Постанова

від 21.08.2007 по справі 14/3181а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/3181а

                                       ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                 

ПОСТАНОВА             

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          "21" серпня 2007 р.   11 год. 20 хв.                                     Справа №  14/3181а

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Лоханько О.І., за участю представників позивача Слуцької Н.Ю., за довіреністю,  розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду адміністративну справу за позовною заявою

позивачаЧеркаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Добро»

про              стягнення 5738,46 грн., –

УСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 5738,46 грн.(з них: штрафних санкцій 5626,92 грн. та 111,54 грн. пені за період з 16.04.2007 по 20.06.2007) з підстав порушення вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" недотриманням встановленого нормативу працевлаштування інвалідів, який для відповідача складав на 2006 рік 3 робочих місця при фактично працюючих 2-х інвалідах, та несплати відповідачем штрафних санкцій за не створені і не зайняті інвалідами у 2006 році робочі місця.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач двічі був належним чином (рекомендованим листом) повідомлений про час і місце судового розгляду, однак наданого законом права на участь у судовому засіданні не використав, на пропозицією суду в направлених йому ухвалі про порушення провадження у адміністративній справі та повістках заперечень на позов не надіслав, про причини неприбуття у судове засідання не повідомив, що відповідно до ч. 2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ст. 71, 128 ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено на підставі наявних у ній доказів, у судовому засіданні оголошено вступну  та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Згідно статті 19 Закону України  "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"  (далі  – Закон) для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у 2006 році встановлювався норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності  штатних працівників облікового складу за рік,  а якщо працювало від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.  Тобто, норматив  встановлено  Законом  і не  потребується  встановлення його для кожного підприємства  та  доведення.   

За Законом підприємства  (об'єднання),  установи, організації, де кількість працюючих інвалідів   менша,  ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду  соціального захисту інвалідів, не пізніше 15 квітня наступного року,  адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на  відповідному підприємстві (об'єднанні),  установі, організації за кожне робоче місце,  не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації  (стаття 20 Закону).  Отже,  у разі невиконання підприємством в 2006 році встановленого законом нормативу,  воно  зобов'язане сплатити адміністративно-господарські санкції  не пізніше 15 квітня 2007 року.

Як вбачається із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, отриманого позивачем 26.03.2007 року, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2006 році у відповідача складала 78 осіб, отже, у відповідача повинні були працювати у 2006 році 3 інваліди. У звіті  вказано, що у відповідача в 2006 році працювали 2 інваліди, тобто одне робоче місце у відповідача інвалідом зайнято не було.

Відповідач не спростував встановлені судом факти,  не заперечив доводи позивача, не подав суду доказів створення  одного  робочого місця для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті  встановлено, зокрема,  що учасник  господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи  порушення правил здійснення господарської діяльності,  якщо не доведе, що він ужив усіх залежних  від  нього заходів  для недопущення господарського правопорушення.

Оскільки відповідач не довів і належними доказами не підтвердив виконання вимоги Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” про забезпечення працевлаштування інвалідів та вжиття ним у 2006 році всіх залежних  від  нього заходів  для недопущення порушення вимог Закону, тому  суд  приходить до висновку про правомірність вимоги у позові про стягнення із відповідача  адміністративно-господарських санкцій відповідно до статті 20 Закону.   

Виходячи із даних Звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2006 рік, середня річна заробітна плата в 2006 році у відповідача складала 5626,92 грн. Таким чином,  відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 5626,92 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог Закону, на підставі статті 20 Закону позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 111,54 грн. за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій. Розрахунок пені виконано вірно. Вимога позивача про стягнення із відповідача пені за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій є законною і обгрунтованою. Вона не спростована відповідачем, отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня в заявленій сумі за період з 16.04.2007 по 20.06.2007.       

На підставі ст. 94 КАС України з відповідача підлягають стягненню до Державного бюджету 57,38 грн. судового збору.     

Керуючись ст.ст. 94, 161, 163, 186, підпунктом 3 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Добро»(Уманський район, с. Доброводи, вул. Радянська, 3-а, ідентифікаційний код 30812528):

на користь Черкаського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів  (м. Черкаси,  проспект Хіміків, 50, ідентифікаційний код 21368023) штрафні санкції в сумі 5626,92 грн. та 111,54 грн. пені –разом  5738,46 грн.

в доход державного бюджету України через місцеву державну податкову інспекцію для зарахування на реєстраційний рахунок ВДК у м. Черкаси №31117095700002 в управлінні Державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018, 57,38 грн. судового збору;

Постанова може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня складення повного тексту постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Хабазня Ю.А.

Повний текст постанови складено 27.08.2007