Рішення

від 22.12.2020 по справі 620/4880/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року Чернігів Справа № 620/4880/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Тетраком до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Тетраком звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 22.09.2020 №298768 і зобов`язати відповідача виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Тетраком з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання ТОВ ТД Тетраком податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а прийнято у зв`язку із фактично незазначеною в оскаржуваних рішеннях податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю. Також така підстава для включення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, як ... підприємством сформовано ПК (ліміт) від СГ, які здійснюють рижикову діяльність... відсутня і в Критеріях ризиковості платника податків (Додаток 1 Порядку № 1165), і в Критеріях ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 Порядку № 1165).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Представником відповідача подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначає, що за результатами проведеного моніторингу позивач відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з наявністю у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що є підставою для прийняття рішення про включення платника податків до переліку ризикових платників.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

01.09.2020 через Електронний кабінет ТОВ ТД Тетраком отримало Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 278565 від 01.09.2020, прийняте Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної І розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В якості підстави прийнятого Рішення про відповідність від 01.09.2020 зазначено: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію: товар Електрична апаратура для комутації або захисту електричних кіл чи для приєднання до електричних кіл або в електричних колах (Резистор, Роз`єм, мікросхема, модуль..) придбані у ризикових контрагентів, а саме ТОВ ТРАСТ-ПРАЙС (код 43561118), ТОВ ПРАЙМВЕСТ (код 43560926), ТОВ МІСТЕКС-ТРЕЙД ЛТД (код 43560381), ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЕТАЛОН (код 31815755), ТОВ ФРАНКО НЕКСТ (43264197), ТОВ АДОГА УНІВЕРС (43275261), ТОВ ІМПЕРІАЛ СВІТ (код 43303859), ТОВ АГРОФОРСПРОД (43274415), ТОВ СМАРТПРАЙМ (код 43156645), ТОВ КРІНТЕКС ТРЕЙД (код 432727b0), ТОВ БРОДБЕНТ (43203349) .

Не погоджуючись із зазначеним Рішенням про відповідність від 01.09.2020 та відповідно до п. 6 Порядку № 1165 Позивач через Електронний кабінет 14.09.2020 подав до Головного управління ДЦС у м. Києві інформацію та копії документів про невідповідність ТОВ ТД Тетраком (код ЄДРПОУ 36283043) критеріям ризиковості платника податку від 14.09.2020 № 1.

В Інформації від 14.09.2020 було, зокрема, зазначено, що ТОВ ТД Тетраком (код ЄДРПОУ 36283043) зареєстроване як юридична особа 22.12.2008. ТОВ ТД Тетраком зареєстроване платником податку на додану вартість 20.01.2009 (ІПН НОМЕР_1 ).

Директором ТОВ ТД Тетраком з 22.12.2008 по теперішній час є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Головним бухгалтером ТОВ ТД Тетраком з 14.01.2009 є ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Учасниками ТОВ ТД Тетраком з 22.12.2008 по теперішній час є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ).

Основним видом діяльності ТОВ ТД Тетраком є КВЕД 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним усталюванням, деталями до нього .

Станом на дату прийняття Рішення про відповідність від 01.09.2020 працювало 4 особи (Штатний розпис ТОВ ТД Тетраком (в редакції від 01.09.2020), затверджений наказом ТОВ ТД Тетраком від 01.09.2020 №0109/1к).

Офіс та склад для зберігання товарів знаходяться в орендованих приміщеннях (Договір від 01.04.2020 №0104/01 з Актом прийому-передачі в оренду від 01.04.2020) загальною площею 16,62 м.кв. за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, буд. 38, кв. 1. Транспортування товарів покупцям ТОВ ТД Тетраком здійснює через ТОВ НОВА ПОШТА .

На підтвердження багаторічної історії діяльності, наявності у підприємства всіх необхідних матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій до Інформації від 14.09.2020 були додані копії підтверджуючих документів.

22.09.2020 через Електронний кабінет позивач отримав оскаржуване Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 22.09.2020 №298768.

Відповідно до оскаржуваного Рішення про відповідність від 22.09.2020 Комісією відповідача відповідно до пункту 6 Порядку №1165 було прийнято рішення про відповідність платника податку (ТОВ ТД Тетраком ) Критеріям ризиковості платника податку.

