Постанова

від 17.12.2020 по справі 520/7554/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 р.Справа № 520/7554/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Бершова Г.Є. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Адвоката ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Біленський О.О., м. Харків) від 31.08.2020 повний текст рішення складено 31.08.2020) по справі №520/7554/2020 за позовом ОСОБА_2 до Печенізької районної ради Харківської області, Голови Печенізької районної ради Харківської області Ярової Лариси Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Печенізької районної ради Харківської області та Голови Печенізької районної ради Харківської області, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Голови Печенізької районної ради Харківської області щодо не вирішення в установленому порядку питання про преміювання заступника голови районної ради протягом січня 2016 року - травня 2020 року; зобов`язати Печенізьку районну раду Харківської області вирішити питання щодо преміювання заступника голови районної ради ОСОБА_2 в межах затверджених фондів оплати праці на 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів"; визнати протиправною бездіяльність Голови Печенізької районної ради Харківської області щодо не вирішення в установленому порядку питання про встановлення надбавок за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50% заступника голови районної ради ОСОБА_2 протягом січня 2016 року - травня 2020 року; стягнути з Печенізької районної ради Харківської області щомісячну надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 50% посадового окладу (з урахуванням надбавки за ранг та надбавки за вислугу років) за період з січня 2016 року по травень 2020 року у розмірі 195319,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що в порушення пункту 6 Рішення № 7-УІІ І сесії VII скликання Печенізької районної ради Харківської області від 08 грудня 2015 року про затвердження структури, чисельності виконавчого апарату районної ради, витрат на утримання ради та її виконавчого апарату Головою Печенізької районної ради не приймалися щомісячні рішення, якими би вирішувалося питання преміювання чи встановлення надбавки заступнику голови районної ради ОСОБА_2 протягом 2016 - травня 2020 року. Такою поведінкою Голови Печенізької районної ради допущено протиправну бездіяльність. Просила суд врахувати, що Голова Печенізької районної ради Харківської області кожного місяця вирішувала питання щодо преміювання та встановлення надбавки трьом осам з Печенізької районної ради Харківської області, в тому числі собі. Однак, всупереч Рішенню М7-УІІ 7 сесії VII скликання Печенізької районної ради Харківської області від 08 грудня 2015 року не вирішувала питання преміювання та встановлення надбавок позивачці. Звертає увагу, що Головою Печенізької районної ради Харківської області взагалі не вирішувалось питання щомісячного преміювання заступника Голови та встановлення їй надбавок, ні у вигляді позбавлення, ні у вигляді призначення. Судом першої інстанції не враховано, що суть бездіяльності не в тому, що не призначені премії та надбавки, а в тому, що навіть не вирішувалось питання щодо їх призначення чи позбавлення у конкретному місяці.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримала доводи апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції скасувати.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечували, просила відмовити в її задоволенні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 працює заступником голови Печенізької районної ради на підставі Рішення №5-VII сесії VII скликання Печенізької районної ради Харківської області від 26 листопада 2015 року.

Пунктом 5 рішення І сесії VІІ скликання Печенізької районної ради від 08 грудня 2015 року встановлено заступнику голови районної ради ОСОБА_2 : надбавку за виконання особливо важливої роботи та здійснення розробки проектів нормативно-правових актів і проведення експертизи цих актів у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування та надбавки за вислугу років; здійснювати преміювання відповідно до особистого вкладу в загальні результати роботи у межах фонду преміювання та економії фонду оплати праці за підсумками роботи за місяць та до державних, професійних, ювілейних дат в межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисі на утримання виконавчого апарату районної ради; надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати.

Пунктом 6 вказаного рішення, надано право голові районної ради помісячно або в разі потреби, своїм розпорядженням встановлювати конкретний розмір надбавки, премії, виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення голові районної ради, заступнику голови районної ради, керівникам структурних підрозділів, спеціалістам і службовцям виконавчого апарату районної ради в межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисі на утримання виконавчого апарату районної ради та в залежності від фонду преміювання та економії заробітної плати (т. 2 а.с. 19,20).

Відповідно до Рішення IV сесії VII скликання Печенізької районної ради Харківської області від 14 січня 2016 року про оплату праці посадових осіб Печенізької районної ради VII скликання у 2016 році вирішено Заступнику голови районної ради ОСОБА_2 у 2016 році виплачувати, в межах затверджених видатків на оплату праці, щомісячну надбавку за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування та вислугу років; виплачувати, в межах затверджених видатків на оплату праці, матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати; здійснювати преміювання відповідно до особистого вкладу в загальні результати роботи у межах фонду преміювання та економії фонду оплати праці за підсумками роботи за місяць та до державних, професійних, ювілейних дат в межах затверджених видатків на оплату праці.

