Рішення

від 03.12.2020 по справі 468/916/18-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/916/18-ц

2/468/118/20

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

03.12.2020 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Янчук С.В., за участі секретаря Цегельник Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області, про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області, про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю. В обґрунтування позовних вимог в позові зазначив, що він є користувачем земельної ділянки площею 2,00 га, що розташована на території Доброкриничанської сільської ради Баштанського району Миколаївської області та належить йому на підставі державного акту на право постійного користування ІV-МК №003583, виданого 01.03.2001 року Доброкриничанською сільською радою. В 2017 році під час оформлення документів щодо приватизації даної земельної ділянки за повідомленям Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області йому стало відомо, що належну йому вище вказану земельну ділянку було передано у власність ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №600614 та після його смерті земельну ділянку було успадковано спадкоємцем (відповідачем) ОСОБА_2 . Вважає, що передача належної йому на праві постійного користування земельної ділянки у власність ОСОБА_3 була незаконною, оскільки його право користування земельною дідянкою не було припинено в установленому законом порядку, а тому просить визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №600614, оскільки він виданий на земельну ділянку, що перебуває у його постійному користуванні, а тому порушує його право користування даною земельною дідянкою.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 23.07.2018 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Відповідачем було надано до суду відзив на позов та заперечення, якими остання просила відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що вона на законних підставах набула право власності на спірну земельну ділянку (площею 2,0 га, розташованої в межах території Доброкриничанської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, кадастровий номер 4820680700:01:000:0333) в порядку спадкування після смерті свого батька - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 2011 року перебуває в оренді у ТОВ Богданівський плодорозсадник . Крім того, просила відмовити в задоволенні позову в звязку зі спливом строку позовної давності, посилаючись на те, що майже 10 років спірною земельною ділянкою володів її батько, а в подальшому і вона, при цьому позивач за цей період очевидно міг би дізнатися про порушення свого права.

В свою чергу позивачем було надано до суду відповідь на відзив, якою зазначив, що, позов ним було подано в межах строку позовної давності, оскільки про порушення свого права на спірну земельну ділянку йому стало відомо лише в 2017 році з листа відділу Держгеокадастру у Баштанському районі, при цьому він ніколи особисто не виконував робіт на спірній земельній ділянці, оскільки весь час вона перебувала в оренді ТОВ Богданівський плодорозсадник .

Ухвалою від 19.02.2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

На запит 12.03.2019 року Баштанською державною нотаріальною конторою надано до суду копію спадкової справи №2/2015, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився. Від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та підтримання позову.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином в порядку, передбаченому п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи (довідку відділу у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 20.06.2018 року; копію Державного акту на право постійного користування землею серії IV-МК №003583; копію повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 01.06.2018 року; копію повідомлення відділу у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 17.04.2018 року; копію розпорядження Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 12.03.2004 року за №237-р; копію викопіювання земельної ділянки; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.06.2016 року; копію договору орнеди землі від 20.08.2016 року; копію акту про передачу та прийом земельної ділянки від 20.08.2016 року; копію акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 28.08.2016 року; копію довідки ТОВ Богданівський плодорозсадник від 12.06.2018 року за №130; копію податкового повідомлення-рішення від 30.04.2018 року; копію квитанцій; довідку ТОВ Богданівський плодорозсадник від 30.10.2018 року за №265; копію спадкової справи №2/2015, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ), суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову виходячи з наступного.

Судом встановлено наступне.

Згідно довідки відділу у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 20.06.2018 року та копії Державного акту на право постійного користування землею серії IV-МК №003583 позивачу ОСОБА_1 на підставі рішення 18 сесії 23 скликання Доброкриничанської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 10.11.2000 року за №18/6 надано у постійне користування земельну ділянку площею 2,00 га, що розташована на території Доброкриничанської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, для ведення особистого підсобного господарства. Інформація про припинення права постійного користування позивача вказаною земельною ділянкою відсутня (а.с.3,7).

На підставі розпорядження Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 12.03.2004 року за №237-р було припинено право постійного користування землею площею 2,0 га ОСОБА_1 (а.с.11).

Згідно копії повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 01.06.2018 року та копії повідомлення відділу у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 17.04.2018 року, на підставі розпорядження Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 27.04.2009 року за №309-р "Про надання у власність земельної ділянки" ОСОБА_3 для веденя особистого селянського господарства було передано у власність земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 4820680700:01:000:0333 право на яку було засвідчено отриманим ним державним актом на право власності на земельну ділялку серії ЯЛ №600614. При цьому, під час виготовлення документів на земельну ділянку ОСОБА_3 відповідно до наданого Доброкриничанською сільською радою Баштанського району Миколаївської області викопіювання про місцезнаходження земельної ділянки відбулося накладення ділянки, яка була передана у власність ОСОБА_3 на ділянку, що перебуває у постійному користуванні позивача. Оскільки право користування у позивача виникло до 2004 року, то відомості про земельну ділянку були відсутні у Державному реєстрі земель. У 2016 році право власності на вказану земельну ділянку перейшло до спадкоємиці ОСОБА_2 (а.с. 8.10).

З матеріалів спадкової справи №2/2015, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №600614, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011048500106, ОСОБА_3 на підставі розпорядження Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 27.04.2009 року за №309-р належала на праві власності земельна ділянка площею 2,00 га, що розташована на території Доброкриничанської сільської ради (за межами населеного пункту) Баштанського району Миколаївської області (кадастровий номер 4820680700:01:000:0333). Після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказана земельна ділянка в порядку спадкування перейшла у власність відповідача ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оцінюючи подані сторонами докази, в порядку ст.89 ЦПК України суд прийшов до висновку про те, що позивач ОСОБА_1 є постійним користувачем земельної ділянки площею 2,00 га, що розташована на території Доброкриничанської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії IV-МК №003583. Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області було відмовлено позивачу у вирішені питання щодо приватизації даної земельної ділянки з посиланням на те, що дану спірну земельну ділянку було передано у власність ОСОБА_3 на підставі розпорядження Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 27.04.2009 року за №309-р., що було засвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №600614. Після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку в порядку спадкування перейшло до відповідача ОСОБА_2 .

Вказані факти доведені перед судом належними та допустимими доказами .

Разом з тим, стороною позивача не доведено належними та допустимими доказами того факту, що земельна ділянка, яка перебуває у його постійному користуванні та земельна ділянка, яка була передана у власність ОСОБА_3 є однією і тією самою земельною ділянкою, тобто, що в даному випадку мало місце накладання земельних ділянок, при цьому, на думку суду, належним та допустимим доказом цього факту може слугувати лише висновок земельно-технічної експертизи, оскільки лише висновок експерта не викликатиме сумнівів достовірності обставин щодо накладання земельних ділянок з огляду на те, що експерт несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та перед проведенням експертного дослідження попереджається про таку кримінальну відповідальність.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що наявні в матеріалах справи копія повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 01.06.2018 року та копія повідомлення відділу у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 17.04.2018 року (а.с.8,9) не є належними та допустимими доказами підтвердження факту накладання земельних ділянок, а тому суд оцінює їх критично та відхиляє їх.

В ході розгляду справи стороною позивача не заявлялось клопотання про проведення відповідної експертизи, при цьому, як зазначалось вище, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Висновок суду щодо недоведення факту накладання земельних ділянок ґрунтується, зокрема на обставинах, викладених сторонами в заявах по суті. Так, відповідачем в відзиві на позов та запереченні наголошується на тому, що починаючи з 2011 року спірна земельна ділянка була передана її батьком ОСОБА_3 (а після його смерті - нею) в оренду ТОВ Богданівський плодорозсадник по теперішній час. Натомість позивач в відповіді на відзив вказав, що належна йому вище вказана земельна ділянка ним також була передана у користування ТОВ Богданівський плодорозсадник за яку він отримував орендну плату.

На думку суду, навіть за умови підтвердження факту накладення земельних ділянок в задоволені позову слід було б відмовити виходячи з наступного.

По-перше, підтвердження факту накладання земельних ділянок свідчило б про те, що порушення права позивача відбулось внаслідок помилки, допущеної Баштанською районною державною адміністраціїєю Миколаївської області при винесенні розпорядження від 27.04.2009 року за №309-р "Про надання у власність земельної ділянки" ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства. За такого, розгляд справи по суті без участі Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області, в якості співвідповідача, був би не можливим.

Згідно ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

З наведеної правової норми вбачається можливість залучення до участі у справі співвідповідача та заміна неналежного відповідача лише за клопотанням позивача, при цьому суд позбавлений можливості самостійно залучити до участі у справі належного відповідача, оскільки не має передбачених законом повноважень ініціювати питання щодо зміни складу осіб, які беруть участь у справі.

В ході розгляду справи позивач не звертався до суду з клопотанням щодо залучення до участі у справі в якості співвідповідача Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області, а тому відсутність належного суб`єктного складу учасників процесу свідчило про необхідність відмови в задоволенні позову.

По-друге, необхідність відмови в задоволені позову обумовлена тим, що вимога позивача про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №600614 не є належним способом захисту порушеного права позивача виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

З матеріалів справи вбачається, що право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 було набуто на підставі розпорядження Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 27.04.2009 року за №309-р.

З правових позицій висловлених Верховним Судом України в постанові від 26 вересня 2012 року у справі № 6-103цс12 та у постанові від 04 червня 2014 року у справі № 6-46цс14 вбачається, що державні акти на право власності на земельні ділянки визнавалися документами, що посвідчують право власності й видавалися на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень або цивільно-правових угод. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце у разі їх видання з порушенням вимог закону, усупереч рішень чи угод. У цьому разі таке визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Тобто, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку може бути належним та самостійним способом захисту порушених прав лише за умови, що їх видання було здійснено з порушенням вимог закону або усупереч рішень чи угод.

При розгляді справи судом не встановлено обставин на підтвердження того, що видача даного державного акту ОСОБА_3 була здійснена з порушенням вимог закону (порушення процедури видачі) або усупереч розпорядження Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 27.04.2009 року за №309-р.

За такого, в даному випадку належним способом поновлення порушених прав позивача є одночасна вимога про визнання незаконним і скасування розпорядження Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 27.04.2009 року за №309-р. та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №600614, оскільки визнання недійсним державного акту в даному випадку є лише похідною вимогою в наслідок визнання незаконним і скасування рішення (розпорядження) на підставі якого його було видано.

Так, відповідно до вимог ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Заявлення позивачем лише вимоги про визнання недійсним державного акту свідчить про обранання позивачем неналежного способу захисту порушених права, що також вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,12,13, 81,263-265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області, про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 03 грудня 2020 року.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 );

Відповідач:

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_2 );

Третя особа:

Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області (місцезнаходження: пр. Миру, 34, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 39825404).

Суддя: