Постанова

від 08.12.2020 по справі 511/1760/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/9184/20

Номер справи місцевого суду: 08

Головуючий у першій інстанції Бобровська І. В.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2020 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (треті особи: Державний реєстратор Роздільнянської районної державної адміністрації Медвідь Ганна Станіславівна, ОСОБА_4 ) про визнання незаконним та скасування рішення Єреміївської сільської ради, свідоцтва про право власності на земельну ділянку та реєстрацію права власності на житловий будинок, на ухвалу Роздільнянського районного суд Одеської області, постановлену під головуванням судді Бобровської І.В. 13 жовтня 2020 року у м. Роздільна Одеської області,-

встановила:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (треті особи: Державний реєстратор Роздільнянської районної державної адміністрації Медвідь Г.С., ОСОБА_4 ) про визнання незаконним та скасування рішення Єреміївської сільської ради, свідоцтва про право власності на земельну ділянку та реєстрацію права власності на житловий будинок (а.с. 1-4).

Ухвалою Роздільнянського районного суд Одеської області від 13 жовтня 2020 року у відкритті провадження у справі було відмовлено (а.с. 37-39).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Так, на думку апелянта, судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_1 звернувся до суду з тими ж позовними вимогами, однак посилаючись на іншу підставу, як на підтвердження позовних вимог (а.с. 41-43).

Сторони у справі, відповідно до вимог ст.ст. 128, 130 ЦПК України, про час, дату і місце слухання справи 08 грудня 2020 року сповіщені належним чином, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, через обмеження доступу до зали судового засідання Одеського апеляційного суду внаслідок поширення в Україні коронавірусної інфекції COVID-19, не подавали.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 жовтня 2020 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (треті особи: Державний реєстратор Роздільнянської РДА Медвідь Ганна Станіславівна, ОСОБА_4 ) про визнання незаконним та скасування рішення Єреміївської сільської ради, свідоцтва про право власності на земельну ділянку та реєстрацію права власності на житловий будинок.

Відповідно до вищевказаної позовної заяви, позивач просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області №383-УІ від 20 лютого 2015 року, щодо затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , площею 0,1061 га., з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно 35477980, видане 26 березня 2015 року на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,1061 га., з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5123981700:07:001:0111, що розташована по АДРЕСА_1 та оформлена на ім`я ОСОБА_2 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок А , а - тамбур, а1 - прибудова, а2 прибудова загальною площею 174,4 кв.м., в тому числі житловою 116,4 кв.м., А1 - підвал, Б - бесідка, В - бесідка, Г - гараж, Д - сарай та земельну ділянку, площею 0, 1061 га., з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5123981700:07:001:0111, що розташована по АДРЕСА_1 .

В додатках до позовної заяви містилась копія рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (третя особа - Державний реєстратор Роздільнянської РДА Медвідь Ганна Станіславівна) про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, свідоцтва про право власності на земельну ділянку, та визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, справа №511/317/20.

Вищевказаним рішенням у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

В апеляційному порядку рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили 07 серпня 2020 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що предметом обох позовів є вимоги позивача про необхідність визнання незаконним та скасування рішення Єреміївської сільської ради від 20 травня 2012 року №383-УІ щодо затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , площею 0,1061 га., з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно 35477980, виданого 26 березня 2015 року на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,1061 га., з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5123981700:07:001:0111, що розташована по АДРЕСА_1 та оформлена на ім`я ОСОБА_2 ; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на житловий будинок А , а - тамбур, а1 - прибудова, а2 прибудова загальною площею 174,4 кв.м., в тому числі житловою 116,4 кв.м., А1 - підвал, Б - бесідка, В - бесідка, Г - гараж, Д - сарай та земельну ділянку, площею 0, 1061 га., з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5123981700:07:001:0111, що розташована по АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ст.ст.15, 16 ЦК України способи захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу мають бути спрямовані на відновлення прав та інтересів позивачів.

Враховуючи вказане положення слід вважати, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зі змісту рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 червня 2020 року у справі №511/317/20 вбачається, що судом вже надано правову оцінку обставинам (підставам), зазначеним у позові, які є аналогічними у даній справі.

Позивач посилається на ту обставину, що рішенням суду від 23 червня 2020 року у задоволенні вимог було відмовлено, оскільки ОСОБА_1 не був колгоспником, а робітником, та зверталась увага на те, що земельна ділянка та житловий будинок, який на ній розташований, не відноситься до колгоспного двору та необхідним є дослідження погосподарських книг, однак вказане не може вважатися зміною підстав позову чи доповнення його новими обставинами, при збереженні в ньому первісних обставин.

Також, судом першої інстанції вірно зазначено, що відомості, які містяться в погосподарських книгах, також досліджувались під час розгляду судової справи №511/317/20 і знайшли своє відображення у рішенні Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 червня 2020 року.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 , у якості підстави позовних вимог, посилається на те, що погосподарські книги є визначальним доказом для встановлення власників на 15 квітня 1991 року, оскільки саме в них було зареєстровано місце проживання особи. Позивач вважає, що з 1986 по 2011 роки титульним власником домогосподарства був ОСОБА_1 , а з 2011 року, з невідомих причин, було змінено власника домогосподарства в особовому рахунку погосподарської книги, що стало підставою для оформлення спірних земельної ділянки та житлового будинку на відповідача.

Таким чином, оскільки Роздільнянським районним судом Одеської області у рішенні від 23 червня 2020 року вже надана правова оцінка відомостям, що містяться в погосподарських книгах, то незгода позивача зі вказаними висновками суду є підставою для оскарження судового рішення у апеляційному порядку, а не підставою для подання позовної заяви з тих самих підстав та про той самий предмет.

До позовної заяви по справі №511/1760/20, в якості третьої особи, залучено ОСОБА_4 , яка не приймала участі під час розгляду справи №511/317/20, однак суд першої інстанції вірно звернув увагу, що вона не є стороною по справі у відповідності до вимог ст.48 ЦПК України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах: SovtransavtoHolding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25 липня 2002 року; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22 листопада 2007 року).

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії", п. 61).

Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Враховуючи вказані положення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що, оскільки ОСОБА_1 був поданий новий позов між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, з яких прийнято рішення у справі Роздільнянським районним судом Одеської області 23 червня 2020 року, яке не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили 07 серпня 2020 року, то у відкритті провадження у справі має бути відмовлено.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвалу Роздільнянського районного суд Одеської області від 13 жовтня 2020 року постановлено з додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Роздільнянського районного суд Одеської області від 13 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 18 грудня 2020 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді О.В. Князюк

О.М. Таварткіладзе