Відповідно до Рішення XIII сесії VII скликання Печенізької районної ради Харківської області від 12 січня 2017 року про оплату праці посадових осіб Печенізької районної ради VII скликання у 2017 році вирішено Заступнику голови районної ради ОСОБА_2 у 2017 році виплачувати, в межах затверджених видатків на оплату праці, щомісячну надбавку за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування та вислугу років; виплачувати, в межах затверджених видатків на оплату праці, матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати; здійснювати преміювання відповідно до особистого вкладу в загальні результати роботи у межах фонду преміювання та економії фонду оплати праці за підсумками роботи за місяць та до державних, професійних, ювілейних дат в межах затверджених видатків на оплату праці (т. 2 а.с. 21).

Відповідно до Рішення XXI сесії VII скликання Печенізької районної ради Харківської області від 08 лютого 2018 року про оплату праці посадових осіб Печенізької районної ради VII скликання у 2018 році Заступнику голови районної ради ОСОБА_2 у 2018 році вирішено виплачувати, в межах затверджених видатків на оплату праці, щомісячну надбавку за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування та вислугу років; виплачувати, в межах затверджених видатків на оплату праці, матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати; здійснювати преміювання відповідно до особистого вкладу в загальні результати роботи у межах фонду преміювання та економії фонду оплати праці за підсумками роботи за місяць та до державних, професійних, ювілейних дат в межах затверджених видатків на оплату праці (т. 2 а.с. 22).

Відповідно до Рішення XXXI сесії VII скликання Печенізької районної ради Харківської області від 24 січня 2019 року про оплату праці посадових осіб Печенізької районної ради VII скликання у 2019 ропі заступнику голови районної ради ОСОБА_2 у 2019 році: виплачувати, в межах затверджених видатків на оплату праці, щомісячну надбавку за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування та вислугу років: виплачувати, в межах затверджених видатків на оплату праці, матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати. Здійснювати преміювання відповідно до особистого вкладу в загальні результати роботи у межах фонду преміювання та економії фонду оплати праці за підсумками роботи за місяць та до державних, професійних, ювілейних дат в межах затверджених видатків на оплату праці (т. 2 а.с. 23) .

Відповідно до Рішення XXXVII сесії VII скликання Печенізької районної ради Харківської області від 26 грудня 2019 року про оплату праці посадових осіб Печенізької районної ради VII скликання у 2020 році вирішено Заступнику голови районної ради ОСОБА_2 у 2020 році виплачувати, в межах затверджених видатків на оплату праці, щомісячну надбавку за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування та вислугу років; виплачувати, в межах затверджених видатків на оплату праці, матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати; здійснювати преміювання відповідно до особистого вкладу в загальні результати роботи у межах фонду преміювання та економії фонду оплати праці за підсумками роботи за місяць та до державних, професійних, ювілейних дат в межах затверджених видатків на оплату праці.

Учасниками справ не заперечується, що протягом 2016-2019 років згідно розпоряджень голови Печенізької районної ради відбувалося преміювання працівників виконавчого апарату районної ради, у тому числі ОСОБА_2 , а саме розпорядження від 05.12.2016 №64; від 24.02.2017 № 4; від 09.03.2017 № 8; від 24.03.2017 № 9; від 24.05.2017 № 20; від 24.07.2017 № 33; від 22.11.2017 № 59; від 21.12.2017 № 63; від 24.03.2018 № 8; від 06.12.2018 № 60; від 21.12.2018 № 64; від 26.11.2019 № 59; від 20.12.2019 № 65, що підтверджується витягами з вказаних розпоряджень. Виплата ОСОБА_2 зазначених премій підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розрахункових листів за період з 2016 року по 6 місяць 2020 року.

Згідно розпоряджень голови районної ради в 2016 році ОСОБА_2 виплачено надбавки за виконання особливо важливої роботи (з урахуванням надбавки за ранг та за вислугу років): згідно розпорядження від 25.02.2016 № 4 - 50%; згідно розпоряджень від 30.09.2016 року №46; від 28.10.2016 року №53; від 30.11.2016 року №57; від 23.12.2016 року №67 - 40% по кожному розпорядженню.

