Рішення

від 23.12.2020 по справі 908/2687/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/164/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2020 Справа № 908/2687/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мета-Люкс (85110, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Б. Хмельницького, б. 1)

до відповідача Приватного акціонерного товариства Запорізький електровозоремонтний завод (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, б. 2)

про стягнення коштів

СУТЬ СПОРУ:

20.10.2020 до Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Мета-Люкс з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства Запорізький електровозоремонтний завод про стягнення основного боргу за договором №190098 від 13.05.2019 в розмірі 438 992,26 грн, пеню в сумі 3 162,26 грн, 3% річних в сумі 3 153,69 грн.

20.10.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/2687/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 26.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2687/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №190098 від 13.05.2019 щодо своєчасної оплати обумовленої кількості продукції на суму 438 992,26 грн. За порушення строків оплати позивачем нараховано 3 162,26 грн пені та 3 153,69 грн 3% річних.

06.11.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, оскільки сума основного боргу сплачена відповідачем ще до відкриття провадження у справі. Також відповідач зазначає, що позивачем невірно визначено строки оплату товару, оскільки відповідно до умов договору розрахунки здійснюються протягом 90 банківських днів.

Також, 06.11.2020 від відповідача надійшло клопотання, в якому просить закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору та за клопотанням позивача повернути йому сплачений судовий збір.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 26.11.2020 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 23.12.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

13.05.2020 між ПрАТ Запорізький електровозоремонтний завод - замовник та ТОВ Мета-Люкс - постачальник укладено договір поставки №190098, за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується у 2019 році поставити (передати у власність) замовникові товари, визначені у специфікаціях - додатках до цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товарина умовах цього договору.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі.

Пунктом 4.2. договору сторони узгодили, що замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 90 банківських днів з дні підписання сторонами за цим договором акту приймання-передачі товару та отримання замовником оригіналу рахунку на оплату товарів…

На виконання умов договору позивачем поставлено товар на загальну суму 438 992,26 грн за видатковими накладними №РН-021001 від 10.02.2020 на суму 220785,00 грн та №РН-033002 від 30.03.2020 на суму 218207,26 грн. Видаткові накладні підписані представниками сторін без зауважень.

Крім того, сторонами підписано та скріплено печатками акти приймання-передачі товару №14 від 10.02.2020 та №153 від 30.03.2020 (замовником акт підписано 31.03.2020).

Для оплати поставленого товару позивачем виставлено відповідні рахунки-фактури №СФ-021002 від 10.02.2020 та №СФ-033002 від 30.03.2020.

Податкові накладні на відповідні операції позивачем зареєстровано у встановлених порядку та строки, що підтверджується відповідними квитанціями.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати товару на суму 438 992,26 грн стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підтвердження здійснення оплати за поставлений товар відповідачем надано платіжне доручення №10081 від 16.10.2020 на суму 220 785,00 грн та №10080 від 16.10.2020 на суму 218 207,26 грн.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За викладених обставин, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 438 992,26 грн підлягає закриттю за відсутності предмета спору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 162,26 грн пені та 3 153,69 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Пунктом 7.2.1 договору сторони обумовили, що у разі порушення строків оплати отриманого товару замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі половини облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що дійсно мале місце прострочення виконання зобов`язання з оплати товару.

В той же час, при перевірці періоду нарахування пені та 3% річних судом враховано, що оплата мала бути здійснена протягом 90 банківських днів, а також те, що 8 березня, 19 квітня, 1 травня, 9 травня, 7 червня, 28 червня у 2020 році були вихідними днями, відтак за видатковою накладною від 10.02.2020 прострочення мало місце з 23.06.2020, а за видатковою накладною прострочення мало місце з 11.08.2020.

Судом здійснено перевірку розрахунків пені та відсотків річних, виконаних позивачем, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство та встановлено, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у сумі 2 901,81 грн, 3% річних у сумі 2 909,75 грн.

За викладених обставин, вимоги про стягнення пені та відсотків річних підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Сторонами надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

За викладених обставин, позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 94,74 грн (за вимогою про стягнення пені та 3% річних) відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Судовий збір у розмірі 6 584,88 грн, сплачений за вимогою про стягнення 438 992,26 грн, провадження у справі за якою закрите, підлягає поверненню з Державного бюджету України позивачеві після звернення останнього з відповідною заявою.

Керуючись статтями 129, 232, п. 2 ч. 1 ст. 231, статтями 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Провадження у справі в частині стягнення попередньої оплати у розмірі 438 992,26 грн закрити за відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Мета-Люкс до Приватного акціонерного товариства Запорізький електровозоремонтний завод про стягнення пені у сумі 3 162,26 грн та 3% річних у сумі 3 153,69 грн задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Запорізький електровозоремонтний завод (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, б. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 01056273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мета-Люкс (85110, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Б. Хмельницького, б. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 37050701) пеню у сумі 2 901,81 грн (дві тисячі дев`ятсот одна гривня 81 коп.), 3% річних у сумі 2 909,75 грн (дві тисячі дев`ятсот дев`ять гривень 75 коп.), судовий збір у розмірі 87,17 грн (вісімдесят сім гривень 17 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23 грудня 2020 року.

Суддя О.А. Топчій