Постанова

від 21.12.2020 по справі 826/3440/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3440/18 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві (правонаступника Головного управління ДФС у місті Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом повного товариства ЛОМБАРД 911 ТОВ СФЕРА ФІНАНС І КОМПАНІЯ до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а:

Повне товариство ЛОМБАРД 911 ТОВ СФЕРА ФІНАНС І КОМПАНІЯ звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.01.2018 № 0004301409.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ГУ ДПС у місті Києві (правонаступник ГУ ДФС у місті Києві) подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що відповідно до наданих до перевірки документів, встановлено факт не оприбуткування 30.06.2017 готівкових коштів у сумі 1100,00 грн. в касовій книзі підприємства у день їх надходження. Відповідно до фіскального чеку №264 від 30.06.2017 з реєстратора розрахункових операцій №3000264478 вилучено готівкових коштів у сумі 37283,24 грн, а до касової книги підприємства у цей день оприбутковано лише 36183,24 грн.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що під час проведення перевірки контролюючим органом неповністю досліджено надані первинні документи, через що помилково встановлено факт неоприбуткування грошових коштів у сумі 1100,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача (а.с.8-24), за результатами якої складено акт від 15.01.2018 № 25/26-15-14-06-02/40146372, яким встановлено, зокрема, факт неоприбуткування 30.06.2017 готівкових коштів в сумі 1100,00 грн в касовій книзі підприємства в день їх надходження. Відповідно фіскального звітного чеку від 30.06.2017 з реєстратора розрахункових операцій № 3000264478 вилучено готівкових коштів в сумі 37283,24 грн, а до касової книги підприємства оприбутковано лише 36183,24 грн.

Контролюючим органом встановлено порушення позивачем пунктів 2.3, 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

На підставі зазначеного акту перевірки, ГУ ДФС у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.01.2018 №0004301409, яким до позивача, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК, згідно з абз.3 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки , застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 5100,00 грн. (а.с.43).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що твердження контролюючого органу щодо не оприбуткування платником податків 30.06.2017 готівкових коштів в сумі 1100,00 грн в касовій книзі підприємства в день їх надходження не відповідають дійсності, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом формально, нерозсудливо, без повного дослідження усіх господарсько-фінансових документів під час перевірки та необхідності досягнення збалансованості між негативними наслідками для платника податків та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (чинне на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №637).

Пунктом 2.2 Положення №637 передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Під касою, згідно з пунктом 1.2 вказаного Положення, розуміється приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Відповідно до пункту 4.1 Положення №637, з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній.

Пунктом 3.3 Положення №637 передбачено, що приймання готівки в касі проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Згідно з пунктом 2.6 Положення №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до пункту 1.2 Положення №637, оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з абзацом 2 пункту 2.6 Положення №637, оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Відповідно до пункту 4.3 Положення №637, записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Статтею 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (зі змінами та доповненнями) від 12.06.1995 № 436/95 (далі - Указ №436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Відповідно до абзацу 3 цієї ж статті, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб`єктів господарювання, перелічених у пункті 1 Указу №436/95, застосовується штраф у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З налізу наведених норм вбачається, що у разі проведення суб`єктом господарювання готівкових розрахунків на підставі прибуткових касових ордерів, оприбуткуванням готівки є сукупність дій з оформленням касового ордеру та відображення на його підставі руху готівки у касовій книзі.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 31 липня 2018 року (справа №813/2229/17), від 15 серпня 2018 року (справа №822/1985/17), від 24 жовтня 2018 року (справа №805/1735/16-а) та від 13 лютого 2019 року (справа №826/10037/16).

Так, апелянт стверджує, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки дотримання суб`єктом господарювання порядку ведення касових операцій, а саме: не досліджено копію касової книги підприємства з 30.06.2017 та копії чеків службової видачі за 30.06.2017.

Колегія суддів не погоджується із наведеним доводом апелянта, оскільки судом першої інстанції встановлено, що позивачем ведеться книга обліку розрахункових операцій № 3000264478р/2 (а.с.44-49).

Відповідно до Z-звіту від 30.06.2017 № 264 у цей день здійснено службову видачу готівки у розмірі 37283,24 грн, що також кореспондується з записом у розділі 2 книги обліку розрахункових операцій (а.с.50).

У вказаний день готівкову виручку в сумі 37283,24 було оприбутковано в касовій книзі підприємства, що підтверджується прибутковими касовими ордерами від 30.06.2017 № 118 на суму 2000,00 грн (а.с.51), № 119 на суму 34183,24 грн (а.с.52), № 121 на суму 1100,00 грн (а.с.58) та відповідними записами в касовій книзі на сторінці 75 від 30.06.2017 (а.с.50).

Загальна сума оприбуткованої до каси готівкової виручки відповідно до записів в касовій книзі підприємства склала 41107,17 грн, з яких оприбутковані також готівкові коштів на суму 37283,24 грн, що були вилучені за фіскальним чеком (Z-звітом) від 30.06.2017 № 264 (а.с.74).

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, дослідивши усі наявні в матеріалах справи докази, надавши належну та повну оцінку наданих позивачем документам, дійшов вірного висновку про помилковість тверджень контролюючого органу щодо не оприбуткування платником податків 30.06.2017 готівкових коштів в сумі 1100,00 грн в касовій книзі підприємства в день їх надходження, а відтак, податкове повідомлення-рішення від 31.01.2018 № 0004301409 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві (правонаступника Головного управління ДФС у місті Києві ) - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду

Текст постанови виготовлено 21 грудня 2020 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма