Рішення

від 14.12.2020 по справі 904/1153/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2020м. ДніпроСправа № 904/1153/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ЮЖПРОМ", м. Запоріжжя

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 276 528,44 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Волювач М.В.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Корсун С.О. дов. № 100 від 23.12.19 представник

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ЮЖПРОМ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 276 528,44 грн, з яких: основний боргу у розмірі 250 000,00 грн, пеня у розмірі 18 839,03 грн, 3% річних у розмірі 3 924,66 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 764,75 грн та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

08.04.2020 представник відповідача подав відзив на позов.

06.07.2020 представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.09.2020.

04.09.2020 представник відповідача подав доповнення до відзиву, в яких просив закрити провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 250 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2020 відкладено підготовче засідання на 24.09.2020.

21.09.2020 представник позивача подав заперечення проти закриття провадження у справі.

Протокольною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі та оголошено перерву у судовому засіданні до 21.10.2020.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 10.11.2020.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2020 відкладено підготовче засідання на 25.11.2020.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 14.12.2020.

16.12.2020 в судове засідання представник позивача не з`явився.

16.12.2020 в судовому засіданні було заслухано виступ відповідача, встановлено обставини справи, досліджено наявні у справі докази. Під час судових дебатів відповідач просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у заявах по суті.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

У судовому засіданні 16.12.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору № 439/2019 від 07.02.2019. Позивачем було поставлено товар відповідачу на суму 250 000,00 грн, який останній не оплатив.

Позивачем за неналежне виконання відповідачем договору нараховано пеню у розмірі 18 839,03 грн, 3% річних у розмірі 3 924,66 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 764,75 грн.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 525-526, 530, 611, 626, 629, 662, 712 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позов

Відповідач зазначає, що при укладенні договору № 439/2019 від 07.02.2019 сторонами не визначено розмір штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання.

Відповідач вказує про те, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської від 31.07.2020 у справі №904/3325/20 затверджено план санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до відкриття провадження у справі про банкрутство та введено досудову санацію боржника на строк, передбачений планом санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод". Тобто було змінено строки виконання зобов`язань, що є "новацією". Відповідно провадження підлягає закриттю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

07.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ЮЖПРОМ" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" (покупець) було укладено договір № 439/2019 (арк.с.23).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується передати покупцю продукцію, а покупець зобов`язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.

Згідно пункту 1.2 договору, номенклатура, перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід`ємною частиною цього договору. При зазначенні переліку, асортименту в специфікаціях (додатках) обов`язково зазначається код УКТ ЗЕД товару з дотриманням наступних вимог: при придбанні товарів, вироблених в Україні (крім підакцизних), указується не менш як 4 перших символів коду УКТ ЗЕД; при придбанні товарів, імпортованих в Україну та підакцизних, указується 10 символів коду УКТ ЗЕД.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом.

Згідно пункту 2.4 договору, датою поставки товару вважається дата, проставлена на видатковій накладній при отриманні товару; при поставці залізничним транспортом - відмітка станції призначення в залізничній накладній, якщо інше не обумовлено специфікацією (додатком). Право власності на товар, а також усі пов`язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця відповідно до умов переходу права власності на товар, визначений у специфікаціях.

Сторонами була підписана специфікації (додаток № 4 від 11.02.2019) до договору (арк.с.29), в якій сторони дійшли згоди щодо найменування, кількості, вартості, поставки та оплати товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 250 000,00 грн, що підтверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною № РН-0000009 від 18.06.2019 (арк.с.33).

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата вартості партії товару здійснюється в гривнях на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, на умовах оплати, узгоджених сторонами у відповідній специфікації (додатках) до цього договору. У цьому випадку умови оплати поширюються тільки на партії товару, передбачені такими специфікаціями (додатками).

Пунктом 3 специфікації передбачено, що оплата товару, що поставляється за цим договором, здійснюється покупцем на умовах: за фактом постачання протягом 60-ти календарних днів на підставі надання рахунків фактур та видаткових накладних за фактично поставлений товар.

На час прийняття рішення, доказів оплати поставленого товару у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.

Відтак, несплачена відповідачем сума становить 250 000,00 грн.

22.06.2020 проведено загальні збори кредиторів Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» , на яких прийнято рішення «Схвалити план санації Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» до порушення провадження у справі про банкрутство» .

24.06.2020 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство та відкрито провадження у справі № 904/3325/20.

Вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості за виконані роботи згідно Договору №439/2019 від 07.02.2019 у сумі 250 000,00 грн включені до Плану санації відповідача до відкриття провадження у справі про банкрутство (пункт 47 Додатку 1 до плану санації) (арк.с.103)

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської від 31.07.2020 у справі №904/3325/20 затверджено план санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, б.3, ідентифікаційний код 05393056) до відкриття провадження у справі про банкрутство та введено досудову санацію боржника на строк, передбачений планом санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод".

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромбуд Інвест", Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання КОРУНД", Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІР-ІНТЕРНЕШНЛ" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 у справі №904/3325/20 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 у справі №904/3325/20 залишено без змін.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки товару.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленого товару. Відповідно до пункту 4.1 договору та пункту 3 специфікації, строк оплати поставленого товару є таким, що настав 05.08.2019.

Позивач звернувся із цим позовом до суду 28.02.2020. Відтак на момент звернення позивача до суду предмет спору між сторонами існував.

Відповідно до частини 5 статті 4 Кодексу України з процедур банкрутства, санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство - це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною другою статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у плані санації визначаються розмір, порядок і строки погашення вимог кредиторів, які беруть участь у санації.

При цьому, частиною 10 статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що затверджений господарським судом план санації є обов`язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включені до плану санації, яка набрала законної сили.

Відповідно, план санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" є обов`язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включено до такого плану.

Відтак, відповідач повинен повністю оплатити суму основного боргу за договором №439/2019 від 07.02.2019 у розмірі 250 000,00 грн в порядку та строки встановлені планом санації.

Згідно ухвали суду по справі № 904/3325/20 від 31.07.2020 планом санації визначено порядок задоволення вимог кредиторів, на умовах відстрочки виконання зобов`язань. Відстрочка виконання зобов`язань встановлюється строком на 2 роки від дня затвердження судом цього плану санації, а задоволення вимог кредиторів здійснюється протягом 1 року поквартально рівними частинами.

Враховуючи викладене, затверджений господарським судом план досудової санації передбачає новий порядок та строки погашення вимог кредиторів.

За таких умов, з моменту набрання законної сили ухвали суду по справі № 904/3325/20 від 31.07.2020, у цій справі відсутній предмет спору щодо суми основного боргу.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості у сумі 250 000,00 грн, що включені до плану досудової санації, підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з затвердженням плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» .

Щодо суми пені

У зв`язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 18 839,03 грн за період з 18.08.2019 по 17.02.2020.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до пунктів 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто, нарахування неустойки, зокрема пені, можливе лише на підставі договору.

Зі змісту договору вбачається, що сторони не передбачили нарахування пені за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару.

Відтак, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 18 839,03 грн слід відмовити.

Щодо суми 3% річних

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 924,66 грн за період 18.08.2019 по 24.02.2020 та інфляційні втрати у розмірі 3 764,75 грн за період серпень 2019 - лютий 2020

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 924,66 грн та інфляційних втрат у розмірі 3 764,75 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 4 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення вказаних витрат, позивачем до позову надано договір про надання правничої (правової) допомоги № 17/02-1 від 17.02.2020, укладений між позивачем (клієнтом) та Адвокатським бюро Юридичний цент Хорус Богдана Галіченка (бюро) (арк.с.44).

Відповідно до пункту 1.1 договору бюро надає правничу допомогу клієнту, а клієнт сплачує бюро гонорар (виногороду) за надану правничу (правову) допомогу та понесені бюро фактичні витрати, що обумовлені об`єктивною необхідністю виконання цього договору в інтересах клієнта, в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Згідно пункту 4.1 договору на підтвердження факту надання клієнту правничої (правової) допомоги відповідно до умов цього договору складається акт приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що гонорар це винагорода бюро за надану клієнту правничу (правову) допомогу. Розмір гонорару та строки його сплати визначаються додатками до цього договору.

17.02.2020 між позивачем та Адвокатським бюро Юридичний цент Хорус Богдана Галіченка було підписано протокол узгодження розміру гонорару та строків його сплати (арк.с.47).

Пунктом 1 протоколу передбачено, що розмір гонорару бюро за надання правничої (правової) допомоги становить: за місцезнаходженням клієнта - 300,00 грн/людтно-година.

Згідно пункту 6 протоколу, порядок сплати гонорару: поетапно, по факту надання тієї чи іншої правової (правничої) допомоги, в порядку розділу 4 договору (тобто післяплата) або у порядку попередньої оплати, на підставі виставленого бюро рахунку, як наслідок необхідності надання клієнту тієї чи іншої правової (правничої) допомоги.

Бюро було виставлено позивачу рахунок № 17/02-1 від 17.02.2020 на суму 4 500,00 грн (арк.с.49).

Позивачем було оплачено вищезазначений рахунок у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 298 від 20.02.2020 на суму 4 500,00 грн (арк.с.50).

На підставі договору між сторонами було підписано акт приймання - передачі виконаних робіт № 20/02-1 від 20.02.2020 на суму 4 500,00 грн (арк.с.48), відповідно до якого бюро у період з 17.02.2020 по 20.02.2020 надало, а клієнт прийняв такі роботи:

- ознайомлення з договором № 439/2019 від 07.02.2019 - 3 людино-години - 900,00 грн;

- складання в електронній формі позовної заяви - 7 людино-годин - 2 100,00 грн;

- виготовлення на папері позовної заяви з додатками до неї у трьох примірниках - 5 людино-годин - 1 500,00 грн.

Відповідно до пунктів 1-2 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Суд зазначає, що такий вид роботи, як виготовлення на папері позовної заяви, не пов`язаний з розглядом справи, тому витрати, які пов`язанні з цим не можуть бути покладені на відповідача в силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Тому, задоволенню підлягають тільки ті витрати, які позивач сплатив адвокату за ознайомлення з договором № 439/2019 від 07.02.2019 та складання в електронній формі позовної заяви.

Згідно частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що цей спір виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, суд покладає судові витрати на відповідача на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, витрати за надання правничої допомоги у розмірі 3 000,00 грн та судовий збір позивача у розмірі 3 865,34 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 250 000,00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (ідентифікаційний код: 05393056; місцезнаходження: 49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ЮЖПРОМ"(ідентифікаційний код: 37442991; місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 3, оф. 291) 3% річних у сумі 3 924,66 грн, інфляційні втрати у сумі 3 764,75 грн, правнича допомога у сумі 3 000,00 грн, судовий збір у сумі 3 865,34 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 23.12.2020

Суддя Я.С. Золотарьова