Ухвала

від 23.12.2020 по справі 914/828/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.12.2020 Справа № 914/828/19

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на дії державного виконавця Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у справі № 914/828/19:

за позовом: Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства Трускавецьтепло Трускавецької міської ради, м. Трускавець, Львівська області

про: стягнення 6 308 185,55 грн.

Суддя В.М. Артимович,

секретар судового засідання Н.Р. Когут

Представники сторін:

від позивача (скаржника): не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів): не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на дії державного виконавця Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 6151014 у справі № 914/828/19.

Ухвалою від 10.07.2020 вказану скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України залишено без руху та надано заявнику строк у 10 (десять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків та надання суду належних доказів надіслання скарги з доданими до неї документами іншим учасникам даного судового процесу.

Ухвалою суду від 30.07.2020 прийнято скаргу АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на дії державного виконавця Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 6151014 у справі № 914/828/19 до розгляду, розгляд скарги призначено на 02.09.2020.

Розгляд скарги відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду з врахуванням принципів рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом та змагальності сторін, беручи до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , якою установлено на усій території України карантин, який неодноразово продовжувався.

Ухвалою суду від 04.12.2020 розгляд скарги відкладено на 16.12.2020.

В судове засідання 16.12.2020 представники позивача (скаржника), відповідача та державний виконавець Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи викладене, суд зазначає про відсутність перешкод для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження у цій справі.

Розглянувши скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на дії державного виконавця Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у справі № 914/828/19, дослідивши та проаналізувавши обставини та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Львівської області від 18.09.2020 у справі № 914/828/19, яке залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 у даній справі, позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства «Трускавецьтепло» Трускавецької міської ради на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 4619027,88 грн. основного боргу, 268631,97 грн. пені, 911506,42 грн. інфляційних втрат та 240387,31 грн. трьох відсотків річних та 94623,00 грн. судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Господарським судом Львівської області 03.02.2020 на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 18.09.2019 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у справі № 914/828/19 видано відповідний наказ.

Як стверджує скаржник та вбачається з матеріалів справи, в провадженні Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває на виконанні виконавче провадження № 61510141 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 13.02.2020 № 914/828/19 про стягнення з Комунального підприємства «Трускавецьтепло» Трускавецької міської ради на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 4619027,88 грн. основного боргу, 268631,97 грн. пені, 911506,42 грн. інфляційних втрат та 240387,31 грн. трьох відсотків річних та 94623,00 грн. судового збору.

Судом встановлено, що 11.06.2020 заступником начальника відділу Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Костишином Р.Т. винесено постанову про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 61510141.

Стягувач - Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , не погоджуючись з прийнятою постановою державного виконавця, звернувся з відповідною скаргою до Господарського суду Львівської області. Скаржник просить визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Трускавецького районного управління юстиції Львівської області щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 6151014 та зобов`язати начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець відділу державної виконавчої служби Трускавецького районного управління юстиції Львівської області (усунути порушення, відновити порушене право Стягувача) при здійсненні контролю скасувати своєю постановою постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 6151014.

Скарга обґрунтована безпідставним зупиненням державним виконавцем виконавчого провадження із примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області від 18.09.2019 у даній справі № 914/828/19 на підставі п.10 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» . Скаржник зазначає, що не заперечує проти участі боржника у процедурі врегулювання заборгованості згідно Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» , проте вважає, що включення Боржника до Реєстру не є тою єдиною обставиною, яка дає можливість не виконувати рішення суду, оскільки підприємства ПЕК, внесені до Реєстру, залишаються суб`єктами господарських, трудових та інших правовідносин, не пов`язаних із розрахунками за енергоносії.

В той же час, обов`язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» .

Скаржник зазначає, що рішенням Господарського суду Львівської області від 18.09.2020 у справі № 914/828/19 встановлено, що заборгованість виникла в період з листопада 2016 року по березень 2017 року, за порушення строків і порядку якої позивачем відповідачу нараховано пеню, три відсотки річних та інфляційні втрати, а тому вважає, що стягнення даної заборгованості не підпадає під дію Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» .

Суд вважає за необхідне зазначити, що незважаючи на те, що судом було надано достатньо часу для виконання вимог ухвал суду щодо подачі письмових пояснень по суті скарги, ні боржник, ні Трускавецький міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) такою можливістю не скористалися, жодних пояснень не подали.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» . Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Вказаним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За умовами ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно з положеннями пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як встановлено судом, 11.06.2020 заступником начальника відділу Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Костишином Р.Т., керуючись п. 10 ч. 1 ст. 34, ст. 35 Закону України Про виконавче провадження , винесено постанову про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 61510141 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 03.02.2020 у справі № 914/828/19.

Вказану постанову мотивовано тим, що відповідно до повідомлення про включення до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» боржника внесено до вказаного Реєстру та підтверджено участь у процедурі врегулювання вказаної заборгованості.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст.34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , її дочірня компанія Газ України , Публічне акціонерне товариство Укртрансгаз , постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

При цьому, відповідно до ч.4 ст.34 Закону виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Так, 30.11.2016 набув чинності Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії від 03.11.2016, яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Як встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 18.09.2019 у даній справі, заборгованість відповідача перед позивачем виникла внаслідок порушення взятих на себе договірних зобов`язань з оплати поставленого позивачем та прийнятого відповідачем впродавж листопада 2016 року - березня 2017 року природний газ.

Як зазначено Конституційним Судом України у рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Зупинення провадження виконавчих дій щодо примусового виконання судових рішень про стягнення з підприємств паливно-енергетичного комплексу у разі їх внесення до Реєстру відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, є заходом, спрямованим на забезпечення життєво важливих суспільних інтересів.

З підстав наведеного Конституційним Судом України вирішено, що обов`язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» . Внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування паливно-енергетичного комплексу» . Аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 08.02.2014р. у справі №905/2000/13.

Нормами Закону України Про виконавче провадження , зокрема, ч. 4 ст. 34 вказаного закону, встановлено вичерпний перелік заборгованості, виконавче провадження за якою підлягає зупиненню і розширеного тлумачення такого переліку не передбачено. Виконавче провадження з підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 34 цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду".

Водночас, зі змісту рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2019 у справі № 914/828/19 вбачається, що боржником є підприємство, яке включено до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , а заборгованість, що була предметом розгляду у справі № 914/828/19 виникла після 01.07.2016.

Таким чином, заборгованість щодо суми основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, що присуджена до стягнення рішенням суду у даній справі, є такою, що виникла після 01.07.2016, а отже не підпадає під приписи ч. 4 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження .

Крім того, відповідно до наказу Господарського суду Львівської області від 03.02.2020 у справі № 914/828/19 стягується також судовий збір, врегулювання якого взагалі не передбачено Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії та нормами Закону України Про виконавче провадження . Адже ч. 4 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження не передбачено зупинення виконавчих дій щодо стягнення з боржника суми судового збору (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.04.2018 у справі № 922/669/17).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що скарга Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на дії державного виконавця Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 6151014 у справі № 914/828/19 підлягає до задоволення в частині визнання неправомірними дій державного виконавця відділу Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Костишин Р.Т. щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 6151014.

Щодо вимог скарги про зобов`язання начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Відділу державної виконавчої служби Трускавецького районного управління юстиції Львівської області (усунути порушення, відновити порушене право Стягувача) при здійсненні контролю скасувати своєю постановою постанову про зупинення вчинення виконавчих в межах виконавчого провадження № 6151014 суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України (із змінами та доповненнями), в якому зазначено, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вказані вимоги не підлягають до задоволення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що заявником не доведено належними, достатніми та достовірними доказами у справі факту звернення до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець зі скаргою із вимогами про скасування оскаржуваної постанови, а також ухилення начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець від вчинення дій, передбачених статтею 74 Закону України Про виконавче провадження .

Суд звертає увагу на те, що заявник не позбавлений права на звернення до суду із скаргою на бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець у випадку доведення такої належними, достатніми та допустимими доказами у справі.

Відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Враховуючи наведене, оскільки учасники провадження у даній справі в судове засідання 17.12.2020 не з`явилися, ухвалу складено та підписано 23.12.2020.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на дії державного виконавця Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 6151014 у справі № 914/828/19 задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Костишин Р.Т. щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 6151014.

3. В решті вимог скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 254-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по заяві, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя В.М. Артимович