Рішення

від 16.12.2020 по справі 569/9688/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/9688/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В. при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В. з участю: представника позивача - Конечного М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріттер Біо Агро" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріттер Біо Агро" звернулося до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Просили ОСОБА_2 з Відповідача ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Ріттер Біо Агро» матеріальну та моральну шкоду у розмірі 50 000 грн., завдану внаслідок його незаконних дій та судові витрати.

Свої вимоги обгрунтовують наступними доводами. Товариству з обмеженою відповідальністю Ріттер Біо Агро , на підставі договору фінансового лізингу № 200-02/05/17-В до Генерального договору фінансового лізингу № 200- В від 16 травня 2017 року належить автомобіль Toyota RAV 4 , номерний знак НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль, використовує як службовий, фінансовий менеджер ТОВ Ріттер Біо Агро , ОСОБА_3 .

10 лютого 2020 року, близько 16:00, за адресою м. Рівне, вул. Млинівська, 18, на паркінгу, навпроти магазину Агро союз , громадянин ОСОБА_1 пошкодив належний їм автомобіль, а саме пошкодив два лівих колеса і облив фарбою червоного кольору передню частину автомобіля.

Своїми діями Відповідач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП України.

04 травня 2020 року суддею Рівненського міського суду Рогозіним С.В., було прийняте рішення, яке набрало законної сили 15 травня 2020 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП України, та було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 (п`ятдесят одна) гривня.

Внаслідок протиправних дій Відповідача, вони понесли матеріальні збитки, а саме заміна пошкоджених автомобільних шин, та відновлення оригінального кольору передньої частини автомобіля. Розмір понесених витрат на встановлення автомобіля складає 25 720 грн., яку просили стягнути відповідно до ст. 1166 ЦК України.

Окрім того, відповідно до ст. 23, 1167 ЦК просили стягнути моральну шкоду, оскільки в період здійснення ремонтних робіт автомобіля фінансовий менеджер не міг в повній мірі виконувати покладені на нього обов`язки, в зв`язку з чим було принижено престиж та ділова репутація їхнього підприємства. Розмір моральної шкоди складає 24 280 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у межах його доводів. Пояснив, що 5000,00 грн. було відшкодовано страховою компанією. Для відновлення автомобіля вони придбали 2 пошкоджених колеса, проте в подальшому придбали ще два, це було пов"язано з тим, що при придбанні коліс не могли піддібрати аналогічні тим, які вціліли. Моральна шкода виникла в результаті того, що протягом двох тижнів менеджер не міг укласти ряд договорів в результаті чого постраждала ділова репутація фірми. Просив позов задовольнити повністю

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового засідання, у судове засідання не з"явився повторно. Причину неявки суду не повідомив. Подав до суду відзив відповідно до якого позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні за безпідставністю та необгрунтованістю. Зазначив, що із заявою по лінії 102 , як подія №50202612, 10 лютого 2020 року, звернулась громадянка ОСОБА_4 , колишня дружина на дії свого колишнього чоловіка, ОСОБА_1 , до чергової частини Рівненського відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненський області Національної поліції України, на хуліганські дії останнього.Але між ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , 16 березня 2020 року, в Рівненському міському суді Рівненської області, по цивільній справі №569/405/20, укладена мирова угода та були написанні відповідні розписки, в яких було вказано про відсутність у них будь яких претензій один до одного на даний час та у майбутньому. Та в даній розписці ОСОБА_4 , вказала, Всі матеріали та справи за моїми заявами прошу закрити, та залишити без розгляду так як ніяких претензій по них матеріального та морального не маю і мати ніколи не буду до ОСОБА_1 На даний час всі заяви, справи, матеріали за заявами ОСОБА_5 , у правоохоронних органах, та судових органах закриті, та залишенні без розгляду, у заявниці відсутні претензій до ОСОБА_1 , взагалі. В позовній заяві від 03.06.2020 року, генеральний директор в особі В.М.Щербачук ТОВ Ріттер Біо Агро вказав що, на підставі договору фінансового лізингу №200-02/05/17-В до Генерального договору фінансового лізингу №200-В від 16.05.2017 року належить автомобіль Toyota RAV 4 , номерний знак НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль, використовує як службовий, фінансовий менеджер ТОВ Ріттер Біо Агро ОСОБА_3 , але будь яких доказів супровідних документів, що саме і які службові обов`язки виконував даний громадянин на автомобілі в цій частині міста відсутні. Виникає запитання у відповідача на яке немає відповіді, що громадянин ОСОБА_3 не маючи прав на керування службового автомобіля так відсутні будь які супроводжуючи документи, накази, супровідні листи, чи було водійське посвідчення і т.д.).

Вважає, що вимога в частині стягнення моральної шкоди до задоволення не підлягає, оскільки незрозуміло кому саме спричинена моральна шкода та з яких міркувань виходив позивач визначаючи як її, так і розмір моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 233 ЦПК, суд визнав за можливе провести судове засідання у відсутність відповідача.

Ухвалою суду від 02.07.2020р. відкрите спрощене позовне провадження. призначений судовий розгляд з викликом сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що Товариству з обмеженою відповідальністю Ріттер Біо Агро , на підставі договору фінансового лізингу № 200-02/05/17-В до Генерального договору фінансового лізингу № 200- В від 16 травня 2017 року належить автомобіль Toyota RAV 4 , номерний знак НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль, використовує як службовий, фінансовий менеджер ТОВ Ріттер Біо Агро , ОСОБА_3 відповідно до наказу № 20/09 від 20.09.2016р.

Окрім того, судом встановлено, що постановою Рівненського міського суду від 04 травня 2020 року, яка набрала законної сили 15 травня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП України, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн.

Як встановлено судом, 10.02.2020р. близько 16.00 год., за адресою вул. Млинівська 18, у м. Рівне, на парковці навпроти магазину Агро Союз , громадянин ОСОБА_1 з хуліганських мотивів пошкодив автомобіль Toyota RAV 4 , номерний знак НОМЕР_1 , а саме пошкодив два лівих колеса і облив фарбою передню частину авто.

Вказаним рішенням було встановлено, що інспектор роти № 3 батальйону УПП в Рівненській області ДПП молодший лейтенант поліції ОСОБА_6 та лейтенант поліції ОСОБА_7 , здійснюючи патрулювання у м. Рівне у екіпажі Азов 108 10.02.2020р. близько 17.15 год. отримали виклик про пошкодження автомобіля на паркінгу по вулиці Млинівська 18, у м. Рівне, поблизу магазину Агро Союз . Прибувши на місце виявили ОСОБА_4 , яка повідомила, що ймовірно автомобіль пошкодив її колишній чоловік ОСОБА_1 , оскільки він неодноразово погрожував фізичною розправою їй та ОСОБА_3 . Прибувши за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено ОСОБА_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, який був одягнений у чорну куртку та чорні черевики, на яких були плями від червоної фарби та в квартирі відчувався характерний запах фарби.

З оглянутого судом рахунку на оплату № 8001 від 12.02.2020р. вбачається, що ТзОВ "Ріттер Біо Агро" придбало 2 шини на суму 8360,00 грн. Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.І ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до роз`яснень, викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Враховуючи, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 була заподіяна належному позивачу майну, між діями відповідача та наслідками має місце причинно-наслідковий зв"язок, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування майнової шкоди . Факт заподіяння відповідачем майнової шкоди позивачу суд вважає доведеним частково на суму 8360,00 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача на їх користь. Стороною відповідача до суду не надано будь-яких належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача в частині вимог про стягнення матеріальної шкоди. Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Об`єктом зобов`язання є відшкодування, яке заподіював зобов`язаний надати потерпілому. Зміст зобов`язання становлять право потерпілого і обов`язок заподіювача. Цим обов`язком є вчинення дій, за допомогою яких фізичне та психічне (душевне) благополуччя було б поновлено, право потерпілого - отримати таке відшкодування.

Обов`язок заподіювача шкоди по її відшкодуванню виникає за певних юридичних фактів, до них належать: наявність моральної шкоди; неправомірні дії (бездіяльність) заподіювача; причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) заподіювача і шкодою, що спричинена; вина заподіювача.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань. Моральна шкода може полягати, зокрема; у приниженні честі, гідностіі престижу або ділової репутації, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд прийшов до висновку, що стороною позивача не доведено факту заподіяння юридичній особі моральної шкоди.

Доводи представника позивача щодо зниження ділової репутації неукладенням ряду договорів з тієї причини, що автомобіль перебував дві неділі на ремонті і як наслідок менеджер був позбавлений можливості укласти договори, що призвело до неотримання доходів, не є за своєю правовою природою моральною шкодою, а може бути упущеною вигодою, проте з такою вимогою позивач не зветався та належних і допустими доказів даному факту суду не надав.

Відтак, суд прийшов до висновку, що вимога в частині стягнення моральної шкоди до задоволення не підлягає.

Суд не бере до уваги подані до суду відповідачем як докази на підтвердження своїх доводів у виді розписок ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про відсутність взаємних претензій один до одного з тих підстав, що такі докази у даному спорі є неналежними, тобто не стосуються предмету спору між ТзОВ "Ріттер Біо Агро" та ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК, понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору підлягають до відшкодування відповідачем в сумі 2102,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив: Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріттер Біо Агро" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріттер Біо Агро" завдану матеріальну шкоду в сумі 8360 (вісім тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. та понесені витрати по оплаті судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. У задоволенні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, відмовити. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Позивач: ТзОВ "Ріттер Біо Агро", місцезнаходження: 35452 вул. Шевченка, 13б с.Красносілля, Гощанського району Рівненської області, КОД ЄДРПОУ 38637064. Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 . Повний текст рішення виготовлено 21.12.2020 року . Суддя: О.В.Панас