Постанова

від 21.12.2020 по справі 383/722/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2020 року м. Кропивницький

справа № 383/722/20

провадження № 22-ц/4809/1665/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Карпенка О. Л.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Благодатненська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області,

розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Назаренка Юрія Володимировича, який представляє інтереси ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2020 року у складі судді Замши О. В. і

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Благодатненської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та просила стягнути на свою користь грошові кошти в сумі 105 891 грн, з яких: сума основного боргу в розмірі 61 192 грн 83 коп та проценти за користування безпідставно одержаними коштами в розмірі 44 698 грн 08 коп.

Позовна заява мотивована тим, що позивач успадкувала після смерті батька - ОСОБА_2 корпоративні права Селянського фермерського господарства Сандрак Василь Васильович (далі - СФГ Сандрак Василь Васильович ), ставши засновником та головою господарства.

В користуванні фермерського господарства перебуває земельна ділянка площею 41,9 га, яка розташована на території Благодатненської (Куйбишевської) сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 16.05.1994 зареєстрованого за № 24.

Здійснюючи законну господарську діяльність СФГ Сандрак Василь Васильович в травні 2017 року засіяло належну йому земельну ділянку насінням соняшнику, а в липні 2017 року на його адресу надійшло повідомлення про виклик для надання пояснень від інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель.

Під час надання пояснень, голові господарства було вручено Акт обстеження земельної ділянки, Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки та Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельної ділянки на гр. ОСОБА_3 на території Благодатненської сільської ради Бобринецького району.

Відповідно до вказаних документів уповноваженими особами інспекції, без участі представників господарства, було встановлено факт безпідставного заняття земельної ділянки фермерським господарством та зобов`язано позивача сплатити кошти в розмірі 61 192 грн 83 коп на рахунок сільської ради за громадянку ОСОБА_4 .

Представником інспекції було вказано на те, що в разі несплати зазначеної суми ОСОБА_1 буде притягнуто до кримінальної відповідальності, а СФГ Сандрак Василь Васильович буде позбавлено права власності на посіви.

03.08.2017 позивачем, як фізичною особою, було сплачено зазначену суму на вказаний в розрахунку рахунок, внаслідок тиску з боку правоохоронних органів та представника сільської ради.

ОСОБА_1 вважає, що кошти були перераховані безпідставно і мають бути повернуті позивачу, адже в разі встановлення в судовому порядку факту самовільного використання землі, в даному випадку СФГ Сандрак Василь Васильович є особою, яка може нести відповідальність у сумі, встановленій актом комісії, а не ОСОБА_1 як фізична особа.

Оскільки відповідач, станом на день звернення до суду, не повернув сплачені позивачем грошові кошти, з нього підлягає стягненню сума основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що правомірність набуття коштів в розмірі 61 192 грн 83 коп Благодатненською сільською радою Бобринецького району від ОСОБА_1 були предметом судового спору, судовим рішенням встановлені обставини даного спору, рішення набрало законної сили, тому повторно перевіряти та встановлювати вказані обставини суд першої інстанції не вбачав потреби.

Суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки позивачем визначено єдиний предмет позову у даній справі, вимоги про стягнення суми коштів, які були предметом розгляду в іншій справі, є складовою частиною позову, то підстави для закриття провадження відповідно до частини першої пункту третього статті 255 ЦПК України відсутні, проте зазначена обставина на думку суду першої інстанції є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення як безпідставно набутих коштів в розмірі 61 192 грн 83 коп.

Також, судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні вимог про стягнення з відповідача коштів, нарахованих як плату за порушене право (відсотки з урахуванням індексу інфляції та три відсотки річних) з тих підстав, що позивачем не доведено порушення права, за захистом якого вона звернулася до суду, а вказані вимоги застосовуються як правові наслідки за порушення зобов`язання та є похідними при встановленні порушеного права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Назаренко Ю. П., просить рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2020 року скасувати, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає за змістом вимогам статей 264, 265 ЦПК України, а його мотивувальна частина не містить мотивованої оцінки аргументів, наведених учасниками справи.

В рішенні суду першої інстанції відсутні посилання на норми права, які застосував суд, і мотиви їх застосування та норми права на які посилаються сторони, які суд не застосував.

Позивач вважає, що вона за відсутності правових підстав витратила грошові кошти, адже Актом обстеження земельної ділянки та Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки встановлено, що СФГ Сандрак Василь Васильович , а не фізична особа ОСОБА_1 використовує земельну ділянку, отже відповідати (нести господарсько-правову відповідальність) має фермерське господарство.

ОСОБА_1 також погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для закриття провадження у справі.

Позивач погоджується з встановленими судом першої інстанції обставинами, за виключенням того, що суд помилково вказав на сплату коштів ОСОБА_1 як головою СФГ Сандрак В. В. , адже позивач сплачувала кошти із своїх особистих заощаджень як фізична особа.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки ціна позову становить 105 891 грн, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2020 становить 210 200 грн), апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

З урахуванням вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 15.06.2016 у справі № 383/411/16-ц встановлено, що 19.08.2014 засновник та голова СФГ Сандрака Василя Васильовича помер та визнано за ОСОБА_1 права засновника Селянського (фермерського) господарства Сандрака Василя Васильовича в порядку спадкування (а. с. 10-12).

Згідно акту обстеження земельної ділянки № 125-ДК/219/АО/10/01/-17 від 20.07.2017 державним інспектором відділу з контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Бобринецького, Компаніївського, Устинівського районах Управління з контролю Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Павловським М. О., за участю начальника сектору ВКЗЕ УСБУ в Кіровоградській області Хромей С. М., старшого державного інспектора контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Коробова Ю. С., в присутності сільського голови Благодатненської сільської ради ОСОБА_5 , проведено обстеження земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 41,9 га, яка розташована на території Куйбишевської (Благодатненської) сільської ради Кіровоградської області (а. с. 21).

За результатами обстеження встановлено, що вказана земельна ділянка використовується без наявних документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування або оренди земельної ділянки та на час обстеження засіяна соняшником.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 125-ДК/221/АП/09/01/-17 від 20.07.2017, державним інспектором відділу з контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Бобринецького, Компаніївського, Устинівського районах Управління з контролю Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Павловським М. О., за участю начальника сектору ВКЗЕ УСБУ в Кіровоградській області Хромей С. М., старшого державного інспектора контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Коробова Ю.С., в присутності сільського голови Благодатненської сільської ради ОСОБА_5 , відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства (а. с. 22).

В результаті проведеної перевірки встановлено, що ФГ Сандрак В.В. в особі голови ОСОБА_1 використовує на території Благодатненської сільської ради земельну ділянку загальною площею 41,9 га, яка оброблена та засіяна соняшником, без укладання договору оренди землі та без правових підстав, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 116, ст. ст. 125, 126 ЗК України, за що передбачена відповідальність п. б ч. 1 ст. 211, ч. 1 ст. 212 ЗК України, ч. 16 ст. 1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст. 53-1 КУпАП.

При перевірці представник ФГ Сандрак В.В був відсутній.

Державним інспектором відділу з контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Бобринецького, Компаніївського, Устинівського районах Управління з контролю Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Павловським М. О. здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка становить 61192 грн 83 коп (а. с. 23).

03.08.2017 головою СФГ Сандрак В.В. ОСОБА_1 сплачена шкода у розмірі 61192 грн 83 коп, які зараховані до бюджету Благодатненської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, що підтверджується квитанцією № 0.0.820537692.1 від 03.08.2017 (а. с. 25), та листом Благодатненської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області № 509/02-24 від 21.11.2017 (а. с. 26).

Суд першої інстанції встановив, що спір між сторонами щодо повернення як безпідставно набутих коштів в розмірі 61 192 грн 83 коп був предметом судового розгляду цивільної справи № 383/233/18, за наслідками якої у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Благодатненської сільської ради про стягнення як безпідставно набутих коштів в розмірі 61 192 грн 83 коп відмовлено. Рішення набрало законної сили.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність набуття коштів в розмірі 61 192 грн 83 коп Благодатненською сільською радою від ОСОБА_1 були предметом судового спору, тому повторно перевіряти та встановлювати вказані обставини суд першої інстанції не вбачав потреби, проте, оскільки позивачем визначено єдиний предмет позову у даній справі, вимоги про стягнення суми коштів, які були предметом розгляду в іншій справі, є складовою частиною позову, а підстав для закриття провадження відповідно до частини першої пункту третього статті 255 ЦПК України відсутні.

Проте повністю з висновками суду першої інстанції погодитися неможна з огляду на таке.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду справи.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України, перелік яких є вичерпним.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Вказана підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, а також їх правонаступники, не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

За змістом частини першої статті 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

При визначенні підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдинг проти України , а також згідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним, відомо, та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2018 року у справі № 383/233/18, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 14 листопада 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Благодатненської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про повернення безпідставно набутих коштів відмовлено повністю (а. с. 85-91).

У рішенні Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2018 року зазначено, що у березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Благодатненської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про повернення безпідставно набутих коштів в розмірі 61 192 грн 83 коп.

Позовна заява мотивована тим, що 16.05.1994 ОСОБА_2 одноособово було створено селянське (фермерське) господарство Сандрак Василь Васильович , як юридична особа. В постійному користуванні фермерського господарства перебуває земельна ділянка площею 41,9 га, розташована на території Благодатненської (Куйбишевської) сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області на підставі державного акту на право постійного користування землею від 16.05.1994 зареєстрованого за №24, яка належить до земель комунальної власності Благодатненської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Після смерті ОСОБА_2 позивач успадкувала корпоративні права фермерського господарства ставши його засновником та головою.

Здійснюючі законну господарську діяльність фермерське господарство в травні 2017 року засіяло вказану земельну ділянку насінням соняшника.

В липні 2017 року від інспектора з відділу контролю за використанням та охороною земель на адресу фермерського господарства надійшло повідомлення про виклик для надання пояснень.

Під час надання пояснень голові господарства було вручено акт обстеження земельної ділянки №125-ДК/219/АО/10/01/-17 від 20.07.2017 року, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки №125-ДК/121/АП/09/01/-17 від 20.07.2017 та розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельної ділянки ОСОБА_1 на території Благодатненської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, згідно якого було зобов`язано ОСОБА_1 сплатити кошти в розмірі 61192,83 грн на рахунок сільської ради.

Відповідно до вказаних документів підставою нарахування суми коштів є стягнення з фермерського господарства збитків, завданих відповідачу самовільним зайняттям земельних ділянок, якими користується фермерське господарство на підставі акту на право постійного користування. 17.08.2017 позивачем як фізичною особою на рахунок відповідача було сплачено кошти у вищевказаному розмірі.

Позивач вважав, що оскільки фактичним землекористувачем земельної ділянки є фермерське господарство Сандрак Василь Васильович , а не фізична особа ОСОБА_1 , а тому саме воно має нести відповідальність за завдані в актах збитки.

Звертаючись до суду з позовом до Благодатненської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про повернення безпідставно набутих коштів у с справі, що є предметом розгляду судом апеляційної інстанції, позивач просила стягнути суму основного боргу в розмірі 61 192 грн 83 коп, а також проценти за користування безпідставно одержаними коштами в розмірі 44 698 грн 08 коп.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів частині стягнення суми основного боргу в розмірі 61 192 грн 83 коп, є аналогічними вимогам, що були предметом розгляду у справі № 383/233/18.

Підстави та предмет позовних вимог про повернення безпідставно набутих коштів частині стягнення суми основного боргу в розмірі 61 192 грн 83 коп у справі, у якій ухвалено оскаржуване судове рішення, є тотожними підставам та предмету позову у справі № 383/233/18.

Суб`єктний склад сторін (позивач та відповідач) у даній справі та справі № 383/233/18 - ОСОБА_1 та Благодатненська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, є одним і тим самим.

Тому, суд першої інстанції, встановивши, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Благодатнеської сільської ради про повернення безпідставного набутих коштів в розмірі 61 192 грн 83 коп, вже були предметом судового розгляду, у порушення вимог статті 255 ЦПК України, не вирішив питання про закриття провадження у вказаній частині позовних вимог, а помилково повторно розглянув заявлені вимоги, дійшовши висновку про відмову в їх задоволенні.

За змістом частини першої статті 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Оскільки на час ухвалення рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про повернення безпідставного набутих коштів в розмірі 61 192 грн 83 коп у цій справі існувало судове рішення з приводу спору між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, яке набрало законної сили, суд вважає, що рішення Бобринецького районного суду Кіровоградській області від 05 жовтня 2020 року в частині вирішення позовних вимог про повернення безпідставно набутих коштів в розмірі 61 192 грн 83 коп підлягає скасуванню, а провадження у справі у цій частині - закриттю.

Звертаючись до суду ОСОБА_1 , крім вимог про повернення безпідставно набутих коштів в розмірі 61 192 грн 83 коп, просила в порядку ст. ст. 536, 625 ЦК України стягнути проценти за користування безпідставно одержаними коштами в розмірі 44 698 грн 08 коп.

Відповідно до статі 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи вказані статті, суд приходить до висновку, що вимога сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами та суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, підлягають задоволенню у випадку, коли позивачем доведено факт користування чужими грошовими коштами та факт прострочення грошового зобов`язання відповідачем.

Оскільки відповідачем не доведено, що відповідач безпідставно користувався його грошовими коштами та прострочив виконання грошового зобов`язання, вимога про стягнення з Благодатненської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про стягнення процентів за користування безпідставно одержаними коштами в розмірі 44 698 грн 08 коп є безпідставною та задоволенню не підлягає.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, суд вважає рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування безпідставно одержаними коштами в розмірі 44 698 грн 08 коп є законним та обґрунтованим, тому підлягає залишенню без змін у вказаній частині.

Керуючись ст.ст. 255, 374,375,377,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Назаренка Юрія Володимировича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Бладатненської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про повернення безпідставно набутих коштів в розмірі 61 192 грн 83 коп скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Бладатненської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про стягнення процентів за користування безпідставно одержаними коштами в розмірі 44 698 грн 08 коп залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді А. М. Головань

О. Л. Карпенко