Рішення

від 17.12.2020 по справі 556/1867/19

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 556/1867/19

Номер провадження 2/556/23/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2020 дата розгляду справи

Володимирецький районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Іванків О.В.

при секретарі Кньовець Н.П.

з участю представника позивача - органу опіки та піклування - Босика В.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Полюхович О.І.,

спеціаліста ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Володимирець справу за позовом Володимирецької районної державної адміністрації в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

Позивач - орган опіки та піклування - Володимирецька районна державна адміністрація звернулась до суду з позовом в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до її матері - ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, схильна до зловживання спиртними напоями, сім`я тривалий час перебувала під соціальним супроводом, однак це не призвело до позитивних змін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив суду, що відповідач безпідставно злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків, веде антисоціальний спосіб життя, дитина від матері належного догляду та виховання не отримує. Побутові умови в сім`ї не забезпечують потреб дитини, для неї не створені відповідні санітарно-гігієнічні умови, що призводить до неодноразового зараження дівчинки педикульозом, який мати належним чином не лікує. Вказані підстави вважає достатніми для позбавлення відповідача батьківських прав.

В судовому засідання відповідач заперечили проти позову, пояснила, що вона любить свою доньку ОСОБА_3 , приділяє належну увагу її вихованню, намагається забезпечити достатні умови її життя та виховання, лікування та навчання. Після смерті чоловіка відповідач тривалий час перебувала в депресивному стані, деякий час зловживала спиртним, тому у неї виникли проблеми з вихованням та утриманням дітей. Разом з тим, в даний час вона протягом року не вживає спиртних напоїв, намагається налагодити побут. Між нею і її дочкою ОСОБА_3 існує тісний емоційних зв`язок, тому вважає, що вилучення дочки з сім`ї буде для них обох додатковою травмою. Просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників та учасників судового розгляду, проаналізувавши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивачем на підтвердження своїх доводів надано докази - письмові акти обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї відповідача, показання свідків, характеристики малолітньої дитини, листи та висновки державних установ.

З цих доказів вбачається, що родина ОСОБА_1 перебувала під соціальним супроводом з лютого 2019 року як сім`я, що перебуває у складних життєвих обставинах у зв`язку із схильністю матері до зловживання алкоголем. При неодноразових обстеженнях умов життя сім`ї (всього суду надано 3 таких акти за період з вересня 2019 по серпень 2020 року), неодноразово було виявлено неприбрані та неохайні житлові приміщення, відсутність гарячого харчування, запасів продуктів, твердого палива в осінньо-зимовий період. В той же час, в окремі періоди побутові умови сім`ї покращувались. Ці обставини підтвердили в своїх показаннях працівники ССД, районного Центру соціальних служб для дітей та молоді, сільський голова села Великі Цепцевичі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона неодноразово обстежувала малолітню ОСОБА_3 у зв`язку із виявленням у неї педикульозу. Матері надавались санітарно-гігієнічні рекомендації, призначалось лікування, яке не завжди доводилось до кінця. Свідок також пояснила, що відповідач не байдужа до здоров`я доньки, зверталась за медичною допомогою під час простудних захворювань ОСОБА_3 .

Відповідач протягом 2020 року притягувалась до адміністративної відповідальності за ст.ст.184 КУпАП.

Разом з тим, сукупність вказаних обставин, на думку суду, не є достатньою підставою для позбавлення відповідачів батьківських прав.

Так, у відповідності до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст.164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Зі ст.ст.111, 112, 114 Закону України Про охорону дитинства , вбачається, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Вказані положення вітчизняного законодавства відповідають також і вимогам міжнародно-правових нормативних актів, які також є джерелом права. Зокрема, у додатку до Рекомендації Rec(2005)5 Комітету міністрів, прийнятої 16 березня 2005 року, перелічено основні принципи забезпечення прав дітей, які виховуються в інтернатських закладах. Зокрема, ці принципи передбачають таке: "...Сім`я є природним середовищем для розвитку і забезпечення добробуту дитини, і головну відповідальність за виховання та розвиток дитини покладено на батьків; наскільки це можливо, мають вживатися профілактичні заходи з підтримки дітей і сімей з урахуванням їхніх особливих потреб; встановлення опіки над дитиною має залишатися винятком, і головною метою такого заходу є захист інтересів дитини...; рішення про встановлення опіки над дитиною і сам такий захід не повинні бути предметом дискримінації.

Таким чином, аналіз вказаних норм в сукупності із положеннями ст.51 Конституції України, у відповідності до якої сім`я, дитинство, материнство та батьківство охороняються державою, свідчить, що позбавлення батьківських прав є винятковим засобом захисту інтересів дітей, і перелік підстав позбавлення батьківських прав, наведений у ст.164 СК України, є вичерпним.

Підставою позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 позивач зазначив ухилення нею від виконання обов`язків по вихованню доньки.

Як вбачається зі змісту п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду №3 від 30.03.2007 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце в тих випадках, коли вони не піклуються про фізичний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загально признаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

В той же час, в ході судового розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач не ухиляється умисно та систематично від виховання своєї доньки, хоча окремі проблеми в організації життя сім`ї мали місце.

Показання відповідача про те, що проблеми у вихованні доньки пов`язані з депресивним станом матері, який виник після смерті чоловіка підтверджено письмовими доказами та поясненнями.

Так, допитана в судовому засіданні малолітня ОСОБА_3 пояснила, що мама її дуже любить, а вона любить маму. Після смерті тата їх життя змінилось. Мама деякий час зловживала алкоголем. Зараз мама не п`є, літом працює в садку. Мама цікавиться навчанням ОСОБА_3 , купляє їй одяг, шкільне приладдя. Свій вільний час ОСОБА_3 любить проводити дома з мамою, друзів у неї не багато. Дівчинка боїться, що її заберуть від мами і хоче жити тільки з нею.

В своїх письмових поясненнях, адресованих суду, ОСОБА_10 пояснив, що після смерті батька ОСОБА_3 стала більш замкнутою. Мати і сестра дуже прив`язані одна до одної. Мати старається приділяти сестрі більше уваги, цікавиться її навчанням, допомагає з уроками. ОСОБА_10 допомагає сім`ї фінансово, переказує їм місячне грошове утримання військовослужбовця. Мати тривалий час не вживає спиртного.

З характеристики ОСОБА_1 , складеної психологом ОСОБА_11 , вбачається, що відповідач протягом життя разом з дітьми потерпала від психологічного та фізичного насилля. На момент обстеження спостерігався нестійкий психоемоційний стан. Психоемоційний фон занижений, в`яла, апатична, надмірно тривожна, замкнута в собі, відає перевагу усамітненню. У минулому певний період мала алкогольну залежність, в даний час позбулась її, в тому числі завдяки підтримці дітей. Сім`я ОСОБА_1 закрита, роль головної в сім`ї виконує ОСОБА_1 .

З довідки від 14.12.2020 року по результатам обстеження та проведення бесіди з дитиною ОСОБА_3 вбачається, що своєю сім`єю дитина вважає маму та двох братів, в родині почуває себе комфортно та затишно, з кожним із членів родини має спільні інтереси. Дитина любить матір, називає її доброю, турботливою, знає, що мати любить її. Тривожність та страх по відношенню до матері у ОСОБА_3 відсутні.

Під час допиту в судовому засіданні психолог ОСОБА_11 підтвердила свої висновки, викладені в характеристиці і довідці, та пояснила, що на її думку, розлучення матері з дитиною в даному випадку завдасть обом додаткової психологічної травми, проживання ОСОБА_3 окремо від матері не відповідатиме її інтересам. В ході опитування дитини остання висловила бажання щоб їх залишили в спокої . Побутові умови сім`ї ОСОБА_3 влаштовують, вона хотіла би мати душ та туалет в хаті, однак розуміє, що це пов`язано зі значними фінансовими затратами. Як мати так і донька потребують психологічної допомоги, консультування.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що належних та переконливих доказів умисного ухилення відповідача від обов`язку по вихованню доньки не здобуто і не надано позивачем. При цьому, незважаючи на існуючі в сім`ї відповідача проблеми, залишення дитини в сім`ї не становитиме для ней реальної небезпеки, у зв`язку з чим застосування такого крайнього заходу втручання у сімейне життя як позбавлення батьківських прав в даному випадку не є виправданим.

Згідно з Рекомендацією Rec(2006)19 "Про політику на підтримку позитивного виховання дітей батьками", прийнятою 13 грудня 2006 року, у програмах і заходах з підтримки виховання дітей батьками має враховуватися важливість забезпечення певних стандартів матеріально-побутових умов, достатніх для реалізації завдань позитивного виховання дітей. Урядам належить подбати і про те, щоб діти та батьки мали доступ до належного обсягу різноманітних ресурсів (матеріальних, психологічних, соціальних і культурних). Виходячи з інтересів дитини, необхідно також приділяти першорядну увагу забезпеченню таких прав батьків, як право на відповідну підтримку з боку державних органів у виконанні своїх батьківських обов`язків. Особливу увагу слід приділяти сім`ям, які опинилися в складних соціально-економічних умовах і потребують більш конкретної підтримки. Необхідно також, щоб загальні програми доповнювалися адресними цільовими заходами.

Разом з тим, суду не надано доказів ефективності, дієвості та індивідуальних заходів соціального супроводу, який зводився до епізодичних перевірок житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 та притягнення її до відповідальності, без виявлення дійсної причини кризової ситуації в сім`ї та вжиття заходів для її усунення.

Враховуючи викладене, відповідно до ч.6 ст.19 СК України суд відхиляє висновок Володимирецької районної держаної адміністрації № вих.- 3693/01-34/29 від 27.09.2019 року про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 .

При цьому суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема висновки, викладені у справі Савіни проти України (справа №39948\06) від 18.12.2008 року. Так, суд встановив, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції. Суд також повторює, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини… Зокрема, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням .

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги думку дитини щодо їх виховання у сім`ї, як це передбачено ст.171 СК України, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позову немає.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-213 ЦПК України , ст. ст. 150, 164, 166, 171 СК України, суд , -

ухвалив :

В задоволенні позову про позбавлення ОСОБА_1 відносно доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Повний текст рішення буде проголошено 21 грудня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі, якщо судом було проголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення, строк подання апеляції обчислюється з часу складання повного тексту рішення. У відповідності до п.15.5) розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Головуюча: Іванків О.В.

Повний текст рішення проголошено 21 грудня 2020 року

Сторони:

Позивач: Володимирецька районна державна адміністрація Рівненської області, 34300, смт Володимирець, Рівненської області, вул. Грушевського, 56, код ЄДРПОУ 22580570.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає АДРЕСА_1