Рішення

від 21.12.2020 по справі 916/3024/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3024/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

При секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/3024/20

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Леруа Мерлен Україна» (04201, м.Київ, вул. Полярна, 17 А; код ЄДРПОУ 35679295)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю БК „Євробудконстракшн» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19; код ЄДРПОУ 36115982)

про стягнення 22897,52 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Леруа Мерлен Україна» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю БК „Євробудконстракшн» про стягнення 22897,52 грн.

Позовні вимоги Товариствп з обмеженою відповідальністю „Леруа Мерлен Україна» обґрунтовано неналежним виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю БК „Євробудконстракшн» прийнятих на себе договірних зобов`язань та направлено на стягнення боргу у розмірі 22875,10 грн. та інфляційних втрат у розмірі 22,42 грн. Також позивач просить суд зазначити в рішенні суду про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення, встановивши для органу (особи), що здійснювати примусове виконання рішення суду правило здійснювати нарахування трьох процентів річних на суму непогашеною заборгованості за формулою до моменту виконання рішення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.10.2020р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Леруа Мерлен Україна» до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3024/20. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "23" листопада 2020 р. о 10:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Викликано учасників справи у підготовче засідання на 23.11.2020р. о 10:00.

23.11.2020р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 21.12.2020р. о 12:40.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.11.2020р. повідомлено відповідача по справі №916/3024/20 Товариство з обмеженою відповідальністю БК „Євробудконстракшн» про судове засідання, яке відбудеться "21" грудня 2020 р. о 12:40.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвали суду, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання такого відправлення.

У судові засідання представник відповідача не з`являвся, про поважність причин відсутності суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від відповідача не надходило.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

12 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Леруа Мерлен Україна» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю БК „Євробудконстракшн» (покупець) було укладено Договір поставки №04 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товари, згідно замовлення покупця за ціною, кількістю та на умовах. Узгоджених з покупцем, вказаних у рахунку-фактурі та видатковій накладній, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар постачальнику на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору, при поставці товару постачальник повинен надати покупцю: рахунок-фактуру, видаткову накладну.

Відповідно до п. 2.1. Договору, постачальник зобов`язується передати товар на умовах DDP з окремою оплатою доставки товару або FCA за адресою: (Одеська обл., Лиманський р-н,с/рада Фонтанська, Комплекс будівель та споруд №1 , будівельний гіпермаркет Леруа Мерлен ) за попередньою заявкою покупця, яка надсилається на електронну адресу постачальника за 5 (п`ять) робочих днів до дати поставки товару. Умови поставки визначаються відповідно до міжнародних правил „Інкотермс 2010» в редакції 2010 року.

Згідно до п. 2.3. Договору, передача товару оформляється видатковою накладною, яка підписується уповноваженими представниками сторін. Загальна, кількість товару, визначається загальною кількістю товару, поставленого згідно накладних протягом дії даного договору та зазначається у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору. (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.6. Договору, оплата за товар здійснюється відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною даного Договору, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника на умовах 100 % оплати з відстроченням платежу протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами видаткових накладних.

Згідно до п. 7.1. Договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 04.06.2020 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов`язань за даним договором. Закінчення строку дії або розірвання цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії.

Позивачем було пояснено суду, що за період з 26.11.2019 року по 12.04.2020 р. позивач на вказаних умовах було поставлено товар , а саме: за видатковою накладною БН105_165855 від 12.04.2020 - на загальну суму 582,00 грн. (на підтвердження надається копія видаткової накладної, копія замовлення №54616 від 12.04.20, копія рахунку-фактури №54615 від 12.04.20); за видатковою накладною БН105_165511 від 07.04.2020 - на загальну суму 2295,50 грн. (на підтвердження надається копія видаткової накладної, копія замовлення №52024 від 07.04.20.); за видатковою накладною БН105_165076 від 30.03.2020- на загальну суму 3983,50 грн. (на підтвердження надається копія видаткової накладної, копія рахунку-фактури №48767 від 30.03.20.); за видатковою накладною БН105_164661 від 23.03.2020 - на загальну суму 1822,00 грн. (на підтвердження надається копія видаткової накладної, копія рахунку-фактури №47716 від 23.03.20); за видатковою накладною БН105_164532 від 20.03.2020 - на загальну суму 844,00 грн. (на підтвердження надається копія видаткової накладної, копія замовлення №47321 від 20.03.20, копія рахунку-фактури №47320 від 20.03.20); за видатковою накладною БН105_164375 від 19.03.2020 - на загальну суму 232,00 грн. (на підтвердження надається копія видаткової накладної, копія рахунку-фактури №47179 від 19.03.20); за видатковою накладною БН105_164401 від 19.03.2020 - на загальну суму 3675,99 грн. (на підтвердження надається копія видаткової накладної, копія рахунку-фактури №47215 від 19.03.20); за видатковою накладною БН105_163119 від 11.03.2020 - на загальну суму 358,00 грн. (на підтвердження надається копія видаткової накладної, копія рахунку-фактури №45855 від 11.03.20); за видатковою накладною БН105_163115 від 11.03.2020- на загальну суму 756,00 грн. (на підтвердження надається копія видаткової накладної, копія рахунку-фактури №45853 від 11.03.20); за видатковою накладною БН105_162606 від 05.03.2020 - на загальну суму 248,00 грн. (на підтвердження надається копія видаткової накладної, копія замовлення №44974 від 11.03.20); за видатковою накладною БН105_161519 від 27.02.2020 - на загальну суму 1274,50 грн. (на підтвердження надається копія видаткової накладної, копія замовлення №43893 від 27.02.20); за видатковою накладною БН105_161518 від 27.02.2020 - на загальну суму 1756,31 грн. (на підтвердження надається копія видаткової накладної, копія замовлення №43894 від 27.02.20); за видатковою накладною БН105_161565 від 27.02.2020 - на загальну суму 80,00 грн. (на підтвердження надається копія видаткової накладної, копія рахунку-фактури №43912 від 27.02.20); за видатковою накладною БН105_161517 від 27.02.2020- на загальну суму 692,45 грн. (на підтвердження надається копія видаткової накладної, копія замовлення №43896 від 27.02.20); за видатковою накладною БН105_161160 від 25.02.2020 - на загальну суму 1134,00 грн. (на підтвердження надається копія видаткової накладної, копія замовлення №43646 від 25.02.20); за видатковою накладною БН105_160831 від 21.02.2020- на загальну суму 882,60 грн. (на підтвердження надається копія видаткової накладної, копія замовлення №43154 від 21.02.20); за видатковою накладною БН105_160832 від 21.02.2020 - на загальну суму 533,70 грн. (на підтвердження надається копія видаткової накладної, копія замовлення №43156 від 21.02.20); за видатковою накладною БН105_148719 від 26.11.2020- на загальну суму 2 255,10 грн. (на підтвердження надається копія видаткової накладної, копія замовлення №32516 від 26.11.20), також позивачем було пояснено суду, що вказана накладна частково оплачена відповідачем, згідно платіжного доручення №40 від 07.02.20 (копія додається) - сума боргу складає - 764,60 грн.

Позивачем було також зазначено суду, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Леруа Мерлен Україна» були виконані договірні зобов`язання за умовами укладеного правочину, однак, відповідачем не було здійснено оплату в повному обсязі вартості отриманого товару від позивача.

У зв`язку з неналежним виконанням з боку відповідача договірних зобов`язань позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат у розмірі 22,42 грн.

Також, позивачем просив суд застосувати положення ч. 10 ст. 238 ГПК України щодо стягнення 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Леруа Мерлен Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю БК „Євробудконстракшн» виникли на підставі укладеного між ними 12.07.2019р. Договору поставки №04.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що позивачем було здійснено поставку товару на користь відповідача на підставі видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи, на загальну суму 23404,65 грн., також судом прийнято до уваги пояснення позивача стосовно того, що відповідачем було частково оплачено борг за видатковою накладною №БН105_148719, по якій, як стверджує позивач, наразі борг становить 764,60 грн., у зв`язку з чим загальний борг відповідача, який можливо встановити за наданими позивачем первісними документами по поставці товару, становить, за підрахунком суду, 21914,15 грн.

Отже, при визначенні загальної суми боргу по наданим до суду накладним, та враховуючи часткову оплату відповідачем товару, про що зазначає сам позивач, ним допущено арифметичну помилку.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю БК „Євробудконстракшн» прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору поставки №04 від 12.07.2019р. щодо повної оплати вартості отриманого з боку позивача товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи в суді, у зв`язку з чим, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 21914,15 грн. основного боргу за отриманий товар - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат, окремо, за видатковою накладною БН105_16876 від 26.11.2019р., БН_16832 від 21.02.2020р. та БН_16831 від 21.02..2020р., із врахуванням початку виникнення прострочення виконання зобов`язання та суми боргу по кожній такій накладній, відповідно, і згідно до такого розрахунку позивача, загальна сума інфляційних становить - 22,42 грн.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних втрат у розмірі 22,42 грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про її стягнення правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача основного боргу у розмірі 21914,15 грн. та інфляційних втрат - 22,42 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження» , якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку (ч. 12 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження» ).

На підставі викладеного та зазначеного, суд вважає за можливе визначити у резолютивній частині судового рішення про нарахування та стягнення на користь позивача 3% річних з визначенням граничного строку їх нарахування до моменту виконання судового рішення в частині погашення/сплати суми основного боргу за Договором поставки №04 від 12.07.2019р., та роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати відповідачем суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватись на залишок заборгованості.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2013,78 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Леруа Мерлен Україна» - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БК „Євробудконстракшн» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19; код ЄДРПОУ 36115982) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Леруа Мерлен Україна» (04201, м.Київ, вул. Полярна, 17 А; код ЄДРПОУ 35679295) заборгованість за Договором поставки №04 від 27.07.2019р. у розмірі 21914 (двадцять одну тисячу дев`ятсот чотирнадцять) грн. 15 коп., інфляційні втрати у розмірі 22 (двадцять дві) грн. 42 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2013 (дві тисячі тринадцять) грн. 78 коп.

3.В іншій частині позову - відмовити.

4.Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 21.12.2020р. по справі №916/3024/19, здійснювати нарахування 3 відсотків річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду, за формулою С х 3 х Д : К : 100, де С - сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість, - до моменту виконання рішення:

- за видатковою накладною № БН105_ 165855 від 12.04.2020-починаючи з 18.04.20р. до погашення боргу на суму 582,00 грн.;

- за видатковою накладною № БН105_ 165511 від 07.04.2020-починаючи з 13.04.20р. до погашення боргу на суму 2294,50 грн.;

- за видатковою накладною № БН105_ 165076 від 30.03.2020-починаючи з 04.04.20р. до погашення боргу на суму 3983,50 грн.;

- за видатковою накладною № БН105_ 164661 від 23.03.2020-починаючи з 31.03.20р. до погашення боргу на суму 1822,00 грн.;

- за видатковою накладною № БН105_ 164532 від 20.03.2020-починаючи з 28.03.20р. до погашення боргу на суму 844,00 грн.;

- за видатковою накладною № БН105_ 164375 від 19.03.2020-починаючи з 27.03.20р. до погашення боргу на суму 232,00 грн.;

- за видатковою накладною № БН105_ 164401 від 19.03.2020-починаючи з 27.03.20р. до погашення боргу на суму 3675,99 грн.;

- за видатковою накладною № БН105_ 163119 від 11.03.2020-починаючи з 19.03.20р. до погашення боргу на суму 358,00 грн.;

- за видатковою накладною №БН105_163115 від 11.03.2020-починаючи з 19.03.20р. до погашення боргу на суму 756,00 грн ;

- за видатковою накладною № БН105_162606 від 05.03.2020- починаючи з 13.03.20р. до погашення боргу на суму 248,00 грн;

- за видатковою накладною № БН105_161519 від 27.02.2020- починаючи з 06.03.20р. до погашення боргу на суму 1274,50 грн;

- за видатковою накладною № БН 105_161518 від 27.02.2020- починаючи з 06.03.20р. до погашення боргу на суму 1756,31 грн;

- за видатковою накладною № БН 105_ 161565 від 27.02.2020- починаючи з 06.03.20р. до погашення боргу на суму 80,00 грн;

- за видатковою накладною № БН105_161517 від 27.02.2020- починаючи з 06.03.20р. до погашення боргу на суму 692,45 грн;

- за видатковою накладною № БН 105_161160 від 25.02.2020- починаючи з 04.03.20 до погашення боргу на суму 1134,00 грн;

- за видатковою накладною № БН 105 160831 від 21.02.2020- починаючи з 29.02.20р. до погашення боргу на суму 882,60 грн;-

- за видатковою накладною № БН105_160832 від 21.02.2020- починаючи з 29.02.20р. до погашення боргу на суму 533,70 грн;

- за видатковою накладною № БН 105_148719 від 26.11.2019- починаючи з 04.12.19р. до погашення боргу на суму 764,60 грн.

Повний текст рішення складено 22 грудня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко