Рішення

від 23.12.2020 по справі 908/2689/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/165/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2020 Справа № 908/2689/20

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Запоріжжя, просп. Перемоги, б. 65)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Таксомоторна компанія» (69092, м. Запоріжжя, вул. Дачна, б. 23-А)

про стягнення коштів

Суть спору:

20.10.2020 до Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Таксомоторна компанія» про стягнення страхового відшкодування в сумі 141970,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач, виплативши потерпілій стороні внаслідок ДТП страхове відшкодування, набув право подати регресний позов до страхувальника відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України та п. 38.1.1 ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

20.10.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/2689/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 26.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2689/20, присвоєно справі номер провадження 35/165/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.10.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 69092, м. Запоріжжя, вул. Дачна, буд. 23-А.

Однак, ухвала суду про відкриття провадження у справі була повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання заявником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надіслав ухвалу про повідомлення про розгляд справи за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду відповідачем та повернення її до суду з поміткою « адресат відсутній за вказаною адресою » є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» : //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2689/20.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 26.11.2020 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 22.12.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, 27.02.2018 о 13 го. 00 хв. в м. Запоріжжі, пр. Соборний, 66, водій ОСОБА_1 , керуючи автобусом Volkswagen LT , реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час здійснення випередження автомобіля ВАЗ 21121 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , недотримався безпечного боковогу інтервалу та скоїв з ним зіткнення, після чого некерований автомобіль ВАЗ 21121 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , продовжив рух та скоїв зіткнення з автобусом Mercedes Sprinter , реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , після чого скоїв наїзд на припаркований автомобіль Toyota Corolla , реєстраційний номер НОМЕР_4 , внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 22.08.2018 у справі №333/3049/18, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 127 КУпАП було закрите внаслідок закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 20.07.2018 року у справі №333/3050/18 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

02.02.2018 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таксомоторна компанія» був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземніх ТЗ № АМ/5611546, за яким позивач застрахував майнові інтереси, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - Volkswagen LT , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

27.02.2018 власник пошкодженого транспортного засобу Toyota Corolla , реєстраційний номер НОМЕР_4 , звернувся з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яке зареєстровано 02.03.2018 за №03179/49/2018/53, до Приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС .

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу №3600 від 26.03.2018 року, вартість відновлювальних робіт автомобіля Toyota Corolla , реєстраційний номер НОМЕР_4 , складає 292923,71 грн., ринкова вартість автомобіля Toyota Corolla , реєстраційний номер НОМЕР_4 складає 273590 грн., вартість автомобіля у пошкодженому стані згідно висновку № 5929 від 22.01.2019 складає 180100 грн., сума страхованого відшкодування в рамках ліміту за полісом №АМ/5611546 становить 93490 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції №3600 від 26.03.2018, вартість ремонту автомобіля марки Toyota Corolla , реєстраційний номер НОМЕР_4 , складає 292923,71 грн.

На підставі складеного страхового акту №2437В/49/2019 від 23.01.2019 Приватне акціонерне товариство Страхова група ТАС , виконуючи свої зобов`язання за договором, сплатило суму страхового відшкодування згідно розрахунку у розмірі 93490 грн. на рахунок власника пошкодженого транспортного засобу марки Toyota Corolla , реєстраційний номер НОМЕР_4 , платіжним дорученням №3305 від 23.01.2019.

27.02.2018 власник пошкодженого транспортного засобу Mercedes Sprinter , реєстраційний номер НОМЕР_3 , звернувся з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду до Приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС .

Згідно ремонтної калькуляції №03191_49 від 06.04.2018, вартість ремонту автомобіля марки Mercedes Sprinter , реєстраційний номер НОМЕР_3 , складає 20076,92 грн.

На підставі складеного страхового акту №16834Р/49/2018 від 19.06.2018 Приватне акціонерне товариство Страхова група ТАС , виконуючи свої зобов`язання за договором, сплатило суму страхового відшкодування згідно розрахунку у розмірі 10200 грн на рахунок власника пошкодженого транспортного засобу марки Mercedes Sprinter , реєстраційний номер НОМЕР_3 , платіжним дорученням №82151 від 20.06.2018.

27.02.2018 власник пошкодженого транспортного засобу ВАЗ 21121 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , звернувся з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду до Приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС .

Згідно ремонтної калькуляції №04259_49 від 23.03.2018 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 96869,39 грн.

Відповідно до звіту №14-R/40/3 від 22.03.2018 року ринкова вартість пошкодженого автомобіля ВАЗ 21121 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 31720 грн.

Відповідно до звіту №04259 від 28.03.2018, ринкова вартість автомобіля ВАЗ 21121 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки складає 80407,57 грн.

На підставі складеного страхового акту №18070Р/49/2018 від 04.07.2018 та розрахунку суми страхового відшкодування до страхового акту, Приватне акціонерне товариство Страхова група ТАС , виконуючи свої зобов`язання за договором, сплатило суму страхового відшкодування згідно розрахунку у розмірі 38280,00 грн. на рахунок власника пошкодженого транспортного засобу марки ВАЗ 21121 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , платіжним дорученням №86003 від 13.07.2018.

Загальний розмір суми страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/5611546 становить 141970,00 грн.

Оскільки дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок невідповідності технічного стану та обладнання забезпеченого транспортного засобу вимогам Правил дорожнього руху, позивач звернувся у відповідності до вимог ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України та п. 38.1.1 ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів до страхувальника з регресним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхування може бути добровільним або обов`язковим (частина 1статті 5 Закону України Про страхування ).

Частиною 1 статті 7 Закону України Про страхування визначено, що в Україні здійснюються такі види обов`язкового страхування, зокрема, страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України за приписами статті 3 якого, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

В силу пункту 1.8 статті 1 Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів єдиною формою внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору, є страховий поліс.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Volkswagen LT , реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова група ТАС згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/5611546.

За змістом статті 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відшкодування шкоди, заподіяної третій особі встановлені, зокрема, статтею 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Так, згідно пункту 22.1 вище вказаної статті, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Частиною1 статті 25 Закону України Про страхування встановлено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

При цьому, підпунктом 36.4 статті 36 Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом а пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання зобов`язань за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, заяв про страхове відшкодування від 27.02.2018 та страхових актів №16834Р/49/2018 від 19.06.2018, №18070Р/49/2018 від 04.07.2018, №2437В/49/2019 від 23.01.2019, сплатив на користь власників пошкоджених автомобілів, страхове відшкодування у розмірі 141970 грн. (10200,00 грн. + 38280,00 грн. + 93490,00 грн.) що підтверджується платіжними дорученнями №3305 від 23.01.2019, № 82151 від 20.06.2018, №86003 від 13.07.2018.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Правила щодо регресного позову страховика встановлені статтею 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Так, відповідно до пункту 38.1.1 статті 38 Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційного затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Зазначена норма не вказує на обов`язковість звернення страховика з вимогою до водія забезпеченого транспортного засобу, оскільки передбачає у випадках, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху, наявність у страховика права на пред`явлення регресного позову за його вибором або до страхувальника, або до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц.

Отже, у позивача наявне передбачене законом право звернутися з регресним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таксомоторна компанія» як до страхувальника згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/5611546.

З наведеного вбачається, що до страховика перейшло право зворотної вимоги, що є підставою для стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу зі страхувальника.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статтей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку здійснити відшкодування страхової виплати.

Відтак, оскільки позивач виплатив страхове відшкодування потерпілим у ДТП особам, у нього виникло право регресної вимоги в межах виплаченої суми до відповідача, як страхувальника транспортних засобів яким спричинено шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таксомоторна компанія» про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таксомоторна компанія» (69092, м. Запоріжжя, вул. Дачна, б. 23-А; ідентифікаційний код юридичної особи 32715983) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (юридична адреса: 03062, м. Київ, просп. Перемоги, б. 65; адреса для листування: 01054, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 9, оф. 301; ідентифікаційний код юридичної особи 30115243) суму страхового відшкодування в розмірі 141970,00 грн (сто сорок одна тисяча дев`ятсот сімдесят гривень 00 коп.) та судовий збір у розмірі 2129,55 грн (дві тисячі сто двадцять дев`ять гривень 55 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23 грудня 2020 року.

Суддя О.А. Топчій