Постанова

від 18.12.2020 по справі 320/5187/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5187/20 Головуючий у І інстанції - Василенко Г.Ю.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спін Технолоджіс до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спін Технолоджіс звернулось до суду з даним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області в особі комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.05.2020 №1573530/34710627;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Спін Технолоджіс №5 від 14.05.2020 датою її фактичного надходження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмовляючи в реєстрації податкової накладної контролюючий орган в оскаржуваному рішенні не зазначив конкретних документів, яких саме не надав позивач. Позивач наголошує на тому, що надані ним документи були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, отже, рішення комісії про відмову у такій реєстрації винесені без належних для цього правових підстав.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправними та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.05.2020 №1573530/34710627. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14.05.2020 №5 датою її фактичного подання.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої доводи обґрунтовує тим, що рішення Комісії є обґрунтованим, оскільки платником податків не надано усіх необхідних документів, які засвідчують факт здійснення фінансово-господарських операцій за податковою накладною у реєстрації якої було відмовлено. Крім того, апелянт наголошує, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме відповідач не отримав копія позовної заяви з доданими матеріалами та копію ухвали про відкриття апеляційного провадження, отже був позбавлений реалізувати право на подачу відзиву на позовну заяву, пояснень та документів, котрі мають значення для вирішення адміністративної справи по суті.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у вигляді підготовки відзиву на апеляційну скаргу в сумі 4 000, 00 грн.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю Спін Технолоджіс є юридичною особою, яке було зареєстроване 20.11.2006.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: 43.21 електромонтажні роботи (основний); 43.33 покриття підлоги й облицювання стін; 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; 62.02 консультування з питань інформатизації; 62.03 діяльність із керування комп`ютерним устаткованням; 62.09 інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 33.20 установлення та монтаж машин і устатковання; 42.22 будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

В межах своєї господарської діяльності, 31.10.2016 позивачем було укладено з ТОВ ОРАКЛ ІСТ СЕНТРАЛ ЮРОП СЕРВІС Б.В договір.

За умовами вказаного договору ТОВ ОРАКЛ ІСТ СЕНТРАЛ ЮРОП СЕРВІС Б.В. бажає, щоб позивач виконав і провів Роботи, іменовані Встановлення структурованої кабельної системи , згідно з умовами цього Договору, у тому числі усунув дефекти згідно з умовами цього Договору.

13.05.2020 від ТОВ ОРАКЛ ІСТ СЕНТРАЛ ЮРОП СЕРВІС Б.В. до ТОВ Спін Технолоджіс надійшло замовлення на закупівлю №UA210000848 на виконання проектно-монтажних робіт із створення системи контролю доступу в офісі ОРАКЛ у м. Дніпрі на суму 1537683,53 грн.

14.05.2020 між ТОВ ОРАКЛ ІСТ СЕНТРАЛ ЮРОП СЕРВІС Б.В. та позивачем підписано акт надання послуг №33 на загальну суму 1537683,53 грн., в т.ч. ПДВ 256280,59 грн.

14.05.2020 ТОВ Спін Технолоджіс було виставлено ТОВ ОРАКЛ ІСТ СЕНТРАЛ ЮРОП СЕРВІС Б.В. рахунок №40 на загальну суму 1537683,53 грн., в т.ч. ПДВ 256280,59 грн.

На виконання приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України 19.05.2020 ТОВ Спін Технолоджіс направлено до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 14.05.2020.

За наслідками обробки податкової накладної, контролюючий орган надіслав позивачу квитанцію про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в ЄРПН від 19.05.2020, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкової накладної п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.21.10-00.90 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до ДПС повідомлення від 19.05.2020 №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено.

До вищевказаних пояснень позивачем були додані наступні документи:

- довідка ДССУ АБ №661321 від 07.03.2013;

- замовлення №UA210000848 від 13.05.2020;

- акт надання послуг №33 від 14.05.2020.

Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення від 20.05.2020 №1573530/34710627, яким відмовила у реєстрації податкової накладної №5 від 14.05.2020 у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та / або банківських виписок з особистих рахунків.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вказаного рішення, проте рішенням № 23336/34710627/2 від 10.06.2020 року скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Не погоджуючись із рішеннями контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Так, відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п. 200 1.3 і 200 1.9 ст. 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 10-11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165) встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з положеннями п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до п. 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Як зазначено у п. 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

При цьому, як вбачається зі змісту квитанцій, контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначених п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (які є Додатком № 3 до Порядку № 1165).

Так, в у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючий орган вказав на відсутність товару/послуг зазначеного/зазначеної в податковій накладній у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється) та на те, що обсяг постачання товарів (послуг) дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Додатково повідомлено, що показник D=5,6114%, P=950153,57. Крім того, запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, сама по собі відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, є підставою для зупинення реєстрації податкової накладної лише у випадку відповідності такої податкової накладної іншим умовам, визначеним п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а саме: - обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Крім того, запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.

Відповідно до п. 12 вказаного Порядку, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку № 1165).

Відповідно до п. 17 цього ж Порядку, у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

З матеріалів справи слідує, що позивач подав до контролюючого органу таблиці даних платника податків 19.05.2020., 01.06.2020., 09.06.2020, яким було присвоєно реєстраційні номери та вони були прийняті до розгляду.

Відповідачем прийняті відповідні рішення про неврахування вищевказаних таблиць даних платника податків на додану вартість.

Підставою неврахування таблиць даних платника податку на додану вартість є виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, вважає, що відповідач необґрунтовано у квитанціях про реєстрацію податкових накладних не зазначив, які саме документи необхідно надати на розгляд комісії, у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної, не вказано яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних та не взяв до уваги таблиці даних.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у його постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18 та від 04 грудня 2018 року у справі №821/1173/17.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відповідно до п. 44 Порядку 1165, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Позивачем було надано всі необхідні документи для реєстрації податкової накладної, відсутність яких зумовила прийняття Комісією рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, а відтак спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної за №5 від 14.05.2020 року в ЄРПН є протиправним та підлягає безумовному скасуванню.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податку рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.05.2020 №1573530/34710627.

Згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п. 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

При цьому, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 120-1 ПК України, а згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

За таких обставин, враховуючи вказані наслідки, а також вимоги п. 20 Порядку № 1246, податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку.

Виходячи із вимог зазначеної норми, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов`язання Державної податкової служби України провести реєстрацію податкових накладних №5 від 14.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а саме ст.ст. 174, 176 КАС України, не приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на таке.

З тексту оскаржуваного рішення вбачається, що у зв`язку з відсутністю коштів на відправку поштової кореспонденції, копії ухвали суду було направлено відповідачам шляхом надсилання за адресами офіційної електронної пошти: post@tax.gov.ua та kyivobl.official@tax.gov.ua .

Матеріал справи містять докази направлення відповідачам копії позовної заяви та копії ухвали про відкриття апеляційного провадження на відповідні електронні адреси (а.с 153-154), тобто суд першої інстанції не позбавив відповідачів права на подачу відзиву, а вони самі не скористались цим правом у порядку ст. 175 КАС України.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Крім іншого, як вже було встановлено раніше, у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Спін Технолоджіс було заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на суму 4 000,00 грн.

Розглянувши подане клопотання та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що останнє підлягає задоволення, виходячи з такого.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.

Судова колегія вважає за необхідне зауважити, що обов`язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що представником ТОВ Спін Технолоджіс , який є адвокатом та представляє інтереси останнього у складі Адвокатського об`єднання ПРИНЦЕПС на підставі договору про надання правової допомоги адвокатом та комплексне юридичне обслуговування від 16.06.2020 року №05/0620 та додаткової угоди від 16.06.2020 року № 1, у відзиві на апеляційну скаргу надано детальний опис виконаної роботи, а також до нього додано копію рахунку від 23.11.2020 року №2 на суму 4 000, 00 грн. та додано копію платіжного доручення від 26.11.2020 року №12608, яким підтверджується факт оплати послуг за договором на суму 4 00,00 грн.

Зі змісту поданих документів вбачається, що ТОВ Спін Технолоджіс надавалася правнича допомога у передбаченому договором обсязі, понесені витрати є пропорційними предмету спору та обсягу проведеної роботи, а також підтверджують їх безпосередній зв`язок саме з даною справою. Викладене, у свою чергу, свідчить про наявність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області на користь ТОВ Спін Технолоджіс витрат, понесених на отримання професійної правничої допомоги, в сумі 4 000,00 грн.

При задоволені даної заяви, колегією суддів враховується правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 23.01.2020 (справа №460/886/19), від 04.03.2020 (справа №460/1008/19).

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2020 року - залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03680, Київська обл., м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5а, ідентифікаційний код: 43141377) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спін Технолоджіс (08753, Київська обл., Обухівський р-н., с.Германівка, вул. Б.Хмельницького, буд. 20, ідентифікаційний код: 34710627) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000, 00 (чотири тисячі гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк