РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
16 грудня 2020 року м. Рівне №460/8428/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доВідділу освіти Рівненської районної державної адміністрації про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відділу освіти Рівненської райдержадміністрації про визнання протиправними дій в.о. начальника відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації Алли Красновської, що виявилися у наданні недостовірної та не повної інформації про: дату та суму виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку; дату і суму виплати компенсації за невикористану відпустку; видачу копії наказу про виплату компенсації за невикористану відпустку при звільненні з роботи; видачу копії наказу про виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що запитувалися та про зобов`язання надати протягом п`яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду інформацію про: дату та суму виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку; дату і суму виплати компенсації за невикористану відпустку; видати копію наказу про виплату компенсації за невикористану відпустку при звільненні з роботи; видати копію наказу про виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що запитувалися.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 07.09.2020 звернувся до відповідача з інформаційним запитом. У відповідь на запит отримав лист від 11.09.2020 №вих.2, яким надано не точну інформацію, жодної відповіді на запитувану інформацію. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 17.11.2020 звільнено позивача від сплати судового збору в розмірі 840,80 грн у справі №460/8428/20; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №460/8428/20; ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що позивач не зазначив в чому саме полягає недостовірність наданої інформації, яка саме, на його думку, інформація є недостовірною та яка інформація є неповною. Позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, їх законність та обґрунтованість. За результатами розгляду інформаційного запиту від 07.09.2020 позивачу надіслано лист від 11.09.2020 №вих.2 у якому викладена достовірна, точна та повна запитувана ним інформація. На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву і відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.
07.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до Відділу освіти Рівненської райдержадміністрації з інформаційним запитом, в якому просив на підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» повідомити про дату та суму виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а також дату і суму виплати компенсації за невикористану відпустку, та надати копію наказу про виплату компенсації за невикористану відпустку при його звільненні з роботи та про виплату і копію наказу про виплату середнього заробітку за весь час затримки де день фактичного розрахунку.
Листом від 11.09.2020 №вих.2 Відділ освіти Рівненської райдержадміністрації повідомив, що розрахункові (які включають компенсацію за невикористані дні відпустки) позивач отримав 30.07.2009, про що свідчить акт про проведення розрахунку від 30.07.2009 та платіжна відомість № 370 із штампом «оплачено» 30.07.2009 на суму 1158,03 грн. Вимоги про розрахунок до 30.07.2009 позивач не пред`являв. Строк розрахунку дотриманий. Крім того, через неуважність бухгалтера позивачу повторно виплачена сума 1158,03 грн., які на прохання відповідача повернуті не були. Правомірність проведення розрахунків з позивачем встановлено також рішенням Рівненського міського суду від 07.07.2010. На підставі наказу відділу освіти райдержадміністрації від 05.11.2010 №764 К «Про внесення змін до наказу відділу освіти від 09.07.2009 №530 К» відповідно до якого вважається, що наказом відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації від 09.07.2009 № 530 К позивач звільнений за п.4 ст. 40 КЗпП України із 08.07.2010, позивачу виплачені кошти в сумі 947,03 грн. Листом відділу освіти райдержадміністрації від 08.07.2010 № 1412/01-11/10 повідомлено позивача про нарахування належної позивачу заробітної плати за відповідний період та щодо виплати компенсації за невикористані дні відпустки. Копії вищезазначених наказів відділу освіти райдержадміністрації, на підставі яких виплачені розрахункові, відділом освіти райдержадміністрації позивачу надавалися.
Вважаючи порушення відповідачем прав позивача щодо ненадання повної відповіді на запит, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Стаття 40 Основного Закону визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, регулюються Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
Статтею 1 цього Закону визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Частиною 1 та 2 статті 2 Закону № 2939-VI визначено, що метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Згідно із статтею 12 Закону № 2939-VI, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Частиною першою статті 13 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;
4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Отже, відповідач - відділ освіти Рівненської районної державної адміністрації, в розумінні статті 12 Закону № 2939-VI, є розпорядником запитуваної інформації, а позивач - ОСОБА_1 - є запитувачем інформації.
Натомість позивач заначає, що в.о. начальника відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації Алла Красновська вчинила протиправні дії щодо ненаданням в повному обсязі запитуваної публічної інформації.
Однак, в.о. начальника відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації не є розпорядником публічної інформації, в розумінні статті 12 Закону № 2939-VI. В даному випадку, на відповідному бланку, в.о. начальника відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації підписала відповідь на запит від імені розпорядника інформації - відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації.
Аналіз визначення поняття «публічна інформації» та переліку розпорядників публічної інформації, закріпленого у статті 13 Закону № 2939-VI, свідчить, що публічною інформацією є наявна відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях: уся інформація, що перебуває у володінні суб`єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб`єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI).
Так, з аналізу відповідь від 11.09.2020 на інформаційний запит, можна дійти висновку, що відділ освіти Рівненської районної державної адміністрації надав відповідь на запитання, поставлені ОСОБА_1 у запиті. Однак, не надав копії відповідних наказів, мотивуючи тим, що вони вже надавалися позивачу.
Положення частини другої статті 6 Закону № 2939-VI передбачають вимоги до обмеження доступу до інформації, а не підстави для надання такого доступу. Такий підхід ґрунтується на тому, що статтею 1 цього Закону закріплена презумпція відкритості публічної інформації, доступ до якої може бути обмеженою лише у разі, якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі «трискладового тесту» . Отже, тягар доведення того, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.
Таким чином, відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник в листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.
Однак, розпорядником інформації обґрунтованих обставин та мотивів того, з яких підстав доступ до інформації (надання відповідних наказів) є обмежений, у відповіді на запит не вказав.
Статтею 14 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов`язані:
1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами;
2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;
3) вести облік запитів на інформацію;
4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;
6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
За приписами частини першої статті 22 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
Відтак, посилання розпорядника інформації на те, що накази про виплачені позивачу розрахункові були надані йому раніше, можна вважати неправомірною відмовою в наданні інформації.
Отже, суд дійшов висновку про надання відповідачем неповної інформації на звернення позивача та з порушенням приписів Закону № 2939-VI.
Враховуючи наведене, дії відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації, які полягають у ненаданні повної та належної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 є протиправними, а тому слід зобов`язати його надати повну та належну інформацію на інформаційний запит ОСОБА_1 від 07.09.2020 шляхом надання копій наказів про здійснення розрахунків з позивачем при звільненні.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє часткове підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити частково.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а докази понесення інших витрат суду не надано, то підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації (33001, вулиця Соборна, будинок 195, місто Рівне, код ЄДРПОУ 02145790) - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації, які полягають у ненаданні повної та належної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 07.09.2020.
Зобов`язати Відділ освіти Рівненської районної державної адміністрації надати повну та належну інформацію на інформаційний запит ОСОБА_1 від 07.09.2020 шляхом надання копій наказів про здійснення розрахунків з ним при звільненні.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 16 грудня 2020 року.
Суддя Н.В. Друзенко
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2020 |
Оприлюднено | 23.12.2020 |
Номер документу | 93704279 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Н.В. Друзенко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні