Постанова

від 22.12.2020 по справі 640/21358/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21358/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю І ЕС ТІ МЕДІА до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.11.2018 №988708/36602919 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.12.2017 № 2; зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 05.12.2017 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2019 позов задоволено повністю.

За наслідками оскарження вказаного рішення в апеляційному порядку, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 апеляційну скаргу ГУ ДПС у м.Києві залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2019 залишено без змін.

29.07.2019 позивачем подано до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив стягнути з ГУ ДФС у м.Києві (правонаступником якої є ГУ ДПС у м.Києві), Державної фіскальної служби України (правонаступником якої є Державна податкова служба України) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ І ЕС ТІ МЕДІА понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28000,00 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

ГУ ДПС у м.Києві подало заперечення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в яких просило відмовити у відшкодуванні вказаних витрат.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2020 року стягнуто судові витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м.Києві на користь ТОВ І ЕС ТІ МЕДІА у розмірі 28000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ГУ ДПС у м.Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивач, як юридична особа, міг діяти через свого керівника не залучаючи при цьому адвокатське об`єднання, витрати на правничу допомогу мають бути розподілені між всіма відповідачами, предметом позову рішення про відмову в реєстрації податкової накладної на загальну суму 130802,00 грн., в тому числі ПДВ 21800,42 грн., а тому ціна позову є меншою ніж витрати на правничу допомогу, при цьому дана справа належить до справ незначної складності.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що позивач має право користуватись правничою допомогою, при цьому саме рішення комісії ГУ ДФС у м.Києві (правонаступником якої є ГУ ДПС у м.Києві) було підставою звернення до суду з даним позовом, апелянтом не надано доказів неспівмірності витрат на правничу допомогу, а його заперечення є необґрунтованими.

Державна податкова служба правом подачі відзиву не скористалась. Будь-яких її письмових пояснень щодо розподілу витрат на правничу допомогу матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку письмового провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 наведеної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що разом із позовною заявою до суду першої інстанції були подані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, а саме: ордер від 14.12.2018 серії КС №509504 на надання правової допомоги ТОВ І ЕС ТІ МЕДІА , копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2276/10 від 29.05.2003, копію договору про надання правової допомоги №02-12/2018-03 від 05.12.2018, укладений між ТОВ І ЕС ТІ МЕДІА та Адвокатським об`єднанням Олександр Перемежко та партнери , платіжне доручення №661 від 06.12.2018 на суму 28000,00 грн. та банківську виписку по операціям, зокрема щодо надходження на рахунок АО Олександр Перемежко та партнери грошових коштів у сумі 28000,00 грн. (а.с.21-27 т.1).

Додатково, разом із заявою про відшкодування витрат, позивачем було подано ордер від 20.07.2019 серії КС №509742 на надання правової допомоги ТОВ І ЕС ТІ МЕДІА , копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №7289/10 від 07.12.2018, копію акта №4373 про надання правової допомоги, копію погодинного звіту №4373 від 29.07.2019 (а.с.173-177 т.1).

ГУ ДПС у м.Києві подано заперечення проти відшкодування витрат на правничу допомогу, в якому було зазначено про відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, при цьому позивач, як юридична особа, міг брати участь у справі через свого керівника, не залучаючи при цьому АО Олександр Перемежко та партнери , а заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та неспівмірним з реальним обсягом такої допомоги наданої адвокатом.

Колегія суддів зазначає, що за умовами договору про надання правової допомоги №02-12/2018-03 від 05.12.2018,, його предметом є надання юридичних послуг з аналізу наданих клієнтом документів та підготовки правової позиції у справі про визнання протиправним рішення від 14.11.2018 №988708/36602919 про відмову у реєстрації податкової накладної; підготовку, підписання та подання позовної заяви та інших необхідних процесуальних документів, представництво інтересів клієнта в суді. Відповідно до п.4.14.2 вказаного договору вартість юридичних послуг за цим договором є фіксованою та становить 28000,00 грн. Клієнт зобов`язується оплатити юридичній фірмі 100% вартості юридичних послуг у розмірі 28000,00 грн. протягом 5-ти календарних днів з моменту виставлення рахунку на оплату послуг.

З наведеного вбачається, що договором про надання правової допомоги встановлено умови надання правничої допомоги в рамках даної справи та передбачено фіксовану суму гонорару адвоката за надання такої допомоги, яка складає 28000,00 грн.

