Рішення

від 21.12.2020 по справі 576/2480/20

ГЛУХІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 576/2480/20

Провадження № 2/576/683/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого- судді Мазура С.А.,

за участі:

секретаря Пугач В.Л.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пустогородської сільської ради Глухівського району Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) як на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до Пустогородської сільської ради Глухівського району Сумської області (далі - Відповідач) про визнання права на земельну частку (пай) як на спадкове майно, яка належала ОСОБА_2 .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається із земельної частки (паю), розміром 8,67 умовних кадастрових гектар, розташованої на території Пустогородської сільської ради Глухівського району Сумської області, яка належала померлій на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія СМ № 0054208, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №172 від 18.06.1996 р. За життя ОСОБА_2 своїм майном не розпорядилася, заповіту не залишила. До дня смерті остання була зареєстрована та постійно проживала в с. Пустогород Глухівського району Сумської області. Спадщину після її смерті прийняв її син (її дядько), оскільки на день смерті був зареєстрований та проживав разом з нею та протягом шести місяців фактично втупив в управління та володіння її спадковим майном, але своїх спадкових прав не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її дядько, ОСОБА_3 , останнє місце проживання якого було: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилась спадщина, втому числі на спадкове майно, яке складається із земельної частки (паю), загальною площею 8,67 умовних кадастрових гектар, розташованої на території Пустогородської сільської ради Глухівського району Сумської області, яку він фактично прийняв після смерті своєї матері (її бабусі) ОСОБА_2 , але своїх спадкових прав на неї не оформив. За життя ОСОБА_3 заповіту не залишив. Вона є його спадкоємцем за законом, прийняла спадщину після смерті дядька та частково її оформила, отримавши в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на належну йому земельну ділянку площею 5,1767 га (рілля) в межах згідно з планом, розташовану на території Пустогородської сільської ради Глухівського району Сумської області. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), що за життя належала її бабусі ОСОБА_2 , нотаріусом їй було відмовлено, оскільки правовстановлюючий документа на цю земельну частку (пай) відсутній. За вказаних обставин позивач просить суд визнати за нею право на вищевказану земельну частку (пай), як на спадкове майно після смерті дядька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судове засідання Позивач не з`явилася, але подала письмову заяву про підтримання позовних вимог та про розгляд справи без її участі.

Представник Відповідача - Пустогородської сільської ради Глухівського району Сумської області у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позов не подав.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Як встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Пустогород Глухівського району Сумської області померла бабуся позивача ОСОБА_2 (а.с.6).

Згідно повідомлення відділу у Глухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 08.07.2020 за вих. № 82/133-20, за життя ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 226 від 31.05.1996 року було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0054208 та зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ Зоря за № 172 від 18.06.1996 року на території Пустогородської сільської ради Глухівського району Сумської області. Розмір земельної частки (паю) складав 8,67 умовних кадастрових гектар. Сертифікат видавався тільки на руки власнику і в архіві відділу не зберігається (а.с.16).

В пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування зазначено: при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям та відповідні норми Цивільного кодексу УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту 2 діючого, на час виникнення спірних правовідносин, Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00028421688 від 05.11.2020, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_2 (а.с.11).

Згідно довідки про склад сім`ї спадкодавця, виданої виконкомом Пустогородської сільської ради Глухівського району Сумської області 06.07.2020 за вих.№ 108, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на час смерті проживала разом з сином ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Заповіт від імені ОСОБА_2 Пустогородською сільською радою не посвідчувався (а.с.14).

Згідно з інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 60859936, (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 60859924 від 09.07.2020, відомості щодо реєстрації заповіту від імені ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , в Спадковому реєстрі відсутні, спадкова справа після її смерті не заведена (а.с.19-20).

У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 549 цього Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) ОСОБА_3 прийняв спадщину своєї матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки проживав разом із спадкодавцем на час її смерті та протягом шести місяців з дня відкриття спадщини вступив в управління та володіння її спадковим майном, але юридично спадщину не оформив.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Пустогород Глухівського району Сумської області помер ОСОБА_3 (а.с.7).

Спадщину після його смерті прийняла та частково оформила його племінниця - позивач по справі ОСОБА_1 , а саме оформила у свою власність належну йому земельну ділянку площею 5,1767 га (рілля) в межах згідно з планом, розташовану на території Пустогородської сільської ради Глухівського району Сумської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 12 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Глухівського районного нотаріального округу Сумської області Янковою Є.О., зареєстрованим в реєстрі за № 690 (а.с.15)

Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що належить та залишилося після ОСОБА_3 , на спадкове майно, що належало йому після смерті матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , нотаріус позивачу відмовила, з тих підстав, що правовстановлюючий документ на це майно - земельну частку (пай) відсутній, про що видала відповідну постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.11.2020 (а.с. 17).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають . У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно положень статей 1216 та 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до пункту а) частини третьої статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) захист прав громадян юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Частиною першою статті 131 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набути у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільного-правових угод.

Відповідно до пункту 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Отже, після смерті ОСОБА_2 всі належні їй права та обов`язки, у тому числі й право на земельну частку (пай), що належала останній перейшли до її спадкоємця ОСОБА_3 , який у відповідності до статті 549 Цивільного кодексу УРСР прийняв її спадщину, а після його смерті всі належні йому права та обов`язки, у тому числі й право на спірну земельну частку (пай), перейшли до його спадкоємця за законом, якою є позивач по справі ОСОБА_1 .

Таким чином, оскільки судом встановлено, що позивач набула у порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай), розташовану на території Пустогородської сільської ради Глухівського району Сумської області розміром 8,67 умовних кадастрових гектар, що належала ОСОБА_2 відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0054208, однак вказане право не визнається, суд вважає за необхідне захистити дане право позивача шляхом його визнання, тому позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтею 131 Земельного кодексу України, статтями 392, 1216, 1218, 1220, 1225, 1235, 1236, 1268, 1269 Цивільного кодексу України, статтями 548,549 Цивільного кодексу УРСР (1963 року), статтями 7, 8, 12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право на земельну частку (пай) розміром 8,67 умовних кадастрових гектар, розташовану на території Пустогородської сільської ради Глухівського району Сумської області, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0054208, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ Зоря за № 172 від 18.06.1996 року, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації №226 від 31 травня 1996 року, як на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Пустогород Глухівського району Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Глухівський міськрайонний суд Сумської області до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Мазур