Постанова

від 15.12.2020 по справі 120/3548/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3548/19-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Руслана Миколаївна

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

15 грудня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Чорнокнижник О.В.,

відповідач: ОСОБА_1

представника позивача: Олексюк Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року (м. Вінниця, 20 лютого 2020 року) у справі за адміністративним позовом Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТВГ "Зв`язківець" про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов`язати відповідача привести об`єкт самочинного будівництва, а саме гараж, що розташований на території ТВГ "Зв`язківець" по АДРЕСА_1 , до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом демонтажу другого поверху будівлі за власний рахунок.

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу.

У скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт стверджує про те, що суд першої інстанції розглянув справу у його відсутність, належним чином не повідомивши його про дату, час та місце розгляду справи. Крім цього, вважає, що не порушив будівельних норм при здійсненні будівництва другого поверху гаражу.

Відповідача в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

Так, згідно п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач не був присутнім в судовому засіданні в суді першої інстанції та не був повідомлений про розгляд даної справи належним чином.

Як підтверджується матеріалами справи до 2018 року відповідач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , куди судом першої інстанції направлялась листи відповідачу. З 29.12.2018 відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією паспорта.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Згідно матеріалів справи, суд першої інстанції вимогу ч. 3 ст. 171 КАС України не виконав, а саме не звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи з відповідним запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, і з прийняттям нового судового рішення по суті справи.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 05 травня 2015 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо самовільних будівельних робіт з будівництва другого поверху гаражу по АДРЕСА_1 в районі житлових будинків АДРЕСА_1 . За результатами перевірки складено акт за №475-ПП перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Під час перевірки встановлено, що забудовники гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з березня по травень 2015 року самочинно, без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, провели будівельні роботи з добудови другого поверху гаражу по АДРЕСА_1 .

За наслідками перевірки Державною архітектурно-будівельною інспекцією відповідачу було винесено Припис № 20 від 05 травня 2015 року, яким проінформовано відповідача щодо порушення ним п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Також, за матеріалами перевірки по факту вчиненого правопорушення, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №151 від 05.05.2015, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950,00 грн., який був сплачений позивачем 23.12.2015.

25.10.2019 працівниками виконавчих органів Вінницької міської ради за дорученням секретаря міської ради було проведено комісійне обстеження об`єкту самочинного будівництва (реконструйованого) гаража, розташованого на території ТВГ "Зв`язківець", що належить ОСОБА_1 , по АДРЕСА_1 та встановлено, що даний гараж цегляний з перекриттям з панелей та накриттям з металопрофілю, двоповерховий, розмірами 6,75*4,90 м.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 2 ст. 376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За змістом ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

В силу п. 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабіну Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294, основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Порядок реалізації повноважень Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо знесення самочинного будівництва визначено у спеціальному законі.

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" 17.02.2011 № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Частина 1 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За правилами п. 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

За правилами п. 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Підставою для звернення до суду Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради став виявлений перевіркою факт, що відповідач без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, провів будівельні роботи з добудови другого поверху гаража по АДРЕСА_3 в районі житлових будинків АДРЕСА_2 (в лісовій зоні). Крім того, згідно з ст. 376 ЦК України знесення самочинного будівництва за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у разі істотного відхилення від проекту, істотного порушення будівельних норм і правил є способом захисту як суспільних інтересів, так і прав інших осіб.

В свою чергу позивачем складено Акт №475-ПП від 05.05.2015, виносився припис №20 від 05.05.2015 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та складалась постанова по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 11 Закону України "Про будівельні норми" застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність.

Як вже зазначалось, згідно з ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього і воно за рішенням суду підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 привести об`єкт самочинного будівництва, а саме гараж, що розташований на території ТВГ "Зв`язківець" по АДРЕСА_1 , до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом демонтажу другого поверху будівлі за власний рахунок.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 18 грудня 2020 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.