Рішення

від 16.12.2020 по справі 905/1480/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.12.2020р. Справа №905/1480/20

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Краматорськ в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації, м.Краматорськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м.Краматорськ

про стягнення заборгованості в сумі 4472732,64 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Ламановій А.В.

Представники сторін:

від позивача: Луговий В.В.

від відповідача: Кравченко Ю.С.

В засіданні суду брали участь:

1. Стислий зміст позовних вимог:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Краматорськ в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації, м.Краматорськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м.Краматорськ, про стягнення основного боргу в сумі 4271536,75 грн., пені в розмірі 230686,94 грн., 3% річних в сумі 55562,00 грн. та інфляції в сумі 80701,83 грн.

В заяві від 02.10.2020р. №15/1-2271 про уточнення вимог позивач заявив про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4271536,75 грн., пені в розмірі 121883,18 грн., 3% річних в сумі 26800,00 грн. та інфляції в сумі 52512,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором №0611-Т на розподіл природного газу від 01.01.2016р.

2. Стислий зміст заперечень відповідача:

26.10.2020р. на електронну адресу суду та через підсистему Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №06/1696 від 26.10.2020р., в якому відповідач заперечив проти позовних вимог, посилаючись на наступне:

- відповідно до типового договору розподілу природного газу №06-11 Т від 01.01.2016 року відповідач отримав від позивача за період січень-червень 2020 року послуги з розподілу природного газу на загальну суму 9277180,50 грн., які станом на 23.07.2020 року сплачено в сумі 5480440,70 грн., заборгованість відповідача станом на 23.07.2020р. складала 4271536,75 грн. 30 вересня 2020р. між позивачем та відповідачем укладено Меморандум, за яким суму заборгованості в розмірі 4271536,75 грн. відповідач зобов`язався сплатити до 10 жовтня 2020 року. Платіжним дорученням №3457 від 09 жовтня 2020 року відповідач сплатив позивачу за послуги з розподілу природного газу за договором №06-11 Т від 01.01.2016 року згідно Меморандуму від 30.09.2020р. грошові кошти в розмірі 50000000,00 грн., у тому числі й заборгованість за розподіл природного газу за квітень-червень 2020 року в сумі 4271536,75 грн.

Таким чином, суму основного боргу за розподіл природного газу за квітень-червень 2020 року в розмірі 4271536,75 коп. сплачено відповідачем в повному обсязі;

- щодо розрахунку інфляції в сумі 52512,71 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) відповідач зазначає, що відповідно до п.6.6 Типового договору остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів, початком прострочення платежу є одинадцяте число місяця, наступного за звітним, при цьому нарахування інфляційних починається з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. Тобто, нарахування індексу інфляції на заборгованість за квітень 2020 року слід розраховувати починаючи з 01 червня 2020 року, на заборгованість за травень 2020 року - з 01 липня 2020 року, на заборгованість за червень 2020 року - з 01 серпня 2020 року;

- відповідно до контррозрахунку відповідача, який проведено згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 24 вересня 2020 року у справі №915/2095/19, інфляційні мають від`ємне значення, тобто має місце дефляція, тому вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" щодо стягнення з ТОВ Краматорськтеплоенерго інфляційних втрат у сумі 52512,71 грн. є неправомірними і не підлягають задоволенню.

3. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:

Ухвалою від 11.08.2020р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства п газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Краматорськ в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації, м.Краматорськ залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків його позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом сплати судового збору в розмірі 67090,99 грн.

25.08.2020р. від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Краматорськ в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації, м.Краматорськ надійшло клопотанння від 21.08.2020р. №15-2119 про долучення платіжного документа про сплату судового збору в сумі 67090,99 грн.

Ухвалою суду від 02.09.2020р. відкрите провадження у справі №905/1480/20, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 23.09.2020р. об 11:30 год.

22.09.2020р. до суду від відповідача надійшло клопотання №06/1809 від 18.09.2020р. про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 23.09.2020р. відкладено підготовче засідання на 06.10.2020р. об 11:50 год.

05.10.2020р. до суду від позивача надійшла заява №15/1-2271 від 02.10.2020р. про уточнення позовних вимог.

06.10.2020р. до суду від відповідача надійшло клопотання №06/1583 від 05.10.2020р. про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 06.10.2020р. відкладено підготовче засідання на 27.10.2020р. об 11:30 год.

12.10.2020р. через підсистему Електронний суд надійшла заява про вступ у справу як представника відповідача.

26.10.2020р. на електронну адресу суду та через підсистему Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №06/1696 від 26.10.2020р.

27.10.2020р. через підсистему Електронний суд від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені, заявленої до стягнення.

Ухвалою суду від 27.10.2020р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 24.11.2020р. о 12:00 год.

27.10.2020р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №06/1696 від 26.10.2020р.

23.11.2020р. на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи EasyCon №15-2866 від 20.11.2020р.

Ухвалою суду від 24.11.2020р. оголошено перерву в судовому засіданні до 16.12.2020 року о 12:30 год., клопотання №15-2866 від 20.11.2020р. Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз , м.Краматорськ про проведення судового засідання в режимі відеконференції поза приміщеннями суду за допомогою системи EasyCon задоволено.

11.12.2020р. через підсистему Електронний суд надійшла заява №06/1888 від 30.11.2020р. на виконання ухвали суду та повторно заява №06/1888 від 30.11.2020р.

У судове засідання 16.12.2020р., що відбувалось у режимі відеоконференції, з`явились представники сторін та підтримали свої правові позиції.

4. Встановлені судом та неоспорені сторонами обставини справи:

01.01.2016р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Краматорськ в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації, м.Краматорськ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м.Краматорськ був укладений договір №0611-Т на розподіл природного газу шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що є не побутовим). Відповідно до заяви-приєднання персональний ЕІС-код як суб`єкта ринку природного газу є 56ХQ0000Y19LX006

Згідно п.1.1 типового договору розподілу природного газу, цей типовий договір розподілу природного газу (далі - договір) є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

За приписами п.2.1 договору визначено, що оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Відповідно до п.2.3 договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 3.1 передбачено, що санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим договором.

Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку оператором ГТС, а до відома споживача його постачальником.

За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

За наявності підтвердженого обсягу природного газу споживача та відсутності простроченої заборгованості за цим договором оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить споживачу, до межі балансової належності його об`єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу.

Приймання-передача обсягу газу, належного споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від оператора ГРМ до споживача відбуваються на межі балансової належності об`єкта споживача.

Споживач забезпечує належну експлуатацію власних газових мереж після межі балансової належності згідно з чинним законодавством, зокрема, відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року №285, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за №674/27119, або укладає відповідний договір з будь-якою організацією, яка має право на виконання таких робіт, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п.3.2 договору).

Згідно з п.5.4 договору порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог договору.

Відповідно до п.6.1 оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, а саме 352,80 грн. та ПДВ 70,56 грн., разом до сплати 423,36 грн. за 1000 м. куб., що сплачується як плата за річну замовлену потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

За приписами п.6.2 договору тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.6.3).

Пунктом 6.4. передбачено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який є побутовим, до 05 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.

Згідно п.6.5 у разі виникнення у споживача заборгованості за цим договором сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов`язань за цим договором. У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи несплати поточних платежів оператор ГРМ має право у порядку, визначеному цим Договором, припинити або обмежити розподіл (споживання) природного газу на об`єкт споживача до повного погашення заборгованості.

Відповідно до п.6.6 надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

За приписами пп.1 п.7.4 споживач зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Пунктами 8.1 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України.

У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.8.2).

Відповідно до п.12.1 договір укладається на невизначений строк.

Цей договір може бути розірваний за згодою сторін або за ініціативою споживача у порядку, визначеному законодавством України (п.12.3).

Додатковою угодою №9 від 27.12.2019р. сторонами погоджено договірні обсяги розподілу природного газу.

Згідно з актом прийому-передачі послуг з розподілу природного газу №1515/4 від 30.04.2020р., який підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень, ТОВ Краматорськтеплоенерго у квітні 2020р. отримало послугу з розподілу природного газу від ПАТ Донецькоблгаз (код ДКПП 35.22) з розподілу природного газу за ціною 0,7000грн., на загальну суму 1546196,75грн. (з урахуванням ПДВ).

Згідно з актом прийому-передачі послуг розподілу газу від 01.05.2020р., який підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень фактичний обсяг послуги 3168302,00 куб.м., замовлений обсяг послуги 1840710,42 куб.м.

Згідно з актом прийому-передачі природного газу №1515/6 від 30.06.2020р., який підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень, ТОВ Краматорськтеплоенерго у травні 2020р. отримало послугу з розподілу природного газу за ціною 0,7000грн., на загальну суму 1546196,75 грн. (з урахуванням ПДВ).

Як стверджує позивач, за отриману, згідно вищезазначених актів послугу, відповідач не розрахувався та із врахуванням попереднього боргу, станом на 31.07.2020р. загальна заборгованість ТОВ Краматорськтеплоенерго перед ПАТ Донецькоблгаз за послугу з розподілу природного газу склала 4271536,75грн., у зв`язку з чим останній в серпні 2020р. звернувся до суду.

30.09.2020р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", далі - оператор ГРМ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м.Краматорськ, далі - споживач, був підписаний меморандум про зобов`язання сторін у відносинах з розподілу природного газу.

Відповідно до Меморандуму суму заборгованості в розмірі 4271536,75 грн. ТОВ Краматорськтеплоенерго зобов`язалося сплатити Оператору ГРМ до 10 жовтня 2020 року.

Відповідно до п.2.1 станом на 23 вересня 2020 року споживач має перед оператором ГРМ заборгованість за послуги з розподілу природного газу в сумі 8530722,48 грн., в тому числі заборгованість в сумі 4271536,75 грн., яка заявлена оператором ГРМ до стягнення у справі №905/1480/20.

Згідно з п.2.2 для погашення заборгованості, споживач зобов`язується сплатити оператору ГРМ до 10 жовтня 2020 року 5000000,00 грн., з яких 4271536,75 грн. - заборгованість, яка заявлена оператором ГРМ до стягнення у справі №905/1480/20. Різниця в сумі 728463,25 грн. розподіляється оператором ГРМ, як оплата за послуги з розподілу природного газу з найдавнішим терміном виникнення.

Залишок заборгованості в сумі 3530722,48 грн. споживач сплачує оператору ГРМ двома рівними частинами наступним чином:

- 1765361,24 грн. - до 30 листопада 2020 року включно;

- 1765361,24 грн. - до 30 грудня 2020 року включно (п.2.3 меморандуму).

Пунктом 2.4. передбачено, що споживач підтверджує свої зобов`язання по договору із сплати поточних платежів з розподілу природного газу та недопущення її накопичення у майбутньому.

За приписами п.2.5 підписанням даного меморандуму сторонами не змінюють виконання зобов`язань за договором. Погашення споживачем суми основного боргу не є підставою для відмови оператора ГРМ від стягнення штрафних та фінансових санкцій у справі №905/1480/20 та інших справах при невиконанні зобов`язань про стягнення заборгованості за договором у майбутньому.

Платіжним дорученням №3457 від 09 жовтня 2020 року відповідач сплатив позивачу за послуги з розподілу природного газу за договором №06-11 Т від 01.01.2016 року згідно Меморандуму від 30.09.2020р. грошові кошти в розмірі 50000000,00 грн., у тому числі й заборгованість за розподіл природного газу за квітень-червень 2020 року в сумі 4271536,75 грн.

5. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:

Нормами Закону України «Про ринок природного газу» , постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем» (далі також - Кодекс) визначено, що послуги з розподілу природного газу надаються операторами газорозподільчих мереж (далі також - ГРМ) на підставі договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI Кодексу.

Пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу визначено, що договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів Оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 2 (для споживачів, що не є побутовими) до типового договору розподілу природного газу.

Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об`єму споживання природного газу, зокрема мають містити: присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб`єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку; величину річної замовленої потужності об`єкта споживача (для споживача, що не є побутовим) на період до завершення першого повного газового року споживання природного газу; перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності); акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що складається з урахуванням вимог цього Кодексу; групу споживання та планові місячні об`єми споживання побутового споживача у розрізі 12 календарних місяців, що визначаються відповідно до вимог цього Кодексу (норма застосовується щодо побутових споживачів з лічильником газу); норми споживання природного газу у розрізі 12 календарних місяців (норма застосовується щодо побутових споживачів без лічильника газу); розрахунок втрат і витрат природного газу (за необхідності щодо споживачів, які не є побутовими).

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання по оплаті за надані послуги з розподілу природного газу за період з квітня 2020 року по червень 2020р.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору публічного типового договору розподілу природного газу №06-11Т від 01.01.2016р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст.901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст.902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст.193 Господарського кодексу України).

Положеннями ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.1 Закону України Про ринок природного газу розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу; споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини; постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення: 1) надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб`єктів ринку природного газу відповідної якості; 2) комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу; 3) доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об`єктів будівництва або існуючих об`єктів (умови технічного доступу); 4) доступу суб`єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу); 5) механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб`єктами ринку природного газу, визначені Кодексом газорозподільних систем, який затверджено постановою №2494 від 30.09.2015 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України Про засади функціонування ринку природного газу розподіл природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким газорозподільне підприємство зобов`язується транспортувати природний газ, довірений йому замовником, газорозподільними мережами до пункту приймання-передачі газу та передати його споживачу, який відповідно до законодавства має право на одержання зазначеного газу, а замовник зобов`язується сплатити за доставку газу за встановленою в договорі платою.

У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було встановлено вище, позивач свої зобов`язання за спірним договором виконав належним чином, а саме у період з квітня 2020 року по червень 2020 року згідно вищезазначених актів надав відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 4271536,75грн., що підтверджується матеріалами справи.

Доказів оплати вказаних послуг станом на момент звернення до суду сторонам суду не представлено.

При цьому, даний факт з визнання заборгованості підтверджується укладеним між сторонами після відкриття по даній справі провадження - вищевказаним меморандумом, яким розстрочено відповідачу сплату, зокрема, спірну заявлену до стягнення заборгованістьі за надані послуги роз подула газу до 10.10.2020р. включно, що було підставою для відкладення провадження по даній справі.

Згідно з встановленими вище обставинами відповідачем сплачено на користь позивача 5000000,00 грн., в тому числі й заборгованість за розподіл природного газу за квітень-червень 2020 року в сумі 4271536,75 грн.

Таким чином, під час розгляду справи відповідачем була повністю погашена заборгованість за спірний період.

За приписами ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Господарський суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи, що предмет спору в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 4271536,75 грн. припинив своє існування після звернення позивача з цим позовом, то суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі у вказаній частині.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 26800,00 грн. за період з 11.05.2020р. по 31.08.2020р. та інфляції в сумі 52512,71грн. за період з квітня 2020р. по серпень 2020р.

Перевіривши розрахунок 3% річних, здійснений позивачем, суд визнає його вірним.

Водночас в частині вимог інфляції суд зазначає, що відповідно до п.6.6 Типового договору остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів, початком прострочення платежу є одинадцяте число місяця, наступного за звітним, при цьому нарахування інфляційних починається з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. Тобто, нарахування індексу інфляції на заборгованість за квітень 2020 року слід розраховувати починаючи з 01 червня 2020 року, на заборгованість за травень 2020 року - з 01 липня 2020 року, на заборгованість за червень 2020 року - з 01 серпня 2020 року.

За висновками суду, позивачем невірно розраховано інфляційні, оскільки строк оплати за зобов`язаннями не настав, а ним вже застосовано індекс інфляції. Більш того, за липень та серпень 2020 року індекс інфляції становив 99,4% та 99,8%, відповідно.

За таких обставин, внаслідок проведеного судом перерахунку інфляції за визначений позивачем період, вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз щодо стягнення з ТОВ Краматорськтеплоенерго інфляційних втрат у сумі 52512,71 грн. є неправомірними і не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 55562,00 грн. за період з 11.05.2020р. по 31.08.2020р.

Відповідачем, в свою чергу, надано клопотання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені до 90%.

Згідно зі ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За положенням ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки і господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18).

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінюючи надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 Цивільного кодексу України) та засадах господарського судочинства, визначених ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №912/1703/18.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Відповідно до наданого відповідачем клопотання, останнім звернуто увагу суду на критичний фінансовий стан підприємства, повну оплату позивачу основного боргу за розподіл природного газу в сумі 4271536,75 грн. на стадії підготовчого провадження до вирішення справи по суті, незначний строк прострочення виконання зобов`язання, прийняття відповідачем заходів щодо укладання графіку погашення заборгованості, відсутність збитків позивача тощо.

При цьому, відповідач, оцінюючи своє скрутне фінансове становище, передбачав неможливість своєчасної оплати послуг за розподіл природного газу ще у березні 2020 року, про що свідчать листи за №25/491 від 13.03.2020р., №22/896 від 09.04.2020р., які було направлено позивачу з проханням перенесення щомісячної плати за послуги розподілу природного газу та підписання графіку погашення заборгованості за послуги з розподілу газу.

Відповіддю №06/1147 від 17.06.2020р. на лист ПАТ По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" від 05.06.2020р. №12/1-1362 ТОВ Краматорськтеплоенерго вкотре просило розглянути можливість укладання графіку погашення заборгованості шляхом оформлення додатку до Типового договору чи окремого договору про реструктуризацію заборгованості.

Відповідачем протягом березня-серпня 2020 року було докладено зусилля для вирішення питання про недопущення накопичення боргу та погашення його частковими оплатами, однак, позивач своїми діями сприяв подальшому ускладненню ситуації, оскільки відмовлявся від запропонованих відповідачем заходів з погашення заборгованості (лист №02-1/981 від 16.04.2020р., №12/1-1362 від 05.06.2020р., №12-1/1632 від 30.06.2020р.).

Як вказує відповідач, він є ліцензіатом з виробництва, транспортування і постачання електричної та теплової енергії. Підприємство у своїй господарсько-виробничій діяльності у якості палива використовує кам`яне вугілля та природний газ. Заборгованість за поставлений природний газ перед АТ НАК Нафтогаз складає 112446410,32 грн. Підприємство здійснює господарську діяльність використовуючи орендовані на тривалий час у КП Міст та ПрАТ Мега-ресурс об`єкти нерухомості, обладнання і теплові мережі, заборгованість з оплати яких складає 31058609,30 грн. У підприємства фактично відсутні оборотні кошти, оскільки гроші, які ТОВ Краматорськтеплоенерго отримує від споживачів підлягають перерозподілу без згоди на це підприємства, та направляються банком на користь газопостачальної та газотранспортуючої компаній відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014р., а залишок грошей, що залишається у підприємства покриває витрати на заробітну плату, податки та на підтримання технологічного процесу з виробництва комунальних послуг. Для економії фонду заробітної плати у ТОВ Краматорськтеплоенерго кожного року в міжопалювальний сезон запроваджується чотириденний робочий тиждень, а в 2020 році було встановлено триденний робочий тиждень (наказ №16 від 18 лютого 2020 року). При цьому, у співвідношенні по категоріях споживачів, населення становить 88% від загальної кількості споживачів. Станом на 01.10.2020 року дебіторська заборгованість споживачів за надані послуги з централізованого опалення склала 139502 230,32 грн. Заборгованість Державного підприємства Енергоринок перед ТОВ Краматорськтеплоенерго за вироблену та поставлену останнім електричну енергію складає 65514404,70грн. Відповідач не має можливості впливати на поліпшення дисципліни розрахунків з боку ДП Енергоринок , оскільки фактично рівень розрахунків регулюється на державному рівні. Фінансовий стан ТОВ Краматорськтеплоенерго станом на 01.10.2020 року значно погіршився у порівнянні з початком 2020 року (копії балансу підприємства додаються).

Досліджуючи ступінь виконання зобов`язання боржником, судом враховано, що під час розгляду справи в суді основний борг був сплачений відповідачем в добровільному порядку у повному обсязі.

При цьому, Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м.Краматорськ є виконавцем централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води, його основним видом діяльності є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

Таким чином, зважаючи на факт виконання відповідачем основного зобов`язання щодо сплати вартості за послуги з розподілу природного газу, скрутний фінансовий стан останнього, специфіку його господарської діяльності, а також необхідність врахування інтересів позивача, суд вважає справедливим зменшення заявленої до стягнення пеню на 50% до 60941,59 грн., що одночасно відповідає меті існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання й не призводить до порушення балансу інтересів сторін.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю, скільки спір виник з його вини та враховуючи, що заборгованість в сумі 4472732,64 грн. була сплачена останнім після звернення позивача з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 129, 165, 236-241, п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №905/1480/20 в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Краматорськ в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації, м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м.Краматорськ про стягнення суми основного боргу в сумі 4472732,64 грн.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Краматорськ в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації, м.Краматорськ доТовариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", м.Краматорськ про стягнення пені в розмірі 230686,94 грн., 3% річних в сумі 55562,00 грн. та інфляції в сумі 80701,83 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (86020, Донецька обл., Ясинуватський район, с.м.т. Очеретине, вул.Набережна, б.12, ЄДРПОУ 02142767) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз " (84313, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Південна, 1, ідентифікаційний код 03361075) в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації (84320, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Південна, 1, ідентифікаційний код 24805642) три проценти річних в сумі 26800,00 грн., пеню в сумі 60941,59 грн., судовий збір в сумі 66303,30 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 16.12.2020р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 23.12.2020р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина