Постанова

від 22.12.2020 по справі 160/12304/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 160/12304/19

адміністративне провадження № К/9901/20874/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Єфанової О.В. від 07.02.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Головко О.В., судів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І. від 11.08.2020

у справі № 160/12304/19

за позовом Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат

до Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області

про визнання протиправним та нечинним рішення

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2019 року Приватне акціонерне товариство Північний гірничо-збагачувальний комбінат (далі також - позивач, ПрАТ Північний гірничо-збагачувальний комбінат ) звернулося до суду з позовом до Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (далі також - відповідач), в якому просило визнати протиправним та нечинним рішення Червоненської сільської районної ради Криворізького району Дніпропетровської області № 557-XXV/VІІ від 18.01.2019 Про затвердження технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, що перебувають у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат та розташовані на території Червоненської сільської районної ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) загальною площею 3787,06 га, кадастрові номери: 1221887000:07:001:0001; 1221887000:07:001:0002; 1221887000:07:001:0003.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2020 позов задоволено: визнано протиправним та нечинним рішення Червоненської сільської районної ради Криворізького району Дніпропетровської області № 557-XXV/VІІ від 18.01.2019 Про затвердження технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, що перебувають у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат та розташовані на території Червоненської сільської районної ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) загальною площею 3787,06 га, кадастрові номери: 1221887000:07:001:0001; 1221887000:07:001:0002; 1221887000:07:001:0003; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Червоненської сільської районної ради Криворізького району Дніпропетровської області на користь Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2020 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. У серпні 2020 року від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020, в якій просить їх змінити, визнавши оскаржуване рішення Червоненської сільської районної ради Криворізького району Дніпропетровської області № 557-XXV/VІІ від 18.01.2019 Про затвердження технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, що перебувають у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат та розташовані на території Червоненської сільської районної ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) загальною площею 3787,06 га, кадастрові номери: 1221887000:07:001:0001; 1221887000:07:001:0002; 1221887000:07:001:0003 протиправним та скасувати його.

5. Ухвалою Верховного Суду від 13.10.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

6. 02.11.2020 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат перебувають земельні ділянки, кадастрові номери яких 1221887000:07:001:0001, 1221887000:07:001:0002, 1221887000:07:001:0003.

8. Червоненською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області прийнято рішення № 557-XXV/VІІ від 18.01.2019 Про затвердження технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, що перебувають у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат та розташовані на території Червоненської сільської районної ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) .

9. Вказаним рішенням затверджено нормативно-грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами: 1221887000:07:001:0001, 1221887000:07:001:0002, 1221887000:07:001:0003.

10. 22.05.2019 позивач отримав лист № 22/02.08-155 від 16.05.2019 від Червоненської сільської районної ради Криворізького району Дніпропетровської області, в якому зазначено, що рішенням №557-XXV/VII від 18.01.2019 Про затвердження технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, що перебувають у постійному користуванні ПрАТ Північний гірничо-збагачувальний комбінат та розташовані на території Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) , затверджена нормативно грошова оцінка земельних ділянок, що знаходяться в користуванні ПрАТ Північний гірничо-збагачувальний комбінат , а саме: нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 2017,8805 га, кадастровий номер якої 1221887000:07:001:0001, становить 7002082510,61 грн, з розрахунку на 1 кв.м земельної ділянки, нормативна грошова оцінка складає 347,00 грн; нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 7,5497 га, кадастровий номер якої 1221887000:07:001:0002, становить 26197598,09 грн, з розрахунку на 1 кв.м земельної ділянки нормативна грошова оцінка складає 347,00 грн; нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 1761,6260 га, кадастровий номер якої 1221887000:07:001:0003, становить 3715730091,60 грн з розрахунку на 1 кв.м земельної ділянки нормативна грошова оцінка складає 210,93 грн.

11. Позивач вважає таке рішення протиправним, а тому звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

12. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що рішення Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 557-XXV/VІІ від 18.01.2019 є протиправним, оскільки порушено процедуру його прийняття та оприлюднення, а також відповідачем неправомірно затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки земельних ділянок, так як грошова оцінка не відповідає принципам соціальної справедливості та стабільності, що закріплені в статті 4 Податкового кодексу України.

13. Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до Конституції України, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради та згідно з Регламентом Червоненської сільської районної ради Криворізького району Дніпропетровської області. Відповідач не розробляв, не встановлював та не визначав нормативну грошову оцінку земельних ділянок, вказаних в оскаржуваному рішенні, а лише затвердив її відповідно до своїх повноважень; оскаржуване рішення не є регуляторним актом.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

14. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що рішення Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 557-XXV/VІІ від 18.01.2019 Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінює норми права, скасовує інший правовий акт, поширюється на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки лише визначає коло суб`єктів, на які поширюється її дія, однак, жодним чином не персоніфікує їх) та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання. При прийнятті оспорюваного рішення №557-XXV/VІІ Червоненська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області порушила вимоги частини другої статті 13, частини п`ятої статті 9 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , оскільки не оприлюднила шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта.

15. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позову, виходив з того, що оскаржуване рішення не є регуляторним актом нормативно-правового характеру, адже таке звернено до окремого суб`єкта господарювання ПрАТ Північний гірничо-збагачувальний комбінат , якому належать на праві постійного користування земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами, щодо яких затверджено технічну документацію про нормативно грошову оцінку. Помилковим є посилання суду першої інстанції на правові позиції, викладені Верховним Судом у постановах, адже обставини, які розглядалися у цих справах, не були подібними до тих, що є предметом розгляду в цій адміністративній справі. Предметом спору у названих справах були рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено грошову оцінку земель. Оскаржуваними рішеннями органів місцевого самоврядування було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель відповідної територіальної громади. Верховний Суд дійшов висновку, що рішення міської ради є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінює норми права, скасовує інший правовий акт, поширюється на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки рішення лише визначає коло суб`єктів, на які поширюється її дія, однак жодним чином не персоніфікує їх) та спрямована на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання. Рішення ж, яке оскаржується в даній адміністративній справі, не поширюється на невизначене коло осіб, а стосується прав та інтересів позивача як користувача земельних ділянок, щодо яких прийнято рішення.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

16. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що судом першої інстанції не надано оцінки викладеним у позовній заяві обставинам щодо порушення відповідачем вимог Регламенту Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, положень законів України Про місцеве самоврядування в Україні та Про доступ до публічної інформації щодо оприлюднення розпорядження про скликання сесії ради та відсутності оприлюднення проекту відповідного рішення на офіційному сайті відповідача та у регіональних друкованих засобах масової інформації. Всупереч вимогам Регламенту на офіційному веб-сайті відповідача відсутня інформація щодо скликання 25 сесії VII скликання. Також відповідач не оприлюднив проекти рішень у встановлений строк до дати їх розгляду з метою прийняття, а саме за 20 робочих днів відповідно до частини третьої статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації . Крім того, всупереч вимогам Регламенту під час прийняття оскаржуваного рішення на пленарному засіданні були присутніми 9 депутатів, тоді як за прийняття такого проголосувало 10. Зазначає, що для перегляду рішення суду апеляційної інстанції наявна одна із підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), а саме: незастосування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, який підлягав застосуванню у даній справі, а саме Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 08.05.2018 у справі №461/8220/13-а, або ж відсутність відповідного висновку Верховного Суду у разі визнання використаного судом апеляційної інстанції підходу до тлумачення норм матеріального права правильним. Вказівка в оскаржуваному рішенні органу місцевого самоврядування на позивача виступає лише додатковою існуючою на момент прийняття рішення індивідуалізуючою ознакою земельних ділянок, щодо яких була здійснена нормативна грошова оцінка, що не враховано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

17. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив, що позивачем неправильно викладено у касаційній скарзі передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку. Позивач посилається на прийняття рішення суду першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, однак позивач не оскаржував таке. Позивач у касаційній скарзі заявляє вимогу саме про зміну рішень судів попередніх інстанцій, що не відповідає повноваженням касаційного суду та означатиме по своїй суті скасування рішення суду апеляційної інстанції. Оскаржуване рішення не є регуляторним актом. Помилковими є доводи позивача про невиконання відповідачем вимог чинного законодавства щодо офіційного оприлюднення оскаржуваного рішення та його проекту, а також про присутність під час його прийняття на засіданні лише 9 депутатів. Позивачем пропущений строк звернення до суду з позовною заявою та не заявлено про поновлення такого.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даного спору та виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, згідно з положеннями якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає за необхідне зазначити наступне.

19. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

21. Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

22. Діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

23. Статтею 26 цього Закону визначений перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, зокрема, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

24. Відповідно до частини третьої статті 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

25. Частиною першою статті 23 Закону України Про оцінку земель передбачено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

26. Відповідно до частини першої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

27. Відповідно до статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;

28. Юридична наука визначає, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

29. Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

30. Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

31. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 522/22780/16-а, від 26.11.2019 у справах № 826/4630/18 та № 183/6195/17, від 11.12.2019 у справі № 369/7296/16-а, від 21.12.2019 у справі № 826/14366/15, від 04.03.2020 № 450/1236/17.

32. Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27.12.2001 №20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22.07.1991 (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997 № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

33. Відповідно до статті 1 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності № 1160-IV (далі - Закон №1160-IV) регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого, спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

34. Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновку суду першої інстанції щодо наявності в оскаржуваному рішенні сукупності ознак, притаманних нормативно-правовим регуляторним актам.

35. Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду апеляційної інстанції, оскільки оскаржуване рішення відповідача має ознаки нормативно-правового регуляторного акта, так як прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, скасовує інший правовий акт, поширюється на невизначене коло осіб та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

36. Щодо доводів касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.05.2018 у справі №461/8220/13-а, колегія суддів зазначає, що у цій справі предметом спору було рішення Львівської міської ради, яким встановлено нормативно-грошову оцінку земель міста Львова, зокрема середню (базову) вартість 1 кв. м земель м. Львова, відтак Великою Палатою Верховного Суду здійснено висновок, що оскаржуване рішення є нормативно-правовим регуляторним актом.

37. Оскаржуваним у цій справі рішенням затверджено нормативно-грошову оцінку земель, що розташовані на території Червоненської сільської районної ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) загальною площею 3787,06 га, кадастрові номери яких: 1221887000:07:001:0001; 1221887000:07:001:0002; 1221887000:07:001:0003.

38. Натомість суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що рішення, яке оскаржується в даній адміністративній справі, не поширюється на невизначене коло осіб, а стосується прав та інтересів позивача як користувача земельних ділянок, щодо якого прийнято рішення, оскільки та обставина, що такі перебувають у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат не свідчить про те, що вказане рішення не може поширювати свою дію на платників податку з плати за землю, які користуватимуться зазначеними у рішенні земельними ділянками у встановленому законом порядку, в тому числі у майбутньому, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки оскаржуване рішення лише визначає коло суб`єктів, на які поширюється її дія, однак жодним чином не персоніфікує їх.

39. Колегія суддів погоджується із доводами позивача, викладеними у касаційній скарзі, що вказівка в оскаржуваному рішенні органу місцевого самоврядування на позивача виступає лише додатковою існуючою на момент прийняття рішення індивідуалізуючою ознакою земельних ділянок, щодо яких була здійснена нормативна грошова оцінка, а не свідчить про те, що оскаржуване рішення поширює свою дію лише на позивача та така індивідуалізація рішення фактично не виключає можливості користування іншими особами земельною ділянкою, щодо якої затверджено нормативну грошову оцінку, що означає можливість поширення дії оскаржуваного рішення на будь-яку особу, яка була б користувачем відповідних земельних ділянок, а отже рішення стосується невизначеного кола осіб.

40. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень на момент постановлення ухвали про відкриття провадження у даній справі було врегульовано статтею 264 КАС України.

41. Згідно з частинами четвертою - сьомою статті 264 КАС України у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

42. Зважаючи на можливість багаторазового застосування нормативно-правового акта та поширення відповідних вимог на невизначене коло осіб, у випадку відкриття провадження у справі щодо оскарження нормативно-правового акта відповідач повинен виконати покладений на нього судом обов`язок опублікувати оголошення про це у виданні, в якому вказаний акт був або мав бути офіційно оприлюднений, зокрема, з урахуванням правил Указів Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ним чинності" від 10.06.1997 № 503/97, "Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетні "Офіційний вісник України" від 13.12.1996 № 1207/96.

43. Своєчасна публікація оголошення про оскарження нормативно-правового акта зумовлює презумпцію належного повідомлення про судовий розгляд справи всіх заінтересованих осіб.

44. Після набрання законної сили рішенням суду про визнання нормативно-правового акта протиправним і нечинним резолютивна частина такого судового рішення підлягає невідкладному опублікуванню у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено. У такий спосіб унеможливлюється подальша дія оскарженого нормативно-правового акта та порушення прав, свобод і законних інтересів осіб, на яких поширюються вимоги цього акта.

45. Отже, для оскарження нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування передбачена інша процедура, ніж та, що передбачена для оскарження актів індивідуальної дії.

46. Недотримання встановленого законом спеціального порядку розгляду спорів щодо оскарження нормативно-правого акта є істотним порушенням процесуального права, який впливає на права та інтереси інших осіб, на яких поширюється дія нормативно-правового акта, та є безумовною підставою для скасування судових рішень.

47. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №369/7296/16-а, від 20.12.2019 у справі №520/14995/16-а, від 21.12.2019 у справі № 826/14366/15, від 30.01.2020 у справі №727/4813/16-а, від 27.02.2020 у справі №405/6347/15-а, від 04.03.2020 у справі № 450/1236/17, від 16.03.2020 у справі №361/193/17.

48. Одночасно колегія суддів звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

49. Як вбачається із позовної заяви та оскаржуваних судових рішень, судами попередніх інстанцій не надано оцінки аргументам позивача щодо порушень відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення вимог Закону України Про доступ до публічної інформації (зокрема частин другої та третьої статті 15 вказаного Закону в частині врегулювання порядку, строків оприлюднення та розміщення проекту оскаржуваного рішення), частини п`ятої статті 12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , статті 21 Закону України Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації та Регламенту Червоненської сільської ради VI скликання (зокрема в частині порядку оприлюднення інформації про скликання сесій ради, питань, що підлягають розгляду під час засідання, а також щодо фактичної чисельності депутатів ради, що приймали участь у голосуванні).

50. Колегія суддів наголошує, що для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

51. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ).

52. Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

53. Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

54. У справі Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно зі статтею 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі Hirvisaari v. Finland , заява № 49684/99; пункт 30).

55. У справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі Hirvisaari v. Finland , заява № 49684/99, пункт 30).

56. У пункті 31 рішення у справі Волошин проти України (№ 15853/08) та пункті 22 рішення у справі Бацаніна проти Росії (№ 3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає справедливого балансу між сторонами і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.

57. У пункті 25 рішення у справі Проніна проти України (№ 63566/00), пункті 13 рішення у справі Петриченко проти України (№ 2586/07) та пункті 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук і Йонкало проти України (№ 42310/04) висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

58. Відповідно до положень статті 353 КАС України, зважаючи на те, що допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права, унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, а відтак і унеможливлює надання оцінки іншим доводам касаційної скарги та відзиву на неї, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене у цій постанові.

Керуючись статтями 339, 341, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 скасувати, а справу № 160/12304/19 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Желєзний

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко