Рішення

від 18.12.2020 по справі 587/2251/20

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/2251/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року Сумський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді - Черних О.М., за участю секретаря судового засідання - Макошенець С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Басівської сільської ради Сумського району Сумської області (с. Басівка, вул. Шевченка, 3 Сумського району Сумської області, код ЄДРПОУ 04391546), третя особа: Приватний нотаріус Маловисківського районного нотаріального округу Залєсна Маргарита Володимирівна (26200, м. Мала Виска, вул. Шевченка, 60 Кіровоградської області) про встановлення факту прийняття спадщини, факту належності правовстановлюючого документу та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мазурова К.Д. звернулася з позовом до Басівської сільської ради, який в подальшому уточнила, та просить встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 після матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановити факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , сертифікату на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_5 та визнати за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування право на земельну частку (пай) розміром 7,42 в умовних кадастрових гектарах згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_6.

Свої вимоги мотивує тим, що у 2001 році померла бабуся позивача ОСОБА_3 та після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, серед якого право на земельну частку (пай) розміром 7,42 в умовних кадастрових гектарах згідно сертифікату серія НОМЕР_6, виданого на ім`я ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно заповіла доньці, матері позивача ОСОБА_2 , яка фактично прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав та померла у грудні 2016 року . При зверненні позивача до приватного нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай), яка належала матері спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , так як неможливо встановити належність правовстановлюючого документу померлій, оскільки сертифікат був виданий на ім`я ОСОБА_3 , а у свідоцтві про смерть прізвище бабусі позивача зазначено як ОСОБА_3 , а також відсутній документ, який посвідчує право власності спадкодавця на майно.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують повністю та просять їх задовольнити.

Представник відповідача Басівської сільської ради Сумської області у судове засідання не з`явився, сільський голова направив заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, проти позову не заперечують.

Третя особа - приватний нотаріус Маловисківського районного нотаріального округу Залєсна М.В. в судове засідання не з`явилася, направила заяву про розгляд справи за відсутності особи.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_3 зареєстровано сертифікат на земельну частку (пай) серії НОМЕР_7 за № 111, про що зроблено запис в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Сумською районною державною адміністрацією членам КСП Колос на підставі розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації № 394 від 13.12.1996 року, який був переданий власнику і в архіві управління не зберігається, розмір земельної частки (паю) складає 7,42 в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується довідкою Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №726/115-20 від 29.05.2020 року (а.с. 15). Проте в даному сертифікаті була допущена помилка в написанні прізвища, а саме вказано ОСОБА_3 замість правильного ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 12) та після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі й на земельну частку (пай) розміром 7,42 умовних кадастрових гектарів згідно сертифікату серії НОМЕР_6. Відповідно до заповіту від 18 липня 1994 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Басівської сільської ради, ОСОБА_3 все своє майно заповідала дочці - ОСОБА_2 (а.с. 11).

За положенням частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно із частиною четвертою Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України 2004 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (з 1 січня 2004 року). Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини. Як частина друга статті 1220 ЦК України, так і стаття 525 ЦК Української РСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною п`ятою Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, за змістом указаних норм відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до ст. ст. 527, 529, 530 ЦК УРСРС (1963 року) спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга). Статтею 548 ЦК Української РСР 1963 року. Передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Стаття 549 ЦК Української РСР 1963 року, передбачає, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як вбачається з довідки Басівської сільської ради Сумського району Сумської області №02-28/503 від 24.11.2020 року ОСОБА_2 провела поховання своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а/з про смерть № 01 від 08.01.2001 по Басівській сільській раді (а.с. 155).

Згідно довідки №440/02-28 Басівської сільської ради Сумського району Сумської області ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 до смерті і на день смерті постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 . На день смерті ОСОБА_3 разом з нею ніхто не проживав та не був зареєстрований. Спадщину після померлої фактично прийняла її донька - ОСОБА_2 шляхом володіння майном: після смерті матері закрила двері будинку на замок, здійснювала догляд за ним, розпорядилася речами померлої. Заповіт від імені ОСОБА_3 , посвідчений виконкомом Басівської сільської ради 18.07.1994р. за реєстровим номером 13 не змінено і не відмінено (а.с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 13) та після її смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до копії спадкової справи №10/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадщину після її смерті прийняв син ОСОБА_1 , отримавши свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно (а.с. 32-141)

09 жовтня 2020 року представник позивача звернувся до приватного нотаріуса з питання видачі на ім`я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 на право на земельну частку (пай) розміром 7,42 в умовних кадастрових гектарах на території Басівської сільської ради Сумського району, яка належала матері спадкодавиці ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , але постановою нотаріуса №30/02-31 йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, так як неможливо встановити належність правовстановлюючого документу померлій, оскільки сертифікат був виданий на ім`я ОСОБА_3 , а у свідоцтві про смерть прізвище зазначено як ОСОБА_3 , а також відсутній оригінал документу, який посвідчує право власності на земельну частку (пай) (а.с. 18-19).

Відповідно до ч. 1 ст. 315 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення фактів, визначених чітким переліком. Згідно до ч. 2 цієї статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Встановлення факту прийняття спадщини та встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме сертифікату на право на земельну частку (пай) необхідне для прийняття позивачем спадщини за заповітом.

Таким чином, суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ вбачається, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту про право власності на землю (пункт 17 розділу Х Перехідні положення ЗК).

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року , вбачається, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акту про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року (561-12), Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно пункту г ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акту на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X Перехідні положення Земельного Кодексу України.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X Перехідні положення ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (п. 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок , до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 за життя набула право на земельну частку (пай), наявні всі підстави для визнання в порядку спадкування права власності на земельну частку (пай) за позивачем ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 1216-1218, 1261, 1296 ЦК України та ст. ст. 89, 259, 263-265,315-319 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Басівської сільської ради Сумського району Сумської області (с. Басівка, вул. Шевченка, 3 Сумського району Сумської області, код ЄДРПОУ 04391546), третя особа: Приватний нотаріус Маловисківського районного нотаріального округу Залєсна Маргарита Володимирівна (26200, м. Мала Виска, вул. Шевченка, 60 Кіровоградської області) про встановлення факту прийняття спадщини, факту належності правовстановлюючого документу та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , правовстановлюючого документу - сертифікату на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_6 від 27.12.1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Сумською райдержадміністрацією членам КСП Колос згідно Розпорядження голови райдержадміністрації №394 від 13.12.1996 року, який виданий на ім`я ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , право на земельну частку (пай) розміром 7, 42 в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_6, зареєстрований за № 111 від 27.12.1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Сумською райдержадміністрацією членам КСП Колос згідно Розпорядження голови райдержадміністрації №394 від 13.12.1996 року, в порядку спадкування після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Черних