Рішення

від 21.12.2020 по справі 120/4983/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 грудня 2020 р. Справа № 120/4983/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 39767547, вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 04.05.2020 він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу, орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Калитинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (за межами населеного пункту), додавши до клопотання ряд необхідних документів. Наказом від 09.06.2020 за №2-11778/15-20-СГ відповідач відмовив позивачу в наданні дозволу.

Вважаючи протиправним винесений наказ, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою від 23.09.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

29.09.2020 до суду надійшла заява позивача про усунення вказаних в ухвалі від 23.09.2020, недоліків.

Ухвалою від 02.10.2020 відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою надано відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву. Також витребувано у відповідача належним чином завірені копії документів, які є в розпорядженні відповідача, на підставі яких прийнято оскаржуваний наказ від 09.06.2020 за №2-11778/15-20-СГ.

19.10.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Мотивуючи відзив відповідач зазначає, що позивач бажає отримати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (01.03). Однак земельна ділянка, за рахунок якої він бажає отримати земельну ділянку, вже є сформованою (кадастровий номер 0525382800:02:001:0130) із цільовим призначенням - землі запасу (16.00), що унеможливлює передачу земельної ділянки за технічною документацією щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідач вказав, що за документацією із землеустрою мало визначатись нове цільове призначення новоствореної земельної ділянки на підставі проекту землеустрою, а не технічної документації щодо поділу земельної ділянки.

21.10.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов додаток до відзиву на позовну заяву, а саме довіреність, що уповноважує Чорного Р.О. представляти інтереси Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.05.2020 позивач звернувся із колективним клопотанням до відповідача про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), орієнтовною площею 2,0 га на кожного (кадастровий номер земельної ділянки 0525382800:02:001:0130) з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Калитинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (за межами населеного пункту).

До вказаного клопотання позивачем додано графічний матеріал на земельну ділянку із позначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копію паспорта та ідентифікаційного номеру.

Наказом відповідача від 09.06.2020 за №2-11778/15-20-СГ позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою, у зв`язку із невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Також відповідач зазначив, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України, надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

Не погоджуючись із наказом від 09.06.2020 за №2-11778/15-20-СГ з метою визнання його протиправним та скасування позивач звернувся до суду із цим позовом .

Надаючи правову оцінку наказу від 09.06.2020 за №2-11778/15-20-СГ, суд зазначає наступне.

Коло обставин які входять у предмет доказування у цій справі визначається в першу чергу обставинами, що стали підставою для прийняття рішення (спірного наказу) та наведені безпосередньо у наказі (висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 17.12.2018 справа № 509/4156/15).

Оцінюючи правомірність оскаржуваного наказу, суд враховує, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки відповідачем вказано те, що надання такого дозволу здійснюється лише за проектом землеустрою щодо її відведення за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відтак, визначальним питанням цього спору є можливість передання у власність особі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, адже відповідач вважає, що вирішення такого питання є можливим лише за проектом землеустрою щодо її відведення.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III), Законом України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV (далі - Закон від 22.05.2003 № 858-IV) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Статтею 79-1 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок здійснюється:

- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

- шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

- шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом;

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Із аналізу вищенаведених норм видно, що формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою, крім випадків, формування їх шляхом поділу чи об`єднання із раніше сформованих ділянок, що, в свою чергу, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до ст. 1 Закону від 22.05.2003 № 858-IV: технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування;

проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Згідно ст. 25 Закону від 22.05.2003 № 858-IV видами документації із землеустрою, зокрема є зокрема: технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Таким чином, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Тобто, згідно з Земельним кодексом України способами формування земельної ділянки, є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже ч. 2 ст. 79 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (мотиви суду узгоджуються із висновком Верховного Суду, викладеному у постанові від 04.05.2020 справа № 802/1539/17-а).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки є належною документацією із землеустрою, оскільки земельна ділянка, за рахунок якої позивач бажає отримати безоплатно у власність 2,0 га, є сформованою та присвоєно кадастровий номер (0525382800:02:001:0130).

Оскільки, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру, то формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Тому, підстави для прийняття оскаржуваного наказу від 09.06.2020 за №2-11778/15-20-СГ суперечать вказаним вище нормам Земельного кодексу України, а тому наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо аргументів відзиву відповідача про те, що бажана позивачем земельна ділянка, за рахунок якої позивач бажає отримати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (01.03), вже є сформованою із цільовим призначенням - землі запасу (16.00), а відтак зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення, то такі до уваги не беруться оскільки про них не йдеться в наказі, що став предметом оскарження.

Суд зазначає, що у межах розгляду цієї справи суд, виходячи із норми абзацу 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, надає оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття рішення, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності свого рішення (висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 17.12.2018 справа № 509/4156/15).

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Держгеокадастру Вінницькій області від 09.06.2020 за №2-11778/15-20-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою" є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, із земель запасу, орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність, яка розташована на території Калитинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (за межами населеного пункту), суд зазначає наступне.

Наслідком скасування судом у цій справі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 09.06.2020 за №2-11778/15-20-СГ є те, що клопотання позивача від 04.05.2020 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою залишається нерозглянутим.

Згідно ч. 3-4 ст. 245 КАС України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Виходячи із обставин цієї справи суд встановив, що оскаржений позивачем наказ не містить повного аналізу обставин, з`ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. Такі недоліки у діяльності відповідача, окрім того, що вказують на протиправність наказу, перешкоджають суду надати оцінку дотриманню усіх передбачених нормами ст. 118 ЗК України умов для прийняття рішення про надання позивачу бажаного для нього дозволу.

Як вже встановлено судом та зазначалось вище, наказ від 09.06.2020 за №2-11778/15-20-СГ, яким відмовлено у наданні дозволу позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак, суд вбачає підстави задовольнити похідну позовну вимогу у спосіб зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання від 04.05.2020 та прийняти мотивоване рішення у формі наказу із оцінкою усіх істотних обставин, які у відповідності із ст. 118 ЗК України, мають значення при вирішенні питання про надання чи відмові у наданні бажаного для позивача дозволу.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати понесені позивачем у розмірі 840,80 грн. підлягають відшкодуванню в сумі 630,60 грн., тобто пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 09.06.2020 за №2-11778/15-20-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою".

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 04.05.2020 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, із земель запасу, орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність, яка розташована на території Калитинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (за межами населеного пункту), та прийняти мотивоване рішення у формі наказу, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у сумі 630,60 грн (шістсот тридцять гривень 60 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ); Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 39767547, вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027)

Повний текст рішення складено: 21.12.2020

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна