Постанова

від 21.12.2020 по справі 640/18716/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18716/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вовк П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М, при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ремонтно-будівельна компанія Будлайн до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Ремонтно-будівельна компанія Будлайн (надалі - ТОВ РБК Будлайн ) звернулось до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1618033/43017515 від 05 червня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 18 травня 2020 року та №1695403/43017515 від 03 липня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 26 травня 2020 року;

- вважати прийнятими та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 18 травня 2020 року та № 2 від 26 травня 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю Ремонтно-будівельна компанія Будлайн днем їх фактичного отримання.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що в порушення вимог законодавства в оскаржуваних рішеннях не підкреслено (не зазначено), яких саме документів не надано позивачем, що свідчить про необґрунтованість таких рішень суб`єкта владних повноважень, оскільки такі не містять чіткої підстави їх прийняття. В свою чергу, на вимогу контролюючого органу позивачем були подані всі необхідні документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції за спірними податковими накладними.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі Головного управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апелянт наводить нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та судові рішення окружних адміністративних судів.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що основним видом господарської діяльності ТОВ РБК Будлайн є будівництво житлових і нежитлових будівель.

Керуючись статтею 181 Господарського кодексу України ТОВ РБК Будлайн та Акціонерним товариством Фармак у спрощений спосіб було погоджено ремонтно-будівельні роботи. Факт замовлення ремонтно-будівельних робіт підтверджується виставленим рахунком-фактурою №СФ-000018 від 14.05.2020 року.

Для виконання замовлених ремонтно-будівельних робіт ТОВ РБК Будлайн було придбано будівельні матеріали у ТОВ Інтергіп Плюс та ТОВ Леруа Мерлен Україна , що підтверджується рахункам фактурами №СФ-20052874 від 08.04.2020 року, №СФ-20055939 від 14.04.2020 року, видатковими накладними №00505863 від 08.04.2020 року, №000507420 від 14.04.2020 року та рахунком №774207, видатковими накладними №БН103_166602 від 24.04.2020 року, №Н103_167397 від 05.05.2020 року відповідно. Транспортування придбаних будівельних матеріалів здійснювалось позивачем відповідно до укладеного договору найму (оренди) транспортного засобу від 08.10.2019 року, згідно виписаних подорожніх листів №088026, №088027, №088028, №088030 серії 12 АБК.

18.05.2020 року на виконання умов договору ТОВ РБК Будлайн були виконані, а АТ Фармак були прийняті роботи, що підтверджується підписаними представниками сторін довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2020 року та актом приймання-передачі виконаних робіт за травень 2020 року. Розрахунок за виконані роботи підтверджується випискою з банку.

Після чого ТОВ РБК Будлайн оформило податкову накладну №1 від 18.05.2020 року на суму 17 502,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2 917,00 грн.).

Крім того, 13.05.2020 року між ТОВ РБК Будлайн (Виконавець) та АТ Фармак (Замовник) було укладено договір №151-373/20, за умовами якого Виконавець зобов`язується на свій ризик виконати роботу за завданням Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу, згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт. Виконавець зобов`язаний виконати роботи протягом 30 днів з моменту отримання авансового платежу.

На виконання договору Замовник перерахував авансовий платіж у розмірі 33 034,72 грн., після чого ТОВ РБК Будлайн оформило податкову накладну №2 від 26.05.2020 року на суму 33 034,71 грн. (в т.ч. ПДВ 5 505,78 грн.).

За наслідками надіслання вказаних податкових накладних з метою здійснення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ РБК Будлайн 27.05.2020 року та 22.06.2020 року отримало електронні квитанції про те, що документи прийнято, проте реєстрацію таких зупинено.

В якості підстави зазначено, що платник податку, яким подано ПН/РК в ЄРПН відповідає вимога п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію.

ТОВ РБК Будлайн направлено контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, з відповідними копіями всіх наявних та необхідних документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій по спірним податковим накладним.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №1618033/43017515 від 05.06.2020 року та №1695403/43017515 від 03.07.2020 року про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.

Названі рішення вмотивовано тим, що позивачем не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України ) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом пункту 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

За приписами Порядку№1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Звертаючись до фактів цієї справи колегія суддів зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять перелік документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Водночас, ТОВ РБК Будлайн надано на пропозицію контролюючого органу пояснення та копії наявних підтверджуючих документів, які в повному та достатньому обсязі підтверджували реальність здійснення господарських операцій.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає можливість дійти висновку, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.

Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних не містять конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття таких рішення, а лише містять загальну фразу про ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Крім того, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені.

Разом з тим, в оскаржуваних рішеннях не зазначено (не підкреслено) конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також не зазначено причини та мотиви, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Надаючи правову оцінку підставам для зупинення реєстрації спірних податкових накладних, колегія суддів звертає увагу на те, зі змісту квитанцій вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що передбачає наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

В даному випадку, висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед його контрагентів є суб`єкти господарювання, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність. Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів.

По-перше, відповідачем, всупереч вимогам частини 2 статті 77 КАС України, жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано.

По-друге, колегія суддів наголошує, що вказана податкова інформація не стосується АК Фармак , за наслідками господарських операцій з яким позивачем виписано податкові накладні.

В контексті вищенаведеного колегія суддів також зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № №360/1050/19.

За таких обставин, на переконання колегії суддів, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних є формальними, оскільки об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про протиправність прийняття спірних рішень та наявності підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.П.Мельничук

Суддя О.М.Оксененко