Рішення

від 14.12.2020 по справі 916/2202/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2020 р. Справа № 916/2202/20

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.,

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача - Лук`янченко Г.В., згідно довіреності від 25.09.20 р.; Дяговець Т.М., голова правління згідно витягу з ЄРД

третьої особи - Іордек І.І., згідно довіреності № 26 від 08.01.20 р.

розглянувши справу №916/2202/20 за позовом Акціонерного товариства Одесагаз (65003, м.Одеса, вул. Одарія, 1)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бочарова 53 (65025, м.Одеса, вул.Генерала Бочарова, 53)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в особі Відділу НКРЕКП у Одеській області (65049, м.Одеса, вул.Івана Франка, 55, оф.18)

про визнання укладеним між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Бочарова 53 та Акціонерним товариством Одесагаз Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно внутрішньобудинкових систем газопостачання № 1625, що розташовані в будинку за адресою: 65025, Одеська область, м.Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, пояснень третьої особи, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач підтримує позовні вимоги, викладені в позовній заяві з врахуванням заяви про відмову від позовних вимог в частині визнання укладеним між сторонами договору на технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирних будинках від 12.10.20 р. за вх.№ 27100/20, де виклав остаточний зміст заявлених позовних вимог, а саме визнання укладеним між ОСББ Бочарова 53 та АТ Одесагаз акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно внутрішньобудинкових систем газопостачання № 1625, що розташовані в будинку за адресою: 65025, м.Одеса, вул.Генерала Бочарова,53. Також позивач подав до суду відповідь на позов від 14.09.20 р. за вх.№ 24222/20.

Так, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги в їх остаточній редакції, позивач вказує на те, що з врахуванням позиції та роз`яснень наданих НКРЕКП відносно того, що договір на технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирних будинках не є типовим і його форма відсутня як додаток до кодексу ГРС, відповідно він не є обов`язковим щодо укладення, проте Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно внутрішньобудинкових систем газопостачання є обов`язковим для укладення, оскільки це прямо передбачено главою 4 розділу ІІІ КГС.

Позивач відмічає про зміну діючого законодавства, які впливають як на діяльність АТ Одесагаз , так і власників, балансоутримувачів, управителів внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирних будинках. Правилами безпеки систем газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 285 від 15.05.15 р., зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.06.15 р. № 674/27119, надано визначення понять балансоутримувача будинку, обов`язки останнього щодо утримання систем газопостачання, відповідальність за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами… Звідси, посилання відповідача на те, що ОСББ Бочарова 53 не є суб`єктом господарювання, не має на меті отримання прибутку та не може бути виконавцем послуг, не є підставою для відмови у підписанні Акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідності газових мереж, оскільки ігнорування правил безпеки систем газопостачання є неприпустимим, газопроводи та споруди на них є об`єктом підвищеної небезпеки, а дотримання правил безпеки є певною гарантією надійності функціонування системи газопостачання, безпеки життя та здоров`я населення.

Твердження відповідача, що ОСББ не є управителем будинку, на думку позивача, спростовується Статутом останнього, де в п.2 розділу ІІ передбачено, що предметом діяльності об`єднання є: управління спільним майном об`єднання, забезпечення діяльності об`єднання комунальними та іншими послугами, роботами; п.6 Обов`язки об`єднання: забезпечувати належний санітарний, протипожежний, санітарний стан спільного майна, що належить співвласникам. Між тим, відповідач не надав доказів що спростовують відсутність за ним функцій управителя, рішень загальних зборів про передачу функцій управителя іншій особі, договору, укладеного з іншою організацією, яка могла здійснювати функції управителя іншій особі, не надав договір укладений із іншою організацією, яка могла здійснювати функцію управління в багатоквартирному будинку по вул.Генерала Бочарова, 53.

Згідно ч.2 ст.382 ЦК України, п.6 ч.1 ст.1 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку спільним майном у багатоквартирному будинку є: несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне й інше обладнання всередині чи поза межами будинку, яке обслуговує понад одне житлове чи нежитлове приміщення. Звідси, позивач акцентує увагу на тому, що АТ Одесагаз не має законних підстав для укладення договорів з індивідуальними споживачами на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем в багатоквартирному будинку, так як індивідуальний споживач не може нести відповідальність за комунікації, які знаходяться в спільній власності та неможливо виділити індивідуальну частку в натурі.

Саме п.1 глави 5 розділу ІІІ Кодексу передбачено, що власники (балансоутримувачі, управителі, інші особи), на балансі чи в управлінні яких знаходяться багатоквартирні будинки чи гуртожитки (незалежно від того, є вони споживачами природного газу чи ні), укладають з Оператором ГРМ, до об`єктів газорозподільної системи якого підключені зазначені будинки/гуртожитки, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно їх внутрішньобудинкових систем газопостачання. Відсутність підписаного акту унеможливлює укладання відповідного договору для забезпечення належної експлуатації ВБСГ. Також п.2 глави 1 розділу ІІІ Кодексу встановлено, що відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання у випадку незабезпечення технічного обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирному будинку розподіл природного припиняється. Пунктом 1 глави 4 розділу ІІІ КГС передбачено, що межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між оператором ГРМ та споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу) визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід`ємною частиною договору розподілу природного газу (або у передбачених цим Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ). Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в обов`язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку) та напрямів потоків природного газу.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позовну заяву від 20.08.20 р. за вх.№ 2206120, заперечення на відповідь на відзив від 28.09.20 р. за вх.№ 25550/20, в яких відмічає про те, що ОСББ не є суб`єктом господарювання і не надає послуг, а є окремою організаційно-правовою формою юридичної особи. Статтею 4 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що об`єднання створюється з метою забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання, серед іншого - сприяння співвласникам в отримані житлово-комунальних послуг та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Згідно до ст.22 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , ст.13, ч.ч. 2, 3 ст.14 ЗУ Про житлово-комунальні послуги комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу надаються виключно на підставі індивідуальних договорів, який укладається між співвласником багатоквартирного будинку (власником квартири/нежитлового приміщення) та виконавцем відповідної комунальної послуги. Споживачами у розумінні ст.1 ЗУ Про житлово-комунальні послуги є індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги. АТ Одесагаз є суб`єктом господарювання, виконавцем комунальної послуги - розподіл природного газу та технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання.

Також відповідно до ч.3 ст.19 ЗУ Про житлово-комунальні послуги , розділу ІІІ Кодексу розподільних систем види робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, а саме технічне обслуговування здійснюється суб`єктом, що має право на виконання таких видів робіт. Однак, на сьогоднішній день, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, види робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках, не визначені, тому укладення договорів на технічне обслуговування є передчасним. А так як АТ Одесагаз згідно до визначень Кодексу газорозподільних систем є єдиним оператором газорозподільної системи у м.Одеса, тому і здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в багатоквартирних будинках за замовчуванням. Водночас порядок здійснення технічного обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкових систем газопостачання визначається договором про розподіл природного газу та/або договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Звідси відповідач зазначає, що може виступити посередником у відносинах між співвласниками та АТ Одесагаз з укладення договорів на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання. ОСББ Бочарова 53 не є споживачем газу, не є учасником ринку природного газу, не є власником будинку по вул. Генерала Бочарова, 53, не є його управителем, замовником доступу та приєднання, не надає ніяких послуг, у тому числі з утримання будинком, а тому за відсутності в діючому законодавстві чіткого визначення хто, як, за які кошти та на підставі чого має відповідати за безпечну експлуатацію газових мереж, здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, відповідач вказує на те, що таке технічне обслуговування має провадити особа яка є фахівцем в даній галузі, наділена відповідним обладнанням, якою є АТ Одесагаз .

Відповідач акцентує на тому, що відповідно до Кодексу розподільних систем, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, є невід`ємною частиною договору розподілу природного газу, типова форма якого затверджена постановою НКРЕ від 30.09.15 р. № 2498, тому сам по собі акт розмежування балансової належності та експлуатаційної приналежності не може існувати, а відповідно і укладатись без договору про розподіл природного газу.

