Рішення

від 23.12.2020 по справі 912/3428/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 рокуСправа № 912/3428/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участі секретаря судового засідання Олійник В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Фермерського господарства "Юлія"

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській област

про визнання права постійного користування земельною ділянкою

Представники :

від позивача - Ляшенко О.В., адвокат, ордер ВА № 1007614 від 07.10.2020;

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Юлія" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання за Фермерським господарством "Юлія" право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3523485800:02:000:9024, загальною площею 50,00 га, у тому числі рілля - 50,00 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташована на території Кіровоградської області, Новгородківського району, Спасівської сільської ради, яка була надана в постійне користування ОСОБА_1 , згідно Державного акту на право постійного користування землею серія Б№ 051203, виданого на підставі розпорядження Представника президента України Новгородківської районної державної адміністрації Кіровоградської області про виділення земель для ведення селянського (фермерського) господарства від 15 січня 1993 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 54.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що у зв`язку з прогалиною у чинному законодавстві, внаслідок якої не врегульовано порядок переоформлення права постійного користування з особи на ім`я якої видано державний акт на фермерське господарство створене на підставі цього державного акту, та яке є фактичним користувачем земельної ділянки, на даний час позивач не може належним чином оформити своє право користування спірною земельною ділянкою, а тому вимушене звернутися до суду.

Ухвалою від 26.10.2020 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/3428/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 23.11.2020, встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Одночасно з позовною заявою позивачем також подано заяву про забезпечення позову, згідно якої позивач просить:

- заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області, вчиняти будь-які дії (крім укладення мирової угоди сторонами) та приймати рішення щодо розпорядження (в тому числі, але не виключно: про включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах, про здійснення поділу земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду чи постійне користування, про продаж прав на земельних торгах, про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну складу угідь, про зміну кадастрового номера) земельною ділянкою з кадастровим номером: 3523485800:02:000:9024, загальною площею 50,00 га, у тому числі рілля - 50,00 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташована на території Кіровоградської області, Новгородківського району, Спасівської сільської ради, яка надана в постійне користування ОСОБА_1 . згідно Державного акту на право постійного користування землею серія Б № 051203, виданого на підставі розпорядження Представника президента України Новгородківської районної державної адміністрації Кіровоградської області про виділення земель для ведення селянського (фермерського) господарства від 15.01.1993, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 54, крім прийняття рішень про оформлення та/або переоформлення прав фермерського господарства "Юлія" на дану земельну ділянку;

- заборонити державним кадастровим реєстраторам Відділу у Новгородківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ( АДРЕСА_1 ) вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером: 3523485800:02:000:9024, загальною площею 50,00 га, у тому числі рілля - 50,00 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташована на території Кіровоградської області, Новгородківського району, Спасівської сільської ради, яка надана в постійне користування ОСОБА_1 , згідно Державного акту на право постійного користування землею серія Б № 051203, виданого на підставі розпорядження Представника президента України Новгородківської районної державної адміністрації Кіровоградської області про виділення земель для ведення селянського (фермерського) господарства від 15.01.1993, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 54, в тому числі, але не виключено: щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки, зміни цільового призначення та складу угідь, зміни конфігурації та меж, зміни кадастрового номеру, поділу чи об`єднання даної земельної ділянки;

- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та/або інших речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером: 3523485800:02:000:9024, загальною площею 50,00 га, у тому числі рілля - 50,00 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташована на території Кіровоградської області, Новгородківського району, Спасівської сільської ради, яка надана в постійне користування ОСОБА_1 , згідно Державного акту на право постійного користування землею серія Б № 051203, виданого на підставі розпорядження Представника президента України Новгородківської районної державної адміністрації Кіровоградської області про виділення земель для ведення селянського (фермерського) господарства від 15.01.1993, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 54, та/або реєстрацію права власності чи користування (оренди) на зазначену земельну ділянку будь - якими іншими особами, крім Фермерського господарства "Юлія".

Ухвалою від 26.10.2020 господарським судом заяву Фермерського господарства "Юлія" від 23.10.2020 про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області, вчиняти будь-які дії (крім укладення мирової угоди сторонами) та приймати рішення щодо розпорядження (в тому числі, але не виключно: про включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах, про здійснення поділу земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду чи постійне користування, про продаж прав на земельних торгах, про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну складу угідь, про зміну кадастрового номера) земельною ділянкою з кадастровим номером: 3523485800:02:000:9024, загальною площею 50,00 га, у тому числі рілля - 50,00 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташована на території Кіровоградської області, Новгородківського району, Спасівської сільської ради, яка надана в постійне користування ОСОБА_1 . згідно Державного акту на право постійного користування землею серія Б № 051203, виданого на підставі розпорядження Представника президента України Новгородківської районної державної адміністрації Кіровоградської області про виділення земель для ведення селянського (фермерського) господарства від 15.01.1993, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 54, крім прийняття рішень про оформлення та/або переоформлення прав фермерського господарства "Юлія" на дану земельну ділянку. Заборонено державним кадастровим реєстраторам Відділу у Новгородківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ( АДРЕСА_1 ) вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером: 3523485800:02:000:9024, загальною площею 50,00 га, у тому числі рілля - 50,00 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташована на території Кіровоградської області, Новгородківського району, Спасівської сільської ради, яка надана в постійне користування ОСОБА_1 , згідно Державного акту на право постійного користування землею серія Б № 051203, виданого на підставі розпорядження Представника президента України Новгородківської районної державної адміністрації Кіровоградської області про виділення земель для ведення селянського (фермерського) господарства від 15.01.1993, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 54, в тому числі, але не виключено: щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки, зміни цільового призначення та складу угідь, зміни конфігурації та меж, зміни кадастрового номеру, поділу чи об`єднання даної земельної ділянки. В задоволенні заяви про забезпечення позову в іншій частині відмовлено.

10.11.2020 до господарського суду у строк встановлений судом відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позову у повному обсязі та вважає його необґрунтованим.

Відповідачем зазначено, що право постійного користування земельною ділянкою, що виникло у особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Земельна ділянка не надавалась у постійне користування ФГ "Юлія" у зв`язку з чим дане господарство здійснює самовільне використання земельної ділянки.

Крім цього, перехід до особи права власності на фермерське господарство "Юлія" не звільняє юридичну особу - позивача у даній справі, від обов"язку щодо належного оформлення права землекористування. В іншому випадку таке користування земельною ділянкою здійснюється незаконно.

16.11.2020 до суду у строк встановлений судом від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначає, що на момент видачі Державного акту на право постійного користування землею ОСОБА_1 відносини регулювалися положеннями Земельного кодексу України 1990 року, (у редакції Закону від 15 січня 1993 року, на момент створення ФГ "Юлія"), а спеціальним законом, яким були визначені особливості створення фермерського господарства та врегулюванні особливості діяльності, права та обов`язки цієї особи та її засновника, на час надання земельної ділянки ОСОБА_1 та створення ним фермерського господарства був Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 року, в редакції від 23.07.1993 року.

Даним законом було передбачено одержання земельної ділянки, як обов`язкової передумови для набуття СФГ правосуб`єктності. Також одержання земельної ділянки для ведення СФГ вимагало у подальшому здійснити реєстрацію СФГ. Тобто, закон не передбачав використовувати земельну ділянку, надану у користування для ведення СФГ, без створення СФГ.

Разом з тим, державний акт на право постійного користування землею видається на ім`я голови СФГ відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону про СФГ. На час видачі акта СФГ як юридична особа ще не існує.

Позивач вважає, що після отримання ОСОБА_1 державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, останнім засновано фермерське господарство, яке зареєстроване як юридична особа. Разом з тим, у зв`язку із смертю особи, на ім`я якої видано державний акт та прогалиною у чинному законодавстві, в наслідок якої не врегульовано порядок переоформлення права постійного користування з особи на ім`я якої видано державний акт на фермерське господарство, створене на підставі цього державного акту, та яке є фактичним користувачем земельної ділянки, на даний час позивач не може належним чином оформити своє право користування спірною земельною ділянкою.

Підготовче засідання, призначене на 23.11.2020 не відбулось у зв"язку з тим, що суддя Вавренюк Л.С., в провадженні якої перебуває дана справа з 23.11.2020 по 08.12.2020 включно була тимчасового непрацездатна.

Ухвалою від 10.12.2020 підготовче засідання призначено на 17.12.2020 о 15:00 год.

.....................

Ухвалою від .......2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 912/3428/20 до судового розгляду по суті на ...................

У судовому засіданні .............. 2020 був присутній представник позивача.

Відповідач участі повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.?????????

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З підстав вищенаведеного, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд здійснює розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши усі обставини спору, заслухавши пояснення позивача, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступне.

Розпорядженням Представника президента України Новгородівської районної державної адміністрації Кіровоградської області "Про виділення земель для ведення селянського (фермерського) господарства" від 15.01.1993 року № 7 було виділено ОСОБА_2 50 га ріллі із земель запасу на території Спасівської сільської ради народних депутатів/поле № 2 кормової грунтозахисної сівозміни колгоспу "Жовтнева революція" (а.с. 44).

Надалі, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія Б № 051203, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 54 ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку на території Спасівської сільської ради, площею 50,0 га, для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 54-59).

Розпорядженням Представника президента України Новгородківської районної державної адміністрації Кіровоградської області "Про реєстрацію селянських (фермерських) господарств" від 16.02.1993 № 39 було зареєстроване селянське (фермерське) господарство "Юлія", створене відповідно до розпорядження Представника президента України від 15.01.1993 № 7 та розташоване на території Спасівської сільської ради народних депутатів Новгородківського району, головою господарства визначений ОСОБА_1 (а.с. 77).

В подальшому, 27.02.1997 року було видано свідоцтво про державну реєстрацію суб"єкта підприємницької діяльності - юридичної особи селянському (фермерському) господарству "Юлія", про що було зроблено запис в журналі обліку реєстрації за № 47 (а.с. 76).

26.02.2004 фермерському господарству "Юлія" видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 079434 (а.с.78).

Окрім того, на підставі розпорядження голови Новгородківської районної державної адміністрації від 2004 року був зареєстрований статут фермерського господарства "Юлія" (а.с. 80-89).

Відповідно до п. 1.3 статуту, фермерське господарство створено засновником ОСОБА_1 .

01.02.2016 відбулися загальні збори засновників фермерського господарства "Юлія", на яких було вирішено обрати головою фермерського господарства "Юлія" ОСОБА_3 , передати корпоративні права на частку в статутному капіталі Господарства ОСОБА_3 в розмірі 100 %, затверджено статутний капітал господарства в розмірі 1000,00 грн, що належить 100% ОСОБА_3 , що оформлено протоколом № 1 рішення засновника фермерського господарства "Юлія" від 01.02.2016 (а.с. 72-73).

09.02.2018 відбулися загальні збори засновників фермерського господарства "Юлія", на яких було вирішено перерозподілити статутний капітал господарства в розмірі 1000 гривень в такому співвідношенні: ОСОБА_3 - 70 %, що складає 700 гривень; ОСОБА_1 -30 %, що складає 300 гривень. Окрім того, залишено в користуванні господарства земельну ділянку, відповідно до державного акту за реєстраційним номером 54 , серії Б № 051203 на право постійного користування землею від 1993 року площею 50,0 га, для ведення селянського (фермерського) господарства в межах згідно з планом, що оформлено протоколом № 1 рішення засновника фермерського господарства "Юлія" від 09.02.2018 (а.с. 74-75).

Рішенням зборів засновників фермерського господарства "Юлія" від 05.07.2018 затверджено нову редакцію статут фермерського господарства "Юлія", відповідно до п. 1.2. якого засновниками та власниками господарства є: ОСОБА_3 , якому належить право на 70 відсотків статутного (складеного) капіталу Господарства та ОСОБА_1 , якому належить право на 30 відсотків статутного (складеного) капіталу Господарства (а.с. 60-67).

ОСОБА_1 помер, що підтверджується наявним у матеріалах справи Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 22.10.2019 (а.с. 52).

Згідно Витягу з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 03.09.2020, зареєстровано земельну ділянку розташовану на території Спасівської сільської ради, площею 50,00 га із присвоєнням кадастрового номеру 35234858000:02:000:9024 (а.с. 45-46).

Довідкою № 13465/10/11-28-52-05 від 10.09.2020 виданої Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області за Фермерським господарством "Юлія" станом на 10.09.200 року не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої) (а.с.15).

Згідно відповіді відділу в Новомиргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 312/116-20 від 14.09.2020 Державний акт на право постійного користування виданий на ім"я ОСОБА_1 не скасовувався та визнавався недійсним (а.с. 43).

Позивач вважає, що після отримання ОСОБА_1 державного акту на право постійного користування землею та його державної реєстрації, останнім засновано фермерське господарство, яке зареєстроване як юридична особа, тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна користувача і обов"язки землекористувача перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, а тому сторонами у спірних правовідносинах є юридичні особи.

Разом з тим, позивач зазначає, що у зв"язку з прогалиною у чинному законодавстві, внаслідок якої не врегульовано порядок переоформлення права постійного користування з особи на ім"я якої видано державний акт на фермерське господарство створене на підставі цього державного акту, та яке є фактичним користувачем земельної ділянки, на даний час позивач не може належним чином оформити своє право користування спірною земельною ділянкою, а тому вимушене звернутися до суду.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України, земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним Кодексом України у відповідних редакціях (1990 р. та 2001 р.), Законом України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 №2009-XII, Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції, чинній на дату створення позивача) (далі - Закон №2009-XII), селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об`єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей (ст. 47 Земельний кодексу України 1990 року).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону №2009-XII, громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства. Рішення щодо передачі і надання земельних ділянок громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України у редакції 1990 року, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону №2009-XII у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, можуть бути земля, жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, птиця, бджолосім`ї, посіви та посадки сільськогосподарських культур і насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція і доходи від її реалізації, транспортні засоби, кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення для ведення селянського (фермерського) господарства і заняття підсобними промислами. Майно цих осіб належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними.

Відповідно до ст. 17 Закону №2009-XII володіння, користування та розпорядження майном здійснювалося членами селянського (фермерського) господарства за взаємною домовленістю.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що з метою використання спірної земельної ділянки (державний акт на право постійного користування землею від Б №051203 від 1993 року) за цільовим призначенням - ведення селянського (фермерського) господарства - спірна земельна ділянка передана громадянином України ОСОБА_1 до створеного ФГ "Юлія".

Згідно із ч. 1 ст. 51 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 15.01.1993 року, на момент створення ФГ "Юлія") громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень ст. 7 Земельного кодексу України (у редакції на момент створення ФГ "Юлія") користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь встановленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно із ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (у редакції на момент створення ФГ "Юлія") право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Окрім того, на момент створення СФГ "Юлія", діяв Закон України "Про Представника Президента України" в редакції від 14.05.1992 року, відповідно до статті 1 цього Закону, Представник Президента України є найвищою посадовою особою державної виконавчої влади - главою місцевої державної адміністрації в області, містах Києві, Севастополі, районі, районі міст Києва і Севастополя.

Статтею 14 цього Закону визначено, що Представник Президента України в межах своїх повноважень видає розпорядження, що пояснює надання земельної ділянки у користування та реєстрацію СФГ "Юлія" саме на підставі розпорядження Представника Президента України.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення селянського фермерського господарства надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції на момент створення фермерського господарства "Юлія") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Тобто законодавством, чинним на момент створення селянського фермерського господарства "Юлія", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності селянського фермерського господарства як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації селянського фермерського господарства. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення селянського фермерського господарства, без створення такого селянського фермерського господарства.

Враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за ст. 55 Господарського кодексу України.

З аналізу приписів ст. ст. 1, 5, 7, 8 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Згідно ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Зі змісту положень ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

Згідно ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України (у редакції Закону станом на момент смерті громадянина ОСОБА_1 ) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; вищі навчальні заклади незалежно від форми власності, співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (ч. 2 ст. 92 цього Кодексу).

З наведеного вбачається, що на момент смерті засновника фермерського господарства "Юлія" громадянина ОСОБА_1 право громадян та приватних юридичних осіб на використання земельних ділянок на підставі права постійного користування законодавством не передбачено.

Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01.01.2002 (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте Конституційний Суд України Рішенням №5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Таким чином, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Отже, з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Крім того, Верховний Суд України неодноразово у своїх рішеннях, зокрема, у справах N 6-20859св07, N 6-13576св07, N 6-14879св07, N 6-20275св07 зазначав, про те, що за змістом норм чинного на той час законодавства, після державної реєстрації фермерського господарства, як юридичної особи, обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює саме господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна ділянка.

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Так, ст. 141 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25.10.2001 на момент смерті громадянина ОСОБА_1 ) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 01.01.2002) право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві (як чинному на момент створення фермерського господарства "Юлія" так і до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника СФГ відсутня.

У разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Відповідна правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/989/18.

Після отримання громадянином ОСОБА_1 . Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою та державної реєстрації Фермерського господарства "Юлія" саме фермерське господарство набуло права та обов`язки землекористувача.

При цьому господарський суд зауважує, що зі смертю ОСОБА_1 , якому спірні земельні ділянки були надані в оренду згідно державного акту на право користування землею Б№051203 в 1993 році, таке право не є таким що припинилось. Зазначене випливає з того, що з моменту передачі земельних ділянок до створеного фермером фермерського господарства, як юридичної особи, відбулась заміна землекористувача у відносинах, щодо яких виник спір, а саме, фізична особа - фермер вибув зі спірних правовідносин землекористування, натомість його місце у спірних правовідносинах землекористування зайняло створене фермерське господарство, як землекористувач. При цьому засновник юридичної особи та сама юридична особа, тісно пов`язані між собою тим, що є зв`язок між правосуб`єктністю, як фізичної особи та її, як засновника юридичної особи (рішення у справах "Фурман проти Росії" (Furman v. Russia), заява N 5945/04, п. 19, від 5 квітня 2007 року, "Ґраберска проти Колишньої Югославської Республіки Македонія" (Graberska v. "the former Yugoslav Republic of Macedonia"), заява N 6924/03, п. 41, від 14 червня 2007 року, та "Гумбатов проти Азербайджану" (Humbatov v. Azerbaijan), заява N 13652/06, п. 21, від 3 грудня 2009 року).

Як встановлено за наявними матеріалами справи ФГ "Юлія" здійснювало користування оспорюваною земельною ділянкою, що є об`єктом права постійного користування згідно з Державним актом, виданим на ім`я голови, з часу його створення. ФГ "Юлія" набуло право на користування земельною ділянкою, це право позивач не втратив з прийняттям Земельного Кодексу України в чинній редакції (яка передбачає необхідність переоформлення права постійного користування), ні зі смертю ОСОБА_1 .

Державний акт на право постійного користування землею серії Б№051203 виданий в 1993 році є чинним, у судовому порядку не скасований.

Оспорювана земельна ділянка не вилучалась з користування ФГ "Юлія".

Рішення суду, відповідача чи будь-якого іншого уповноваженого органу про вилучення із користування ФГ "Юлія" земельної ділянки або про примусове припинення прав на земельну ділянку не приймались.

Позивачем у добровільному порядку визначеному ст. 142 Земельного кодексу України не здійснювалась відмова від постійного користування спірною земельною ділянкою.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 внесені зміни, зокрема, до Земельного кодексу України, стаття 122 якого викладена у новій редакції. Відповідно до частини четвертої зазначеної статті повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб належать центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

Згідно Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 (з подальшими змінами), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Спірна земельна ділянка належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

Отже, за наведеними вище нормами законодавства розпорядником спірної земельної ділянок є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, а предметом спору є земельна ділянка з кадастровим номером: 3523485800:02:000:9024.

Слід відзначити, що 11.09.2020 року Фермерським господарством "Юлія" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області було направлено запит на інформацію, у якому ФГ "Юлія" висловило прохання до відповідача підтвердити те, що користувачем земельної ділянки з кадастровим номером: 3523485800:02:000:9024, загальною площею 50,00 га, у тому числі рілля - 50,00 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташована на території Кіровоградської області, Новгородківського району, Спасівської сільської ради, є Фермерське господарство "Юлія", яке отримало відповідну земельну ділянку на підставі державного акту на право постійного користування серія Б № 051203, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 54, виданого ОСОБА_1 на підставі розпорядження Представника президента України Новгородківської районної державної адміністрації Кіровоградської області про виділення земель для ведення селянського (фермерського) господарства від 15 січня 1993 року.

На даний запит, Фермерське господарство "Юлія" отримало відповідь ГУ Держгеокадастру України у Кіровоградській області "Про розгляд запиту" від 18.09.2020 року № ПІ-252/0-274/0/63-20, у якій йшлося про те, що відомості про земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру 29.10.2013 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробленої ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та присвоєно кадастровий номер 3523485800:02:000:9024. Також, зазначалося, що Новгородківською селищною радою 25.07.2018 року було зареєстровано право державної власності на земельну ділянку в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та права постійного користування за ОСОБА_1 . Крім того, наголошувалося, що з метою дотримання норм чинного законодавства та уникнення подання недостовірної інформації, при отриманні запиту щодо зареєстрованих в установленому порядку прав власності чи користування на земельні ділянки, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області рекомендує звертатись до органів державної реєстрації цих прав.

Також Фермерським господарством "Юлія" до відповідача було направлено заяву (клопотання) від 15.09.2020 року, в якому позивач висловив прохання до відповідача прийняти рішення про переоформлення права постійного користування за Фермерським господарством "Юлія" на земельну ділянку з кадастровим номером: 3523485800:02:000:9024, загальною площею 50,00 га, у тому числі рілля - 50,00 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташована на території Кіровоградської області, Новгородківського району, Спасівської сільської ради, яка була надана ОСОБА_1 згідно державного акту на право постійного користування серія Б № 051203, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 54, виданого на підставі розпорядження Представника президента України Новгородківської районної державної адміністрації Кіровоградської області про виділення земель для ведення селянського (фермерського) господарства від 15 січня 1993 року.

Листом від 16.10.2020 року № Ф-17219/0-221/0/17-20 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надало відповідь про розгляд запиту, відповідно до змісту якого відповідач зазначив, що право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 3523485800:02:000:9024. загальною площею 50,00 га, у тому числі рілля - 50,00 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташована на території Кіровоградської області, Новгородківського району, Спасівської сільської ради зареєстроване за ОСОБА_1 .

Окрім того, в даній відповіді наведено норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", та порада Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області при отриманні запиту щодо зареєстрованих в установленому порядку прав власності чи користування на земельні ділянки, звертатися до органів державної реєстрації цих прав.

Вирішуючи питання про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення лише в порядку, з підстав і умов передбачених ст.ст. 140-149 Земельного кодексу України (п. 7.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №906/392/18).

Як уже зазначалося, підстави припинення права користування земельною ділянкою закріплені ст. 141 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25.10.2001, на момент смерті ОСОБА_1 ), серед яких добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Такі висновки та норми права викладено Верховним судом у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 справа №922/989/18.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону (частина третя статті 41 Конституції України).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції).

Поняття "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації певного блага у внутрішньому праві країни. Згідно з Конвенцією, інші права та інтереси є активами, тому можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном".

Звідси право користування земельною ділянкою, отриманою громадянином - засновником для ведення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), є майном у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, право на яке підпадає під її захист.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) ст. 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) друге речення того ж абзацу охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) другий абзац визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04), пункти 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, а останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, наслідки його застосування мають бути передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, то Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява N 29979/04), пункт 68, "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява N 43768/07), пункт 45).

ЄСПЛ констатує порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один із зазначених критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном не буде дотриманий. І навпаки - встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

ЄСПЛ у рішенні "Щокін проти України" від 14.10.2010 (Shtokin v. Ukraine, заяви N 23759/03 та N 37943/06, пункти 50 та 51) зазначив, що позбавлення власності можливе тільки при виконанні певних вимог. Суд вказує у своєму рішенні, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів". Говорячи про "закон", стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції. Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.

Правове становище СФГ як юридичної особи та суб"єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об"єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.

Отже, з огляду на наведене не приймаються до уваги твердження відповідача викладені у відзиві на позов щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв"язку зі смертю особи, якій належало таке право та доводи щодо самовільного зайняття та використання земельної ділянки, оскільки у матеріалах справи наявні документи, що підтверджують державну реєстрацію права постійного користування спірної земельної ділянки, що в свою чергу виключає порушення вимог ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України.

Права фермерського господарства та його членів, зокрема, продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, самостійно господарювати на землі, визначені ст. 14 Закону №973-IV.

Таким чином, судом встановлено, що у відповідності до законодавства України постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 50,00 га, кадастровий номер 3523485800:02:000:9024, яка знаходиться на території Спасівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області і посвідчена Державним актом на право користування землею серії Б № 051203, виданого в 1993 році на ім`я ОСОБА_1 , на сьогодні є ФГ "Юлія".

Враховуючи наявність спору щодо належності права постійного користування землею та відсутності правових підстав для невизнання такого права за позивачем, суд приходить до висновку про задоволення позову про визнання за ФГ "Юлія" права на постійне користування земельною ділянкою площею 50,00 га, кадастровий номер 35023485800:02:000:9024, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Спасівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області і посвідчена Державним актом на право користування землею серії Б № 051203, виданого у 1993 році на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за Фермерським господарством "Юлія" право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3523485800:02:000:9024, загальною площею 50,00 га, у тому числі рілля - 50,00 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташована на території Кіровоградської області, Новгородківського району, Спасівської сільської ради, яка була надана в постійне користування ОСОБА_1 , згідно Державного акту на право постійного користування землею серія Б№ 051203, виданого на підставі розпорядження Представника президента України Новгородківської районної державної адміністрації Кіровоградської області про виділення земель для ведення селянського (фермерського) господарства від 15 січня 1993 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 54.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030, і.к. 39767636) на користь Фермерського господарства "Юлія" (вул. Шевченка, буд. 12, село Спасове, Новгородківський район, Кіровоградська область, 28222, і.к. 22220759) витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити :

представнику Фермерського господарства "Юлія" адвокату Ляшенко Олені Валеріївні на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

ловному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області на електронну пошту: kirovohrad@land.gov.ua.

Дата складення повного рішення 23.12.2020.

Суддя Л.С. Вавренюк