Платіжне доручення №661 від 06.12.2018 на суму 28000,00 грн. з призначенням платежу - оплата за послуги згідно договору про надання правової допомоги №05-12/2018-03 від 05.12.2018 та банківська виписка по рахунку АО Олександр Перемежко та партнери за 06.12.2018 підтверджують факт здійснення оплати позивачем послуг за вказаним договором на суму 28000,00 грн.

Згідно з актом №4373 про надання правової допомоги, ТОВ І ЕС ТІ МЕДІА та АО Олександр Перемежко та партнери засвідчено отримання позивачем послуг за договором про надання правової допомоги №05-12/2018-03 від 05.12.2018 із наданням відповідного переліку та опису виконаних робіт із зазначенням, що ціна наданих послуг складає 28000,00 грн.

Погодинний звіт №4373 від 29.07.2019 містить детальний опис наданих у справі №640/21358/18 послуг з їх поденним та погодинним розрахунком із визначенням загального обсягу витраченого часу 23,30 год. на загальну суму 28000,00 грн.

Частина 1 ст.1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність визначає, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 19 наведеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 цього Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №640/15803/19, від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, які мають бути враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.

Отже, положення чинного законодавства визначають можливість встановлення розміру вартості правничої допомоги адвоката у фіксованому розмірі із виключенням погодинної оплати, залежно від часу, витраченого адвокатом на здійснення представництва чи надання іншої правової допомоги, а тому визначення в договорі про надання правової допомоги від 05.12.2018 фіксованого розміру оплати за надані послуги (гонорар адвоката) у сумі 28000,00 грн., звільняє від необхідності визначати в детальному описі витраченого адвокатом часу на кожну окрему дію, вчинену на виконання вказаного договору при надання позивачу правничої допомоги в рамках даної справи. При цьому, поданий акт та погодинний звіт, в яких зафіксовано які саме послуги надавались АО Олександр Перемежко та партнери позивачу, є належним доказом, що описує надані послуги з правової допомоги позивачу, а платіжне доручення №661 від 06.12.2018 та банківська виписка по рахунку АО Олександр Перемежко та партнери за 06.12.2018 підтверджує оплату позивачем послуг адвоката на суму 28000,00 грн.

Наведене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 10.09.2020 у справі №420/6027/19.

Разом з тим, враховуючи, що предметом позову є рішення ГУ ДФС у м.Києві від 14.11.2018 №988708/36602919 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.12.2017 № 2 на загальну суму 130802,50 грн., в тому числі ПДВ - 21800,42 грн., яке в судовому порядку визнано протиправним та скасовано, беручи до уваги виконання АО Олександр Перемежко та партнери обов`язків, передбачених умовами договору про надання правової допомоги від 15.12.2018 №05-12/2018-03, перелік послуг, виконаних АО Олександр Перемежко та партнери в рамках даної справи наведений в акті та погодинному розрахунку, матеріали справи містять докази надання відповідних юридичних послуг, враховуючи, що розмір гонорару є фіксованим, що прямо визначено умовами договору, та відповідна сума була в повному обсязі сплачена позивачем, що підтверджується відповідним платіжним дорученням на суму 28000,00 грн. та банківською випискою по рахунку, колегія суддів доходить висновку, що вказана сума є співмірною, обґрунтованою та підтвердженою і підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

При цьому, враховуючи, що предметом розгляду справи та підставою позову було саме рішення, прийняте комісією ГУ ДФС у м.Києві (правонаступником якого є ГУ ДПС у м.Києві), а вимоги до Державної податкової служби України були похідними за відсутності порушень прав позивача з боку даного суб`єкта владних повноважень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати позивача на правничу допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань саме ГУ ДПС у м.Києві.

Твердження апелянта, що позивач міг самостійно представляти свої інтереси в суді через свого керівника без залучення АО Олександр Перемежко та партнери відхиляються судом, оскільки право на отримання професійної правничої допомоги прямо регламентовано нормами процесуального законодавства.

В той же час, жодних доказів або належних обґрунтувань в чому саме полягає неспівмірність заявлених позивачем до відшкодування витрат на правничу допомогу апелянтом ні до суду першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду надано не було.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

В силу ч.3 ст.272 КАС України судове рішення суду апеляційної інстанції у даній справі не може бути оскаржене.

Керуючись ст.ст.134, 139, 243, 272, 286, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Текст постанови виготовлено 22 грудня 2020 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма