Рішення

від 02.12.2020 по справі 160/10411/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року Справа № 160/10411/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В., розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНІЛ" (вул. Героїв Сталінграда, 174, м.Дніпро, 49057, код ЄДРПОУ 25513976) до офісу великих платників Державної податкової служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 г, код ЄДРПОУ 43141471) про визнання неправомірними дій та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

31.08.2020 року товариство з обмеженою відповідальністю ВІНІЛ звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати дії офісу великих платників Державної податкової служби України щодо нарахування боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску ТОВ ВІНІЛ (код ЄДРПОУ 25513976) в сумі 22298,00 грн. за листопад 2019 р. та в сумі 37700,00 грн за грудень 2020 р. протиправними;

- зобов`язати офіс великих платників Державної податкової служби України утриматись від нарахування боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску ТОВ ВІНІЛ (код ЄДРПОУ 25513976) в сумі 22298,00 грн. за листопад 2019 р. та в сумі 37700,00 грн. за грудень 2020 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що останній через свого представника сплатило єдиний соціальний внесок за листопад та грудень 2019 року, оскільки на банківські рахунки товариства накладено арешт, проте, відповідачем відмовлено зарахування сплачених представниками коштів єдиного соціального внеску, оскільки ці кошти були сплачені не безготівковою з банківських рахунків товариства ,а сплачені готівкою через представників.

На думку позивача, такі дії відповідача порушують право позивача на виконання обов`язку ТОВ Вініл із сплати єдиного внеску як роботодавця за застрахованих осіб-працівників.

Позовні вимоги просив задоволити у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/14011/20 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою від відповідача було витребувано належним чином завірену копію пенсійної справи та запропоновано у разі невизнання позову протягом 15 днів з моменту отримання ухвали суду надати відзив на позовну заяву.

27.11.2020 року на адресу надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року відмовлено у розгляді справи в порядку загального позовного провадження.

27.11.2002 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем зазначено, що у зв`язку з тим, що передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, то кошти з єдиного соціального внеску згідно з платіжними дорученнями від 02.12.2019 року у сумі 22 298,00 грн. та від 05.12.2019 року (які не перебувають на податковому обліку в Офісі великих платників податків) не можуть бути зараховані, як сплата ЄСВ за підприємство ТОВ Вініл .

У задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Вініл перебуває на обліку платника єдиного внеску (запис № 0402040581, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, 39440996, 33).

У зв`язку з необхідністю сплатити позивачем єдиного соціального внеску 03.01.2019 року товариством з обмеженою відповідальністю Вініл видані довіреності на внесення готівки на ОСОБА_1 та на ОСОБА_2

25.11.2020 року відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ухвалена постанова про арешт на кошти, які містяться на рахунках ТОВ Вініл та направлена до акціонерного товариства Південний , акціонерного товариства Пумб , акціонерного товариства Креді агріколь банк для виконання.

Товариство з обмеженою відповідальністю Вініл як платник єдиного соціального внеску, у грудні 2019 року через представника Явдошляр Ю.М. платіжними дорученнями від 02.12.2019 року № 24055874 на суму 19536,00 грн, № 24056588 на суму 2 762,00 грн. та через представника Кандаурова В.С. платіжним дорученням від 05.12.2019 року на суму 37700,00 грн сплатило єдиний соціальний внесок за листопад 2019 року та грудень 2019 року.

Листом від № 924 від 27.12.2019 року ТОВ Вініл звернулось до відповідача з клопотанням зарахувати сплачені через представника єдиний соціальний внесок на загальну суму 59988,00 грн.

Листом від 08.04.2020 року № 14552/10/28-10-50-05-09 повідомило ТОВ Вініл про неможливість зарахування, як сплату грошових коштів, єдиного соціального внеску згідно з платіжними дорученнями від 02.12.2019 року № 24055874 на суму 19536,00 грн, № 24056588 на суму 2 762,00 грн., від 05.12.2019 року на суму 37700,00 грн. відповідно до п.7 ст.9 та ч. 9 ст. 25 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Не погодившись з діями відповідача щодо не зарахування готівкову сплату коштів єдиного соціального внеску, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються зокрема: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску (частина друга статті 2).

Згідно зі статтею 3 Закону № 2464 збір та ведення облік єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов`язковості сплати; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

За змістом пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 до платників єдиного внеску віднесено роботодавців, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

До визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464 обов`язків платника єдиного внеску віднесено зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 4).

Частиною четвертою статті 8 Закону № 2464 визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VІ, якою передбачено, що:

- сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті зокрема шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування (частина п`ята статті 9);

- для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску; обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина шоста статті 9);

- єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома статті 9);

- днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (пункт 1 частини десятої статті 9);

- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу) (частина дванадцята статті 9).

Згідно з частиною дев`ятою статті 25 Закону № 2464 передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що Закон № 2464, який є спеціальним, покладає на позивача як платника єдиного внеску безумовний, пріоритетний (частина дванадцята статті 9) обов`язок зі сплати єдиного внеску шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів (частина п`ята статті 9) з його банківського рахунку (частина сьома статті 9).

Водночас у ході судового розгляду справи у справі встановлені обставини, які унеможливлюють виконання позивачем зазначеного обов`язку (арешт коштів ТОВ Вініл ) у спосіб, визначений Законом № 2464, тобто шляхом перерахування відповідних коштів з рахунку платника на рахунок органу доходів і зборів.

Суд враховує, що спірні правовідносини, які стосуються збору (справляння) єдиного внеску, за своєю суттю є публічно-правовими. При цьому, Законом № 2464 не врегульовано випадки наявності обставин, що виключають (унеможливлюють) виконання обов`язку зі сплати єдиного внеску.

Тобто, у спеціальному законі, виключно яким визначається порядок сплати єдиного внеску (частина друга статті 2), наявні прогалини щодо порядку виконання встановленого Законом № 2464 обов`язку платника єдиного внеску щодо його сплати в умовах, зокрема, неможливості застосування регламентованого цим Законом способу виконання відповідного обов`язку.

Наявність таких прогалин обумовлює безпосереднє застосування регламентованих цим Законом принципів: обов`язковості сплати та захисту прав і законних інтересів застрахований осіб (стаття 3), а також положень інших нормативно-правових актів в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 1).

З вищенаведеного вбачається, що ТОВ Вініл мало на меті виконання покладеного на нього безумовного та пріоритетного (частина дванадцята статті 9) обов`язку зі сплати єдиного внеску, а тому здійснювало пошук шляхів виконання цього обов`язку з тим, щоб забезпечити відповідний страховий стаж своїх працівників.

Цивільний кодекс України є нормативно-правовим актом матеріального права в значенні статті 7 КАС України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237). Представництво виникає на підставі зокрема договору (частина третя статті 237).

Частиною першою статті 1000 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Відповідно до статті 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

З огляду на зміст вищенаведених положень цивільного законодавства, суд зробив висновок, що в результаті реалізації між позивачем та його повіреним їхніх взаємовідносин за договорами доручення не відбулося передачі третім особам обов`язку платника (ТОВ Вініл ) зі сплати єдиного внеску, що заборонено частиною дев`ятою статті 25 Закону № 2464.

За таких обставин, суд вважає, що такий висновок не відповідає закону, зокрема, частині дев`ятій статті 25 Закону № 2464, позаяк власником коштів, від імені якого здійснено відповідні платежі в рахунок сплати сум єдиного внеску, є саме позивач, а не будь-яка третя особа.

Сама лише обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника єдиного внеску відбулися не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків платника (що не є спірним між сторонами), не свідчить про порушення платником вимог частини дев`ятої статті 25 Закону № 2464.

У випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті - Законі № 2464 - щодо порядку (способу) виконання обов`язку платника зі сплати єдиного внеску, за умов об`єктивної неможливості скористатися передбаченим Законом способом виконання такого обов`язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов`язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 817/110/16.

Суд, оцінюючи вибраний позивачем спосіб виконання свого обов`язку зі сплати єдиного внеску, виходить з тих положень, що страхувальник відповідно до положень ст. 3 Закону № 2464 повинен дотримуватися принципів законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов`язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску.

