Рішення

від 15.12.2020 по справі 914/1855/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2020 справа № 914/1855/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Алюмотрейд , м. Київ,

до відповідача: Приватного підприємства Інтер-Галич-Буд , м. Львів,

про: стягнення 147' 692,90 грн,

Суддя Козак І.Б.

при секретарі Гелеш Г.М.

Представники:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: Максимів В.І. - представник (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ № 001558 від 31.05.2019).

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю Алюмотрейд подано позов до Приватного підприємства Інтер-Галич-Буд про стягнення 147 692,90 грн.

Ухвалою суду від 18.08.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 15.09.2020 р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду по даній справі. Ухвалою суду від 17.11.2020р. закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 10.12.2020р.

Правова позиція позивача.

У судове засідання 10.12.2020р. представник позивача не з`явився. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем у порушення усних домовленостей не оплачено повну вартість отриманого товару на підставі видаткових накладних за період з 26.03.2018р. по 14.12.2018р. на загальну суму 2' 535' 427,21 грн, відтак сума боргу відповідача перед позивачем становить 135' 297,80 грн. Також позивачем нараховано відповідачу 5' 927,00 грн. 3% річних та 6' 468,10 грн. інфляційних втрат.

Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить:

- 2' 215,39 грн. - сума сплаченого судового збору;

- 13' 600,00 грн. - витрати на правову допомогу,

- 1685,35 грн. - квитки на поїзд.

Правова позиція відповідача.

Відповідач 10.12.2020р. проти позову частково заперечив у відзиві на позов (вх.№27807/20 від 24.09.2020р.) з таких мотивів:

· Позивачем з невідомих причин не долучено до матеріалів справи двох платіжних доручень №1652 від 26.02.2018р. на суму 13804,03 грн. та №1637 від 14.02.2018р. на суму 100000,00 грн. які б мали входити в часткові оплати поставок відповідачем і на цю суму необхідно зменшити заявлену до стягнення суму основного боргу. Також, за підрахунками відповідача, позивач поставив відповідачу товар у 2018р. на загальну суму 2513933,44 грн., а не 2535427,21 грн. Тому, 2535427,21 - 2513933,44=21493,77 грн. саме ця сума визнається відповідачем як основний борг.

· Щодо нарахованих штрафних санкцій, заперечив проти порядку їх нарахування, виходячи з суми основного боргу, яка визнається відповідачем.

· Заперечив також і проти розміру визначеної позивачем правової допомоги, яку просив зменшити.

· Також просив вирішити питання про повернення позивачу 50% сплаченого судового збору у зв`язку з частковим визнанням позовних вимог відповідачем.

У запереченні на відзив (вх.№28989/20 від 07.10.2020р.) позивач заперечив проти аргументів відповідача та звернув увагу суду на період стягнення сум основного боргу з 26.03.2018р. по 14.12.2018р., тому два платіжні доручення №1652 від 26.02.2018р . на суму 13804,03 грн. та №1637 від 14.02.2018р . на суму 100000,00 грн. не беруться до уваги, бо не входять в спірний період нарахування. Додатково сума основного боргу 135' 297,80 грн. станом на 01.01.2019р. визнана відповідачем у підписаному Акті звірки розрахунків (а.с.151, т.І).

У судовому засіданні 23.10.2020р. представник відповідача заявив, що спірні поставки здійснювалися насправді на підставі договору №01/12-0916 від 01.09.2016р., на не на підставі усних домовленостей, як зазначає позивач. А тому, просив витребувати у позивача оригінали спірних видаткових накладних для дослідження в судовому засіданні.

У поясненні (вх.№32326/20 від 10.11.2020р.) позивач зазначив, що протягом тривалої співпраці між сторонами спору в період 2016-2019р.р. посилання на договір №01/12-0916 від 01.09.2016р. містилося у всіх видаткових накладних незважаючи на факт укладення між сторонами цього спору ще двох інших договорів №02/23-0117 від 23.01.2017Р. та №01/02-0119 від 02.01.2019р. Зазначена обставина також зафіксована і в рішенні господарського суду Львівської області від 24.04.2020р. у справі №911/71/20 між тими ж сторонами. Крім того, відповідачем визнається факт отримання товару за спірними видатковими накладними.

Обставини справи.

ТОВ Алюмотрейд було поставлено на адресу відповідача товар за період і 26.03.2018 р. по 14.12.2018 р, на загальну вартість 2 535 427,21 грн. (два мільйони п`ятсот тридцять п`ять тисяч чотириста двадцять сім гривня 43 копійок), що підтверджується видатковими накладними: № 474 від 26.03.2018: Видаткова накладна №734 від 02.05.2018: Видаткова накладна №674 від 02.05.2018; Видаткова накладна №735 від 02.05.2018: Видаткова накладна №733 від 02.05.2018; Видаткова накладна №768 від 05.05.2018: Видаткова накладна №800 від 10.05.2018; Видаткова накладна №801 від 10.05.2018; Видаткова накладна №908 від 01.06.2018; Видаткова накладна № 910 від 01.06.2018: Видаткова накладна №960 01.06.2018; Видаткова накладна №1005 від 01.06.2018: Видаткова накладна №1006 01.06.2018: Видаткова накладна №1041 від 04.06.2018: Видаткова накладна №1088 08.06.2018: Видаткова накладна №1089 від 08.06.2018: Видаткова накладна №1140 13.06.2018; Видаткова накладна №2328 від 12.07.2018; Видаткова накладна №2327 12.07.2018; Видаткова накладна №1234 від 16.07.2018: Видаткова накладна №2299 16.07.2018; Видаткова накладна №2300 від 16.07.2018: Видаткова накладна №2501 25.07.2018; Видаткова накладна №2601 від 08.08.2018; Видаткова накладна №2604 08.08.2018; Видаткова накладна №2676 від 17.08.2018; Видаткова накладна №2675 17.08.2018: Видаткова накладна №2767 від 29.08.2018; Видаткова накладна №2795 31.08.2018: Видаткова накладна №2925 від 12.09.2018: Видаткова накладна №2938 13.09.2018; Видаткова накладна №3186 від 04.10.2018; Видаткова накладна №3214 09.10.2018: Видаткова накладна №3218 від 10.10.2018; Видаткова накладна №3149 16.10.2018; Видаткова накладна №3323 від 16.10.2018; Видаткова накладна №3435 06.11.2018: Видаткова накладна №3582 від 21.1 1.2018: Видаткова накладна №3583 21.11.2018: Видаткова накладна №3704 від 05.12.2018: Видаткова накладна №3705 05.12.2018: Видаткова накладна №3773 від 12.12.2018: Видаткова накладна №3788 13.12.2018, Видаткова накладна №3806 від 14.12.2018 (а.с.22-65, т.І ).

Відповідачем оплачено отриманий товар (будівельні матеріали) на загальну суму 2' 400' 129,41 грн. (платіжні доручення а.с.66-97, т.І ).

Станом на дату прийняття рішення 135' 297,80 грн. основного боргу відповідачем не оплачено.

Оцінка суду.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з приводу отриманого товару.

01.09.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Алюмотрейд (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - постачальник) і Приватне підприємство Інтер-Галич-Буд (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - покупець) уклали договір поставки № 01/12-0916. Відповідно до умов договору продавець зобов`язується постачати покупцю товари в асортименті та в строк згідно заявки, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору.

Розрахунок за кожну окрему партію товару здійснюється у безготівковому порядку на поточний рахунок продавця шляхом 100% передплати вартості товару покупцем, якщо інші умови та порядок розрахунків не зазначені в специфікаціях. Товар вважається оплаченим з дня надходження коштів в повному обсязі на рахунок продавця (п.5.1 договору).

Щодо твердження відповідача про те, що насправді сторони укладали договір№01/12-0916 від 01.09.2016р., і в платіжках є посилання на нього в призначенні платежу, суд, беручи до уваги і пояснення позивача з цього приводу та зазначає таке.

Відповідачем на підтвердження свого твердження долучено до матеріалів справи примірник договору №01/12-0916 від 01.09.2016р., при цьому, відповідачем не заперечується факт отримання матеріалів за переліченими вище видатковими накладними. Оглянувши оригінали спірних видаткових накладних, суд зазначає, що дійсно, у кожній з них є посилання на цей договір №01/12-0916 від 01.09.2016р. Однак, в жодному з платіжних доручень, які, доречі, складалися саме відповідачем, нема посилання на цей договір, а в призначенні платежі вказано різні номери рахунків на оплату товару і навіть акти звірки розрахунків за 3 квартал 2018р. Тому, таке твердження відповідача про наявність лише договірних відносин між сторонами суд оцінює критично та бере до уваги в сукупності з іншими письмовими доказами в цій справі.

Щодо аргументу відповідача про те, що позивачем безпідставно не включено до розрахунку суми основного боргу та проплат за товар двох платіжних доручень №1652 від 26.02.2018р . на суму 13804,03 грн. та №1637 від 14.02.2018р . на суму 100000,00 грн., то суд враховує слушні зауваження позивача та звертає увагу відповідача на період нарахування боргових зобов`язань, визначений позивачем: 26.03.2018р. по 14.12.2018р. Ці дві оплати здійснені поза межами спірного періоду та в нього не включаються правомірно. Тому, враховуючи суми поставлено/отриманого та оплаченого товару, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 135' 297,80 грн. основного боргу. Суд, здійснивши самостійний розрахунок суми основного боргу, враховуючи часткове визнання суми основного боргу, встановив 2 535 427,21 грн - 2' 400' 129,41 грн.= 135' 297,80 грн. основного боргу, правомірну до стягнення з відповідача.

В силу вимог статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Позивач нарахував відповідачу 5927,00грн. 3% річних та 6468,10 грн. інфляційних втрат за період з 15.12.2018р. по 31.05.2020р.

Судові витрати.

Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір в силу вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача повністю, оскільки спір виник з його вини.

Щодо правової допомоги, то відповідач просить зменшити розмір витрат на професійну правову допомогу адвоката Дроботько О.В. та повернути позивачу з Державного бюджету 50% сплаченого судового збору, оскільки відповідач частково визнав позовні вимоги.

З даного приводу суд звертає увагу відповідача на те, що повернення 50% сплаченого судового збору можливе у випадку визнання позову відповідачем повністю, а не частково, як має місце в даній справі. Тому, ч.1 ст.130 ГПК України в даному випадку не застосовується і суд відмовляє у цій частині клопотання.

Щодо зменшення розміру судових витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, оскільки сума цих витрат є завищена,, надані послуги не потребують тривалого вивчення справи, оскільки дана справа є досить типовою та є усталена судова практика. Крім того, позивач не подав доказів про розмір судових витрат.

На підтвердження доказів понесення правової допомоги позивачем подано:

- договір про надання професійної правничої допомоги № 03/12 від 03.12.2019 року, укладений адвокатом Дроботько Ольгою Василівною з однієї сторони і Товариством з обмеженою відповідальністю Алюмотрейд ;

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1433 Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24.02.2000 року та ордера на надання правничої допомоги від 03.12.2019 року;

- Оригінал Акту виконаних робіт від 30.11.2020р. на загальну суму 13600,00 +1685,35 грн.=15285,35 грн.

- копії посадочних документів (залізничних квитків) 27.09.2020-29.09.2020р.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд звертає увагу, що на підтвердження понесення витрат саме в розмірі, заявленому до стягнення, позивачем надано акт виконаних робіт від 30.11.2020 року, відповідно до якого адвокат передав, а клієнт прийняв послуги з надання професійної правничої допомоги у справі № 914/1855/20 на загальну суму 13' 600,00 грн., а саме зі складання позовної заяви на суму 4800,00 грн., підготовка заперечення - 2400,00 грн, підготовка процесуальних документів щодо направлення оригіналів документів та надання пояснення - 2000,00грн., участь у судовому засіданні 29.09.2020р. - 2000,00 грн., участь у двох судових засідання в режимі відеоконференції - 2000,00 грн.

Щодо аргументу відповідача про відсутність доказів сплати адвокату Дроботько О.В. коштів за надані послуги, то суд погоджується, що такі докази відсутні, проте, суд враховує позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену в постанові від 03.10.19р. у справі № 922/445/19, про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість лише щодо розподілу витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Як передбачено ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Враховуючи наведений вище аналіз заперечень відповідача, суд зазначає, що такі є не обґрунтованими, а тому понесені позивачем витрати на правову допомогу та вартість залізничних квитків покладається на відповідача повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю .

2. Стягнути з Приватного підприємства Інтер-Галич-Буд (код ЄДРПОУ 39766758, 79040, Львівська обл., місто Львів, вул. Ряшівська, будинок 27, гурт .) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алюмотрейд (код ЄДРПОУ 40672307, 04108, м. Київ, проспект Свободи, будинок 2 ) 135' 297,80 грн. основного боргу, 5' 927,00грн. 3% річних, 6' 468,10 грн. інфляційних втрат, 2' 215,39 грн. судового збору, 15' 285,35 грн. витрат на правову допомогу.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2020р.

Суддя І.Б. Козак