Ухвала

від 21.12.2020 по справі 305/1152/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 грудня 2020 року

м. Київ

справа №305/1152/19

провадження №61-18312ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

Висоцької В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 12 грудня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Карпатського біосферного заповідника про вилучення та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 12 грудня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 червня 2020 року в указаній вище справі. Дана касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

У клопотанні, яке містить касаційна скарга, ОСОБА_1 порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що постанову Закарпатського апеляційного суду

від 18 червня 2020 року заявник отримала 03 липня 2020 року.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувану постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 червня 2020 року, виготовлено 19 червня 2020 року, а оприлюднено 22 червня 2020 року.

За приписами статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11 березня

2020 року № 211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

У подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 25 березня

2020 року № 239, від 22 квітня 2020 року № 291, від 20 травня 2020 року

№ 392, від 17 червня 2020 року № 500, від 22 липня 2020 року

№ 641, карантин продовжувався, відповідно до 24 квітня, до 11 травня,

до 22 червня 2020 року, до 31 липня 2020 року, до 31 серпня 2020 року на усій території України.

Відповідно до пункту 12 розділу І Закону України від 30 березня 2020 року

№ 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)

(далі - Закон № 540-ІХ) розділ XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України доповнено пунктом 3 наступного змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину .

17 липня 2020 року набув чинності Закон України від 18 червня 2020 року

№ 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину,встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон № 731-IX), яким законодавець по-іншому врегулював питання перебігу процесуальних строків під час дії карантину, які були продовжені на строк дії карантину Законом № 540-ІХ.

Згідно з пунктом 2 Закону № 731-IX пункт 3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України викладено в такій редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

20-денний строк з часу набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) закінчився 06 серпня 2020 року.

Оскаржена постанова апеляційного суду прийнята 18 червня 2020 року строк на її касаційне оскарження закінчився 06 серпня 2020 року.

Таким чином, заявнику слід звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку, навівши причини пропуску строку на касаційне оскарження з 06 серпня 2020 року, по день здачі скарги до поштового відділення - 04 грудня 2020 року.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху і протягом десяти днів з дня отримання ухвали заявник має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку, навівши інші поважні причини для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 4 11 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, у порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185 , 390 , 392 , 393 ЦПК України ,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 12 грудня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 червня

2020 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. С. Висоцька