Постанова

від 21.12.2020 по справі 910/24991/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2020 р. Справа№ 910/24991/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Хрипуна О.О.

Дідиченко М.А.

за участюсекретаря судового засідання Ковган О.І. за участю представниківвідповідно до протоколу судового засідання від 21.12.2020 розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія Здоров`я простягнення судових витрат в межах провадження за апеляційною скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія Здоров`я на рішенняГосподарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі№910/24991/15 (суддя Зеленіна Н.І.) за позовом Приватного акціонерного товариства Фармацевтична фірма Дарниця до 1) Державної служби інтелектуальної власності України 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія Здоров`я 3). Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності провизнання патенту недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №910/24991/15 позов задоволено повністю. Визнано недійсним Патент України №54880 від 15.12.2005, зобов`язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру патентів України на винаходи про визнання недійсним патенту України №54880 від 15.12.2005, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" на користь Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" 609 грн. судового збору та 39 559,20 грн витрат на оплату судових експертиз.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" (відповідач-2) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №910/24991/15 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Справа неодноразово призначалась до розгляду у складі різних колегій суддів.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справу №910/24991/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Грек Б.М., судді: Хрипун О.О., Дідиченко М.А.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія Здоров`я задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/24991/15 скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія Здоров`я надійшла заява про стягнення судових витрат, в який заявник просить прийняти додаткову постанову щодо розподілу судових витрат та стягнути з Приватного акціонерного товариства Фармацевтична фірма Дарниця судові витрати у розмірі 303 790, 73 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 призначено заяву до розгляду на 21.12.2020.

Учасники справи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, направленням на їх адреси місцезнаходження копій ухвали суду. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд заяви, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є.

Розглянувши заяву, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Так, заява, зокрема, мотивована тим, що судом не вирішувалось питання щодо розподілу судових витрат після оголошення вступної та резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду, при цьому, відповідач-1 не міг звернутись з даною заявою раніше, оскільки остаточну калькуляцію судових витрат ним було проведено лише за результатами провадження у справі в суді апеляційної інстанції, відтак відповідач-2 вважає обґрунтованими підстави для поновлення строку на подання заяви щодо понесених ним судових витрат, та зазначає, що дану заяву було подано в максимально близький можливий строк після проведення судових дебатів та прийняття постанови суду.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, оцінивши доводи відповідача-2 щодо наявності правових підстав для поновлення строку на подання заяви про розподіл судових витрат, визнає їх обґрунтованими, та приходить до висновків про наявність правових підстав для поновлення такого строку.

Відповідач-2 також зазначає, що оскільки постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю, на позивача, як на сторону, яка ініціювала даний спір, покладається тягар несення витрат на судовий збір та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Так, відповідачем-2 (замовник) з метою належного захисту прав та законних інтересів у даній справі було обумовлено необхідність надання правової допомоги із значними витратами часу та сил, у зв`язку з чим було укладено із Адвокатським об`єднанням Еквіті (виконавець) договір від 05.06.2020 №05/06/2020-1 про надання правової допомоги.

Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди №1 до договору сторони дійшли згоди, що за надання юридичних послуг при супроводженні справи №910/24991/15 замовник сплачує виконавцю винагороду у фіксованому розмірі, що становить гривневий еквівалент 2 662, 50 доларів США за кожен місяць надання юридичних послуг.

На підставі виставлених виконавцем рахунків, складених відповідно Актів прийому-передачі послуг від 05.08.2020, 05.10.2020, 05.11.2020, замовник сплатив виконавцеві, в тому числі за супроводження даної справи 74 077, 40 грн. (платіжне доручення №9842 від 07.08.2020), 75 457, 38 грн. (платіжне доручення №12959 від 20.10.2020), 75 900, 95 грн. (платіжне доручення №14182 від 17.11.2020). Відтак, відповідач-2 зазначає, що ним були понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 225 435, 73 грн., які, на його думку, підлягають стягненню з позивача.

Щодо витрат на оплату експертизи, проведеної на виконання ухвали суду, відповідач-2 зазначив, що пунктом 7 резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 про призначення комплексної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, витрати на проведення експертизи було покладено на відповідача-2, і платіжним дорученням №11521 від 12.09.2019 ним було здійснено оплату відповідної експертизи згідно з рахунком №156 від 03.09.2019 у розмірі 35 796 грн.

Окрім того, 20.08.2018 відповідач-2, користуючись правом, передбаченим статтею 101 ГПК України звернувся до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз із заявою про проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності з метою його подання до суду у даній справі, при чому витрати на проведення цієї експертизи склали 15 730 грн. (платіжне доручення №12245 від 05.09.2018).

Також, 03.06.2019 відповідач-2, користуючись правом, передбаченим статтею 101 ГПК України, звернувся до Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України з метою проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності за матеріалами даної справи, при чому витрати на проведення цієї експертизи склали 25 002 грн. (платіжне доручення №6605 від 04.06.2019).

Таким чином, відповідач-2 зазначає, що ним були понесені витрати на проведення експертиз у справі у загальному розмірі 76 528 грн., які, на його думку, підлягають стягненню з позивача.

Крім того, відповідач-2 зазначив, що при зверненні до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, ним було понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 827 грн. (платіжне доручення №2634 від 06.03.2019), які також підлягають стягненню з позивача.

Позивач проти задоволення вказаної заяви відповідача-2 заперечив, та звернувся до Північного апеляційного господарського суду із клопотанням про залишення заяви про стягнення судових витрат без розгляду, посилаючись на порушення строку звернення до суду для вирішення питання про судові витрати, не подання відповідачем-2 попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, необґрунтованість розміру судових витрат, тощо.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, оцінивши доводи сторін, проаналізувавши зміст заяви відповідача-2 у сукупності з наявними матеріалами справи, дійшла висновків про наявність правових підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 п. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду також зазначає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному відповідачем-2 розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Крім того, відповідно до приписів частини 8 статті 129 та частини 1 статті 221 ГПК України сторона має подати заяву про стягнення судових витрат до закінчення судових дебатів. При цьому, колегія суддів бере до уваги, що документи на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, датовані до моменту закінчення проведення судових дебатів. Колегія суддів зазначає, що враховуючи приписи частини 8 статті 129 ГПК України задоволення вимог стосовно судових витрат на підставі доказів, поданих з пропуском встановленого строку, не грунтується на приписах процесуального закону.

Відтак, враховуючи характер виконаної адвокатської роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, критерію необхідності та значимості вчинених дій у справі, а також фактичний пропуск заявником встановленого строку, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для стягнення з позивача понесених відповідачем-2 витрат на правничу допомогу.

Щодо витрат на оплату експертиз, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати пов`язані із проведенням експертизи.

Частинами 2-5 ст. 127 ГПК України встановлено, що експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до їх службових обов`язків. У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 про призначення комплексної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, витрати на проведення експертизи було покладено на відповідача-2, і останній здійснив оплату її вартості у розмірі 35 796 грн.

Згідно з п.2 ч.4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Отже, враховуючи наведені норми ГПК України, з позивача на користь відповідача-2 підлягають стягненню витрати останнього, понесені у зв`язку із оплатою судової експертизи, призначеної ухвалою Північного апеляційного господарського суду у розмірі 35 796 грн.

Стосовно витрат на проведення експертиз, призначених за ініціативою відповідача-2, колегія суддів зазначає, що Відповідно до частини 4 статті 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Пунктом 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого.

Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов`язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов`язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Колегія суддів зазначає, що оскільки для з`ясування питань, які виникли в ході судового розгляду справи, експертиза призначалась також за ухвалою суду, відповідно, витрати пов`язані з проведенням судових експертиз, проведених за ініціативою і на замовлення відповідача-2 мають покладатись на нього, як на заінтересовану особу. Відтак, колегія суддів приходить до висновків, що заява відповідача-2 в частині покладення на позивача витрат проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності, проведених на замовлення відповідача-2, у розмірі 15 730 грн. (платіжне доручення №12245 від 05.09.2018) та 25 002 грн. (платіжне доручення №6605 від 04.06.2019) задоволенню не підлягає.

Стосовно витрат відповідача-2 зі сплати судового збору у розмірі 1 827 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на прийняття апеляційним господарським судом постанови про задоволення апеляційної скарги та відмову в задоволенні позову, судова колегія вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача-2 (апелянта) суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1 827 грн. (платіжне доручення №2634 від 06.03.2019).

З урахуванням викладеного вище, судом апеляційної інстанції частково задовольняється заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія Здоров`я про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, у зв`язку із чим, відповідно до положень ст. 244 ГПК України, суд ухвалює додаткову постанову.

Керуючись ст.ст. 127, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія Здоров`я строк на подання заяви про розподіл судових витрат.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія Здоров`я про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Фармацевтична фірма Дарниця (ідентифікаційний код 00481212, місцезнаходження: 02093, м. Київ, вул. Бориспільска, 13) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія Здоров`я (ідентифікаційний код 31437750, місцезнаходження: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22) судові витрати, а саме: витрати за проведення комплексної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, покладені на Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія Здоров`я , у розмірі 35 796 (тридцять п`ять тисяч сімсот дев`яносто шість) грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

4. В решті вимог Товариству з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія Здоров`я відмовити.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/24991/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді О.О. Хрипун

М.А. Дідиченко