Рішення

від 21.12.2020 по справі п/320/1196/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року справа №П/320/1196/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Плюс" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення пені.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбас Плюс" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення з Державного бюджету України пені у розмірі 1527369,40 грн. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість.

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним поверненням позивачеві суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно декларації за квітень 2008 року, що надає право на отримання пені на суму заборгованості бюджету на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання по справі.

Головне управління ДПС у Київській області, заперечуючи проти позовних вимог, зазначило, що позивачем було пропущено 1095-денний строк для звернення до суду з вимогою про стягнення пені, нараховану на суму бюджетної заборгованості, та не надано пояснень щодо поважності причин пропуску такого строку.

Крім того, відповідач наголосив на відсутності підстав для відшкодування ТОВ "Донбас Плюс" податку на додану вартість.

Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області правом на надання відзиву не скористалось.

У судове засідання, призначене на 26.05.2020, з`явились представники позивача та Головного управління ДПС у Київській області.

Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області у судове засідання, призначене на 26.05.2020, не з`явилось, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином та своєчасно.

Усною ухвалою суду від 26.05.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначив розгляд справи по суті у той самий день.

Присутні у судовому засіданні 26.05.2020 представники позивача та Головного управління ДПС у Київській області заявили клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання учасників справи та неявку Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, суд усною ухвалою суду від 26.05.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання, вирішив здійснити подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбас Плюс" (ідентифікаційний код 31471849, місцезнаходження: 08000, Київська обл., Макарівський р-н., смт.Макарів, вул. Ватутіна, буд.65) 23.01.2002 зареєстровано як юридична особа, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.19-25).

Відповідно до податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за квітень 2008 року від 19.05.2008 сума ПДВ поточного звітного періоду мала від`ємне значення і складала 1400993,00 грн. (рядок 18.2), яка підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22.2), залишок від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду 3163614, 00 грн. (рядок 23), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок в установі банку, складала 3163614, 00 грн. (рядок 25.1).

На підставі доданої до декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року заяви про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 3163614,00 грн. (додаток 4 до декларації) податковим органом було проведено позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за квітень 2008 року, за наслідками якої складено акт від 15.07.2008 №1564/23-20/31471849 та на підставі якого 23.07.2008 ДПІ у Волноваському районі Донецької області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000162320/0, яким за порушення підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1040522,00 грн. по декларації за квітень 2008 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2008 у справі №2-а-1512/08, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2009 (а.с.171-175) та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.10.2010 (а.с.176-178), визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області від 23.07.2008 №0000162320/0 (а.с.165-170).

У подальшому ТОВ "Донбас Плюс" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2010 у справі №2а-15257/09/0570, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного окружного адміністративного суду від 08.02.2011, позов задоволено та стягнуто з Державного бюджету відшкодування податку на додану вартість згідно декларації за квітень 2008 року у сумі 1040522,00 грн., шляхом перерахування зазначеної суми з бюджетного рахунку на рахунок ТОВ Донбас - Плюс № НОМЕР_1 у філії ПАТ ГУ ПІБ України в Донецькій області м. Донецька, МФО 334011.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.09.2013 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області задоволено частково, скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.02.2014, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014 та постановою Верховного Суду від 23.05.2019, позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за квітень 2008 року в сумі 1040522,00 грн. шляхом перерахування зазначеної суми з бюджетного рахунку на розрахунковий рахунок ТОВ Донбас Плюс № НОМЕР_1 у філії ПАТ ГУ ПІБ України в Донецькій області м. Донецька, МФО 334011.

12.12.2019 на виконання вимог постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05.02.2014 у справі №2а-15257/09/0570 Державною казначейською службою України було перераховано ТОВ "Донбас Плюс" бюджетне відшкодування у розмірі 1040522,00 грн., про що свідчить платіжне доручення від 12.12.2019 №10404 (а.с.26).

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, ТОВ "Донбас Плюс" стверджує, що виплата суми бюджетного відшкодування була прострочена на 11 років, у зв`язку з чим просить стягнути з державного бюджету пеню, з приводу чого суд зазначає таке.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Наведене дає підстави для висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику ПДВ суму бюджетного відшкодування протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

Факт нарахування пені нерозривно пов`язується із фактом існування заборгованості бюджету, що дозволяє стверджувати про пеню як про міру відповідальності держави перед платником за порушення нею обов`язку вчасного відшкодування від`ємного значення суми ПДВ. Така пеня нараховується рівно стільки часу, скільки триває зазначене порушення держави у вигляді нездійснення відповідними державними органами необхідного комплексу дій по відшкодуванню податку, а відтак її нарахування і виплата є похідним зобов`язанням від основного - відшкодувати бюджетну заборгованість з ПДВ. На дату погашення заборгованості з бюджету державою має бути сплачена і пеня, нарахована на таку заборгованість.

Іншими словами пеня за пунктом 200.23 статті 200 ПК України починає нараховуватися за фактом виникнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ. Заборгованість з відшкодування ПДВ у свою чергу виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням державними органами комплексу дій, необхідних для повернення платнику узгодженої суми бюджетного відшкодування.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 15.05.2020 у справі №814/495/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 89251115).

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що виходячи з вимог абзацу другого підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість та аналогічному йому за змістом абзацу другого пункту 200.15 статті 200 ПК України, у разі проведення процедури судового оскарження набуття відповідною сумою бюджетного відшкодування статусу узгодженої та перетворення її на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня, пов`язано саме із закінченням законодавчо встановленого строку після отримання відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, протягом якого держава в особі відповідних державних органів зобов`язана повернути платнику ПДВ суму бюджетного відшкодування.

Як зазначено вище, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2008 у справі №2-а-1512/08, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2009 (а.с.171-175) визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області від 23.07.2008 №0000162320/0, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість по декларації за квітень 2008 р. на суму 1040522,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла станом на 20.01.2009) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення

справи.

Отже, відповідна сума бюджетного відшкодування набула статусу узгодженої та перетворилася на бюджетну заборгованість.

Як було вказано вище, ТОВ "Донбас Плюс" фактично отримало суму бюджетного відшкодування податку на додану лише 12.12.2019, що свідчить про наявність у позивача права на отримання пені відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України за заявлений позивачем у позовній заяві період - з 01.01.2011 (дата набрання чинності Податкового кодексу) по 12.12.2019 (включно).

Згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком пені, її загальний розмір за період з 01.01.2011 по 12.12.2019 складає 1527369,40 грн.

Суд звертає увагу на те, що положення пункту 200.23 статті 200 ПК України передбачають обчислення розміру пені, виходячи з облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку дії такої облікової ставки. Право на нарахування пені виникає за кожен день прострочення відшкодування, включаючи день погашення, у зв`язку з чим моментом виникнення пені є кожен день прострочення.

Отже, при розрахунку пені за порушення строків перерахування суми бюджетного відшкодування підлягає застосуванню облікова ставка Національного банку України, чинна на момент виникнення пені за кожен день прострочення бюджетного відшкодування, включаючи день погашення.

Таким чином, розрахунок пені має здійснюватись з урахуванням облікових ставок НБУ, які діяли у відповідний період.

Аналогічний правовий висновок висловлений у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №820/1750/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 82541514) та від 02.10.2018 у справі №820/1749/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76905855).

Перевіряючи правильність обчислення позивачем заявленої до відшкодування суми пені, суд зазначає, що її розмір є таким (в залежності від періоду чинності облікової ставки НБУ):

- за період 01.01.2011 по 22.03.2012 - 118 243,21 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 7,75% (ставка НБУ згідно з постановою НБУ від 09.08.2010 р. N 377) х 120% : 365 днів х 446 (кількість днів прострочення);

- за період з 23.03.2012 по 09.06.2013 - 113 915,78 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 7,5% (ставка НБУ згідно з постановою НБУ від 21.03.2012 р. N 102) х 120% : 365 днів х 444 (кількість днів прострочення);

- за період з 10.06.2013 по 12.08.2013 - 15 235,61 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 7% (ставка НБУ згідно з постановою НБУ від 06.06.2013 р. N 209) х 120% : 365 днів х 64 (кількість днів прострочення);

- за період з 13.08.2013 по 14.04.2014 - 54 477,74 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 6,5% (ставка НБУ згідно з постановою НБУ від 09.08.2013 р. N 315) х 120% : 365 днів у х 245 (кількість днів прострочення);

- за період з 15.04.2014 по 16.07.2014 - 30 223,60 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 9,5% (ставка НБУ згідно з постановою НБУ від 14.04.2014 р. N 212) х 120% : 365 днів х 93 (кількість днів прострочення);

- за період з 17.07.2014 по 12.11.2014 - 50 885,80 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 12,5% (ставка НБУ згідно з постановою НБУ від 15.07.2014 р. N 417) х 120% : 365 днів х 119 (кількість днів прострочення);

- за період з 13.11.2014 по 05.02.2015 - 40 708,64 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 14% (ставка НБУ згідно з постановою НБУ від 12.11.2014 р. N 719) х 120% : 365 днів х 85 (кількість днів прострочення);

- за період з 06.02.2015 по 03.03.2015 - 17 343,93 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 19,5% (ставка НБУ згідно з постановою НБУ від 04.02.2015 р. N 81) х 120% : 365 днів х 26 (кількість днів прострочення);

- за період з 04.03.2015 по 27.08.2015 - 181 649,48 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 30% (ставка НБУ згідно з постановою НБУ від 02.03.2015 р. N 154) х 120% : 365 днів х 177 (кількість днів прострочення);

- за період з 28.08.2015 по 24.09.2015 - 25 861,96 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 27% (ставка НБУ згідно з постановою НБУ від 27.08.2015 р. N 557) х 120% : 365 днів х 28 (кількість днів прострочення);

- за період з 25.09.2015 по 21.04.2016 - 158 045,31 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 22% (ставка НБУ згідно з постановами НБУ від 24.09.2015 р. N 627, від 29.10.2015 р. N 750, від 17.12.2015 р. N 894, від 28.01.2016 р. N 40, від 03.03.2016 р. N 135) х 120% : 365 днів х 210 (кількість днів прострочення);

- за період з 22.04.2016 по 26.05.2016 - 22 748,95 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 19% (ставка НБУ згідно з постановою НБУ від 21.04.2016 р. N 278) х 120% : 365 днів х 35 (кількість днів прострочення);

- за період з 27.05.2016 по 23.06.2016 - 17 241,31 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 18% (ставка НБУ згідно з рішенням НБУ від 26.05.2016 р. N 25-рш) х 120% : 365 днів х 28 (кількість днів прострочення);

- за період з 24.06.2016 по 28.07.2016 - 19 755,66 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 16,5% (ставка НБУ згідно з рішенням НБУ від 23.06.2016 р. N 88-рш) х 120% : 365 днів х 35 (кількість днів прострочення);

- за період з 29.07.2016 по 15.09.2016 - 25 981,69 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 15,5% (ставка НБУ згідно з рішенням НБУ від 28.07.2016 р. N 172-рш) х 120% : 365 днів х 49 (кількість днів прострочення);

- за період з 16.09.2016 по 27.10.2016 - 21 551,63 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 15% (ставка НБУ згідно з рішенням НБУ від 15.09.2016 р. N 277-рш) х 120% : 365 днів х 42 (кількість днів прострочення);

- за період з 28.10.2016 по 13.04.2017 - 80 459,43 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 14% (ставка НБУ згідно з рішеннями НБУ від 27.10.2016 р. N 372-рш, від 08.12.2016 р. N 475-рш, від 26.01.2017 р. N 49-рш, від 02.03.2017 р. N 110-рш) х 120% : 365 днів х 168 (кількість днів прострочення);

- за період з 14.04.2017 по 25.05.2017 - 18 678,08 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 13% (ставка НБУ згідно з рішенням НБУ від 13.04.2017 р. N 232-рш) х 120% : 365 днів х 42 (кількість днів прострочення);

- за період з 26.05.2017 по 26.10.2017 - 65 852,21 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 12,5% (ставка НБУ згідно з рішеннями НБУ від 25.05.2017 р. N 318-рш, від 06.07.2017 р. N 418-рш, від 03.08.2017 р. N 493-рш, від 14.09.2017 р. N 593-рш) х 120% : 365 днів х 154 (кількість днів прострочення);

- за період з 27.10.2017 по 14.12.2017 - 22 629,22 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 13,5% (ставка НБУ згідно з рішенням НБУ від 26.10.2017 р. N 688-рш) х 120% : 365 днів х 49 (кількість днів прострочення);

- за період з 15.12.2017 по 25.01.2018 - 20 833,25 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 14,5% (ставка НБУ згідно з рішенням НБУ від 14.12.2017 р. N 793-рш) х 120% : 365 днів х 42 (кількість днів прострочення);

- за період з 26.01.2018 по 01.03.2018 - 19 157,01 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 16% (ставка НБУ згідно з рішенням НБУ від 25.01.2018 р. N 43-рш) х 120% : 365 днів х 35 (кількість днів прострочення);

- за період з 02.03.2018 по 12.07.2018 - 77 346,42 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 17% (ставка НБУ згідно з рішеннями НБУ від 01.03.2018 р. N 133-рш, від 12.04.2018 р. N 204-рш, від 24.05.2018 р. N 287-рш) х 120% : 365 днів х 133 (кількість днів прострочення);

- за період з 13.07.2018 по 06.09.2018 - 33 524,76 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 17,5% (ставка НБУ згідно з рішенням НБУ від 12.07.2018 р. N 443-рш) х 120% : 365 днів х 56 (кількість днів прострочення);