В якості підстави прийнятого Рішення про відповідність від 22.09.2020 зазначено: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ ТД Тетраком (36283043), в процесі якого встановлено, що підприємством сформовано ПК (ліміт) від субєктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ ТРАСТ-ПРАЙС (код 43561118), ТОВ ПРАЙМВЕСТ (код 43560926), ТОВ МІСТЕКС-ТРЕЙД ЛТД (код 43560381), ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЕТАЛОН (код 31815755), ТОВ ФРАНКО НЕКСТ (43264197), ТОВ АДОГА УНІВЕРС (43275261), ТОВ ІМПЕРІАЛ СВІТ (код 43303859), ТОВ АГРОФОРСПРОД (43274415), ТОВ СМАРТПРАЙМ (код 43156645), ТОВ КРІНТЕКС ТРЕЙД (код 43272700), ТОВ БРОДБЕНТ (43203349), ТОВ ПРАЙМВЕСТ (код 43560926) .

Вважаючи рішення від 22.09.2020 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1. ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно п.74.1 та п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке. платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до п.8 якого У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. .

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку №1165) встановлено наступний критерій: У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З наведеного слідує, що, чинним законодавством встановлені чіткий перелік умов та певну послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Системний аналіз зазначених вище норм свідчить про те, що обов`язковою передумовою розгляду питання про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості є складання таким платником податкової накладної і подання її для реєстрації. Виключно після цього комісія регіонального рівня має право розглянути питання щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості.

Суд звертає увагу на те, що у формулюванні п.8 Критеріїв міститься посилання на господарську операцію, зазначену в поданій для реєстрації податковій накладній.

Таким чином, Комісією Головного управління ДПС у м. Києві порушено процедуру прийняття оскаржуваного Рішення про відповідність від 22.09.2020.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Тобто, з урахуванням змісту п.8 Критеріїв ризиковості (додаток 1 Порядку №1165), в якості підстави прийняття Рішення про відповідність від 22.09.2020, на думку суду, мали бути зазначені конкретні господарські операції разом із конкретними податковими накладними, складеними ТОВ ТД Тетраком та поданими на реєстрацію.

А отже, комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання ТОВ ТД Тетраком податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а прийнято у зв`язку із фактично незазначеною в оскаржуваних рішеннях податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.

Також така підстава для включення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковосгі платника податку, як ...підприємством сформовано ПК (ліміт) від субєктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність... відсутня і в Критеріях ризиковості платника податків (Додаток 1 Порядку №1165), і в Критеріях ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 Порядку №1165).

Вичерпний перелік критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість наведений у Додатку №1 до Порядку №1165 та розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому, визначення правильності формування податкового кредиту здійснюється виключно під час перевірок, що закріплено у ст.75 Податкового кодексу України. Отже, зазначаючи в якості підстави для включення ТОВ ТД Тетраком до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, формування податкового кредиту від ризикових контрагентів постачальників , комісія фактично намагається провести документальну позапланову перевірку з порушенням підстав і порядку її проведення, визначених у ст.78 Податкового кодексу України.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Проте, приймаючи рішення про відповідність від 22.09.2020, відповідач обмежився лише посиланням на контрагентів ТОВ ТД Тетраком , жодним чином не зазначивши причини їх ризиковості. Тобто, оскаржуване рішення про відповідність від 22.09.2020 не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 16.04.2019 у справі №826/10649/17).

У справі Рисовський проти України Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні дати вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Враховуючи наведене, оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 22.09.2020 №298768 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник подану, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковосгі платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковосгі платника податку.

Таким чином, включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих позивачем. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів. При цьому, остаточне рішейня про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необгрунтованого прийняття зазначеного оскаржуваного Рішення про відповідність від 22.09.2020 полягають також у тому, що контрагенти-покупці позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковими накладними, складеними позивачем, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами-покупцями.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, законом передбачено обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного Судочинства.

Отже форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова: визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому, Суд застосовує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 01.07.2003 по справі Суомінен проти Фінляндії , відповідно до яких, саме орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обірунтування своїх рішень.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (Chuykina v. Ukraine) зазначено: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином ст.6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 - 36, Series AN 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п.1 ст.6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. . Крім того, відповідно до п.9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003 правосудця за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Виходячи з наведеного, задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, є належним способом захисту порушеного права позивача та дотриманням гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

З огляду на все вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Тетраком до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 168, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Тетраком до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м.Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 22.09.2020 №298768.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м.Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Тетраком з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Тетраком судовий збір в розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу«Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕТРАКОМ ( вул. Київська, 74, м. Чернігів, 14034, код ЄДРПОУ 36283043).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 43141267).

Повне рішення суду складено 22.12.2020.

Суддя Л.О. Житняк