Позивач, вважаючи, що рішення сесій в частині нарахування та виплати їй, як заступнику голови районної ради, надбавок за виконання особливо важливої робот у розмірі до 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування та вислугу років та преміювання за підсумками роботи за місяць протягом січня 2016 року - травня 2020 року не здійснювались, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надбавки, премія та матеріальна допомога не входять до складу основної заробітної плати, а є винагородою за особливі умови праці (надбавки), заохочувальними та компенсаційними виплатами (матеріальна допомога, премія), тому не є обов`язковими платежами, хоча і входять до структури заробітної плати. При цьому, установлення надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, виплата премії та матеріальної допомоги є правом, а не обов`язком міської ради, та їх виплата здійснюється за відповідним рішенням міської ради.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею першою Закон України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі Закон № 108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 2 Закону № 108/95-ВР передбачено, що структура заробітної плати включає:

- основну заробітну плату - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- додаткову заробітну плату - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до статті 25 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частиною першою статті 59 Закон № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України від 07.06.2001 № 2493-ІІІ "Про службу в органах місцевого самоврядування" (далі Закон № 2493-ІІІ) встановлено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (далі Постанова № 268) передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54 і 57.

Відповідно до підпункту "в" підпункту 1 пункту 2, підпунктів 2 та 3 пункту 2 Постанови № 268 надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї Постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці:

- установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи: керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років; керівним працівникам і спеціалістам департаментів, управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів (якщо положеннями про підрозділи передбачено виконання такої роботи), - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, класний чин, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується;

- здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу;

- надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).

Згідно з абзацом 2 пункту 6 Постанови № 268 преміювання голів обласних, районних і районних у містах рад, їх заступників, сільських, селищних і міських голів, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.

З вищевикладеного слідує, що надбавки, премія та матеріальна допомога не входять до складу основної заробітної плати, а є винагородою за особливі умови праці (надбавки), заохочувальними та компенсаційними виплатами (матеріальна допомога, премія), тому не є обов`язковими платежами, хоча і входять до структури заробітної плати. При цьому, установлення надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, виплата премії та матеріальної допомоги є правом, а не обов`язком міської ради, та їх виплата здійснюється за відповідним рішенням міської ради.

Спір у вказаній справі виник з приводу бездіяльності Голови Печенізької районної ради Харківської області щодо не вирішення та не встановлення заступнику Голови Печенізької районної ради Харківської області премії та надбавок за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50% протягом січня 2016 року - травня 2020 року.

З огляду на матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що за цей період Печенізькою районною радою Харківської області щорічно приймались відповідні рішення про оплату праці посадових осіб Печенізької районної ради VII скликання, в яких вирішено виплачувати заступники голову ради , в межах затверджених видатків на оплату праці, щомісячну надбавку за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування та вислугу років; виплачувати, в межах затверджених видатків на оплату праці, матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати; здійснювати преміювання відповідно до особистого вкладу в загальні результати роботи у межах фонду преміювання та економії фонду оплати праці за підсумками роботи за місяць та до державних, професійних, ювілейних дат в межах затверджених видатків на оплату праці та надано право голові районної ради помісячно або в разі потреби, своїм розпорядженням встановлювати конкретний розмір надбавки, премії, виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення голові районної ради, заступнику голови районної ради, керівникам структурних підрозділів, спеціалістам і службовцям виконавчого апарату районної ради в межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисі на утримання виконавчого апарату районної ради та в залежності від фонду преміювання та економії заробітної плати.

При цьому, відповідними рішеннями про визначення умов оплати праці ОСОБА_2 встановлювався не фіксований відсоток надбавки за виконання особливо важливої роботи, а граничний "у розмірі до 50 %" та не встановлювався конкретний розмір премії, тобто виключно встановлено право отримувати до 50% надбавку за виконання особливо важливої роботи та в межах затверджених видатків за наявного установі фонду економії праці.

Щодо вимог позову про вирішення в установленому порядку питання про встановлення надбавок за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50% , колегія суддів зазначає таке.

Так, Постановою № 268 передбачено встановлення надбавки за високі досягнення у праці, яка встановлюється на невизначений строк. Вона призначається за наказом керівника за сумлінне, якісне виконання працівником протягом певного періоду своїх посадових обов`язків, професіоналізм, компетентність, ініціативність у роботі та за відсутності порушень виконавчої та трудової дисципліни. Отже, надбавка може встановлюватися працівникам за якісне, своєчасне та в повному обсязі виконання функцій (обов`язків), установлених положеннями про відповідні органи та посадовими інструкціями, з урахуванням їх особистого внеску в загальні результати роботи.

Крім того, вказаною Постановою передбачено встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи, яка встановлюються на чітко визначений термін, тобто на період виконання цієї роботи, з метою стимулювання прискорення її виконання та підвищення якості виконуваної роботи. При встановленні такої надбавки повинна бути чітко визначена кінцева мета роботи і терміни виконання.

З урахуванням наведеного, можна дійти висновку, що надбавка за високі досягнення у праці та надбавка за виконання особливо важливої роботи є різними видами надбавок, відтак, існує різний механізм їх встановлення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішеннями про оплату праці посадових осіб Печенізької районної ради VII скликання позивачу не було встановлено надбавку за високі досягнення у праці, відповідно позивач не набула права на її отримання. В той же час, матеріали справи не містять жодного доказу щомісячного виконання саме позивачем особливо важливих робіт з чітко визначеними термінами.

Колегія суддів зазначає, що право помісячно або в разі потреби, своїм розпорядженням встановлювати конкретний розмір надбавки, премії, виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення голові районної ради, заступнику голови районної ради, керівникам структурних підрозділів, спеціалістам і службовцям виконавчого апарату районної ради в межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисі на утримання виконавчого апарату районної ради та в залежності від фонду преміювання та економії заробітної плати є дискреційним правом голови Печенізької районної ради Харківської області, а не обов`язком.

В такому разі суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами чи звітування перед ними.

З огляду на викладене, колегія суддів ураховує, що Головою Печенізької районної ради Харківської області не було допущено протиправної бездіяльності щодо вирішення питання про встановлення надбавок за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50% заступника голови районної ради ОСОБА_2 протягом січня 2016 року - травня 2020 року.

Щодо позовної вимоги визнати протиправною бездіяльність Голови Печенізької районної ради Харківської області щодо не вирішення в установленому порядку питання про преміювання заступника голови районної ради ОСОБА_2 протягом січня 2016 року - травня 2020 року, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з абзацом 3 пункту 6 Постанови № 268 преміювання секретарів сільських, селищних, міських рад, заступників сільських, селищних, міських голів, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, старост, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці за рішенням сільського, селищного, міського голови.

Отже, відповідач приймаючи рішення про виплату премії та визначаючи їх розмір, діє з певною свободою розсуду, може приймати таке рішення, яке він вважає найкращим за даних обставин, тобто діяти на "вільний розсуд".

У Рішеннях ради за 2016-2020 рік чітко встановлено, що преміювання здійснюється у межах економії фонду оплати праці та в межах затверджених видатків на оплату праці.

З огляду на матеріали справи, розпорядженнями від 05.12.2016 №64; від 24.02.2017 №4; від 09.03.2017 №8; від 24.03.2017 №9; від 24.05.2017 №20; від 24.07.2017 №33; від 22.11.2017 №59; від 21.12.2017 №63; від 24.03.2018 №8; від 06.12.2018 №60; від 21.12.2018 №64; від 26.11.2019 №59; від 20.12.2019 №65 відбувалось фактичне преміювання заступника голови районної ради ОСОБА_2 в межах затверджених фондів оплати праці на 2016, 2017, 2018, 2019 роки.

З досліджених матеріалів справи, зокрема кошторисів ради за 2016-2020 рік та звітів про їх використання вбачається, що в межах економії фонду оплати праці в окремі місяці відбувалася виплата премії всіх працівникам установи, в тому числі позивачці.

На підставі вищенаведеного колегія судів вважає, що судом першої інстанції було правильно зазначено, що повноваження голови районної ради в контексті спірних правовідносин є дискреційними, у зв`язку з чим суд не може перебирати на себе повноваження відповідача щодо визначення конкретного розміру премії та надбавки, в зв`язку з чим вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів погоджується з твердження позивача щодо невирішення питання про її преміювання спростовуються наявними матеріалами справи, підстави для задоволення адміністративного позову в цій частині - відсутні.

З урахуванням викладеного, колегія суддів уважає, що питання виплати позивачу надбавки за виконання особливо важливої роботи та встановлення розміру премій вирішено відповідачами в межах повноважень та з дотриманням приписів чинного законодавства.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було надано оцінку доводам позивача, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, колегія суддів зазначає, що, оцінюючи наведені відповідачем доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені у позові, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні "Петриченко проти України" (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржників у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права в частині відмови в задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 по справі № 520/7554/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді Г.Є. Бершов А.М. Григоров Повний текст постанови складено 22.12.2020