- за період з 07.09.2018 по 25.04.2019 - 142 240,78 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 18% (ставка НБУ згідно з рішеннями НБУ від 06.09.2018 р. N 593-рш, від 25.10.2018 р. N 714-рш, від 13.12.2018 р. N 834-рш, від 31.01.2019 р. N 88-рш, від 14.03.2019 р. N 199-рш) х 120% : 365 днів х 231 (кількість днів прострочення);

- за період з 26.04.2019 по 18.07.2019 - 50 287,15 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 17,5% (ставка НБУ згідно з рішеннями НБУ від 25.04.2019 р. N 311-рш, НБУ від 06.06.2019 р. N 392-рш) х 120% : 365 днів х 84 (кількість днів прострочення);

- за період з 19.07.2019 по 05.09.2019 - 28 496,05 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 17% (ставка НБУ згідно з рішенням НБУ від 18.07.2019 р. N 493-рш) х 120% : 365 днів х 49 (кількість днів прострочення);

- за період з 06.09.2019 по 24.10.2019 - 27 657,93 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 16,5% (ставка НБУ згідно з рішенням НБУ від 05.09.2019 р. N 645-рш) х 120% : 365 днів х 49 (кількість днів прострочення);

- за період з 25.10.2019 по 12.12.2019 - 25 981,69 грн. (1040522,00 грн. (сума бюджетного відшкодування) х 15,5% (ставка НБУ згідно з рішенням НБУ від 24.10.2019 р. N 797-рш) х 120% : 365 днів х 49 (кількість днів прострочення).

Отже, загальна сума пені, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок Державного бюджету України складає 1527014,28 грн.

Щодо посилань відповідача на пропуск ТОВ "Донбас Плюс" строку звернення до суду з даною позовною заявою, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір поки не буде відшкодовано кошти.

Зі змісту вищенаведених норм Закону №168/97 та Податкового кодексу України слідує можна зробити висновок, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої.

Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов`язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеного статтею 200 Податкового кодексу України.

Нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 Податкового кодексу України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України передбачено право платника податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Таким чином, законодавцем надано платнику податків можливість захистити своє право шляхом оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й шляхом оскарження дії чи бездіяльності контролюючого органу.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності у 1095 днів, зокрема на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України); стягнення податкового боргу (пункт 102.4 статті 102 Податкового кодексу України); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5 статті 102 Податкового кодексу України).

Крім того, положеннями пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Системний аналіз положень статті 43 та пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що пеня нараховується на суму бюджетної заборгованості в силу Закону та не залежить від волевиявлення платника податку на додану вартість.

Визначений законодавцем строк в 1095 днів також свідчить на користь того, що ПК України надано можливість захистити своє право на стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодування державою ПДВ протягом цього строку.

Таким чином, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.

При цьому, право платника податків на стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ та нарахованої пені повинно бути реальним і забезпечуватись практичною можливістю, в тому числі, шляхом звернення до суду.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду слід врахувати й те, що в силу положень пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право стягнення податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу.

Оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податкового боргу та пеню на нього протягом 1095 днів то, для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 14.03.2019 у справі № 822/553/17.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, тобто протягом 1095 днів з дня повної виплати податковим органом суми бюджетного відшкодування, позаяк пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір поки не буде відшкодовано кошти.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.

При цьому, строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, слід обчислювати з наступного дня після її фактичного погашення .

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 24.10.2019 у справі №810/1227/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85207656) та від 11.04.2019 у справі №810/1228/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81136955).

Таким чином, оскільки виплата позивачу суми бюджетної заборгованості у розмірі 1040522,00 грн. була здійснена 12.12.2019, то відповідно, перебіг строку на звернення з позовною заявою про стягнення пені розпочався з наступного дня, тобто з 13.12.2019.

Отже, позивач, звернувся до суду з позовною заявою з дотриманням відповідного строку.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 21020,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 11.02.2020 №1, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.15).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка має бути стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області, складає 21015,11 грн.

При цьому, суд зауважує, що саме бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області зумовила затримку у бюджетному відшкодуванні ПДВ, наслідком чого є нарахування пені, а тому судовий збір підлягає стягненню з цього суб`єкта владних повноважень.

Так, відповідно до частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Плюс" пеню за порушення строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 12.12.2019 включно у розмірі 1527014,28 грн. (один мільйон п`ятсот двадцять сім тисяч чотирнадцять грн. 28 коп.).

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Плюс" (ідентифікаційний код 31471849, місцезнаходження: 08000, Київська обл., Макарівський р-н., смт. Макарів, вул. Ватутіна, буд.65) судовий збір у розмірі 21015,11 грн. (двадцять одна тисяча п`ятнадцять грн. 11 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд.5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.