Рішення

від 21.12.2020 по справі 909/940/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/940/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу без виклику сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здорова родина",

до відповідача: Войнилівської селищної ради Об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області,

про стягнення боргу в сумі 57 368 грн 98 к.

без виклику представників сторін

установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здорова родина" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Войнилівської селищної ради Об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області (далі - відповідач) про стягнення боргу в сумі 57 368 грн 98 к.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про відшкодування вартості препаратів інсуліну хворим на цукровий діабет від 03.01.2019 року, зокрема в частині відшкодування вартості лікарських засобів.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 21.10.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст. 252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Інформація про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження розміщена на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади України.

Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі ухвалою суду від 21.10.20, що підтверджується також повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. № 16647/20 від 29.10.20). Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних у матеріалах справи, на час розгляду справи по суті позивачем суду не надано.

Судом вчинені також всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі щодо нього (відповідача) про стягнення заборгованості в сумі 57 368 грн 98к., що підтверджується також повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. № 16683/20 від 30.10.20). Відзив на позов відповідач не подав.

Як вбачається із ч. 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Враховуючи викладене вище та керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, судом взято до уваги, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

З урахуванням викладено, суд встановив наступне.

03 січня 2020 року між Войнилівською селищною радою ОТГ (по договору - замовник/ по справі - відповідач) та товариством з обмежежною відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здорова родина" (по договору - учасник/по справі - позивач) укладено Договір про відшкодування вартості препаратів інсуліну хворим на цукровий діабет від 03.01.2019 року (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов договору замовник зобов`язався здійснити повне або часткове відшкодування вартості лікарських засобів на підставі реєстру відпущених учасником препаратів інсуліну за рецептами лікарів у розмірі, встановленому за цінами відшкодування.

На виконання умов договору позивач по справі відпустив покупцям за рецептами препаратів на суму 85 351 грн 98 к., про що у відповідності до умов договору позивач направляв відповідачу Звіти (реєстри) про фактично відпущені препарати інсуліну за відповідні періоди, зокрема:

- за січень 2019 року на суму 7 897 грн 10к. (всього 11 рецептів);

- за лютий 2019 року на суму 13 314 грн 15к. (всього 20 рецептів);

- за березень 2019 року на суму 14 614 грн 38 к. (всього 23 рецепти);

- за ківтень 2019 року на суму 12 433 грн 32 к. (всього 18 рецептів);

- за травень 2019 року на суму 15 118 грн 89 к. (всього 21 рецепт);

- за червень 2019 року на суму 13 513 грн 37 к. (всього 19 рецептів);

- за липень 2019 року на суму 8 460 грн 36 к. (всього 13 рецептів).

Про факт відпуску препаратів свідчать долучені до матеріалів справи копії відповідних фіскальних чеків.

Відповідно до п. 2.2. Договору розрахунки за препарати інсуліну по повному або частковому відшкодуванню в розмірі суми за встановленими референтними цінами здійснюються замовником у розмірі суми реєстру безготівковим порядком згідно отриманих аптекою рецептів лікарів для хворих із цукровим діабетом протягом 15 днів з моменту отримання реєстрів.

Відповідно до п. 3.2.2 Договору замовник зобов`язався своєчасно, протягом 15 днів після одержання Звітів (реєстрів) відпущених препаратів інсуліну за рецептами лікарів-ендокринологів здійснювати перерахування коштів учаснику за відпущені препарати.

В грудні 2019 року відповідач здійснив часткове відшкодування вартості відпущених ліків, зокрема на суму 27 982 грн 59 к. Решта суми заборгованості в розмірі 57 368 грн 98к. залишилась не погашеною.

Претензією від 12.06.2020 року позивач звертався до відповідача про погашення заборгованості в сумі 57 368 грн 98 к., однак відповідач на вказану претензію не відреагував, що зумовило позивача звернутись з позовом до суду.

За наведеного, суд виходить з наступного.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача в судовому порядку 57 368 грн 98к.- заборгованості за договором про відшкодування вартості препаратів інсуліну хворим на цукровий діабет від 03.01.2019 року.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема з договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Нормою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе зобов`язання, встановленого договором та законом, то вимога позивача про стягнення з відповідача 57 368 грн 98к. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 11, 509, 525, 526, 530,612, Цивільного кодексу України, статтями 193 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здорова родина" до Войнилівської селищної ради Об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області про стягнення боргу в сумі 57 368 грн 98 к. - задовольнити.

Стягнути з Войнилівської селищної ради Об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області (вул. Шевченка, 118, смт. Войнилів, Калуський район, Івано-Франківська область,77316, код 043564780 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здорова родина" (вул. Пушкіна, 8, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код 22174462) 57 368 грн 98 к. (п`ятдесят сім тисяч триста шістдесят вісім гривень дев`яносто вісім копійки ) - заборгованості та 2102 грн 00 к. (дві тисячі сто дві гривні) - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фанда О. М.