Рішення

від 23.12.2020 по справі 908/2781/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/178/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2020 Справа № 908/2781/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справу

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ ФОРТІС» (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 156)

про стягнення 36962, 22 грн.

30.10.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява №28-22/23140 від 27.10.2020 (вх. № 3006/08-07/20 від 30.10.2020) Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ ФОРТІС» про стягнення грошових коштів в сумі 36962, 22 грн., що складаються з пені в сумі 20 990, 90грн., штрафу в сумі 15 971, 32 грн.

Також в пункті другому прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за участю представника позивача.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2020 справу № 908/2781/20 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.2020, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2781/20 справі присвоєно номер провадження 4/178/20, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасникам справи встановлені строки для подання письмових заяв по суті позовних вимог.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем виконання зобов`язання з поставки продукції за договором поставки продукції № 181(7)20УК/53-121-01-20-09355 від 13.05.2020 (від 06.05.2020) у строк, передбачений договором. Внаслідок вказаного, на підставі пункту 7.2 договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 20 990, 90грн., штраф в сумі 15 971, 32 грн. Позов обґрунтований неналежним виконанням договору поставки продукції № 181(7)20УК/53-121-01-20-09355 від 13.05.2020 (від 06.05.2020), ст.ст. 509, 610, 611, 622 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою-підприємцем) фізичної особи-підприємця.

В листі Міністерства юстиції України від 23.01.2018 № 1028/8.4.3/Ін-18 надано роз`яснення, що згідно статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Відповідно до ст. 6 Закону Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ ФОРТІС» (код ЄДРПОУ 42201513) є: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 156, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 04.11.2020 про відкриття провадження у справі № 908/2781/20, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв`язку: «За закінченням терміну зберігання» .

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що судом вжито необхідних заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 04.11.2020 у справі №908/2781/20 відповідачу запропоновано подати відзив у строк не пізніше 20.11.2020.

При цьому судом враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень ://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свою позицію у спорі не повідомив, обґрунтованих заперечень проти позову не висловив.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі

Отже, 04.12.2020 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 23.12.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

13.05.2020 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (покупець за договором, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМ ФОРТІС» (постачальник за договором, відповідач у справі) укладений договір поставки продукції № 181(7)20УК/53-121-01-20-09355, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію згідно з специфікацією (відповідно до переліку), в якому сторони узгодили найменування товару його кількість, ціну та загальну вартість - 1374600, 00 грн. (пункт 1.1).

Строк поставки: поз. 152-154 специфікації договору - травень 2020: поз. 1-151, 155-167 специфікації договору - до 01.08.2020 (пункт 1.2 в редакції Додаткової угоди №1 від 13.07.2020).

Поставка продукції здійснюється на умовах DDP (м. Енергодар, вул. Промислова, 133 (склад), відповідно до правил Інкотермс 2010 (пункт 4.1).

За умовами п.п. 3.1, 3.2 загальна вартість продукції за договором складає 1145500, 00грн., крім того ПДВ - 229100, 00 грн., разом 1374600, 00 грн. Оплата за поставлений товар здійснюється протягом 45 календарних днів з дати поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата покупцем частини вартості продукції у розмірі ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлених ПК України випадках та порядку.

Відповідно до п. 7.2 за порушення строків поставки або недопоставку продукції постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості продукції по якій допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення більше 30 (тридцяти) днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Сплата неустойки не звільняє винну сторону від виконання договірних зобов`язань (п. 7.3.).

Згідно п. 12.1 договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами. Строк дії даного договору - протягом 12 місяців з дати укладання.

З матеріалів справи слідує, що за умовами договору відповідач поставив позивачу продукцію, за видатковими накладними, а саме:

- № РН-0000032 від 29.05.2020 на суму 56 031,47 грн.;

- № РН-0000033 від 29.07.2020 на суму 232 416,34 грн.;

- № РН-0000034 від 29.07.2020 на суму 361 209,12 грн.;

- № РН-0000035 від 31.07.2020 на суму 496 781,44 грн.

Таким чином, відповідач поставив позивачу продукцію на загальну суму 1 146 438, 37грн.

Продукція вартістю 228 161,63 грн. за Договором залишилась Відповідачем не поставленою.

Позивач 20.08.2020 направив відповідачу претензію вих. № 28-22/17946, в якій зазначив про не здійснення відповідачем поставки продукції за договором поставки продукції № 181(7)20УК/53-121-01-20-09355 від 13.05.2020 (від 06.05.2020) на загальну суму 228 161,63 грн. Вимагав виконати умови вказаного договору, а саме перерахувати пеню у розмірі 4563, 24 грн. за порушення строку поставки продукції.

Відповідь на претензію у матеріалах справи відсутня.

Позивач звернувся до суду з позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача на його користь пеню в сумі 20 990, 90грн., штраф в сумі 15 971, 32 грн., , нарахованих згідно пункту 7.2 договору № 181(7)20УК/53-121-01-20-09355 від 13.05.2020 (від 06.05.2020).

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК).

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (ст. 664 ЦК).

В пункті 1.1 сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість - 1374600, 00 грн.

У пункті 1.2 договору сторони визначили строк поставки: поз. 152-154 специфікації договору - травень 2020: поз. 1-151, 155-167 специфікації договору - до 01.08.2020 (пункт 1.2 в редакції Додаткової угоди №1 від 13.07.2020).

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Як слідує з матеріалів справи, поставка продукції не відбулась на суму 228161, 63 грн., у зв`язку з чим позивачем нараховано відповідачу, згідно пункту 7.2 договору, з пеню в сумі 20 990, 90грн., штраф в сумі 15 971, 32 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).

Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 даної статті).

У пункті 7.2 договору сторони визначили, що за порушення вказаних строків поставки або недопоставку продукції постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості продукції по якій допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення більше 30 (тридцяти) днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Позовна вимога про стягнення пені та штрафу визнається судом обґрунтованою та законною.

Позивачем пред`явлена до стягнення пеня в розмірі 20 990, 90 грн., яка розрахована за період з 02.08.2020 по 22.10.2020 (92 дні).

Перевіривши розрахунок пені судом встановлено, що розрахунок пені позивачем виконано правильно.

Відповідач правову позицію у спорі не висловив, доказів поставки товару в повному обсязі та контрозрахунку не надав.

Розрахунок штрафу судом перевірений та визнаний таким, що виконаний правильно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 20 990, 90грн., штрафу в сумі 15 971, 32 грн. за порушення строку поставки продукції за Договором заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача

Керуючись ст. ст. 129, 130, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ ФОРТІС» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ ФОРТІС» (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 156, код ЄДРПОУ 42201513) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71504, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964) 20 990 (двадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн. 90 коп. пені, 15 971 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят одну) грн. 32 коп. штрафу, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 23» грудня 2020р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.