Рішення

від 22.12.2020 по справі 920/1157/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.2020 Справа № 920/1157/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши матеріали справи № 920/1157/20 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9, код ЄДРПОУ 03352455)

до відповідача: приватного підприємства фірми «Євфрат» (40007, м. Суми, вул. Замостянська, 1, код ЄДРПОУ 14006124)

про стягнення 106863,50 грн.,

представники сторін:

позивача - Тиченко М.П.,

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача 106863,50 грн. заборгованості за безоблікове використання води, а також судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.11.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.12.2020.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч. 1 ст. 252 ГПК).

Під час розгляду справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову за наступних обставин.

Між комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради (позивач - виконавець) та приватним підприємством фірмою Євфрат (відповідач - споживач) укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 01.03.2020 № 392.

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Характеристика об`єкта надання послуг: послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення надаються за об`єктом: вул. 1-а Замостянська, 1 (п. 1.3. договору).

Згідно з п. 2.5. договору плата за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення за наявності засобів обліку справляється за їх показаннями згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630. Облік відпущеної води та прийнятих стоків здійснюється виконавцем і споживачем засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію згідно з п. 5.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190 (далі Правила 190).

Відповідно до п. 2.9. договору у разі безоблікового водокористування виконавець виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 години на добу. Водокористування вважається без обліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. Розрахунковий період при без обліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку без облікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (п.п. 3.2, 3.3, 3.4 Правил 190).

У випадку тривалості повірки понад місяць об`єм води визначається відповідно до п. 3.3. Правил 190 до дня установки повіреного засобу обліку (п. 2.11. договору).

У відповідності до п. 3.1. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Між сторонами застосовується щомісячна оплата послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, платежі вносяться споживачем не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим. Платіжні документи за розрахунковий період споживач збирає нарочним з 1 по 5 число, щоб уникнути конфліктів з питань оплати рахунків.

Згідно з до п.п. 4.2.1. п. 3.4. договору споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.

Відповідно до п.п. 3.4.4. п. 3.4. договору усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджуються свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повір очного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повір очного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалостя повірки понад місяць об`єм води визначається відповідно до п.п. 3.3. цих правил до дня установки повіреного засобу обліку.

На підставі п.п. 4.3.4. п. 4.3. договору виконавець має право доступу до приміщення споживача для ліквідації аварій, усунення недоліків у роботі технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни за окремим договором, для проведення технічного та профілактичного огляду і перевірки показань засобів обліку води відповідно до законодавства, про що складається акт.

Відповідно до п.п. 4.4.5 п. 4.4. договору виробник зобов`язаний контролювати установлені міжповірочні інтервали.

Згідно з п. 9.1. договору договір укладається з 01.01.2020 та діє до 31.12.2020 і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії не надійде заява однієї із сторін про розірвання договору, а в частині фінансових зобов`язань до їх повного виконання. Сторонами погоджено, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч. 3 ст. 631 ЦК України) починаючи з 01.01.2019.

За ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про падання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частина перша статті 903 ЦК України визначає, що у разі, коли договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, договір про надання послуг є складним зобов`язанням, що складається з двох, органічно поєднаних між собою зобов`язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Беручі до уваги зазначене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов`язанням та, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини першої статті 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.2. Правил 190 водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Згідно з п. 5.14. Правил 190 усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повір очного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об`єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Відповідно до п. 5.10 Правил 190 засоби обліку в місцях їх приєднання до трубопроводів повинні бути опломбовані представником виробника і захищені від несанкціонованого втручання в їх роботу, яке може порушити достовірний облік кількості отриманої води. Засувки на обвідних лініях повинні бути опломбовані виробником. Неопломбовані засоби обліку до експлуатації не допускаються.

20.01.2020 представником КП Міськводоканал СМР проведено розпломбування лічильника холодної води зав. № 07 - 02329150, встановленого у споживача за адресою: вул. Замостянська, 1, м. Суми, про що складено відповідний акт. Споживачу вказано про необхідність здійснення повірки лічильника в термін до 20.02.2020 та запросити представника КП Міськводоканал СМР для опломбування і встановлення лічильника. Споживач попереджений про те, що у випадку порушення наданого терміну об`єм отриманих послуг буде визначатись відповідно до п. 3.3. Правил 190 до дня опломбування повіреного лічильника (за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м. за секунду та дією її повним перерізом протягом 24 години на добу. Акт підписаний представником споживача.

25.02.2020 представниками КП Міськводоканал СМР проведено обстеження централізованої системи водопостачання та водовідведення ППФ Євфрат за адресою: вул. Замостянська, 1, м. Суми. У ході обстеження встановлено, що водопостачання здійснюється з міських водопровідних мереж трубою діаметром 50 мм, сталь. З`ясовано, що в підвальному приміщенні встановлений лічильник води зав. № 07-02329150, на якому пломба відсутня. 25.02.2020 свідоцтво про повірку не було надано. Зроблено висновок: споживачу будуть проведені нарахування з 20.02.2020 по момент встановлення повіреного лічильника та його опломбування згідно п. 3.3. Правил 190. Акт підписаний представником споживача.

19.03.2020 представником КП Міськводоканал СМР проведено опломбування лічильника зав. № 07-02329150 споживача за адресою: вул. Замостянська, 1, м. Суми, про що складено відповідний акт. В акті зазначено, що за період з 20.02.2020 по 04.03.2020 нарахування за спожиті послуги буде виконано згідно п. 3.3. Правил 190 по діаметру труби вводу 50 мм.

Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 0158/і від 04.03.2020 ДП Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації здійснено повірку водо лічильника із зав. № 07-02329150.

З відповіді ТОВ Інвест Премекс № 0009/с від 03.09.2020, наданої на запит КП Міськводоканал СМР вбачається, що в сервісний центр ТОВ Інвест Премекс прилад обліку зав. № 07-02329150 доставлено 02.03.2020. Лічильник 04.03.2020 повірено, про що видано свідоцтво від 04.03.2020 за номером 0158/і. Водолічильник 10.03.2020 змонтовано на вузлі обліку води споживача.

Згідно з п. 3.3. Правил 190 у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при

швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом

протягом 24 годин за добу.

Відповідно до п. 3.4. Правил 190 розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

На підставі виявленого факту безоблікового використання води споживачем КП Міськводоканал СМР здійснено розрахунок витрат води у відповідності до пунктів 2.9, 2.11 договору, пунктів 3.3, 3.4, 5.14 Правил № 190, тобто за пропускною спроможністю труби вводу діаметром 50 мм при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 години за добу.

Термін безоблікового водокористування позивачем визначено 13 діб (з 20.02.2020 по 03.03.2020 включно).

Так, розрахунок за безоблікове використання води здійснено за наступною формулою: Q = (v x П х d 2 ) / 4, де

Q - об`єм води за пропускною спроможністю труби в м 3 ;

v - швидкість руху води в м/сек;

П - число Пі=3,14

d 2 - діаметр труби вводу

Водопостачання (2х3,14х0,05 2 )/4)х3600х24х13 дібх9,98 грн/м 3 =43997,43 грн.

Водовідведення (2х3,14х0,05 2 )/4)х3600х24х13 дібх10,22 грн/м 3 =45055,48 грн.

Сума нарахування за безоблікове використання води за 13 діб складає 106863,50 грн. з ПДВ.

Суд перевірив вказаний позивачем розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби за вказаною вище формулою та встановив його правильність.

Позивачем за вих. № 24/3128 від 07.05.2020 направлено поштовим відправленням відповідачу вимогу про сплату в термін 7 робочих днів заборгованість у сумі 106863,5 грн.

На дану вимогу відповідачем надано відповідь № 14 від 16.06.2020, згідно якої споживач не згоден з нарахуваннями, мотивуючи це тим, що він самовільно не приєднувався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення.

Листом № 24/4237 від 03.07.2020 позивач повідомив відповідача про необхідність оплатити борг на суму 106863,50 грн. за безоблікове використання води.

Позивачем повторно направлено на адресу відповідача вимогу № 24/6627 від 19.10.2020 про сплату в семиденний строк заборгованості. До вимоги додано рахунок № 392 від 30.09.2020.

Проте станом на момент розгляду справи відповідач борг у сумі 106863,50 грн не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону та іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України під порушенням зобов`язання розуміється його невиконання чи неналежне виконання, тобто з недотриманням умов, визначених його змістом.

Таким чином, приймаючи до уваги, що факт порушення відповідачем Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України у вигляді безоблікового водокористування в період з 20.02.2020 по 03.03.2020 належним чином доведений, документально підтверджений і, в той же час, відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача вартості безобліково спожитого водопостачання у розмірі 106863,50 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч. 1ст. 76 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач обставин, на які посилається позивач в обґрунтування вимог, та суму заборгованості у розмірі 106863,50 грн. не спростував.

За таких обставин суд, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства фірми «Євфрат» (40007, м. Суми, вул. Замостянська, 1, код ЄДРПОУ 14006124) на користь комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9, код ЄДРПОУ 03352455) 106863,50 грн. (сто шість тисяч вісімсот шістдесят три гривні 50 копійок) заборгованості за безоблікове використання води та 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 23.12.2020.

Суддя В.В. Яковенко