Рішення

від 21.12.2020 по справі 386/871/20

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/871/20

Провадження № 2/386/339/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Зятковського Тимура Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Голованівської дитячо-юнацької спортивної шкоди (далі - Голованівська ДЮСШ) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 13.10.2020 звернувся до суду з позовною заявою до Голованівської ДЮСШ про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказом №28 від 26.09.2016 позивача було прийнято на посаду вахтера-охоронця Голованівської ДЮСШ. Наказом №20 від 17.07.2020 позивача було звільнено з роботи на підставі п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за прогули без поважних причин. Позивач вважає зазначений наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а себе таким, що підлягає поновленню на роботі. Представник позивача вказав, що на переконання позивача його звільнення фактично було викликано нічим іншим як неприязним ставленням до нього з боку керівництва Голованівської ДЮСШ. Перебуваючи з 26.09.2016 на посаді вахтера-охоронця, позивач фактично відпрацьовував кожного дня по 15 годин на добу з 17 години до 06 години. При цьому, позивачу до відома ніхто не доводив графік чергування вахтерів-охоронців, а вихід на роботу здійснювався за усними вказівками керівництва. Незважаючи на те, що кожен з двох вахтерів-охоронців відпрацьовував фактично по 15 годин керівництвом закладу у табелю обліку робочого часу відображалося лише 8 годин, при цьому позивач та інший вахтер-охоронець ОСОБА_3 працювали через день. Представник позивача стверджує, що 15.09.2020 позивач о 17 годині 00 хвилин заступив на роботу та перебував на зміні до 08 години 00 хвилин 16.09.2020 та з території закладу не відлучався, сумлінно виконував свої обов`язки. Здавши зміну, позивач пішов додому відпочивати після нічного 15-тигодинного чергування. Наступного дня, 17.09.2020 позивача було повідомлено про те, що його буде звільнено з роботи, оскільки він нібито без поважних причин був відсутній на робочому місці 16.09.2020 та про те, що він нібито був зобов`язаний вийти 16.09.2020 на роботу на 13 год. 00 хв. та перебувати на роботі до 22 год. 00 хв. Представник позивача наголошує на тому, що позивач у будь-якій формі не повідомлявся про зміни у графіку своєї роботи, а також про те, що відпрацювавши всю ніч він мав фактично того самого дня вийти на роботу через 3 години. Представник позивача зазначив, що позивач жодного разу не допускав порушень трудової дисципліни та ніколи не відлучався у ті часи, які визначалися йому керівництвом в усній формі, як часи його роботи. Представник позивача вказав, що на його запит відповідачем було надано копії двох графіків роботи вахтерів-охоронців на вересень 2020 року, при цьому графіки не містять дати їх затвердження, даних про ознайомлення з ними вахтерів-охоронців. Представник позивача вважає, що вказані графіки взагалі були створені тоді, коли відповідачем було отримано адвокатський запит.

За таких умов представник позивача стверджує, що відповідачем при звільнені позивача було допущено грубі порушення вимог законодавства про працю, а тому наказ про його звільнення має бути скасованим, а позивач - поновлений на роботі. При цьому, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто його середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. На підставі викладеного, представник позивача просить визнати протиправним та скасувати наказ №20 від 17 вересня 2020 року Про звільнення вахтера-охоронця ОСОБА_1 за прогул ; поновити позивача на роботі за професією вахтера-охоронця в Голованівській ДЮСШ з дати його звільнення - 17.09.2020; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.09.2020 по день ухвалення рішення суду.

Ухвалою суду від 16.10.2020 провадження в даній справі відкрито, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

11.11.2020 представник відповідача ОСОБА_4 подав до суду відзив на позов, в якому заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, виходячи з наступного. Вказує, що розглянувши обставини, викладені в позовній заяві, а також ознайомившись із вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. 26 вересня 2016 року наказом №28 Голованівської ДЮСШ, позивача було зараховано на посаду вахтера - охоронця з 01.10.2016. 14 вересня 2020 року наказом №19 Голованівської ДЮСШ, позивачу в зв`язку з навчально-тренувальною необхідністю, пов`язану з початком навчального року та карантинними заходами (СОVID-19), було змінено графік чергування, яким було затверджено початок його роботи з 13 години до 22 години щоденно, вихідні - субота, неділя та святкові дні, перерва на обід - з 17 до 18 години. Зазначеним наказом також було затверджено графік роботи вахтерів-охоронців на вересень 2020 року. Зазначив, що при пред`явлені позивачу для ознайомлення наказу про зміну графіку чергування від 14 вересня 2020 року та самого графіку роботи вахтерів-охоронців на вересень місяць, останній відмовився від його підписання, про що 14.09.2020 комісією в складі директора Голованівської ДЮСШ ОСОБА_4 , заступника директора ДЮСШ Коваль С.В., завгоспа Голованівської ДЮСШ ОСОБА_5 , було складено акт про те, що позивач відмовився від підпису про ознайомлення із зазначеним наказом. 16.09.2020 комісією в складі директора Голованівської ДЮСШ Доценко ВЛ., заступника директора Голованівської ДЮСШ ОСОБА_6 та завгоспа Голованівської ДЮСШ ОСОБА_5 було виявлено відсутність позивача на робочому місці протягом робочого дня, про що зазначеною комісією було складено акт №3 від 16.09.2020. Причину своєї відсутності позивач не пояснив, як особисто, так і за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку, про що вищевказаною комісією, було складено акт №4 від 17.09.2020 про відмову позивача від надання письмового пояснення.

Представник відповідача вказує, що за наслідками безпідставної відсутності позивача на робочому місці 16.09.2020 та складеного про це акту, директором Голованівської ДЮСШ ОСОБА_4 17 вересня 2020 року було видано наказ №20 "Про звільнення вахтера-охоронця ОСОБА_1 за прогул". 17 вересня 2020 року позивачу було пред`явлено для ознайомлення наказ про його звільнення, при ознайомленні з яким, позивач відмовився від підпису, про що було складено письмовий акт від 17.09.2020. Позивач в позовній заяві стверджує, що відповідач після виявлення фактів відсутності позивача на робочому місці жодного разу не звертався до нього з метою отримання письмових пояснень, щодо даної події, однак відповідач зазначив, що особи, які були присутні при складанні актів про відсутність позивача на робочому місці, неодноразово за допомогою телефонного зв`язку та відвідування робочого місця позивача, намагалися отримати від останнього письмові пояснення щодо відсутності на робочому місця, але позивач ігнорував надання таких пояснень, про що було складено відповідний акт від 17.09.2020. Представник відповідача звертає увагу на те, що якщо роботодавцем не отримано письмового пояснення щодо відсутності на робочому місці працівника, це не може бути підставою для скасування наказу про звільнення, у зв`язку з чим вважає позов є необґрунтованим і не підлягає задоволенню (а.с. 51-53).

30.11.2020 за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 судом постановлено ухвалу про витребування доказів, якою у відповідача витребувано довідку про нараховану та виплачену ОСОБА_1 заробітну плату за останні повні два місяці, що передували його звільненню, на виконання якої 07.12.2020 та 21.12.2020 до суду надійшли витребувані докази.

Позивач та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), що підтверджується довідкою про доставку представнику позивача 01.12.2020 SMS-повідомлення з текстом судової повістки (а.с. 75). Представник позивача подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати в його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 82).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України, що підтверджується розпискою про вручення 03.12.2020 судової повістки (а.с. 76), у відзиві на позовну заяву просив справу слухати без участі представника відповідача, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 01.10.2016 позивач прийнятий на роботу Голованівської ДЮСШ на посаду вахтера-охоронця, що підтверджується копією трудової книжки позивача, заведеної 26.11.1974 та копією наказу Голованівської ДЮСШ №28 від 26.09.2016 (а.с. 9-11, 13).

Як вбачається з копій актів №3 від 16.09.2020 та №4 від 17.09.2020, складених комісією в складі директора Голованівської ДЮСШ ОСОБА_4 , заступника директора Голованівської ДЮСШ Коваль С.В. та завгоспа ОСОБА_5 , вахтер-охоронець ОСОБА_1 без поважних причин не з`явився на своє робоче місце та був відсутній повністю робочий день 16.09.2020, від письмового пояснення відмовився (а.с. 15-16, 57).

Відповідно до копії протоколу засідання профспілкового комітету Голованівської ДЮСШ "Про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за прогул", профспілковий комітет за зверненням Голованівської ДЮСШ від 16.09.2020 на засіданні 17.09.2020 ухвалив рішення про надання згоди на звільнення позивача з роботи за пунктом 4 ст. 40 КЗпП України (а.с. 17).

Згідно копії наказу Голованівської ДЮСШ від 17.09.2020 за №20 "Про звільнення вахтера-охоронця ОСОБА_1 за прогул", позивача звільнено з посади вахтера-охоронця з 17.09.2020 за прогули без поважних причин, згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України на підставі наказу "Про дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 у вигляді звільнення" від 17.09.2020 №20 та акта про відмову ОСОБА_1 від письмових пояснень від 17.09.2020 №4 (а.с. 14).

Судом встановлено, що Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Голованівської ДЮСШ затверджено директором Голованівської ДЮСШ ОСОБА_7 , погоджено Головним санітарним лікарем Голованівського району ОСОБА_8 та схвалено зборами трудового колективу протоколом №2 від 13.05.2011 (а.с. 18-23).

Згідно п. 13 Правил внутрішнього трудового розпорядку адміністрація зобов`язана: познайомити працівника з наказом, у якому найменування посади (роботи) відповідає класифікатору робіт та професій, штатному розкладу, умовам праці і її оплати; пояснити права і обов`язки працівника у відповідності з посадовими інструкціями; ознайомити з Правилами внутрішнього трудового розпорядку; провести інструктаж з техніки безпеки, виробничій санітарії, протипожежній безпеці і організації роботи по охороні життя і здоров`я дітей.

Прийняття на роботу оформляється наказом директора школи, який оголошується працівнику під розписку. Працівник підписується у наказі про ознайомлення з правилами трудового розпорядку, техніки безпеки та посадовими обов`язками (п. 15 Правил внутрішнього трудового розпорядку).

Посадова інструкція охоронця-вахтера затверджена 02.09.2020 директором Голованівської ДЮСШ ОСОБА_7 (а.с. 24-27). В посадовій інструкції наявний підпис ОСОБА_3 про ознайомлення з нею (на останній сторінці).

Пунктом 2.3. посадової інструкції охоронця-вахтера до завдань та обов`язків охоронця-вахтера включено безвідлучне знаходження на об`єкті протягом усього часу чергування.

Охоронець-вахтер має право знайомитись з проектами рішень, наказами, розпорядженнями, постановами керівництва установи, що стосуються його діяльності, знайомитись з документами, що визначають його права й обов`язки по займаній посаді, критерії оцінки якості виконання посадових обов`язків (п. 3.1., 3.2. посадової інструкції охоронця-вахтера).

Згідно пунктів 4.1.-4.3. посадової інструкції охоронця-вахтера, останній повинен знати методичні, нормативні й інші керівні документи з питань організації та здійснення своєї роботи, знати накази, постанови, розпорядження директора установи, що стосуються його діяльності, знати організаційну структуру управління установою, режим роботи його структурних підрозділів.

Охоронець-вахтер працює в режимі нормованого робочого дня, виходячи з 40-годинного робочого тижня або за графіком затвердженим директором школи за представленням завгоспа (п. 7.3. посадової інструкції охоронця-вахтера).

Інструкція з охорони праці для вахтера-охоронця, затверджена наказом директора Голованівської ДЮСШ В.Доценко №25 від 18.11.2015 (а.с. 28-31). В інструкції з охорони праці наявний підпис ОСОБА_3 про ознайомлення з нею (на останній сторінці).

Як вбачається з копії акту від 27.09.2016, складеного комісією в складі директора Голованівської ДЮСШ Доценко В.Л., заступника директора Голованівської ДЮСШ Коваль С.В. та вахтера-охоронця ОСОБА_3 , вахтер-охоронець ОСОБА_1 відмовився від підпису при ознайомленні з інструкцією з охорони праці (а.с. 32).

Графік роботи вахтерів-охоронців на вересень 2020 року було двічі затверджено директором Голованівської ДЮСШ ОСОБА_4 та погоджено ОСОБА_5 .

В одному з графіків визначено зміну позивача 17.09.2020 з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. (а.с. 33).

Відповідно до копії наказу Голованівської ДЮСШ №19 від 14.09.2020 "Про зміну графіка чергування ОСОБА_1 ", у зв`язку з навчально-тренувальною необхідністю з початком навчального року та карантинними заходами (СОVID-19), позивачу з 15.09.2020 змінено графік чергування та визначено початок роботи з 13 год. до 22 год., визначено перерву на обід з 17 год. до 18 год. (а.с. 54).

В іншому з графіків визначено зміну позивача 17.09.2020 з 13 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв. з обідньою перервою з 17 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. (а.с. 34, 55).

При цьому жоден з графіків не містить підписів позивача про ознайомлення з ними.

Згідно копії акту від 14.09.2020, складеного комісією в складі директора Голованівської ДЮСШ Доценко В.Л., заступника директора Голованівської ДЮСШ ОСОБА_6 та завгоспа ОСОБА_5 , позивач відмовився від підпису при ознайомленні з наказом №19 від 14.09.2020 "Про зміну графіка чергування ОСОБА_1 " (а.с. 56).

Як вбачається з копії табеля обліку використання робочого часу за вересень 2020 року, позивач відпрацював у цьому місяці 5 днів по 8 годин в кожному дні (а.с. 36).

Згідно довідок відповідача від 04.12.2020 №122 та від 18.12.2020 №133, позивачем перед звільненням в липні 2020 року відпрацьовано 15 днів, за що отримано заробітну плату в сумі 5117,53 грн., в серпні 2020 року відпрацьовано 6 днів, за що отримано заробітну плату в сумі 10023,13 грн. (а.с. 78, 81).

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (частина 2 статті 16 ЦК України).

За частиною першою ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Норми ст. 43 Конституції України визначають, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначені КЗпП України.

Частиною першою ст. 2 КЗпП України передбачено, що право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою (ч. 2 ст. 2 КЗпП України).

Згідно ст. 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (абзац 7 ч. 1 ст. 5-1 КЗпП України).

Відповідно до ст. 141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Згідно ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний: 1) роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Статтею 50 КЗпП України визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством (ст. 57 КЗпП України).

При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності (ст. 58 КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ст. 148 КЗпП України).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено ст. 149 КЗпП України. Так, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно ст. 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

Пунктом четвертим ч. 1 ст. 36 КЗпП України передбачено як одну з підстав припинення трудового договору - з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41 КЗпП України).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений термін, а також терміновий трудовий договір до закінчення терміну його дії можуть бути розірвані власником або уповноваженим їм органом у разі прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Нормами ст. 43 КЗпП України визначено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно ст. 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз`яснено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок).

За змістом абзацу 3 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата працівникові обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Суд, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 24.04.2019 по справі №296/576/17 зазначив, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і пунктом 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбачених трудовим законодавством (статті 2, 36, 40, 41 КЗпП України).

Аналіз указаних норм трудового права дає підстави для висновку, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Судом встановлено, що позивач був прийнятий на роботу відповідачем, однак останній в порушення вимог ст. 29 КЗпП України та п. 13 Правил внутрішнього трудового розпорядку не ознайомив позивача з правилами внутрішнього трудового розпорядку, з посадовою інструкцією охоронця-вахтера та з графіком роботи на вересень 2020 року, у зв`язку з чим позивач не знав і не міг знати про встановлений йому графік роботи (зміни) у вересні 2020 року.

Звільняючи позивача з роботи відповідач не звернув увагу на необізнаність позивача з графіком роботи та прийшов до хибного висновку про те, що останній вчинив прогул без поважних причин.

Крім того, приймаючи наказ про звільнення позивача з роботи та застосовуючи до останнього такий вид дисциплінарного стягнення, відповідач в порушення вимог ст. 149 КЗпП України не враховував ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, оскільки таких відомостей наказ не містить взагалі, як і не містить за який саме проступок (прогул) звільнено позивача з роботи. Також безпідставними є посилання відповідача у спірному наказі на цей же спірний наказ, як на підставу його прийняття.

Оцінивши всі досліджені в судовому засіданні докази, враховуючи зазначені норми законодавства, судом встановлено, що при звільненні позивача було допущено порушення вимог КЗпПУ, оскільки звільнення відбулося без попереднього ознайомлення позивача з графіком роботи, а тому приходить до висновку про те, що відповідач не мав підстав для звільнення позивача згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, звідси - позивач підлягає поновленню на роботі, а також відповідач зобов`язаний сплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Визначаючи середній заробіток за час вимушеного прогулу, судом обчислюється середньоденна заробітна плата позивача за два місяці, що передували місяцю, в якому було звільнено позивача та кількість робочих днів за період з 17.09.2020 по день ухвалення рішення.

Середньоденна заробітна плата за останні два календарні місяці роботи позивача, що передують звільненню, з урахуванням відпрацьованих 21 дня у липні-серпні 2020 року, за що відповідачем виплачено 15140,66 грн., становить 720,98 грн. (загальна виплачена сума в розмірі 15140,66 грн. поділена на загальну суму відпрацьованих 21 днів).

Кількість робочих днів за період з 17.09.2020 по день ухвалення рішення становить 66 днів, з урахуванням 9 днів у вересні 2020 року, 21 дня у жовтні 2020 року, 21 дня у листопаді 2020 року та 15 днів у грудні 2020 року.

А тому, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача складає 47584,68 грн., тобто 720,98 грн. (середньоденна заробітна плата) помножено на 66 (кількість робочих днів).

З наведених підстав, суд дійшов до висновку про повне задоволення позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» , від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Враховуюче те, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» , у зв`язку із повним задоволенням двох позовних вимог, з відповідача мають бути стягнуті 1681,6 грн. судового збору на користь держави.

Рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 76-89, 141, 258-259, 263-265, 430 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Голованівської ДЮСШ про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ Голованівської ДЮСШ №20 від 17.09.2020 Про звільнення вахтера-охоронця ОСОБА_1 за прогул .

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді вахтера-охоронця Голованівської ДЮСШ з 18.09.2020.

Стягнути з Голованівської ДЮСШ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, обрахованого без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів, з 18.09.2020 по день ухвалення рішення суду в сумі 47584 (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн. 68 коп.

Стягнути з Голованівської ДЮСШ на користь держави судовий збір в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп. на рахунок №UA908999980313111256000026001, призначення платежу: по справі №386/871/20.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 .

Місце проживання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Місцезнаходження відповідача Голованівської ДЮСШ: смт. Голованівськ Кіровоградської області, вул. Соборна, буд. №38; поштовий індекс 26500; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26321440.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гарбуз О. С.