Ухвала

від 14.12.2020 по справі 914/3205/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.12.2020 Справа № 914/3205/20

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши

за заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ДІСНА , м. Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю Бурбон плюс , м. Львів про:про видачу судового наказу за вимогою про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю Бурбон плюс , м. Львів за договором поставки товару №ЛВ-40/17 від 26.04.2017 14 184,85 основного боргу, 1 492,15 грн пені, 2 836,97 грн штрафу, 210,04 грн інфляційних, 269,92 3% річних

ВСТАНОВИВ:

09.12.2020 до Господарського суду Львівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ДІСНА , м. Київ надійшла заява про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Бурбон плюс , м. Львів за договором поставки товару №ЛВ-40/17 від 26.04.2017 14 184,85 основного боргу, 1 492,15 грн пені, 2 836,97 грн штрафу, 210,04 грн інфляційних, 269,92 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

Відповідно до 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно видаткової накладної №ЛВ-0001677 від 26.12.2018 борг виник 10.01.2019. З урахуванням п. 8.1. договору, право на нарахування штрафу виникло у заявника з 11.03.2019, відтак протягом року з цієї дати, тобто з 11.03.2019 по 11.03.2020, позивач мав право звертатись із вимогою про стягнення штрафу.

Зважаючи на те, що заяву про видачу наказу подано 03.12.2020, заявник пропустив строк позовної давності щодо вимоги про стягнення штрафу у зв`язку із простроченням оплати вартості товару, поставленого згідно видаткової накладної №ЛВ-0001677 від 26.12.2018.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Як зазначено у п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, у відповідності з вимогами п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування пені за порушення боржником строків оплати вартості товару згідно видаткової накладної №ЛВ-0001677 від 26.12.2018 припиняється 10.07.2019.

Як зазначалося вище, заяву про видачу наказу подано 03.12.2020, заявник пропустив строк позовної давності щодо вимоги про стягнення пені у зв`язку із простроченням оплати вартості товару, поставленого згідно видаткової накладної №ЛВ-0001677 від 26.12.2018.

Також нарахування пені за порушення боржником строків оплати вартості товару згідно видаткової накладної №ЛВ-0000068 від 21.01.2020 припиняється 05.08.2020, згідно видаткової накладної №ЛВ-0000099 від 28.01.2020 - 12.08.2020, згідно видаткової накладної №ЛВ-0000214 від 25.02.2020 - 11.09.2020, згідно видаткової накладної №ЛВ-0000214 від 25.02.2020 - 04.10.2020, тобто через шість місяців з дня коли зобов`язання мало бути виконаним. Після проведеного судом перерахунку ((1 443,78 ? 22% / 365 ? 37 (з 05.02.2020 по 12.03.2020) + (1 443,78 ? 20% / 365 ? 42 (з 13.03.2020 по 23.04.2020) + (1 443,78 ? 16% / 365 ? 49 (з 24.04.2020 по 11.06.2020) + (1 443,78 ? 12% / 365 ? 55 (з 12.06.2020 по 05.08.2020) + (811,92 ? 22% / 365 ? 30 (з 12.02.2020 по 12.03.2020) + (811,92 ? 20% / 365 ? 42 (з 13.03.2020 по 23.04.2020) + (811,92 ? 16% / 365 ? 49 (з 24.04.2020 по 11.06.2020) + (811,92 ? 12% / 365 ? 62 (з 12.06.2020 по 12.08.2020) + (3 105,14 ? 22% / 365 ? 2 (з 11.03.2020 по 12.03.2020) + (3 105,14 ? 20% / 365 ? 42 (з 13.03.2020 по 23.04.2020) + (3 105,14 ? 16% / 365 ? 49 (з 24.04.2020 по 11.06.2020) + (3 105,14 ? 12% / 365 ? 92 (з 12.06.2020 по 11.09.2020) + (4 113,98 ? 20% / 365 ? 20 (з 04.04.2020 по 23.04.2020) + (4 113,98 ? 16% / 365 ? 49 (з 24.04.2020 по 11.06.2020) + (4 113,98 ? 12% / 365 ? 115 (з 12.06.2020 по 04.10.2020)) = 714,71), розмір пені за прострочення оплати вартості товару згідно видаткових накладних №ЛВ-0000068 від 21.01.2020, №ЛВ-0000099 від 28.01.2020, №ЛВ-0000214 від 25.02.2020, №ЛВ-0000214 від 25.02.2020 повинен становити 714,71 грн.

Таким чином, із поданої заяви не вбачається виникнення права грошової вимоги щодо стягнення 175,80 грн пені, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Розглянувши подані Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ДІСНА матеріали, суд зазначає, що в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, з моменту виникнення права яких пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для таких вимог, а також вимоги, щодо яких не вбачається виникнення права грошової вимоги.

За наведених обставин, суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення 215,57 грн штрафу, 684,51 грн пені за договором поставки товару №ЛВ-40/17 від 26.04.2017.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст.ст. 148, 152, 153, 154 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма ДІСНА , м. Київ у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Бурбон плюс 215,57 грн штрафу, 684,51 грн пені за договором поставки товару №ЛВ-40/17 від 26.04.2017.

2. Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

3. Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя А.Б. Мазовіта