Постанова

від 15.12.2020 по справі 380/8917/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/8917/20 пров. № А/857/13502/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Швець Л.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кранбудсервіс на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2020р. про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Кранбудсервіс до Головного управління ДПС у Львівській обл., Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Костецький Н.В., час та місце ухвалення судового рішення: 26.10.2020р., м.Львів; дата складання повного тексту судового рішення: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2020р. повернуто позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ Кранбудсервіс в порядку п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства /КАС/ України його позовну заяву до Головного управління /ГУ/ ДПС у Львівській обл., Державної податкової служби /ДПС/ України про визнання протиправним та скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, спонукання до вчинення певних дій (а.с.9 і на звороті).

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач ТзОВ Кранбудсервіс , який в поданій апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви (а.с.12-14).

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що позовна заява підписана адвокатом Макариком І.В., яка була видана керівником ТзОВ Кранбудсервіс . Вказана довіреність надає адвокату право на виконання представницьких функцій позивача, зокрема, на вчинення від імені підприємства всіх процесуальних дій і користування всіма правами, які надані законом позивачеві.

Таким чином, разом з позовною заявою до суду представником позивача були надані всі необхідні документи для відкриття провадження у справі.

Водночас, за умов повторного звернення до суду із розглядуваним позовом строки оскарження спірних рішень податкових органів будуть пропущеними. З огляду на викладене, своїми діями суд порушив право позивача на доступ до суду.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 20.10.2020р. до суду першої інстанції надійшла позовна заява ТзОВ Кранбудсервіс до ГУ ДПС у Львівській обл., ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, спонукання до вчинення певних дій (а.с.1-3).

Вказана позовна заява підписана представником адвокатом Макариком І.В., який діє на підставі довіреності № б/н від 05.10.2020р. (а.с.7); також до позовної заяви була долучена копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (зворот а.с.6).

Згідно ухвали суду від 26.10.2020р. заявлений позов повернуто позивачу ТзОВ Кранбудсервіс з тих мотивів, що до позовної заяви не долучено документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Макарику І.В. щодо права підпису позовної заяви.

Такий висновок суду ґрунтується на аналізі представленої довіреності від 05.10.2020р., із якої не убачається право адвоката на підписання позовної заяви.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою ст.55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч.4 ст.59 КАС України повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Пунктом 2 ч.1 ст.20 Закону України № 5076-VI від 05.07.2012р. Про адвокатуру і адвокатську діяльність установлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської стики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадськихоб`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

За приписами ст.26 цього Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер: 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Із аналізу наведених норм процесуального закону убачається, що представник, через якого має право здійснювати свою участь сторона, є самостійним учасником процесу, який по суті наділений такими ж повноваженнями, як і особа, яку він представляє.

Виходячи з наведеного, довіритель у спеціально виданій йому довіреності визначає для представника обсяг повноважень, які останній має право здійснювати для представництва у будь-якому органі від імені довірителя. До того ж довіритель має право обмежити чи розширити коло повноважень представника та надати йому право на вчинення окремих процесуальних дій, які належать до спеціальних прав сторони.

Тобто єдиною підставою для підтвердження у представника обсягу повноважень, наданих йому довірителем, є належним чином оформлена від імені довірителя довіреність із спеціальним визначенням кола повноважень, які має представник від імені довірителя.

У розглядуваній справі на підтвердження повноважень адвоката Макарика І.В. надано довіреність № б/н від 05.10.2020р., відповідно до якої для представницьких функцій останньому надано право вчиняти від імені товариства всі процесуальні дії, користуватися всіма правами, що надані законом позивачеві, відповідачеві і третім особам, в тому числі правом повної чи часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, збільшення та зменшення позовних вимог, укладення мирової угоди, відмови від апеляційної скарги, подання касаційних скарг, подання клопотань та отримання процесуальних документів, оскарження судових рішень, представництва у судових засіданнях, подання заяви на видачу виконавчого листа, отримання виконавчого листа, судового наказу, подачі виконавчого листа, судового наказу до виконання (стягнення), подавати заяви, завіряти своїм підписом копії документів довірителя, отримувати документи, вчиняти інші дії необхідні для виконання цієї довіреності.

Таким чином, з огляду на те, що представник позивача адвокат Макарик І.В. користується правом вчинення від імені підприємства всіх процесуальних дій, користується всіма правами, що надані стороні процесу, тому об`єктивно він має право на вчинення такої процесуальної дії як подання та підписання позовної заяви від імені позивача ТзОВ Кранбудсервіс .

При цьому, відсутність в довіреності перерахунку всіх процесуальних дій, що можуть вчинятися представником, за наявності чіткого покликання на право вчиняти від імені довірителя всіх процесуальних дій, користування всіма правами, що надані законом стороні судового процесу, не призводить до позбавлення представника права на підпис та подачу такого процесуального документа як позовна заява.

Підтвердженням наведеного слугує наведена в довіреності невиключна деталізація правомочностей представника, яка передбачає як подачу заяв, скарг; представництво в судових засіданнях, так і право повної чи часткової відмови від позову, збільшення або зменшення позовних вимог, оскарження судових рішень.

Протилежне тлумачення виданої довіреності носило би неоднозначний і суперечливий характер.

Водночас, саме такий зміст повноважень був закладений довірителем у виданій довіреності, що стверджується доводами апеляційної скарги, яка підписана керівником ТзОВ Кранбудсервіс .

Окрім цього, питання визначення повноважень представника в суді врегульовано приписами ст.60 КАС України.

Відповідно до ч.1 цієї статті представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (ч.2 цієї статті).

Виходячи із системного аналізу цих норм слідує, що, уповноважуючи представника на ведення справи в суді, довіритель наділяє його сукупністю передбачених для сторони прав і обов`язків. Водночас, застереження щодо обмеження таких повноважень повинні бути зафіксовані у виданому документі довірителя (довіреності, договорі, ордері тощо), що надається суду.

Спірна довіреність не містить обмеження довірителя щодо підписання представником від імені ТзОВ Кранбудсервіс позовної заяви.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що за таких умов в суду першої інстанції не було достатніх і належних підстав для повернення позовної заяви ТзОВ Кранбудсервіс на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України, оскільки позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати, а тому оскаржувана ухвала суду є необґрунтованою, а відтак не відповідає вимогам закону.

Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що повернення позовної заяви в даному випадку суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст.64 Конституції України, не може бути обмежене (п.п.1, 2 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25.12.1997р., абз.7 п.3 мотивувальної частини Рішення № 11-рп/2012 від 25.04.2012р.).

Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі Bellet v. France , Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13.01.2000р. та в рішенні по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28.10.1998р. Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 8 ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Враховуючи зазначені положення законодавства апеляційний суд вважає, що повернення позовної заяви позивачу в даному випадку призведе до порушення права, визначеного Конституцією України, на доступ до правосуддя.

Згідно ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на викладене, враховуючи приписи п.4 ч.1 ст.320 КАС України, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як винесена із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного повернення позовної заяви, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.310, 312, п.4 ч.1 ст.320, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кранбудсервіс задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2020р. про повернення позовної заяви в адміністративній справі № 380/8917/20 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький С. М. Кузьмич Дата складення повного тексту судового рішення: 22.12.2020р.