Постанова

від 21.12.2020 по справі 383/1188/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2020 року м. Кропивницький

справа № 383/1188/19

провадження № 22-ц/4809/1577/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Карпенка О. Л.

учасники справи:

позивач - Селянське фермерське господарство Роксолана ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою Селянського фермерського господарства Роксолана на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2020 року у складі судді Замши О. В. і

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2019 року Селянське фермерське господарство Роксолана (далі - СФГ Роксолана ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути на свою користь заборгованість за договором позики, яка складається з боргу в розмірі 62 000 грн, інфляції в розмірі 66 526 грн та процентів в розмірі 23 134 грн 68 коп, та судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що 21.06.2013 відповідач оформила спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 6,7666 га з кадастровим номером 3525888000:02:000:0244, яка знаходиться на території Сонцівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.

На момент оформлення спадщини відповідачем діяв договір оренди землі до 2015 року, який з СФГ Роксолана уклав її померлий батько ОСОБА_2 .

12 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулась з письмовою заявою до голови СФГ Роксолана про надання їй в позику коштів в розмірі 62 000 грн та просила в подальшому погашати позику утримуючи 100 % орендної плати за належну їй земельну ділянку, на індекс інфляції не претендувала.

Позивачем було видано позику ОСОБА_1 в розмірі 62 000 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером та її особистим підписом на ньому.

19 лютого 2015 року між сторонами було укладено договір оренди землі строком на 49 років, за яким позивач нараховував відповідачу орендну плату за 2015 та 2016 року, проте кошти були направлені на погашення взятої ОСОБА_1 позикою в розмірі 62 000 грн.

В 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до СФГ Роксолана , а рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 29 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 липня 2018 року, розірвано договір оренди земельної ділянки за № 244, площею 6,7666 га з кадастровим номером 3525888000:02:000:0244, від 19 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ Роксолана та стягнуто з СФГ Роксолана на користь ОСОБА_1 борг по орендній платі в сумі 19 348 грн 90 коп і пеню в сумі 3 448 грн 40 коп.

Після винесення вказаного рішення відповідач добровільно не погасила заборгованість за договором позики від 12.09.2013 в розмірі 62 000 грн.

Позивач вважає, що поверненню підлягає сума боргу в розмірі 62 000 грн, інфляція на отриману позику за період з 01 жовтня 2013 року по серпень 2019 року в розмірі 66 526 грн та 3 % річних від простроченої суми за 6 років в розмірі 23 134 грн 68 коп.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СФГ Роксолана заборгованість за договором позики від 12.09.2013 в розмірі 62000 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СФГ Роксолана судовий збір в розмірі 929 грн 98 коп та витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 4905 грн 60 коп.

Рішення суду мотивоване тим, що представник відповідача не заперечив факту неповернення суми позики СФГ Роксолана , яку відповідач отримала 12.09.2013, а враховуючи встановлені фактичні обставини справи, між сторонами наявні договірні відносини щодо отримання позики та доведено факт не повернення означеної суми.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 62 000 грн, суд першої інстанції виходив з того, що СФГ Роксолана перед зверненням до суду з позовом, вимогу відповідачу про повернення суми позики не пред`являло, однак з урахуванням часу подання позовної заяви - 27.09.2019 та тривалістю судового розгляду (більше 11 місяців) факт звернення позивача до суду може бути прирівняний до пред`явлення вимоги про повернення боргу, а відтак, враховуючи що протягом вказаного періоду позика не повернута, є підстави вважати, що зобов`язання порушені.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині про стягнення заборгованості за інфляцією та 3 % річних, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи докази про строк повернення отриманої позики та вимоги позивача до відповідача повернути позику достроково суду не надано, що свідчить про недоведеність закінчення дії договору та прострочення відповідачем зобов`язання.

В апеляційній скарзі СФГ Роксолана , інтереси якого представляє адвокат Дем`яненко Т. О., просить змінити рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2020 року в частині відмови в стягненні заборгованості за інфляцією та відсотками та стягнути з ОСОБА_1 на користь СФГ Роксолана суму інфляції в розмірі 66 526 грн та заборгованість за відсотками в розмірі 23 134 грн 68 грн, а в іншій частині рішення залишити без змін.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні заборгованості за інфляцією та відсотками є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судом першої інстанції не застосована частина друга статті 625 ЦК України і суд не стягнув борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми заборгованості.

Суд дійшов помилкового висновку про те, що боржник не прострочив виконання зобов`язання.

Відповідач знала про те, що вона порушила зобов`язання по договору позики ще з моменту винесення рішення Устинівським районним судом Кіровоградської області 20.03.2018, яким було задоволено позов ОСОБА_1 , а на її користь було стягнено орендну плату та розірвано договір оренди землі з СФГ Роксолана .

Отримуючи позику, відповідач писала позивачу заяву, щоб погашати позику з орендної плати, проте через 5 років навмисно звернулась до суду з позовом, в якому зазначала, що їй СФГ Роксолана не сплачує орендну плату.

З самого початку, отримуючи позику від позивача, ОСОБА_1 знала, що повертати позику вона не буде.

В договорі позики вказано про те, що строк виконання зобов`язання починається з дня отримання орендної плати, тобто з грудня 2013 року.

З грудня 2013 року зобов`язання ОСОБА_1 по погашенню боргу позики розпочалося шляхом стягнення орендної плати, як вказано в її заяві.

Так як відповідач орендну плату стягнула за рішенням суду, тому необхідно було погасити борг по позиці, але нею сплачено борг по позиці не було.

Зобов`язання за договором позики ОСОБА_1 порушено, а тому необхідно застосовувати частину другу статті 625 ЦК України.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог СФГ Роксолана до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 62 000 грн не оскаржувалось, суд згідно зі статтею 367 ЦПК України в цій частині його не переглядає.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки ціна позову становить 151 660 грн 68 коп, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2020 становить 210 200 грн), апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.09.2013 ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою до голови СФГ Роксолана про надання позики в розмірі 62 000 грн та просила при погашенні позики утримувати 100 % орендної плати за належний їй земельний пай, що знаходиться на території Сонцівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. Зазначила, що на індекс інфляції не претендує.

На підставі заяви відповідача, наказом № 130 від 12.09.2013 ОСОБА_1 наказано надати безвідсоткову позику в розмірі 62 000 грн. Погашення позики наказано проводити щорічно в розмірі 100 % від суми, що належить до виплати за орендну земельної ділянки (а. с. 6).

Відповідно до касового ордеру від 12.09.2013 ОСОБА_1 отримала позику в розмірі 62 000 грн, що підтверджується її підписом (а. с. 7).

Відповідно до рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 29.03.2018 у справі за позовом ОСОБА_1 до СФГ Роксолана про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати та пені, докази сплати орендної плати відповідачем - наказ № 130 від 12.09.2013 Про надання позики не взято до уваги як доказ, договір оренди земельної ділянки розірвано з підстав не сплати орендної плати відповідачем.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернута позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 13.09.2013 звернулась до СФГ Роксолана з заявою про надання їй позики в сумі 62 000 грн, а погашення позики просила проводити утримуючи 100 % орендної плати належної їй за земельний пай, що знаходиться на території Сонцівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, не індекс інфляції не претендувала (а. с. 5).

Видатковим касовим ордером від 12 березня 2013 року підтверджується, що СФГ Роксолана надало в позику ОСОБА_1 кошти в розмірі 62 000 грн, факт отримання коштів підтверджується підписом відповідача у вказаному видатковому касовому ордері (а. с. 7).

Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 29 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 липня 2018 року, розірвано договір оренди землі від 19 лютого 2015 року, укладений на сорок дев`ять років між ОСОБА_1 та СФГ Роксолана , об`єкт оренди: земельна ділянка за № НОМЕР_1 , площею 6,7666 га, кадастровий номер 3525888000:02:000:0244, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Сонцівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області; державна реєстрація договору оренди землі у Кіровоградській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 19 серпня 2015 року, за № 10907449, та стягнуто з СФГ Роксолана на користь ОСОБА_1 борг по орендній платі в сумі 19 348 грн 90 коп та пеню в сумі 3 448 грн 40 коп (а. с. 11-15).

Дата повернення коштів в заяві про надання позики та видатковому касовому ордері не зазначена, тому позика має бути повернута позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що СФГ Роксолана пред`являло ОСОБА_1 вимогу про повернення позики, тому днем пред`явлення вимоги про повернення позики вважається день отримання відповідачем копії позовної заяви.

Матерілами справи підтверджується, що 27 вересня 2019 року позивач подав позовну заяву до суду першої інстанції до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики (а. с. 1-21).

17 жовтня 2019 року ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду на 12 листопада 2019 року, а на адресу відповідача направлено ухвалу про відкриття провадження, копію позовної заяви та копії доданих до неї документів (а. с. 30-31).

22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 отримала зазначені документи, що підтверджується її підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а. с. 36).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що 22 жовтня 2019 року настав строк для повернення боргу, а тому з цього часу відповідач протягом тридцяти днів зобов`язана булла повернути грошові кошти, а саме до 21 листопада 2019 року.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду, в позовній заяві СФГ Роксолана просило стягнути з ОСОБА_1 борг за договором позики з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних нарахованих за період з 01 жовтня 2013 року по серпень 2019 року. За інший період позовних вимог позивачем не заявлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на момент звернення до суду, у вересні 2019 року, у позивача право на стягнення грошової суми відповідно до статті 625 ЦК України не виникло, а отже, підстави для нарахування грошової суми за прострочення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України з жовтня 2013 року по серпень 2019 року відсутні.

Оскільки за інший період позовних вимог про стягнення грошової суми за прострочення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України позивачем не заявлено, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у вказаній частині.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що в договорі позики вказано про те, що строк виконання зобов`язання починається з дня отримання орендної плати, тобто з грудня 2013 року, адже заявою про надання позики та видатковим касовим ордером не визначений кінцевий строк повернення позики.

Доводи апеляційної скарги про те, судом першої інстанції не застосована частина друга статті 625 ЦК України і суд не стягнув борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми заборгованості за період з жовтня 2013 року по серпень 2019 року не ґрунтуються на законі, адже грошова сума відповідно до статті 625 ЦК України нараховується за прострочення грошового зобов`язання.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Дем`яненко Тетяни Олександрівни, яка представляє інтереси Селянського фермерського господарства Роксолана , залишити без задоволення, а рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2020 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді А. М. Головань

О. Л. Карпенко