Рішення

від 21.12.2020 по справі 910/14783/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2020Справа № 910/14783/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу "Любимівський" до товариства з обмеженою відповідальністю "Юрвіль Груп" про стягнення 121 199,94 грн.,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2020 року сільськогосподарський виробничий кооператив "Любимівський" (далі - Кооператив) звернувся до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно умов укладеного між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Юрвіль Груп" (далі - Товариство) договору поставки мінеральних добрив від 13 квітня 2020 року № ЮГ-2808, позивач перерахував відповідачу попередню оплату за товар на суму 121 199,94 грн. Оскільки Товариство взяте на себе за вказаною угодою зобов`язання з поставки товару не виконало, позивач, посилаючись на статті 16, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача вищевказану суму здійсненої попередньої оплати, а також понесені судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2 102,00 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 2 200,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 вересня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

20 жовтня 2020 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 29 вересня 2020 року подано документи для усунення її недоліків.

У зв`язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву Кооперативу до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14783/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 20 жовтня 2020 року про відкриття провадження у справі № 910/14783/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 01601, місто Київ, Печерський узвіз, будинок 3.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення Товариству, у зв`язку з його відсутністю за вказаною адресою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 20 жовтня 2020 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте відповідач в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки мінеральних добрив № ЮГ-2808, відповідно до умов якого останній взяв на себе зобов`язання передати у власність Кооперативу товар - мінеральні добрива, а позивач, у свою чергу, - прийняти та оплатити його вартість за цінами та на умовах, визначених цією угодою.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Ціна, кількість, асортимент, терміни і пункти поставки товару обумовлюються в додатках (специфікаціях) до цього правочину, які погоджуються сторонами та є невід`ємними його частинами (пункт 1.3 договору).

Відповідно до пункту 4.3 цієї угоди датою поставки товару є дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Видаткові накладні є документами, які підтверджують виконання зобов`язань постачальника по передачі покупцю товару в погодженій ними кількості.

Покупець здійснює оплату наданих послуг не пізніше двох банківських днів з дати отримання відповідного рахунку постачальника, якщо інше не передбачено цим правочином або додатками чи додатковими угодами до нього (пункт 6.3 договору).

Згідно з пунктом 6.4 наведеної угоди покупець має здійснити оплату, передбачену специфікацією до даного договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами його зобов`язань (пункт 7.1 договору).

Специфікацією № 1 до договору сторони погодили що, загальна вартість товару складає 121 199,94 грн.; термін поставки товару - з 16 квітня 2020 року по 17 квітня 2020 року. Покупець має здійснити попередню оплату в розмірі 100 % вартості товару.

На виконання вказаної угоди Кооператив на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури від 13 квітня 2020 року № ЮГ-2808 перерахувало останньому попередню оплату за товар в сумі 121 199,94 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного доручення від 14 квітня 2020 року № 1104.

Проте всупереч домовленостям Товариство поставку товару не здійснило.

У матеріалах справи наявна копія адресованої відповідачу вимоги позивача від 25 серпня 2020 року, в якій останній просив не пізніше семи днів з дня її направлення повернути йому грошові кошти у розмірі 121 199,94 грн.

Проте вказана вимога була залишена Товариством без задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Враховуючи те, що загальна сума боргу відповідача за спірним договором, яка становить 121 199,94 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Товариство на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Кооперативу до відповідача про стягнення вказаної суми заборгованості, у зв`язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Крім того, у своєму попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також клопотанні, що міститься у його позовній заяві Кооператив просив суд стягнути з відповідача суму понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 200,00 грн. з яких: консультація адвоката - 500,00 грн., складання вимоги до відповідача - 500,00 грн., складання позовної заяви (2,4 години) - 1 200,00 грн.

Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До позовної заяви на підтвердження витрат на правову допомогу позивачем було надано копію договору про надання адвокатської (правничої) допомоги від 25 серпня 2020 року № 25/08/2020, укладеного між ним та адвокатом Хотьком Сергієм Семеновичем, а також квитанцію форми № ПО-Д2 від 20 вересня 2020 року № 00601.

За змістом пункту 6 вказаної угоди за надання правової допомоги відповідно до даного договору клієнт авансово сплачує адвокату частину гонорару в фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін, що регулюється додатковими угодами до цього правочину.

Однак ні позивачем, ні його адвокатом не було надано суду доказів укладання такої угоди, а також інших документів, які б визначали суму погодженого між сторонами гонорару.

Крім того, у переліку додатків до своєї заяви про усунення недоліків від 12 жовтня 2020 року позивачем було зазначено про направлення в суд копії акта виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги. Проте дана заява не містить зазначеного акта, у зв`язку з чим відповідальними працівниками канцелярії суду було складено акт про відсутність вкладень від 20 жовтня 2020 року.

Що стосується наданої позивачем квитанції, то в даному документі також відсутнє посилання на те, що вказана сума була сплачена адвокату Кооперативом за правничу допомогу, яка пов`язана з розглядом цієї справи.

Водночас інших документів, які б свідчили про фактичне понесенням позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, Кооперативом надано суду не було.

За приписами частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі. Водночас заявлені позивачем витрати на правову допомогу адвоката відшкодуванню не підлягають у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Юрвіль Груп" (01601, місто Київ, Печерський узвіз, будинок 3; ідентифікаційний код 42623251) на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу "Любимівський" (72011, Запорізька область, Михайлівський район, село Любимівка, вулиця Дружби, будинок 57; ідентифікаційний код 03751310) 121 199 (сто двадцять одну тисячу сто дев`яносто дев`ять) грн. 94 коп. заборгованості та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

У задоволенні вимоги сільськогосподарського виробничого кооперативу "Любимівський" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Юрвіль Груп" витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 2 200,00 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 грудня 2020 року.

Суддя Є.В. Павленко