Разом з цим, відповідач відмічає, що згідно п.4 гл.5 роз.ІІІ Кодексу, якщо до ГРМ відключені газові мережі, які не належать жодній особі та через які природний газ розподіляється суб`єктам ринку природного газу, такі газові мережі в установленому законодавчому порядку мають бути передані в користування Оператору ГРМ, до газорозподільних систем якого підключені зазначені газові мережі. Дія Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газової системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем та на їх постачальників. ОСББ, які знаходяться на самозабезпеченні, Кодекс, як учасника цих правовідносин не визначає.

Для укладання договору на технічне обслуговування газових мереж має бути відповідне рішення загальних зборів щодо надання голові правління або іншій особі повноваження в укладенні такого договору, саме за рішенням співвласників передаються на баланс ОСББ спільне майно, в тому числі газові мережі, однак загальні збори співвласників з цього приводу не скликались та таких рішень не приймали, що в черговий раз зводиться до того, що договори про розподіл газу та акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності мають бути укладені між АТ Одесагаз та кожним співвласником квартир у багатоквартирному будинку по вул. Генерала Бочарова, 53.

Посилаючись на п.7.5. Методики положення з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах з газифікації та газопостачання, затвердженої Наказом Мінпаливенерго України від 20.10.06 р. № 394 відповідач звертає увагу на те, що до складу елементу Інші статті Інші витрати тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами включаються, зокрема, витрати, пов`язані з проведенням технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків та квартир у багатоквартирних будинках, під час якого використовується мастило, прядиво, олифа, свинцевий сурик, параніт, болти, гвинти, штифти, пружини запірних пристроїв газових плит, електроди, дріт, горючі гази, кисень. Отже додаткове стягнення оператором ГРМ плати за обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем газопостачання багатоквартирних будинків і приватних житлових будинків садибного типу, у той час коли плата за їх надання включена до структури тарифу на газопостачання, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а саме - зловживанням монопольним становищем на вказаному ринку (постанова ВАСУ від 07.03.06 р. № 25/94).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, подала суду пояснення від 17.08.20 р. за вх.№ 21726/20, де зазначає про те, що правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, незалежного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, надання та споживання житлово-комунальних послуг визначаються ЗУ Про ринок природного газу , ЗУ Про житлово-комунальні послуги , Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.15 №2494, зареєстрованим Міністерстом юстиції України 06.11.15 р. за № 1379/27824, якими і надано визначення понять щодо внутнішньобуднкової системи багатоквартирного будинку, послуги з управління багатоквартирним будинком, управителя багатоквартирного будинку, відповідно до яких технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання здійснюються суб`єктом, визначеним співвласниками багатоквартирного будинку, за рахунок співвласників. Разом з цим, відповідно до положень ч.3 ст.19 ЗУ Про житлово-комунальні послуги для забезпечення безперервності та безпеки газопостачання оператор газорозподільної системи здійснює технічне обслуговування внутрішнобудинкових систем газопостачання в житлових будинках. Види робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі.

Згідно з положеннями п.п.1, 2 гл.5 роз.ІІІ Кодексу ГРМ власники (балансоутримувачі, управителі, інші особи), на балансі чи в управлінні яких знаходяться багатоквартирні будинки чи гуртожитки (незалежно від того, є вони споживачами природного газу чи ні), укладають з оператором ГРМ, до об`єктів газорозподільної системи якого підключені будинки/гуртожитки, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно їх внутрішньобудинкових систем газопостачання. Межа балансової належності визначається за ознаками права власності на газові мережі чи окремі її елементи. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється на межі балансової належності, але за домовленістю сторін може не збігатися з межею балансової належності, про що має бути зазначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Пунктом 3 Постанови НКРЕКП від 30.09.15 р. № 2494 Про затвердження Кодексу газорозподільних систем оператор ГРМ мав забезпечити укладення актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін: по об`єктах побутових споживачів - протягом двох років з дня набрання чинності цією постановою; по інших об`єктах суб`єктів ринку природного газу - протягом одного року з дня набрання чинності цією постановою.

Провівши аналіз положень Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.15 р. № 285, зареєстрованих в Мінюсті України 08.06.15 р. за № 674/27119, ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , ЗУ Про житлового-комунальні послуги третя особа зазначає, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як особа, яка на законних підставах здійснює управління будинком і забезпечує його належну експлуатацію, зобов`язане у встановленому порядку укласти з оператором ГРМ акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін та укласти договір на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання з суб`єктом господарювання, який має право на виконання таких робіт, у тому числі оператором ГРМ.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2020р. відкрито провадження у справі №916/2202/20 та постановлено розглядати справу №916/2202/20 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на « 31» серпня 2020р. о 12 год. 00 хв.

У судовому засіданні 31.08.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 14.09.2020р. о 12год.30хв.

У судовому засіданні 14.09.2020р. оголошено протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження до 30.10.2020р. включно та про перерву в судовому засіданні до 30.09.2020р. о 12год.15хв.

Ухвалою від 30.09.20 р. судом було вирішено клопотання ОСББ Бочарова 53 від 14.09.20р. за вх.№ 24388/20 про закриття провадження по справі № 916/2202/20 у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Ухвалами від 28.09.20 р., від 29.09.20 р. судом вирішувались заяви НКРЕКП від 23.09.20р. за вх.№ 25251/20, від 29.09.20 р. за вх.№ 25751/20 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцій.

У судовому засіданні 30.09.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 12.10.2020р. 14год.00хв.

У судовому засіданні 12.10.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 26.10.2020р. о 14год.00хв.

У судовому засіданні 26.10.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 30.10.2020р. об 11год.00хв.

Ухвалою суду від 30.10.2020р. закрито підготовче провадження по справі №916/2202/20, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 02.11.2020р. о 12год.15хв.

Ухвалою суду від 02.11.2020р. відкладено розгляд справи на 16.11.2020р. о 12год.00хв.

16.11.2020р. судове засідання по розгляду справи №916/2202/20 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Малярчук І.А. на лікарняному з 09.11.2020р. по 16.11.2020р., у відпустці з 17.11.2020р. по 20.11.2020р.

Ухвалою суду від 24.11.2020р. призначено розгляд справи на 30.11.2020р. о 14год.00хв.

У судовому засіданні 30.11.2020р. було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 14.12.2020р. об 11год.00хв.

Клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи від 10.09.20 р. за вх№ 24111/20, відповідача про ознайомлення з матеріалами справи від 10.08.2020р. за вх.№21049/20, від 30.10.20 р. за вх.№ 28993/20, відповідача про долучення доказів від 12.12.20р. за вх.№ 27275/20, позивача про залучення документів (доказів) від 25.09.2020р. за вх.№25408/20, та заяву позивача про проведення судового засідання без участі представника позивача від 30.20.2020р. за вх.№28939/20, судом були задоволені.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

29.06.17 р. відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 841 Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ Одесагаз ПАТ Одесагаз , правонаступником якого відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичний осіб-підприємців та громадських формувань та преамбули до статуту товариства в новій редакції є АТ Одесагаз , було видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території м.Одеси та Одеської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ПАТ Одесагаз . Так, користуючись своїми правами як Оператора газорозподільної системи, 29.03.19 р. позивачем було направлено на адресу ОСББ Бочарова 53 вимогу щодо підписання акту розмежування балансової належності та експлуатації відповідальності сторін відносно їх внутрішньобудинкових систем газопостачання за вих. № 1020/26, в якій посилаючись на ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , ЗУ Про житлово-комунальні послуги , Кодексу газорозподільних систем виклав вимогу в строк до 02.04.19 р. повернути ПАТ Одесагаз екземпляр підписаного акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно їх внутрішньобудинкових систем газопостачання. При цьому, у вимогі ПАТ Одесагаз викладено попередження ОССБ Бочарова 53 щодо покладення відповідальності за не підписання означеного акту.

У своїй відповіді на вимогу від 29.03.19 р. № 1020/26 ОСББ Бочарова 53 зазначало про отримання вимоги лише 21.05.19р., а отже неможливості в строк до 02.04.19 р. надати на неї відповідь та про те, що не є ні власником, управителем, балансоутримувачем, ні споживачем природного газу, не використовує його для власних потреб а тому позбавлений законного права на підписання акту розмежування балансової належності на експлуатаційної відповідальності сторін №1625. Фактичними споживачами газу в будинку за адресою вул.Бочарова,53 є власники квартир, які перебувають у договірних відносинах з АТ Одесагаз на індивідуальній основі яким і слід направляти на підписання відповідні акти.

21.06.19 р. АТ Одесагаз в листі Щодо питань складання акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін у багатоквартирних будинках та договорів на ТО за вих.№ 03/15-567 окрім викладених у вимогі від 29.03.19 р. підстав для підписання ОСББ Бочарова 53 в обов`язковому порядку акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін вказав ще й обов`язковість укладення договору на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в багатоквартирному будинку. Так, АТ Одесагаз акцентував увагу на тому, що не має законних підстав для укладення індивідуальних договорів із індивідуальним споживачем на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в багатоквартирному будинку, так як індивідуальний споживач не може нести відповідальність за комунікації, які знаходяться у спільній власності та неможливо виділити індивідуальну частку в натурі.

У своїй відповіді за вих.№ 14-2019 від 25.07.19 р. на лист АТ Одесагаз від 21.06.19р. ОСББ Бочарова 53 повторно виклало із посиланнями на положення чинного законодавства позицію стосовно відсутності правових підстав у ОСББ Бочарова 53 на укладення договору про технічне обслуговування внутрішніх систем та акту розмежування балансової належності та за умови не володіння, управління, перебування на його балансі газової мережі будинку по вул.Бочарова,53 та споживання газу безпосередньо фізичними особами, що проживають у квартирах, а відповідно необхідності укладення Оператором ГРМ договорів про розподіл природного газу із власниками квартир та підписання із ними актів про розмежування балансової належності та експлуатаційної приналежності, договорів про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках.

Також у матеріалах справи наявні лист Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 27.06.19 р. за вих.№ 01-69/609, лист ОСББ Бочарова 53 від 25.07.19 р. за вих.№ 13-2019, лист АТ Одесагаз від 16.08.19 р. за вих.№ 472/21 зміст яких загалом зводиться до вищенаведених позицій.

До позовної заяви позивачем додано акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін № 1625, оригінал якого судом було оглянуто в судовому засіданні 14.09.20 р. в присутності представників сторін, у тому числі відповідача та опис вкладення у цінний лист на ім`я ОСББ Бочарова 53 за № 6508007368033, де під п/н № 1 вказано акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін № 1625 - 2 екземпляра , з відміткою поштової установи про прийняття до відправлення цінного листа 20.07.20 р. Подалі позивачем було подано до матеріалів справи разом із клопотанням від 25.09.20 р. за вх.№ 25408/20 оригінал опису вкладення у цінний лист № 6508007368033 та на посилання відповідача щодо не отримання даної поштової кореспонденції зазначено про те, що з підстав не з`явлення останнього до поштової установи дане відправлення перебуває у відділенні поштового зв`язку в очікуванні його отримання ОСББ Бочарова 53 .

Відповідачем подано до матеріалів справи довідку від 25.09.20 р., підписану Головою правління Дяговець Т.М., бухгалтером Рогачко І.А., в якій зазначено що на балансі ОСББ Бочарова 53 відсутнє будь-яке майно, багатоповерхові будинки, внутрішньобудинкові системи (мережі), у тому числі газові. Водночас, із поданих відповідачем разом з відзивом на позов доказів, зокрема копії Статуту ОСББ Бочарова 53 (нова редакція), затвердженого рішенням Загальних зборів ОСББ Бочарова 53 протокол № 2 від 02.04.17 р., протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням вул.Генерала Бочарова,53, м.Одеса від 06.04.19 р., кошторису витрат ОСББ Бочарова 53 на утримання будинку, розташованого за адресою м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53 на 2019 р., договору № 6-ТО підряду на технічне обслуговування ліфтів, розташованих за адресою м.Одеса, вул.Генерала Бочарова, 53 від 01.01.19 р., договору ЕЛ від 01.09.17 р., загалом відповідно до яких відповідач обґрунтовує відсутність у власності, в управлінні, на балансі ОСББ Бочарова 53 внутрішньобудникових газових мереж, а відповідно неможливість розпорядження ними, зокрема безпечне та оплатне утримання, обслуговування газопостачальної системи розміщеної в житловому багатоквартирному будинку по вул.Генерала Бочарова, 53 в м.Одесі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовані оцінки кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Так, за ст.16 ЦК України цивільні права та інтереси можуть бути захищені шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків, майнової та немайнової шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Ст.20 ГК України встановлено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав та законних інтересів та визначено наступні способи захисту: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади, місцевого самоврядування, інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміна і припинення господарських правовідносин; інші способи, передбачені законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Разом з цим, правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначає Закон України "Про ринок природного газу" №329-VIII від 09.04.2015р.

За змістом п. 6 ст.1 ЗУ "Про ринок природного газу" в редакції чинній на період існування спірних правовідносин, газорозподільна система - технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам.

Стаття 37 ЗУ "Про ринок природного газу" визначає, що оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Згідно з ч. 1 ст. 38 ЗУ "Про ринок природного газу" права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

На виконання норм ЗУ "Про ринок природного газу" було прийнято Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем". Вказаною постановою затверджено Кодекс газорозподільних систем, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб`єктами ринку природного газу.

Відповідно до пунктів 1, 2 Глави 2 Розділу І Кодексу газорозподільних систем, в редакції чинній на період існування спірних правовоідносин, оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, яка видається Регулятором, відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

Згідно з визначенням термінів, які наведено в пункті 4 Глави 1 "Визначення основних термінів та понять" Розділу І Кодексу газорозподільних систем, оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; власник - це юридична особа, або фізична особа, або фізична особа - підприємець, яка на законних підставах володіє та користується об`єктом, зокрема газовими мережами або об`єктом газорозподільної системи; Межа балансової належності - точка розмежування газових мереж між суміжними власниками газових мереж за ознаками права власності чи користування, на якій відбувається приймання-передача природного газу; Межа експлуатаційної відповідальності сторін - точка розмежування газових мереж за ознакою договірних зобов`язань з експлуатації окремих ділянок або елементів, яка встановлюється на межі балансової належності або за згодою сторін в іншій точці газових мереж. Відповідно до пункту 1 Глави 5 Розділу III "Порядок визначення межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності" Кодексу газорозподільних систем, межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між Оператором ГРМ та споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу) визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід`ємною частиною договору розподілу природного газу (або у передбачених цим Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ).

Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в обов`язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку) та напрямів потоків природного газу. За відсутності акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін за об`єктами суміжних суб`єктів ринку природного газу (включаючи споживачів) Оператор ГРМ, до/через ГРМ якого підключені зазначені об`єкти, зобов`язаний в установлені законодавством строки здійснити заходи з укладання з їх власниками акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Межа балансової належності визначається за ознаками права власності на газові мережі чи окремі її елементи. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється на межі балансової належності, але за домовленістю сторін може не збігатися з межею балансової належності, про що має бути зазначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Разом з цим, у Розділі ІІІ Глави І пунктах 1, 2 Кодексу газорозподільних систем визначено, що експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори ГРМ. Власники газової мережі, яка згідно з розділом II цього Кодексу кваліфікується як газорозподільна система (крім газорозподільної системи, що відноситься до державного майна), що не є Операторами ГРМ (газорозподільної системи), та Оператор ГРМ (газорозподільної системи), до мереж якого підключені належні власникам газорозподільні системи (або на території ліцензованої діяльності якого знаходяться споживачі, підключені до цих газорозподільних систем), зобов`язані укласти договір про експлуатацію таких газорозподільних систем, або договір господарського відання чи користування з передачею газорозподільних систем на баланс Оператору ГРМ (газорозподільної системи), або оформити передачу належних власникам газорозподільних систем у власність зазначеному Оператору ГРМ (газорозподільної системи) (у тому числі шляхом купівлі-продажу).

Водночас створення, управління, діяльність ОСББ визначено ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14.05.15 р № 417-VІІІ із змінами та доповненнями чинними станом на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема в пп.5), 6), 7), 8), 9) п.1 ст.1 даного нормативного акта викладено значення наступних термінів: співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку; частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку. Співвласник має право вільного доступу до технічної документації на багатоквартирний будинок. Замовник будівництва або попередній власник будинку зобов`язаний передати паспорт об`єкта будівництва та один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку. У разі якщо об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не створено та уповноважену особу не визначено, паспорт об`єкта будівництва та примірник технічної документації на будинок передаються управителю, якщо його обрано відповідно до закону. У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку. У разі зміни управителя попередній управитель повинен передати наявну в нього технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок новому управителю (п.п.1, 2 ст.4, п.п.1, 2, 4, 5, 6 ст.5 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ).

Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги) (п.1 ст.9 , п.1 пп. 1), 2), 3), 4), 7), 8), 9) п.2 ст.10 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ).

Статтею 1 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.01 р. № 2866-ІІІ із змінами та доповненнями в редакції станом на існування спірних правовідносин, надано визначення наступним термінам: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника.

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Майно об`єднання утворюється з: майна, переданого йому співвласниками у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Майно, придбане об`єднанням за рахунок внесків та платежів співвласників, є їхньою спільною власністю (ч.ч.1, 2, 4, 10 ст.4 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. Газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів. (ч.ч. 1, 2, 17, 18 ст.10, ч.7 ст.22, ч.3 ст.23 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги. Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є: послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача (п.п.3),6), 8), 9) ч.1 ст.1, ч.1, п.1) ч.2 ст.6 ЗУ Про житлово-комунальні послуги від 09.11.17 р. № 2189-VIII із змінами та доповненнями в редакції чинній в період існування спірних правовідносин).

За рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг. Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів. Індивідуальний договір про надання комунальних послуг укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги. Виконавець комунальної послуги за індивідуальним договором забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача. Технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання здійснюються суб`єктом, визначеним співвласниками багатоквартирного будинку, за рахунок співвласників. Порядок здійснення технічного обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання визначається договором про розподіл електричної енергії, природного газу та/або договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Кошторис витрат на технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання є невід`ємною частиною відповідного договору, крім випадку, якщо співвласники технічне обслуговування і поточний ремонт здійснюють самостійно. Плата виконавцю комунальної послуги з постачання та розподілу природного газу, виконавцю комунальної послуги з постачання та розподілу електричної енергії за індивідуальним договором складається з: плати за послугу, що розраховується відповідно до засад формування та встановлення цін/тарифів на відповідну комунальну послугу, визначених законом; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, якщо співвласники прийняли рішення про здійснення таких робіт виконавцем відповідної комунальної послуги. У разі укладення індивідуального договору про надання комунальної послуги в багатоквартирному будинку, управління яким здійснює управитель, до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком вносяться зміни в частині зменшення кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території на суму витрат на утримання, обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги. Для забезпечення безперервності та безпеки газопостачання оператор газорозподільної системи здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках. Види робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі. Представник оператора газорозподільної системи має право доступу до житла, іншого об`єкта нерухомого майна для здійснення технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в такому будинку в порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання, встановленому законодавством. Ремонт внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках (крім робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках) здійснюється за рахунок власників (співвласників) такого житлового, у тому числі багатоквартирного, будинку відповідно до кошторису, поданого оператором газорозподільної системи або іншим суб`єктом господарювання, який має дозвіл на проведення таких робіт, та затвердженого власником (співвласниками) будинку. Постачання та розподіл природного газу споживачу здійснюються відповідно до типового договору, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Договір про постачання природного газу укладається лише в разі наявності у споживача або його постачальника договору про розподіл природного газу з відповідним оператором газорозподільної системи. Оператор газорозподільної системи має право відмовити споживачу або його постачальнику в укладенні договору про розподіл природного газу виключно з підстав, визначених у статті 19 Закону України "Про ринок природного газу" (ч.ч.1, 2, абз.1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 13 ч. 3 ст.14, ч.ч.3, 4, 5 ст.19 ЗУ Про житлово-комунальні послуги ).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створенні (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, наявні на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.ст.76, 77, 78, 79 ГПК України).

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.ч.1, 2 ст.91 ГПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наведені вимоги законодавства та оцінивши подані сторонами докази, суд, дійшов таких висновків. Так, позивач, як оператор ГРМ, зобов`язаний виконати заходи передбачені пунктом 1 Глави 5 Розділу III "Порядок визначення межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності", які визначають необхідність встановлення меж балансової належності та експлуатаційної відповідальності між Оператором ГРМ та споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу), що визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, який, як зазначається в чинному законодавстві є невід`ємною частиною договору розподілу природного газу. Між тим межа балансової належності визначається за ознаками права власності на газові мережі чи окремі її елементи. А межа експлуатаційної відповідальності встановлюється на межі балансової належності, але за домовленістю сторін може не збігатися з межею балансової належності. Отже, за умови не перебування будинку за адресою вул.Генерала Бочарова,53 та його газотранспортної системи, спільного майна у власності, в управлінні, на балансі відповідача, про що свідчать подані останнім до справи та проаналізовані судом довідка від 25.09.20р., підписана Головою правління Дяговець Т.М., бухгалтером Рогачко І.А., в якій зазначено що на балансі ОСББ Бочарова 53 відсутнє будь-яке майно, багатоповерхові будинки, внутрішньобудинкові системи (мережі), у тому числі газові, протокол Зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням вул.Генерала Бочарова,53, м.Одеса від 06.04.19 р., кошторис витрат ОСББ Бочарова 53 на утримання будинку, розташованого за адресою м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53 на 2019р., на думку суду, є недоведеним позивачем визначення межі балансової належності в будинку по вул. Ген. Бочарова,53, саме у вигляді викладеному в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін № 1625 та в схемі газопроводів, наведеній в даному акті, оскільки межа балансової належності визначається за ознаками права власності на газові мережі, або окремі її елементи. Водночас чинним законодавством України не передбачено як безумовною умовою при створенні ОСББ перехід у його власність, управління, на баланс спільного майна власників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, газових, електричних систем, а відповідно розпорядження, утримання та управління об`єднанням спільним майном відбувається в межах та об`ємах встановлених вищим органом об`єднання - Загальними зборами ОСББ. Із наданих відповідачем документів, протоколу загальних зборів від 06.04.2019р. та означення щодо відсутності прийнятих загальними зборами ОСББ рішень стосовно правовідносин по споживанню, постачанню природного газу в будинку та відсутності більш вірогідних доказів, що спростовують таке, у суду відсутні підстави вважати наявними у відповідача правомочності по підписанню спірного акту розмежування балансової належності.

Наразі відсутнє в матеріалах справи технічне обґрунтування позивачем складання схеми газопостачання в багатоповерховому будинку за адресою вул.Генерала Бочарова, 53, що відображена в акті № 1625, з врахуванням того, що як вказував відповідач, даний будинок не є новоствореною будівлею та підключення його до газотранспортної системи відбувалось до внесення у 2015 р. змін у законодавство яким регулюється постачання та розподіл природного газу. Також, не надано позивачем суду та недоведено укладення як з ОСББ Бочарова 53 так і з власниками житлових та нежитлових приміщень у даному багатоповерховому будинку договорів розподілу природного газу, додатками до яких є акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності споживачів.

Відповідно до п.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно п.58 рішення ЄСПЛ від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» «…у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року)…» .

Інші доводи сторін, що викладені в заявах по суті справи, не заслуговують на увагу, оскільки висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Таким чином, наведені докази та положення законодавства в сукупності та з врахуванням принципу вірогідності доказів, дали підстави суду дійти висновку щодо відмови позивачу у задоволені позову за недоведеності та необґрунтованості.

У позовній заяві позивач визначив, зокрема, сплату ним судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню судом у повному обсязі, понесені позивачем витрати на оплату судового збору за подання до суду позову у даній справі відносяться за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Акціонерного товариства Одесагаз (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бочарова 53 (65025, м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 53, код ЄДРПОУ 40608087) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в особі Відділу НКРЕКП у Одеській області (65049, м. Одеса, вул. Івана Франка, 55, оф.18, код ЄДРПОУ 39369133).

2. Понесені Акціонерним товариством Одесагаз (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) витрати на оплату судового збору у сумі 2102 грн. покладаються на останнього.

У відповідності до ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23 грудня 2020 р.

Суддя І.А. Малярчук