Рішення

від 22.12.2020 по справі 909/941/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.12.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/941/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСІ-Україна",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбуд-ІФ",

про стягнення боргу за отриманий товар в сумі 36 425 грн 00 к.

без виклику представників сторін

установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "КАСІ-Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбуд-ІФ" (далі - відповідач) про стягнення боргу за отриманий товар в сумі 36 425 грн 00 к.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо здійснення оплати за отриманий згідно видаткової накладної №597 від 03.12.2019 року та рахунку №722 від 03.12.2019 року товар.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 22.10.2020 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

02 листопада 2020 року до Господарського суду Івано-Франківської області надійшов від позивача по справі Лист-пояснення (вх.№14865/20 від 02.11.2020) відповідно до якого повідомив суд про допущення позивачем по справі технічної описки в описі додатків у позовній заяві, зокрема третього додатку зазначено: копія Довіреності №600 від 19.11.2013 року, в той час як правильним є додаток - копія довіреності №2 від 03.12.2019 року.

Суд вказаний вище лист-пояснення прийняв та долучив до матеріалів справи.

Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі ухвалою суду від 22.10.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. № 17297/20 від 09.11.2020). Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних у матеріалах справи, на час розгляду справи по суті позивачем суду не надано.

Ухвалою суду від 22.10.2020 року відповідач теж повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить відмітка на зворотньому боці вказаної ухвали. Однак, на адресу Господарського суду Івано-Франківської області 05.11.2020 року повернулась ухвала суду про відкриття провадження у справі з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цих ухвал.

Судом ухвалу від 22.10.2020 року про відкриття провадження у справі направлено відповідачу по справі за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Разом з тим, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи вищевикладене приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до рахунку №722 від 03.12.2019 року та видаткової накладної №597 від 03.12.2019 року відповідачу по справі - ТзОВ "Газбуд-ІФ" передано каналізаційні чавунні люки (далі - товар) на суму 36 426 грн 00к.

Про факт отримання зазначеного товару свідчить Рахунок на оплату №722 від 03.12.2019 року та Накладна №597 від 03.12.2019 року, підписана обома сторонами. Копії зазначених документів долучені до матеріалів справи.

Зі змісту Рахунку на оплату №722 від 03.12.2019 року оплата складає - 100% передоплату суми вказаної в рахунку.

Проте, строк оплати за усною домовленістю сторін складав 3 (три календарні) дні.

В порушення зазначеної домовленості відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Претензійним листом №115 від 29.09.2020 року позивач звернувся до відповідача із вимогою про погашення протягом 10 днів заборгованості в сумі 36 425 грн 00к. за отриманий згідно рахунку №722 від 03.12.2019 року та видаткової накладної №597 від 03.12.2019 року товар, вказавши у поданій претензії розрахунковий рахунок для погашення заборгованості. Вказана претензія направлена відповідачу по справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення про що свідчать долучені до матеріалів справи копії відповідних доказів про їх направлення.

Однак відповідач вимоги позивача не виконав, що зумовило останнього звернутись з позовом до суду.

Зі змісту приписів ст.11 ЦК України, вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договорів та інші правочинів.

Відповідно до ч.1ст.67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Згідно зі ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, з урахуванням ч.2 ст.205 ЦК України, договір може вважатися здійсненим за умови вчинення сторонами таких дій, що засвідчують їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

В спірному випадку між сторонами виникли правовідносини на підставі видаткової накладної №597 від 03.12.2019 року та рахунку №722 від 03.12.2019 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 Рахунок та видаткова накладна до нього є первинними документами, які містять відомості про господарські операції.

Таким чином, зазначені вище видаткова накладна №597 від 03.12.2019 року та рахунок №722 від 03.12.2019 року, копії яких долучені до матеріалів справи є юридичними документами, які свідчать про передачу позивачем по справі товару та одночасно виникнення у відповідача зобов`язання про здійснення плати за отриманий товар.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензійним листом №115 від 29.09.2020 року позивач звернувся до відповідача із вимогою про погашення протягом 10 днів заборгованості в сумі 36 425 грн 00к. за отриманий згідно рахунку №722 від 03.12.2019 року та видаткової накладної №597 від 03.12.2019 року товар, вказавши у поданій претензії розрахунковий рахунок для погашення заборгованості.

Відповідач не надав суду доказів сплати боргу.

Як вказують ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України).

Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань не надав, доводи позивача не спростував.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення 36 425 грн 00к. - заборгованоситі за отриманий товар та таких, що підлягають задоволенню.

З врахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 67, 173, 181, 193 Господарського кодексу України, ст. 11, 205, 509 Цивільного кодексу України , ст. ст. 16, 73, 74, 77, 86, 123, 126, 129, 178, 238, 240, 241, 242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов товариства з обмеженою відповідальністю "КАСІ-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбуд-ІФ" про стягнення боргу за отриманий товар в сумі 36 425 грн 00 к. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Газбуд-ІФ" (вул. Довженка, буд. 11-А, кв. 59, м. Івано-Франківськ, 76005, код 43102081) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КАСІ-Україна" (вул. Д. Галицького, 16, м. Дубно, Рівненська область, 35600, код ЄДРПОУ 36422246) - 36 425 грн 00 к (тридцять шість тисяч чотириста двадцять п`ять гривень) заборгованості та 2102 грн 00к. (дві тисячі сто дві гривні) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фанда О. М.