Застосування положень ЦК України не суперечить Закону № 2464, а навпаки надає законодавчо визначену можливість виконання страхувальнику свого обов`язку щодо сплати єдиного внеску. Такий висновок відповідає положенням ч. 2 статті 2 Закону № 2464.

Суд зазначає, що аналіз положень абзацу 1 частини 5 статті 9 Закону № 2464 дає можливість стверджувати про те, що внесення сум єдиного внеску не віднесене до виключної компетенції страхувальника (в даному випадку - позивача).

В свою чергу, абзацом 1 частини 7 статті 9 Закону № 2464 також визначено, що єдиний внесок сплачується платником, а не виключно страхувальником , що надає право на підставі положень ч. 9 ст. 25 Закону №2464 сплачувати єдиний внесок відповідно до положень ст. 1000 ЦК України.

Пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. При даних спірних правовідносинах такі події мали місце. При цьому знову ж таки вказаною нормою не передбачено, що таке перерахування повинно бути здійснено саме страхувальником, що вказує на належне виконання позивачем свого обов`язку щодо сплати єдиного внеску.

Накладення арешту на кошти платника єдиного внеску при даних спірних правовідносинах не може бути визнане як випадок, передбачений законодавством, оскільки ця подія (накладення арешту) є об`єктивною передумовою застосування випадку сплати єдиного внеску шляхом доручення повіреному (ТОВ Вініл ) обов`язку вчинити від імені та за рахунок довірителя (ТОВ Вініл ) певної юридичні дії сплати єдиного внеску. Такий випадок прямо передбачений законодавством ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України.

Враховуючи усе вищевикладене, суд зробив висновок, що позивач не порушував положення ч. 9 ст. 25 Закону №2464 в частині передачі свого обов`язку зі сплати єдиного внеску ТОВ Вініл , оскільки вчинив такі дії у передбачений чинним законодавством спосіб, у зв`язку з чим позовна вимога про визнати протиправними дії офісу великих платників Державної податкової служби України щодо нарахування боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску ТОВ ВІНІЛ (код ЄДРПОУ 25513976) в сумі 22298,00 грн. за листопад 2019 р. та в сумі 37700,00 грн за грудень 2020 р.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання офісу великих платників Державної податкової служби України утриматись від нарахування боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску ТОВ ВІНІЛ (код ЄДРПОУ 25513976) в сумі 22 298,00 грн. за листопад 2019 р. та в сумі 37 700,00 грн. за грудень 2020 року, то така не підлягають задоволенню, оскільки є передчасною (стосується майбутніх можливих подій) і за своєю суттю є втручанням в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

За визначенням п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податку щодо погашення суми податкового боргу.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом норм Податкового кодексу України дії контролюючого органу щодо нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків, обсяг і межі яких чітко визначені законом і, відповідно, є дискреційними повноваженнями контролюючого органу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, суд, вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 Кодексу адмінстративного судочинства України).

Враховуючи те, що позовну заяву ТОВ Вініл задоволено частково, то і понесені позивачем судові витрати в розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4772 від 21.08.2020 року, підлягають частковому стягнення з відповідача у розмірі 1051,00 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНІЛ" (вул. Героїв Сталінграда, 174, м.Дніпро, 49057, код ЄДРПОУ 25513976) до офісу великих платників Державної податкової служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 г, код ЄДРПОУ 43141471) про визнання неправомірними дій та зобов`язати вчинити певні дії - задоволити частково.

Визнати протиправними дії офісу великих платників Державної податкової служби України щодо нарахування боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску ТОВ ВІНІЛ (код ЄДРПОУ 25513976) в сумі 22298,00 грн. за листопад 2019 р. та в сумі 37700,00 грн за грудень 2020 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНІЛ" (вул. Героїв Сталінграда, 174, м.Дніпро, 49057, код ЄДРПОУ 25513976) за рахунок бюджетних асигнувань офісу великих платників Державної податкової служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 г, код ЄДРПОУ 43141471) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1051,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук