Рішення

від 16.12.2020 по справі 910/10456/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2020Справа № 910/10456/20

За позовом Приватного багатопрофільного підприємства Енерго-Імпекс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Стальінвест

про стягнення 106739,18 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Лук`янчук Д.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Василець М.С.;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов Приватного багатопрофільного підприємства Енерго-Імпекс (далі - Підприємство або позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Стальінвест (далі - Товариство або відповідач) попередньої оплати за договором поставки № 514/19 від 20.08.2019 (далі - Договір) у сумі 104868,10 грн. та пені у сумі 1871,08 грн., у зв`язку з недопоставкою купленого у відповідача товару.

Відповідач у наданому суду відзиві позов не визнав. Свої заперечення мотивував тим, що ним на виконання умов Договору було здійснено поставку продукції (металопрокату) позивачу у кількості, номенклатурі та асортименті, наведеному у рахунку № 14154 від 09.06.2020. Позивачем при цьому було підписано видаткову накладну № 246 від 12.06.2020 та надано довіреність № 130 від 09.06.2020 на приймання матеріальних цінностей. На підтвердження зазначеного відповідачем були надані копії цих документів.

Крім того, відповідач зазначив, що позивачем було порушено порядок приймання продукції за кількістю та не наведено доказів достовірності своїх тверджень щодо невідповідності кількості поставленої відповідачем продукції, а також доказів належного виконання приймання продукції за кількістю, як того вимагає Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного використання за кількістю № П-6 (далі - Інструкція П-6).

Позивачем була подана відповідь на відзив, у якій позивач заперечив факт підписання з відповідачем вказаної останнім видаткової накладної, оскільки відповідач не довіз необхідну кількість продукції на суму 104858,10 грн.

Позивач також вказав, що на виконання Інструкції П-6 та пункту 4.3 Договору ним у день поставки продукції (11.06.2020) було повідомлено відповідачу про нестачу продукції шляхом направлення листа на електронну адресу відповідача з якої позивач отримав рахунок на оплату, а також відповідальний працівник та директор позивача телефонували та писали повідомлення про недостачу на телефони менеджерів з продажу відповідача.

Крім того, позивачем у порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) було заявлено клопотання про витребування у відповідача оригіналів наданих ним документів.

Ухвалою суду від 29.09.2020 було вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та зобов`язано Товариство надати суду оригінали документів, копії яких ним було надано разом із відзивом, а саме: видаткову накладну № 426 від 12.06.2020 та довіреність № 130 від 09.06.2020.

Ухвалою суду від 09.10.2020 відповідача повторно було зобов`язано надати суду оригінали вищевказаних документів.

Проте, відповідач вказані вимоги суду не виконав, витребувані документи суду не надав, у підготовчі засідання його представник не з`являвся.

Крім того, відповідач заперечень на відповідь на відзив не надав, як і не надав жодних доказів на спростування тверджень позивача та обґрунтування своєї позиції.

Ухвалою суду від 30.11.2020 було втретє витребувані оригінали зазначених вище документів для дослідження їх у судовому засіданні при розгляді справи по суті.

Однак, відповідач і вимоги цієї ухвали суду не виконав, а його представник у судове засідання із розгляду справи по суті не з`явився.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

Тому судом здійснюється розгляд справи за наявними документами та із врахуванням наданих сторонами пояснень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши у судовому засіданні докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

20.08.2019 між Підприємством (Покупець) та Товариством (Постачальник) було укладено Договір, за умовами якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця металопрокат (далі - Продукція) у кількості, якості, номенклатурі та асортименті, наведених у рахунках або у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Договору (пункт 1.1 Договору).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що кількість кожної партії Продукції узгоджується між сторонами в рахунках або Специфікаціях до цього Договору.

Право власності на Продукцію, а також усі ризики, переходять від Постачальника до Покупця в момент передачі Продукції Покупцеві або перевізнику, що підтверджується підписом представника Покупця/перевізника на видатковій накладній чи іншому документі, що підтверджує факт передачі Продукції Покупцеві (пункт 2.5 Договору).

Термін поставки продукції - 5-ть банківських днів після зарахування 100% передоплати. Інші строки поставки та умови оплати окремих партій Продукції узгоджується Сторонами у Специфікаціях до цього Договору (пункт 2.6 Договору).

З пояснень позивача слідує, що 09.06.2020 відповідач виставив йому рахунок на оплату № 14154 на загальну суму 155026,10 грн. Рахунок був виставлений на електронну адресу позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з електронної адреси відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Відповідач працював через своїх менеджерів ОСОБА_1 (номер телефону НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (номер телефону НОМЕР_2 ) з якими був постійний зв`язок.

Вказані обставини підтверджуються залученими до матеріалів справи копією Договору, скріном екрана електроної пошти позивача (відображено вказаний рахунок на оплату продукції) та не заперечується відповідачем.

Позивач 09.06.2020 оплатив вказаний рахунок на загальну суму 155026,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 351 від 09.06.2020, копія якого долучена до матеріалів справи, а також не спростовується відповідачем.

Враховуючи положення пункту 2.6 Договору відповідач зобов`язаний був поставити позивачу Продукцію у строк до 15.06.2020 включно.

Як слідує з пояснень позивача, 11.06.2020 на об`єкт ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат ЛЕП 35кВ відповідач здійснив поставку металопрокатної продукції. Однак, цього ж дня, при її прийнятті, позивачем була виявлена недостача проволоки, труби та арматури.

Пізніше, відповідач довіз проволоку та трубу, проте замовлена арматура на загальну суму 104868,10 грн. доставлена не була. Зокрема, відповідачем не була поставлена наступна Продукція:

- арматура 22 А400 у кількості 4,423 тонн, за ціною з ПДВ 12200 грн. за тонну, на суму 53960,60 грн.;

- арматура 10 А240 у кількості 0,078 тонн, за ціною з ПДВ 14350 грн. за тонну, на суму 1119,30 грн.;

- арматура 16 А400 (А111) у кількості 2,507 тонн, за ціною з ПДВ 12200 грн. за тонну, на суму 30585,40 грн.;

- арматура 12 А400 (А111) у кількості 0,477 тонн, за ціною з ПДВ 12200 грн. за тонну, на суму 5819,40 грн.;

- арматура 32 А400 у кількості 1,097 тонн, за ціною з ПДВ 12200 грн. за тонну, на суму 13383,40 грн.

Відповідно до пункту 4.1 Договору приймання Продукції за кількістю та якістю здійснюється матеріально відповідальним представником Покупця за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленою у відповідності з вимогами діючого законодавства України та умовами даного Договору, за кількістю - на підставі даних видаткової накладної або товарно-транспортної накладної відповідно до Інструкції №П-6.

Згідно з пунктом 4.3 Договору якщо будуть виявлені факти нестачі або недоліків Продукції під час її приймання за кількістю/якістю виклик представника Постачальника є обов`язковим. Повідомлення про виклик представника Постачальника надсилається негайно, протягом 24-х годин з дня зазначеного у товаросупровідних документах. Нестачею вважається кількість товару, що є різницею між кількістю Продукції, обумовленою у відповідній специфікації або накладній на відвантаження з врахуванням узгодженого толерансу поставки та фактичною кількістю поставленої Продукції.

З пояснень позивача слідує, що 11.06.2020 він повідомив відповідача про нестачу продукції шляхом направлення листа на електронну адресу відповідача з якої позивач отримав рахунок на оплату. Крім цього, працівник позивача ОСОБА_3 (номер телефону НОМЕР_3 ) телефонувала та писала на телефони (viber) менеджерів з продажу відповідача, а саме ОСОБА_1 (номер телефону НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (номер телефону НОМЕР_2 ). Також, директор Підприємства ОСОБА_4 телефонував на офіційний номер відповідача НОМЕР_4 зазначений в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак, відповідач жодним чином на це не відреагував.

На підтвердження цієї обставини позивачем до матеріалів справи додані скріншоти з електронної пошти та з мессенджерів представників позивача.

19.06.2020 позивач направив відповідачу лист вих. № 518 з викладенням вищезазначених обставин та з проханням поставити відсутню оплачену продукцію на загальну суму 104868,10 грн. Лист був направлений на e-mail та офіційну адресу місцезнаходження відповідача. Цей лист був отриманий відповідачем 23.06.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого додана до матеріалів справи.

01.07.2020 позивач направив відповідачу претензію № 535 від 30.06.2020 на e-mail та офіційну адресу місцезнаходження відповідача, у якій просив відповідача повернути протягом 3-ох робочих днів сплачені кошти за непоставлену продукцію в суму 104868,10 грн., оскільки поставка продукції втратила свою актуальність для позивача.

Докази надіслання та отримання відповідачем цієї претензії 07.07.2020 додані у копіях до матеріалів справи.

Відповідач відповіді на цю претензію не надав та її не задовольнив.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що підписання особою уповноваженою Покупцем на прийняття продукції видаткової накладної, свідчить про згоду Покупця із характеристиками та кількістю Продукції, вказаними Постачальником у цій видатковій накладній.

Заперечуючи проти позову та доводячи факт поставки позивачу Продукції у повному обсязі, відповідач посилається на видаткову накладну № 246 від 12.06.2020 та довіреність № 130 від 09.06.2020 на приймання матеріальних цінностей, копії яких додає до матеріалів справи.

Позивач у наданих поясненнях, а його представник у судовому засіданні заперечує факт підписання цієї та інших видаткових накладних на прийняття Продукції.

Позивач у поданих на вимогу суду письмових поясненнях вказує, що дійсно напередодні дня поставки, а саме 09.06.2020, він на електронну адресу відповідача направив сканкопію довіреності № 130 від 09.06.2020 на свого відповідального представника ОСОБА_5 для прийняття оплаченої Продукції за рахунком № 14154 від 09.06.2020.

Замовлена Продукція мала прибути 11.06.2020 на об`єкт ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат ЛЕП 35кВ.

Цього дня при прийнятті Продукції представником позивача ОСОБА_5 була виявлена нестача, про що вона повідомила водія відповідача ОСОБА_6 . На це водій зазначив, що в його обов`язки входить тільки довезти Продукцію, а за її кількість він не відповідає. Саме тому позивач в особі своїх працівників одразу в цей же день почали телефонувати та писати на електронну пошту відповідача для виклику повноважного представника з метою складання акту про нестачу Продукції.

Представником позивача Брагуцею К.М. не було підписано жодної видаткової накладної, адже Продукція була довезена не в повній кількості.

Відповідно до частини 6 статті 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Судом неодноразово ухвалами витребовувався у відповідача оригінал видаткової накладної № 246 від 12.06.2020, копію якого було додано до відзиву.

Проте, відповідач оригінал зазначеного доказу суду не надав, а тому враховуючи положення частини 6 статті 91 ГПК України такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зважаючи на викладене, та враховуючи положення статей 74, 79, 91 ГПК України, відповідачем не доведено перед судом належними та допустимими доказами факту поставки позивачу Продукції на суму 104868,10 грн., а також не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач на обґрунтування своїх позовних вимог.

За таких обставин справи, позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Факт недопоставки Продукції, яка була попередньо оплачена, на загальну суму 104868,10 грн. позивачем належним чином доведений, враховуючи положення статті 79 ГПК України документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як було встановлено судом, Продукція повинна була бути поставлена у строк до 15.06.2020 включно, однак, оскільки відповідач у цей строк не поставив позивачу Продукцію на суму 104868,10 грн., то позивач листом № 535 від 30.06.2020 відмовився від подальшого прийняття цієї Продукції, і правомірно вимагає на підставі цієї норми повернення суми попередньої оплати.

Крім того, відповідно до пункту 5.1 Договору, у разі порушення Постачальником строків поставки продукції, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки поставки.

Суд визнає правомірним нарахування відповідачу пені на підставі цієї норми за період з 16.06.2020 до 30.06.2020, тобто з дати початку прострочення виконання до дати, коли позивач фактично відмовився від подальшої поставки продукції, і почав вимагати повернення суми попередньої оплати (до дати коли зобов`язання з поставки товару трансформувалося у зобов`язання з повернення суми попередньої оплати).

За розрахунком суду за вказаний період до стягнення підлягає пеня у сумі 515,74 грн.

Інші доводи сторін, наведені у наданих суду заявах по суті справи, письмових поясненнях, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні спору не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 91, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Стальінвест (Україна, 03113, місто Київ, провулок Артилерійський, будинок 5А, офіс 11; ідентифікаційний код 43025856) на користь Приватного багатопрофільного підприємства Енерго-Імпекс (Україна, 49127, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, будинок 30; ідентифікаційний код 13419447) 104868,10 грн. (сто чотири тисячі вісімсот шістдесят вісім гривень 10 копійок) попередньої оплати, 515,74 грн. (п`ятсот п`ятнадцять гривень 74 копійки) пені, а також 2075,31 грн. (дві тисячі сімдесят п`ять гривень 31 копійку) судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 22.12.2020.

Суддя Р.Б. Сташків