чайка УБО” (99038, ми. Севастополь, пр. Жовтневої революції, 8 к. 414, ідентифікаційний код 24860301) в доход Державного  бюджету України (п/р № 31113095700007 в УДК м. Севастополя, МФО 824509, ОКПО 24035598) державне мито  в сумі 102 грн.

5.          Стягнути з Садівничого товариства “Чайка УБО” (99038, ми. Севастополь, пр. Жовтневої революції, 8 к. 414, ідентифікаційний код 24860301) в доход Державного  бюджету України (п/р №31216259700007 в УДК м. Севастополя, МФО 824509, ОКПО 24035598, код платежу 22050000, одержувач Ленінський район) витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

   Примірники рішення надіслати на адресу сторін та прокурора рекомендованою кореспонденцією.

Суддя                                                                                                                              І.А. Харченко

Рішення оформлено та підписано

в порядку ст. 84 ГПК України

05.09.2007.