Рішення

від 14.12.2020 по справі 916/2794/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2794/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

секретар судового засідання Овчар А.С.

розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агробізнес» (вул. Будівельників, 1, м. Рівне, 33016)

до відповідача: Науково-виробничої приватної фірми «Агросвіт» (вул. Пироговського Олександра, будинок 19, корпус 6, м. Київ, 03110)

про стягнення 923042,23 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Стріла В.М.;

від відповідача : не з`явився.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агробізнес» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Науково-виробничої приватної фірми «Агросвіт» , в якій, згідно уточненої редакції позовної заяви (а.с.53-54, т.1), просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 578039,76 грн основного боргу, 116953,91 грн пені, 141342,60 грн відсотків річних та 86705,96 грн штрафу.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки засобів захисту рослин від 16.04.2019 №369-З-АІ-19 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Під час розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги у вищевказаній редакції повністю підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, у судові засідання під час розгляду справи не з`являвся, про час та місце судових засідань повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.10.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агробізнес» було залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

Враховуючи усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 28.10.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агробізнес» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "23" листопада 2020 о 11:15.

Ухвалою суду від 02.11.2020 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агробізнес» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, проведення відеоконференції, з метою забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні 23.11.2020 доручено Рівненському апеляційному суду.

23.11.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 14 грудня 2020 о 12год.30хв., про що представника позивача було повідомлено безпосередньо у судовому засіданні, а відповідача шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали в порядку ст.120 ГПК України.

Крім цього, ухвалою суду від 23.11.2020 судом було забезпечено участь представника позивача у судовому засіданні 14.12.2020 в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Рівненському апеляційному суду.

У судовому засіданні 14.12.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

16.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Агробізнес» (постачальник) та Науково-виробничою приватною фірмою «Агросвіт» (покупець) було укладено договір поставки засобів захисту рослин №369-З-АІ-19 (а.с.9-12, т.1), згідно з п.1.1. якого постачальник зобов`язався передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві засоби захисту рослин та іншу продукцію (далі - товар), а покупець зобов`язався прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п.2.1. договору загальна кількість та асортимент товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення, упаковка та маркування, строк поставки та й інші умови, визначаються специфікаціями (додатками до цього договору), які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.п.4.1., 4.2., 4.3. договору ціна товару та загальна вартість товару вказується в специфікаціях. Покупець оплачує товар у строки, визначені в специфікаціях. Оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів у національній валюті платіжним дорученням на зазначений в кінці тексту договору розрахунковий рахунок постачальника. Оплата товару здійснюється з урахуванням положень п.4.4. даного договору.

Пунктом 4.4. договору сторони погодили визначити еквівалент ціни та загальної вартості товару в іноземній валюті (в доларах США). Еквівалент ціни товару в доларах США визначається шляхом ділення ціни товару згідно специфікації в гривнях на курс продажу долара США на міжбанківському валютному ринку України (МВРУ) до української гривні на дату, що передує даті укладення (підписання) сторонами відповідної специфікації. Ціна товару, що поставляється на умовах попередньої оплати, визначається шляхом множення еквівалента ціни товару в доларах США на курс продажу долара США на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує даті фактичної оплати. Ціна товару, що поставляється на умовах товарного кредиту, визначається шляхом множення еквівалента ціни товару на курс продажу долара США на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує даті фактичного відвантаження. Зміна ціни товару на дату відвантаження фіксується постачальником у видатковій накладній та не потребує додаткових угод чи погоджень обома сторонами договору. Сторони погодили, що сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, що поставлений на умовах товарного кредиту (авансу та післяоплати), визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в доларах США на курс продажу долара США на міжбанківському валютному ринку до української гривні, на дату, що передує даті здійснення такої оплати. При цьому курс долара США на МВРУ визначається виходячи із середнього курсу продажу долара США, опублікованого на сайті http://finance.ua/ua/currency/#interbank . Положення цього пункту 4.4. договору застосовуються при збільшення курсу продажу долару США на МВРУ до гривні на 1 і більше % (різниця між курсом, що зазначений у специфікації та курсом, що діє на момент здійснення оплати за товар або на дату відвантаження).

Згідно з п/п 6.4.1. п. 6.4. договору у випадку порушення термінів або умов оплати товару покупець зобов`язаний на вимогу постачальника сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня за кожний день прострочення, а також проценти на суму прострочення згідно ст.625 ЦК України у розмірі 25 річних.

Відповідно до п.6.5. договору сторони домовились, що стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань за даним договором не припиняється строком, визначеним п.6 ст.232 ГК України і здійснюються до моменту повного розрахунку, а строк позовної давності щодо стягнення таких санкцій, відповідно до положень ст.259 ЦК України, продовжується до трьох років.

Пунктом 6.8. договору сторони передбачили, що за невиконання чи/або неналежне виконання даного договору покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 15% від суми заборгованості.

Згідно з п.8.5. договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 31 грудня 2019, а щодо невиконаних до цього дня зобов`язань та відповідальності - до повного їх виконання.

Довіреністю від 02.01.2019 позивач уповноважив Фізичну особу-підприємця Броні Максима Юрійовича представляти інтереси ТОВ Захід Агробізнес перед суб`єктами підприємницької діяльності та громадянами на території України з питань продажу (поставки) товариством насіння сільськогосподарських культур, засобів захисту рослин, мікродобрив, зокрема, від імені товариства укладати та підписувати договори купівлі-продажу (поставки) із проставленням печатки ФОП та у разі необхідності доставляти товар покупцю. Вказана довіреність видана строком до 31 грудня 2022 (а.с.13, т.1).

Специфікацією від 16.04.2019 №1 (а.с.14, т.1), сторони погодили умови здійснення поставки товару за вищевказаним договором на загальну суму 604108,44 грн, еквівалентом на день підписання специфікації 22591,94 доларів США; строк поставки до 01.05.2019, умови оплати - попередня авансова оплата 20% до 18.04.2019, кінцева оплата - 80% до 01.10.2019.

На виконання умов вищевказаної специфікації позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 587275,20 грн , що підтверджується: видатковою накладною від 18.04.2019 №1262 на суму 316265,76 грн; видатковою накладною від 18.04.2019 №1318 на суму 111299,04 грн; видатковою накладною від 22.04.2019 №1319 на суму 159710,40 грн (а.с.18-20, т.1); товарно-транспортними накладними: від 18.04.2019 №3-1262; від 18.04.2019 №3-1318; від 18.04.2019 №3-1318-1; від 22.04.2019 №3-1319 (а.с.25-28, т.1).

Специфікацією від 13.05.2019 №2 (а.с.15, т.1), сторони погодили умови здійснення поставки товару за вищевказаним договором на загальну суму 193389,12 грн, еквівалентом на день підписання специфікації 7384,08 доларів США; строк поставки до 25.05.2019, умови оплати - попередня авансова оплата 20% до 15.05.2019, кінцева оплата - 80% до 01.10.2019.

На виконання умов вищевказаної специфікації позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 193389,12 грн , що підтверджується видатковою накладною від 22.05.2019 №2298 на суму 193389,12 грн (а.с.21, т.1) та товарно-транспортними накладними: від 22.05.2019 №3-2298; від 22.05.2019 №3-2298-1; від 22.05.2019 №3-2298-2; від 22.05.2019 №3-2298-3 (а.с.29-31; 56, т.1).

Специфікацією від 22.05.2019 №3 (а.с.16, т.1), сторони погодили умови здійснення поставки товару за вищевказаним договором на загальну суму 24214,32 грн, еквівалентом на день підписання специфікації 925,27 доларів США; строк поставки до 01.06.2019, умови оплати - попередня авансова оплата 20% до 23.05.2019, кінцева оплата - 80% до 01.10.2019.

На виконання умов вищевказаної специфікації позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 24214,32 грн , що підтверджується видатковою накладною від 27.05.2019 №2388 на суму 24214,32 грн (а.с.23, т.1) та товарно-транспортною накладною від 27.05.2019 №3-2388 (а.с.33, т.1).

Специфікацією від 23.05.2019 №4 (а.с.17, т.1), сторони погодили умови здійснення поставки товару за вищевказаним договором на загальну суму 62690,11 грн, еквівалентом на день підписання специфікації 2383,65 доларів США; строк поставки до 01.06.2019, умови оплати - попередня авансова оплата 20% до 23.05.2019, кінцева оплата - 80% до 01.10.2019.

На виконання умов вищевказаної специфікації позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 62690,11грн , що підтверджується видатковою накладною від 24.05.2019 №2321 на суму 55853,28 грн та видатковою накладною від 29.05.2019 №2437 на суму 6836,83 грн (а.с.22, 24, т.1), а також товарно-транспортними накладними: від 24.05.2019 №3-2321 та від 29.05.2019 №3-2437 (а.с.32, 34, т.1).

В рахунок здійснення попередньої оплати за отриманий від позивача товар за вищевказаними поставками, відповідач здійснив наступні оплати: за отриманий товар за специфікацією №1 відповідач 18.04.2019 сплатив кошти в розмірі 117455,04 грн; за отриманий товар за специфікацією №2 відповідач 16.05.2019 сплатив кошти в розмірі 38677,82 грн; за отриманий товар за специфікацією №3 відповідач 24.05.2019 сплатив кошти в розмірі 4842,86 грн; за отриманий товар за специфікацією №4 відповідач 24.05.2019 сплатив кошти в розмірі 12538,02 грн (а.с.57-60, т.1). Отже, з врахуванням погоджених сторонами в п.4.4. договору умов залишок заборгованості відповідача по спірним поставкам, за виключенням здійснених попередніх оплат, становив еквівалент 25599,04 доларів США, який розраховується, виходячи з умов п. 4.4. договору.

В порушення умов договору відповідач в повному обсязі у строк до 01.10.2019 заборгованість за отриманий від позивача товар не сплатив, а розрахувався лише частково, сплативши позивачу кошти наступним чином: 02.10.2019 - 33283,00 грн, 16.10.2019 - 30000,00 грн, 13.11.2019 - 16826,00 грн, 27.11.2019 - 20000,00 грн, 17.12.2019 - 20000,00 грн та 09.01.2020 - 20000,00 грн (а.с.61-66, т.1). З врахуванням визначених п.4.4. договору умов еквівалент сплачених відповідачем коштів в доларах США складає 5733,54. На підтвердження здійснення відповідачем інших оплат в рахунок погашення спірної заборгованості матеріали справи не містять.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки засобів захисту рослин від 16.04.2019 №369-З-АІ-19 становить еквівалент 19865,50 доларів США. Зважаючи на те, що у договорі сторонами було визначено грошовий еквівалент ціни товару в іноземній валюті та передбачено, що сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за курсом продажу долара США на міжбанківському валютному ринку до української гривні на дату, що передує даті здійснення такої оплати, відповідачем у спірних відносинах в повному обсязі такий платіж здійснено не було, стягненню підлягає сума у гривнях, яка визначається еквівалентно за відповідним курсом на дату складення розрахунку позивачем при підготовці позову до господарського суду (23.09.2020).

З врахування зазначеного судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки засобів захисту рослин від 16.04.2019 №369-З-АІ-19 становить 561001,72 грн.

Крім цього, звертаючись до господарського суду з позовом до відповідача, позивачем, окрім основного боргу, було заявлено до стягнення з відповідача 116953,91 грн пені, 141342,60 грн відсотків річних та 86705,96 грн штрафу. Розрахунок спірних сум пені та відсотків річних позивачем здійснено за період з 02.10.2019 по 23.09.2020, штрафу як 15% від суми заборгованості відповідно до умов п.6.8. договору.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності зі статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За умовами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позиція суду

Під час розгляду справи судом встановлений факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за договором поставки засобів захисту рослин від 16.04.2019 №369-З-АІ-19 в сумі 561001,72 грн, а отже позов позивача в цій частині позовних вимог належить задовольнити частково. При цьому при визначені суми основного боргу суд враховує саме вартість фактично поставленого позивачем товару, а не загальну суму за специфікаціями, враховуючи, що згідно з наявними у справі видатковими та товарно-транспортними накладними по специфікації №1 поставку була здійснено частково на суму 587275,20 грн, а не на 604108,44 грн, що також підтверджується складеним позивачем актом звірки взаєморозрахунків за договором (а.с.35, т.1).

У зв`язку з тим, що бездіяльність відповідача у вигляді несплати коштів за фактично отриманий товар суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно нараховані до стягнення з відповідача пеня, штраф та відсотки річних відповідно до п.п.6.4., 6.5., 6.8. договору.

Водночас, враховуючи, що позивачем було невірно визначено суму основного боргу, відповідно невірно було застосовано вихідні дані для здійснення розрахунків, судом було самостійно здійснено розрахунок в межах визначеного позивачем періоду та згідно якого вірними сумами пені, відсотків річних та штрафу є 113531,81 грн, 137280,38 грн та 84150,26 грн відповідно. Разом з цим, суд вважає за необхідне за власною ініціативою вирішити питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності.

Так, при зменшенні розміру штрафних санкцій суд бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявленої до стягнення пені, зокрема, із розміром збитків позивача. Якщо порушення зобов`язання відповідачем не потягло за собою значні збитки для інших господарюючих суб`єктів, то суд може з урахуванням інтересів сторін зменшити розмір належної до сплати пені. При цьому як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Суд відзначає, що за своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності та стягується в разі порушення такого зобов`язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

При цьому, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Вирішуючи питання щодо доцільності зменшення розміру пені та штрафу у цій справі суд враховує, що сума санкцій є значною та загалом з нарахованими відсотками річних складає 334962,45 грн при невиконаному зобов`язанні на суму 561001,72 грн, а також те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач або інші особи зазнали збитків у зв`язку із простроченням відповідачем виконання зобов`язання у спірних відносинах.

Зазначені вище обставини, за переконанням суду, свідчать про наявність підстав для зменшення розміру неустойки у виді пені та штрафу, що підлягають стягненню з відповідача, на 50%, при цьому таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів обох сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агробізнес» , заявлені до Науково-виробничої приватної фірми «Агросвіт» , підлягають частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача основний борг в сумі 561001,72 грн, пеню в сумі 56765,91 грн, відсотки річних в сумі 137280,38 грн та штраф в сумі 42075,13 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У п. 4.3. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз`яснив, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Отже, при визначені суми судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує часткове задоволення позову, водночас, часткове зменшення судом розміру пені та штрафу не впливає на розподіл судового збору, з врахуванням вищевказаних роз`яснень та позиції суду. За цих обставин, судовий збір на відповідача покладається в розмірі 13439,46 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Науково-виробничої приватної фірми «Агросвіт» (вул. Пироговського Олександра, будинок 19, корпус 6, м. Київ, 03110, код ЄДРПОУ 30251105) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агробізнес» (вул. Будівельників, 1, м. Рівне, 33016, код ЄДРПОУ 37022936) основний борг в сумі 561001 /п`ятсот шістдесят одну тисячу одну/грн 72 коп, пеню в сумі 56765 /п`ятдесят шість тисяч сімсот шістдесят п`ять/грн 91 коп, відсотки річних в сумі 137280 /сто тридцять сім тисяч двісті вісімдесят/грн 38 коп, штраф в сумі 42075 /сорок дві тисячі сімдесят п`ять/грн 13 коп та судовий збір в сумі 13439 /тринадцять тисяч чотириста тридцять дев`ять/грн 46 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено 21 грудня 2020 р.

Суддя Д.О. Бездоля