УХВАЛА
21 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 280/276/19
адміністративне провадження № К/9901/26720/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Запорізький Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі №280/276/19 за позовом Дочірнього підприємства "Запорізький Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги" до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
УСТАНОВИВ:
19 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дочірнього підприємства "Запорізький Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги", яка направлена до суду поштою 15 жовтня 2020 року.
Одночасно позивачем до касаційної скарги додано заяву про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2020 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оскільки наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження причини пропуску такого строку визнані судом неповажними та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги.
На обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження заявник вказує, зокрема, на ті підстави, яким вже надавалась оцінка в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, та які були визнані неповажними. А саме на те, що скаржник вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, проте ухвалою Суду від 24 червня 2020 року скаргу повернуто. При цьому скаржник наголошує, що в ухвалі від 24 червня 2020 року було зазначено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення, без зазначення строку, тобто процесуальний строк не встановлений судом. Також вказує, що виправив всі зауваження суду та добросовісно відтермінував звернення до суду, уникаючи завантаження судів у важкий період, яке пов`язано із карантинними обмеженнями, ізоляцією та зміну режиму роботи підприємства через карантин.
Суд зазначає, що первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, адже в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Крім того, не зазначення передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку не є об`єктивно непереборними та такими, що не залежать від волевиявлення особи, не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.
Також Суд вважає за необхідне зазначити, що з часу первинного повернення касаційної скарги (ухвала Верховного Суду від 25.05.2020) до дня подачі втретє касаційної скарги (15.10.2020) минуло більше 4 місяців.
Доводи скаржника, щодо зміни режиму роботи підприємства через карантин, колегія суддів визнає їх необгрунтованими, оскільки дані твердження не підтверджені жодними доказами.
Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Судом не встановлено наявність об`єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, що може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на приписи статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи та з метою добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, які відповідають положенням Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Таким чином, враховуючи те, що наведені позивачем для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними, колегія суддів, відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Дочірнього підприємства "Запорізький Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі №280/276/19 за позовом Дочірнього підприємства "Запорізький Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги" до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2020 |
Оприлюднено | 23.12.2020 |
Номер документу | 93708387 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мороз Л.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні