Рішення
від 08.12.2020 по справі 922/1502/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1502/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави, в особі 1. Західного офісу Держаудитслужби України, м. Львів; 2. Сектору освіти Локачинської районної державної адміністрації Волинської області до Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", м. Харків про стягнення 40129,06 грн за участю представників:

прокурора - Хряка О.О. (посв. № 053701 від 03.09.2019)

1-го позивача - не з`явився

2-го позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.07.2020 р. по справі № 922/1502/20 за позовом Заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби України та Сектору освіти Локачинської районної державної адміністрації Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" про стягнення коштів позов було залишено без розгляду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2020 р. ухвалу господарського суду Харківської області від 01.07.2020 р. скасовано, а справу № 922/1502/20 передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.09.2020 р. було заявлено самовідвід судді Сальнікової Г.І. та матеріали справи були передані на повторний автоматизований розподіл.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2020 р. було визначено суддю для розгляду справи Жигалкіна І.П.

Ухвалою суду від 17.09.2020 прийнято матеріали справи № 922/1502/20 до розгляду та відкрити новий розгляд (провадження) у справі з призначенням справи №922/1502/20 до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням підготовчого провадження.

Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до приписів статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Статтею 182 ГПК України визначено, що підготовче засідання проводиться з повідомленням учасників справи, а також передбачено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Статтею 120 ГПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

У межах підготовчого провадження судом відкладались підготовчі засідання, для надання учасникам справи виконувати свої процесуальні права у розумінні ст. 42 ГПК України, керуючись, зокрема, приписами статті 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів щодо гарантування кожному захисту його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом, та приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про судовий розгляд упродовж розумного строку, що оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору.

Судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 08 грудня 2020 року о 10:00 про що постановлено ухвалу від 12 листопада 2020 року.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити.

Інші представники учасників справи до суду не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили. Про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, суд установив наступне.

З матеріалів позовної заяви поданої Володимир-Волинської місцевою прокуратурою вбачається, що опрацьовано інформацію, яка оприлюднена на веб-порталі електронної системи публічних закупівель Prozorro , де було встановлено, що 27.12.2018 замовником - Відділом освіти, молоді та спорту Локачинської районної державної адміністрації Волинської області (далі - Відділ) оприлюднено оголошення про проведення закупівлі газового палива (природного газу) за процедурою відкритих торгів; інформація про предмет закупівлі: Газове паливо (природний газ); 135730 м.куб.; ДК 021:2015: 09120000-6 - Газове паливо (ідентифікатор закупівлі: UA-2018-12-27-001189-b).

У вказаній закупівлі взяли участь ТзОВ ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ із остаточною ціновою пропозицією 1 699 806,52 грн. з ПДВ, ТзОВ Паливторг із остаточною ціновою пропозицією 1 343 727,00 грн. з ПДВ, та ТзОВ Укртранссервіс-Груп із остаточною ціновою пропозицією 1 262 289,00 грн. з ПДВ.

Протоколом засідання (оформленого протоколом розкриття тендерних пропозицій) тендерного комітету замовника - Відділу від 14.01.2019 ТзОВ Укртранссервіс-Груп визначено переможцем у закупівлі ДК 021:2015: 09120000-6 - Газове паливо з ціною 1 262 289,00 грн. з ПДВ.

18.01.2019 на веб-сторінці закупівлі опубліковано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю із переможцем ТзОВ Укртранссервіс-Груп .

06.02.2019 між Відділом освіти, молоді та спорту Локачинської районної державної адміністрації Волинської області, як Споживачем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-Груп , як Постачальником, укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №19-166, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачу протягом 2019 року природний газ - (далі - газ) в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядки, що визначені Договором. В свою чергу, п. 1.2. Розділу І Договору встановлено, що річний плановий обсяг постачання газу - до 135,730 тис. куб.м.

Пунктами 3.2. та 3.4. Розділу ІІІ Договору встановлено, що ціна газу становить - 7750,00грн. за 1000 куб. м., крім того ПДВ - 1550,00грн., всього з ПДВ - 9300,00грн. Ціна, зазначена в п. 3.2. Договору, може змінюватися протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Відповідно до п. 3.6. Розділу ІІІ Договору, загальна сума Договору складається із місячних платежів сум вартості газу поставленого Споживачеві і складає 1 262 289,00 грн.

Згідно з п. 12.10. Розділу ХІІ Договору, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, про укладення додаткової угоди Постачальник попереджає Споживача письмово не пізніше, ніж за 30 днів до моменту підписання; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Прокурор також зазначає, що між сторонами договору були укладені додаткові угоди, якими сторони погодили внесення змін до умов основного договору про закупівлю природного газу за державні кошти №19-166 від 06.02.2019, які є невід`ємною частиною договору.

21.02.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №1, якою внесено зміни до пунктів 1.2. та 1.3. Розділу І Договору щодо річного планового обсягу постачання газу - до 123,3909 тис. куб.м. та планового обсягу постачання, а також пункти 3.2. та 3.6. Розділу ІІ Договору щодо ціни газу, яка становить - 8525, 00 грн. за 1000 куб. м., крім того ПДВ - 1705, 00 грн., всього з ПДВ - 10230, 00 грн., а загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором і складає 1 262 289, 00 грн.

25.02.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №2, якою внесено зміни до пунктів 1.2. та 1.3. Розділу І Договору щодо річного планового обсягу постачання газу - до 112,20346 тис. куб.м. та планового обсягу постачання, а також пункти 3.2. та 3.6. Розділу ІІ Договору щодо ціни газу, яка становить 9375, 00 грн. за 1000 куб. м., крім того ПДВ - 1875, 00 грн., всього з ПДВ - 11250, 00 грн., а загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором і складає 1 262 289, 00 грн.

25.03.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №3, якою внесено зміни до пунктів 1.2. та 1.3. Розділу І Договору щодо річного планового обсягу постачання газу - до 112,20346 тис. куб.м. та планового обсягу постачання, а також пункти 3.2. та 3.6. Розділу ІІ Договору щодо ціни газу, яка становить 8666, 67 грн. за 1000 куб. м., крім того ПДВ - 1733, 33 грн., всього з ПДВ - 10400, 00 грн., а загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором і складає 1 166 915, 98 грн.

13.08.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №4, якою внесено зміни до пунктів 1.2. та 1.3. Розділу І Договору щодо річного планового обсягу постачання газу - до 112,20346 тис. куб.м. та планового обсягу постачання, а також пункти 3.2. та 3.6. Розділу ІІ Договору щодо ціни газу, яка становить 7808, 33 грн. за 1000 куб. м., крім того ПДВ - 1561, 67 грн., всього з ПДВ - 9370, 00 грн., а загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором і складає 1 109 424, 78 грн.

29.08.2019 сторонами підписано додаткову угоду № 5, якою внесено зміни до п. 2.4., п. 2.6., п. 2.7., п. 2.8., п. 2.9.4. Розділу ІІ Договору та доповнено Розділ ІІ пунктом. 2.10., а також внесено зміни до п. 6.2.3. Розділу VI Договору.

24.09.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №6, якою внесено зміни до пунктів 1.2. та 1.3. Розділу І Договору щодо річного планового обсягу постачання газу - до 112,20346 тис. куб.м. та планового обсягу постачання, а також пункти 3.2. та 3.6. Розділу ІІ Договору щодо ціни газу, яка становить 7441, 67 грн. за 1000 куб. м., крім того ПДВ - 1488, 33 грн., всього з ПДВ - 8930, 00 грн., а загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором і складає 1 077 393, 02 грн.

24.09.2019 між сторонами підписано додаткову угоду № 7, якою внесено зміни до реквізитів Постачальника, містяться у Розділу ХІІ Договору.

24.12.2019 сторонами підписано додаткову угоду № 9, відповідно до якої, враховуючи частину 5 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі від 25 грудня 2015 року № 922-УІІІ (зі змінами), сторони дійшли взаємної згоди укласти цю додаткову угоду про продовження строку дії договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі.

13.01.2020 сторонами підписано додаткову угоду № 9, відповідно до якої згідно з ч. 5 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922- VIII сторони дійшли згоди укласти цю угоду про продовження дії Договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми визначеної в договорі № 19-166 від 6 лютого 2019р., а саме 215 478, 60 грн.

З вищенаведеного вбачається, що ціна за одиницю товару (1000 м. куб. газу) з врахуванням ПДВ внаслідок укладення додаткових угод №1 та №2 збільшувалась в порівнянні з ціною, зазначеною в основному договорі: - додатковою угодою №1 від 21.02.2019 ціну збільшено з 9300 грн. до 10230 грн.; - додатковою угодою №2 від 25.02.2019 ціну збільшено з 10230 грн. до 11250 грн.

Також встановлено, що ціну змінено в сторону збільшення за одиницю товару обґрунтована наступним: - Харківська торгово-промислова палата листом від 07.02.2019 на запит від 04.02.2019 ТзОВ Укртранссервіс-Груп повідомила, що згідно прейскуранта НАК Нафтогаз України ціна природного газу як товару з урахуванням ПДВ (за умови попередньої оплати до періоду (календарний місяць) поставки газу, без урахування тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами), для споживачів, які не підпадають під дію Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу з 1 лютого 2019 року складає 10460,40 грн. за 1000 м. куб.

- Житомирська торгово-промислова палата на замовлення ТзОВ Укртранссервіс-Груп надала експертний висновок № В-248 від 12.02.2019, яким визначено середню ціну на природний газ без транспортування для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів на території України, станом на 12.02.2019 на рівні 11700 грн. за 1000 м. куб. і зазначено: Вказана ціна на природний газ, що склалася станом на 12.02.2019 р. є дійсною станом на дату експертизи та може змінюватися в більшу чи меншу сторону .

Відповідно до листа ТзОВ Укртранссервіс-Груп №1101/19 від 14.02.2019 останнє повідомило, що має намір укласти додаткову угоду до договору про закупівлю природного газу №19-166 від 06.02.2019 в частині підвищення ціни на постачання природного газу на 10 % для Відділу згідно п. 2 ч.4 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі враховуючи підвищення цінової кон`юктури ринку природного газу. На підтвердження зазначеного ТзОВ Укртранссервіс-Груп посилається на інформацію Харківської торгово-промислової палати.

Листом №120/19 від 07.02.2019 на запит ТзОВ Укртранссервіс-Груп від 04.02.2019 Харківська торгово-промислова палата повідомила , що згідно прейскуранта НАК Нафтогаз України ціна природного газу як товару з урахуванням ПДВ (за умови попередньої оплати до періоду (календарний місяць) поставки газу, без урахування тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами), для споживачів, які не підпадають під дію Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу з 1 лютого 2019 року складає 10460,40 грн. за 1000 куб. м.; підставою для такого висновку слугувала інформація з офіційного веб-сайту НАК Нафтогаз України (http://www.naltogaz.com). Крім цього, вказано, що дана довідка має інформаційний характер.

Прокурор не погоджується з зазначеним твердженням та зазначає, що вказана інформація не може бути підставою для врахування сторонами з метою подальшого внесення змін в основний договір щодо збільшення ціни за одиницю товару, оскільки відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. Розділу IV Договору оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами на банківський рахунок Постачальника не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природнього газу, тобто, умови Договору передбачають післяоплату.

Також вказана інформація не містить відомостей на підтвердження коливання ціни природного газу на ринку, як того вимагає п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки у вказаному листі зазначено лише вартість природного газу з 01.02.2019.

Крім цього, листом №1102/19 від 14.02.2019 ТзОВ Укртранссервіс-Груп повторно повідомило замовника що має намір укласти додаткову угоду до договору про закупівлю природного газу №19-166 від 06.02.2019 в частині підвищення ціни на постачання природного газу на 9,9707 % на підставі п. 2 ч.4 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі враховуючи підвищення цінової кон`юктури ринку природного газу. На підтвердження зазначеного ТзОВ Укртранссервіс-Груп посилається на інформацію Житомирської торгово-промислової палати.

Експертним висновком Житомирської торгово-промислової палати №В-248 від 12.02.2019 визначено, що середня ціна на природній газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів на території України станом на 12.02.2019 складає 11700 грн.

Прокурор зазначає, що вказана інформація не містить відомостей на підтвердження саме коливання ціни природного газу на ринку, як того вимагає п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки у вказаному листі зазначено вартість природного газу станом на 12.02.2019.

Постачальник жодним чином не обґрунтував зміну ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у зв`язку з коливанням ціни такого товару на ринку, до вказаних листів за їх змістом будь-які документи не долучались.

Наявність вказаних листів (№1101/19 від 14.02.2019, №1102/19 від 14.02.2019) свідчить про те, що станом на 14.02.2019 постачальник мав намір збільшити ціну за одиницю товару на понад 10 відсотків шляхом укладення кількох додаткових угод, на підтвердження чого слугує факт укладення 21.02.2019 додаткової угоди №1 (збільшення ціни на 10%) та через чотири дні - додаткової угоди №2 від 25.02.2019 (збільшення ціни на 9,9707 %).

Тобто, фактично внаслідок укладення додаткових угод № 1 та № 2 ціна за 1000 м3 газу протягом п`яти днів збільшена з 9300,00 грн. до 11250 грн. або на 20,97%.

Прокурором, в підтвердження своїх вимог, надано посилання на судові інстанції України стосовно розгляду справ щодо правомірності укладення додаткових угод із ТзОВ Укртранссервіс-Груп .

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.07.2019 у справі №907/788/18 за позовом Закарпатського обласного центру зайнятості до ТзОВ Укртранссервіс-Груп про визнання недійсними додаткових угод, залишеним в силі постановою Верховного суду від 23.01.2020 без змін, позовні вимоги задоволено. Як вбачається з тексту відповідних судових рішень у вказаній справі, відповідачем на підтвердження обґрунтування внесення змін в договір також були надані довідки торгово-промислових палат, проте, як слушно зауважив суд, вони лише констатують рівень цін згідно з прейскурантом НАК Нафтогаз України та рівень загальних ринкових цін на газове паливо та не є доказом на підтвердження коливання ціни на товар на ринку.

Також, аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19 стосовно ТзОВ Укртранссервіс-Груп , а також у постановах від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18 та від 12.09.2019 у справі №915/1868/18.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-сторінці вказаної закупівлі (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-27-001189-b), яка знаходиться у вільному доступі, 01.10.2019 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (надалі - Держаудитслужба ) опубліковано наказ 01.10.2019 № 37-од про початок моніторингу вказаної закупівлі.

03.10.2019 Держаудитслужба звернулася до замовника із проханням пояснити, чи були документально підтверджені обґрунтовані підстави для укладення додаткових угод № 1 від 21.02.2019, № 2 від 25.02.2019, № 3 від 25.03.2019, № 4 від 13.08.2019 та № 6 від 24.09.2019 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.02.2019 № 19-166.

Відділ шляхом опублікування відповіді на веб-сторінці вказаної закупівлі, на запит повідомив, що додаткові угоди №1 та №2 до Договору укладалися на підставі підвищення цінової кон`юктури ринку, про які повідомлено ТзОВ Укртранссервіс-Груп та надано вищезазначені довідки від Харківської торгово-промислової палати та Житомирської торгово-промислової палати. Крім того, зазначено, що з 18.03.2019 на ринку природного газу України спостерігалося коливання ціни в сторону зменшення, тому між Відділом та ТзОВ Укртранссервіс-Груп були укладені додаткові угоди №3, №4 та №6 до Договору про зменшення ціни.

Також, 22.10.2019 Держаудитслужбою опубліковано, на веб-сторінці закупівлі, висновок про результати моніторингу вказаної закупівлі, відповідно до п.2 констатуючої частини якого за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо внесення змін до договору про закупівлю встановлено порушення вимог частини четвертої статті 36 Закону при укладанні додаткових угод №1, №2 на збільшення ціни за одиницю товару. За результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимоги абзацу п`ятого частини першої статті 10 Закону.

Крім цього, відповідно до відомостей, розміщених на офіційному сайті НАК Нафтогаз України (http://www.naftogaz.com), ціна на природний газ, який використовують промислові споживачі та інші суб`єкти господарської діяльності, для потреб, що не підпадають під дію Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, за умови оплати після періоду (календарний місяць) поставки газу, протягом січня - липня 2019 року ціна на природний газ фактично зменшувалась (з 11 833,20 грн. з ПДВ за 1000 куб.м з 01 січня 2019 року, тобто в місяць розкриття тендерних пропозицій, до 11 458,80 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. з 01 лютого 2019 року, тобто в місяць укладання договору та Додаткових угод №1, №2, а вже з 01 березня 2019 року ціна за 1000 куб.м. складала 9792, 00 грн. з ПДВ).

Також, відповідно до листа товарної біржі Українська енергетична біржа №27/12-2371 від 27.12.2019 середньозважена ціна природнього газу за результатами електронних біржових торгів станом на дату укладення додаткових угод №1 (21.02.2019) та №2 (25.02.2019) становила 9204,88 грн.

Вказане свідчить, що з 06.02.2019 по 28.02.2019 відбулося коливання цін на ринку газу в бік зменшення.

При зверненні з даним позовом Прокурор, вважає, що додаткові угоди №1 від 21.02.2019 та №2 від 25.02.2019 до Договору про постачання природного газу для потреб побутових споживачів №19-166 від 06.02.2019 є нікчемними, а, отже, недійсними, оскільки укладені в порушення вимог ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , а тому є всі підстави вважати, що кошти, які отримані на підставі нікчемних угод отримані безпідставно відповідно до ст. 37 Закону України Про публічні закупівлі , ч. 2 ст. 215 ЦК України

Прокурор зазначає, що в період дії вказаної додаткової угоди №2 від 25.02.2019 до Договору відповідачем, згідно акту прийому-передачі №853 від 28.02.2019, поставлено Відділу природного газу на загальну суму 231 513, 76 грн. об`ємом 20, 579 тис. м. куб. (оплачено платіжними дорученнями №34 від 06.03.2019 на суму 15 975 грн., №35 від 06.03.2019 на суму 12 172, 50 грн., №297 від 06.03.2019 на суму 142 481, 26 грн. та №298 від 06.03.2019 на суму 60 885, 00 грн., загальна сума 231 513, 76 грн.)

На думку Прокурора, вартість поставленого природного газу повинна становити 191 384, 70 грн. (20, 579 * 9300), а не 231 513, 76 грн., оскільки додаткові угоди №1 від 21.02.2019 та №2 від 25.02.2019 до договору про постачання природного газу для потреб побутових споживачів №19-166 від 06.02.2019 є нікчемними, розрахунок за поставлений природний газ у період лютого 2019 року повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному договорі про постачання природного газу для потреб побутових споживачів №19-166 від 06.02.2019, а саме 9300 грн. за 1 тис. м. куб. природного газу.

З позову вбачається, що відділом за поставлений природний газ надміру сплачено 40 129,06 грн. (231 513, 76 - 191 384, 70), а тому згадані кошти підлягають стягненню (поверненню) на користь Відділу, оскільки переплата відбулась на підставі нікчемних угод.

Відповідач у своєму відзиві та клопотанні (вх. № 2053 від 15.06.2020) не надає належного пояснення/заперечення проти позовних вимог, а викладає свої твердження щодо неправомочності дій Прокурора стосовно звернення до суду з зазначеним позовом, тобто останній є такою особою у якій відсутні підстави для здійснення самостійного представництва інтересів держави. оскільки у Державній аудиторської служби України, як у центрального органу виконавчої влади, є повноваження щодо звернення до суду з позовами про визнання недійсними рішень тендерного комітету, договорів про закупівлю за державні кошти, а оскільки Прокурор не вжив заходів у розумінні ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" то поданий останнім позов, на думку Відповідача, підписаний особою, яка не має право її підписувати.

Також, Відповідач як у вищезазначеному відзиві так й у наданому (вх.№3802 від 05.10.2020) заперечує проти посилання Прокурора, що єдиною нормою, яка регулює сферу спірних правовідносин, які розглядаються, є п.2 ч.4 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції на час укладення угод), відповідно до якої істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Інші норми чинного законодавства, які б регулювали сферу спірних правовідносин відсутні.

Внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим, оскільки зазначеною нормою встановлено виняток з загального правила, який надає сторонам договору, укладеного за результатами процедури, проведеної у порядку, визначений Законом України Про публічні закупівлі , права на зміну його істотних умов у певному випадку, а саме: у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним або обмеженим.

Інформація торгово-промислової палати є належними допустимим доказами, що можуть засвідчити факт коливання ціни на ринку природного газу в певний період часу.

Відповідач вказує, що ані законодавством, ані внутрішніми організаційно-розпорядчими документами не визначена змістовність, чи то експертного висновку, чи то довідки щодо коливання ціни, посилаючись на ч.2 ст. 3 ЗУ Про торгово-промислові падати в Україні , одним із завдань торгово-промислових палат є надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через засоби масової інформації, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємців. Причому

А отже, кожна додаткова угода укладена в рамках основного договору №19-166 від 06.02.2019 року на підставі, передбачених законом висновків (довідок) спеціально уповноважених органів - торгово-промислових палат.

ТОВ "Укртранссервіс-Груп" посилається на Роз`яснення Мінекономрозвитку від 27.10.2016 N3302-06/34307-06 Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю перелік органів і установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, який не є вичерпним.

Таким чином, на підставі наданих документів, сторони мали можливість простежити зміну ціни на природний газ протягом періоду, що розглядається, проаналізувати коливання ціни на ринку природного газу, що дає можливість простежити стан ринку, природного газу та підстави для висновку про коливання (підвищення) ціни природного газу.

Відповідач вважає, що висновки Прокурора про відсутність факту у документах відомостей щодо коливання цін є хибним, оскільки спірні додаткові угоди укладені на підставі окремих вищевказаних документів, що підтверджують факти коливання ціни на природний газ та відповідають положенню Закону України Про публічні закупівлі .

Жодним діючим нормативно-правовим актом чи офіційним роз`ясненням, не передбачено яким чином інформація щодо коливання ціни на ринку природного газу повинна бути викладена. Також законодавством не передбачено яким саме змістом має бути наділений документ щодо підтвердження коливання ціни. Підставою для внесення змін до Договору є - наявність коливання ціни на ринку.

Крім того, прокурор провів перевірку поверхово та однобічно. Прокурором залишено поза увагою наступні додаткові угоди, якими ціна на природній газ для другого Позивача зменшувалась до ціни меншої від первісної угоди.

Шляхом співставлення інформації, викладеної у різних документах, які видані різними датами та відображають ціну природного газу на ринку за різні періоди, можливо встановити факт коливання ціни вказаного товару, так експертні висновки відображають інформацію, яка надає можливість прослідкувати динаміку цін.

Укладаючи основний договір ТОВ Укртранссервіс-груп керувалась експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати №0-87 від 31.01.2019 року за яким середня ціна на природний газ станом на 29.01.2020 складає 9582-9908 грн. за 1000 м. куб., а при укладені додаткових угод сторони Договору керувались також висновками торгово-промислових палат:

21.02.2019 за додатковою угодою №1 встановлено ціну за 1000 м.куб. природного газу у сумі 10230 грн. Цю додаткову угоду укладено на підставі довідки Харківської торгово-промислової палати від 07.02.2019, відповідно до якої ціна на природний газ складає 10460,40 грн./тис.м.куб.;

25.02.2019 за додатковою угодою №2 встановлено ціну за 1000 м.куб. природного газу у сумі 11250 грн., підставою для укладення даної додаткової угоди стала довідка Житомирської торгово-промислової палати від 12.02.2019, за якою ціна з 12.02.2019 складає 11700 грн./тис.м.куб

Таким чином: документально підтверджено ціни на різні дати, які логічно підтверджують динаміку збільшення ціни на природний газ: 9582-9908 грн. -> 10455 грн. -> 11500 грн.

Також додатковими угодами ціну було зменшено: за додатковою угодою №3 від 25.03.19 - ціна 10400 грн.; за додатковою угодою №4 від 13.08.19 - ціна 9370 грн.; за додатковою угодою №6 від 24.09.19 - ціна 8930 грн.

Наявність вищевказаних документів виданих у різний період із зазначенням цін на природний газ дає змогу прослідкувати динаміку зміни цін на ринку природного газу - у даному випадку у бік збільшення та подальшому зменшенні ціни.

Відповідач у своїх твердження посилається на висновок зроблений у постанові Верховного суду від 29.03.2019 у справі №826/6926/17 (п.27 мотивувальної частини постанови у розділі позиція Верховного суду).

Також слід зазначити, що судова практика, зокрема, у справі №920/223/17 підтверджує правомочність укладення додаткових угод про зміну ціни за одиницю товару на підставі п.2 ч.4 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції на час вчинення правочинів) на підставі відповідних документів, що підтверджують факт коливання ціни природного газу. Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального Кодексу має бути враховано судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Щодо твердження прокурора, що внаслідок укладання додаткових угод, збільшена на 20%, зазначаємо наступне: Відповідно до роз`яснень міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307/06 Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10% від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладення договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Таким чином, зміна ціни не може бути більшою, ніж на 10% від попередньої ціни. У цьому разі в першій додатковій угоді зміна ціни в межах 10% має відраховуватися від ціни, зазначеної в первинному договорі, а в наступних додаткових угодах - від ціни товару з урахуванням змін, попередньо внесених до такої ціни товару додатковими угодами. На додаток, ще однією умовою, яку мають дотримуватися сторони договору при його змінах, - загальну суму договору сторони не мають право збільшувати. Тому при збільшені ціни за одиницю товару необхідно зменшити кількість товару та привести у відповідність загальну суму договору.

Отже, Закон України Про публічні закупівлі надає сторонам договору право змінювати ціну товару у залежності від її коливання, необмежену кількість разів.

Додаткові угоди підписані різними датами, на підставі різних документів, що повністю відповідає положенням чинного законодавства.

Порядок укладення угоди про зміну господарського договору - це передбачені правовими нормами юридично-логічна послідовність стадій встановлення умов зміни прав і обов`язків, заснована на зверненнях назустріч одна одній діях осіб, які виражені у різноманітних способах узгодження змісту угоди, шляхом їх вільного волевиявлення. Способами укладення угоди про зміну договору є нормативно-узгоджені дії, через які досягається вільне і взаємне узгодження волі сторін договору.

В матеріалах справи наявне пояснення (вх. №1544 від 07.07.2020) Сектору освіти Локачівської РДА Волинської області відповідно до яких, останній не погоджується з вимогами Прокурора та зазначає, що відсутні порушення ЗУ "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткових угод.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права та права на судовий захист, уникаючи принципу надмірного формалізму, та усуваючи підстави для використання правового пуризму суд вирішив, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Межі повноважень прокурора передбачені як Господарським процесуальним кодексом України, так і Законом України Про прокуратуру .

Згідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Повноваження прокурора передбачені ч. 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У наведених випадках прокурор виконує функцію представництва інтересів держави, яка є його конституційним обов`язком.

Представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1 статті 23 Закону України Про прокуратуру ).

Право подання процесуальних документів при реалізації конституційної функції представництва інтересів держави визначено статтею 24 Закону України Про прокуратуру у редакції на час пред`явлення позову. Право подання позовної заяви (заяв, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Відповідно до статті 5 Закону України Про прокуратуру функції прокуратури здійснюються виключно прокурорами, перелік посад яких вказано у статті 15 цього Закону.

За змістом статті 10 Закону України Про прокуратуру у системі прокуратури діють регіональні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя. При цьому прокурори мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі (статті 15 Закону України Про прокуратуру ).

Так позов заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Волинської області заявлений на виконання конституційних функцій, як органу держави.

Стаття 13 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На вказаний запит Відділ шляхом опублікування відповіді на веб-сторінці вказаної закупівлі, повідомив, що додаткові угоди №1 та №2 до Договору укладалися на підставі підвищення цінової кон`юнктури ринку, про які повідомлено ТзОВ Укртранссервіс-Груп та надано вищезазначені довідки від Харківської торгово-промислової палати та Житомирської торгово-промислової палати. Крім того, зазначено, що з 18.03.2019 на ринку природного газу України спостерігалося коливання ціни в сторону зменшення, тому між Відділом та ТзОВ Укртранссервіс-Груп були укладені додаткові угоди №3, №4 та №6 до Договору про зменшення ціни.

22.10.2019 Держаудитслужбою опубліковано висновок про результати моніторингу вказаної закупівлі, відповідно до п.2 констатуючої частини якого за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо внесення змін до договору про закупівлю встановлено порушення вимог частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі при укладанні додаткових угод №1, №2 на збільшення ціни за одиницю товару. За результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимоги абзацу п`ятого частини першої статті 10 Закону.

Обов`язок Держаудитслужби повідомляти відповідача про виявлені порушення справді відсутній, оскільки ТзОВ Укртранссервіс-Груп не є замовником в розумінні Закону України Про публічні закупівлі .

Разом з цим, відповідно до положень частини 6 статті 7-1 вказаного Закону (в редакції, що діяла на час існування спірних правовідносин) за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, затвердженого наказом офісу від 02.07.2018 № 184, основним завданням управління є реалізація повноважень Західного офісу Держаудитслужби на території Волинської області. Крім цього, Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області має право проводити контрольні заходи (в тому числі моніторинг закупівлі), а також посадових осіб управління уповноважено, за потреби, звертатися з позовами до суду.

Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області листом №13-03-17-17/1315-2020 від 15.04.2020 повідомило прокуратуру про те, що Законом України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні та Законом України Про публічні закупівлі не надано право органу державного фінансового контролю звертатися до суду із позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти.

Дослідивши питання, надаючи оцінку підставам і правомірності звернення прокуратури щодо зазначеного позову, суд погоджується з викладеними обставина та поясненнями прокурора, вважає, що останній обґрунтував належне право на звернення до суду з позовом щодо здійснення захисту інтересів держави Держаудитслужби, які не вжили заходів до оспорювання додаткових угод у судовому порядку, про що вони повідомили прокуратуру відповідними листами (тобто навів підставу для представництва інтересів держави); зазначив, що порушення процедури державних закупівель та укладення відповідних додаткових угод унеможливило раціональне та ефективне використання бюджетних коштів, чим обґрунтував порушення інтересів держави (тобто навів підстави для звернення з позовом).

Також, суд погоджується з поясненнями прокурора щодо застосування правових висновків Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 слід зазначити наступне.

Відповідно до пунктів 79 та 80 вказаної постанови, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Згідно з пунктами 81 та 82 вказаної постанови, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Листом №34/3-239вих-20 від 14.04.2020 прокуратура звернулася до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області із проханням повідомити, чи буде Держаудитслужба звертатись до суду із позовом за вказаним фактом.\

Відділ освіти, молоді та спорту Локачинської районної державної адміністрації Волинської області, у відповідь на лист прокуратури №34/3-122вих-19 від 18.12.2019 (додається) щодо вжитих заходів з метою усунення порушень Закону України Про публічні закупівлі , листом №01-18/909 від 19.12.2019 повідомив, що порушення вимог закону під час укладення додаткових угод відсутні, а відтак підстав для вжиття заходів з метою усунення вказаних порушень не вбачає.

Право прокурора на звернення до господарського суду у визначених законом випадках та участь у розгляді судом справ за його позовами передбачено ч. 3 ст. 54 ГПК України. Порушенням інтересів держави є те, що Відділ освіти, молоді та спорту Локачинської районної державної адміністрації Волинської області шляхом укладення оспорюваних додаткових угод порушив вимоги чинного законодавства, принципи максимальної ефективності та економії, недискримінації учасників, які призвели до безпідставної зміни істотних умов договору та зростання ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо витрачання бюджетних коштів. Укладення відповідних додаткових угод унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів. У зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Водночас, як стверджує Прокурор Держаудитслужбою як органом уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, з часу укладення договору не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень, в т.ч. шляхом звернення до суду, а також не ініційовано питання перед відповідними державними органами про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, що призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких, відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України покладено на органи прокуратури. Західний офіс Держаудитслужби як орган контролю наділено великим обсягом повноважень, що надають йому можливість установлення порушень у даній сфері, однак внаслідок безініціативності та байдужості контролюючого органу, порушення, які свідчать про належне розпорядження бюджетними коштами у сфері освіти залишились непоміченими, більше того - на них органом контролю не відреаговано.

Таким чином, у даному випадку Прокурором вчинено всі дії, спрямовані на встановлення бездіяльності контролюючого органу, а тому Прокурором правильно обрано Позивача, по справі.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону).

В силу вимог частини 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону).

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Відповідно до листа ТзОВ Укртранссервіс-Груп №1101/19 від 14.02.2019 останнє повідомило Відділ освіти, молоді та спорту Локачинської районної державної адміністрації Волинської області, що має намір укласти додаткову угоду до договору про закупівлю природного газу №19-166 від 06.02.2019 в частині підвищення ціни на постачання природного газу на 10 % для Відділу згідно п. 2 ч.4 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі , враховуючи підвищення цінової кон`юнктури ринку природного газу. На підтвердження зазначеного ТзОВ Укртранссервіс-Груп посилається на інформацію Харківської торгово-промислової палати.

Листом №120/19 від 07.02.2019 на запит ТзОВ Укртранссервіс-Груп від 04.02.2019 Харківська торгово-промислова палата повідомила, що згідно прейскуранта НАК Нафтогаз України ціна природного газу як товару з урахуванням ПДВ (за умови попередньої оплати до періоду (календарний місяць) поставки газу, без урахування тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами), для споживачів, які не підпадають під дію Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу з 1 лютого 2019 року складає 10460,40 грн. за 1000 куб. м.; підставою для такого висновку слугувала інформація з офіційного веб-сайту НАК Нафтогаз України (http://www.naltogaz.com), також, вказано, що дана довідка має інформаційний характер.

Так, вказана інформація не може бути підставою для врахування сторонами з метою подальшого внесення змін в основний договір щодо збільшення ціни за одиницю товару, оскільки відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. Розділу IV Договору, оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами на банківський рахунок Постачальника не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природнього газу, тобто, умови Договору передбачають післяоплату.

Крім цього, вказана інформація не містить відомостей на підтвердження коливання ціни природного газу на ринку, як того вимагає п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки у вказаному листі зазначено лише вартість природного газу з 01.02.2019.

Листом №1102/19 від 14.02.2019 ТзОВ Укртранссервіс-Груп повторно повідомило замовника що має намір укласти додаткову угоду до договору про закупівлю природного газу №19-166 від 06.02.2019 в частині підвищення ціни на постачання природного газу на 9,9707 % на підставі п. 2 ч.4 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі , враховуючи підвищення цінової кон`юнктури ринку природного газу. На підтвердження зазначеного ТзОВ Укртранссервіс-Груп посилається на інформацію Житомирської торгово-промислової палати.

Так, відповідно до експертного висновку Житомирської торгово-промислової палати №В-248 від 12.02.2019 середня ціна на природній газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів на території України станом на 12.02.2019 складає 11700 грн.

Вказана інформація не містить відомостей на підтвердження саме коливання ціни природного газу на ринку, як того вимагає п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки у вказаному листі зазначено вартість природного газу станом на 12.02.2019.

Постачальник не обґрунтував зміну ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у зв`язку з коливанням ціни такого товару на ринку, до вказаних листів за їх змістом будь-які документи не долучались.

Фактично внаслідок укладення додаткових угод № 1 та № 2 ціна за 1000м3 газу протягом п`яти днів збільшена з 9300,00 грн. до 11250 грн. або на 20,97%.

Відповідно до пунктів 12.3., 12.4. Розділу XII Договору усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками Сторін та скріплюються їх печатками (за наявності). У разі наявності наміру змінити умови Договору Постачальник зобов`язується не пізніше ніж за 30 днів до запланованого набрання чинності такими змінами (крім ціни на природний газ, якщо вона встановлюється для Постачальника відповідними державними органами) направити повідомлення про намір змінити умови Договору та про право Споживача відмовитись від запропонованих змін. Споживач має право відмовитися від договору, якщо Споживач не приймає нові умови Договору, повідомлені Постачальником.

Усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками Сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).

Таким чином збільшення оспорюваними додатковими угодами ціни газу було необґрунтованим та документально не підтвердженим, оскільки лист №120/19 від 07.02.2019, на запит ТзОВ Укртранссервіс-Груп від 04.02.2019 , Харківської торгово-промислової палати та експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати від 12.02.2019 № В-248 не містять інформації щодо коливання ціни на природний газ, тому додаткові угоди № 1 від 21.02.2019, № 2 від 25.02.2019, до Договору про закупівлю природного газу за державні кошти № 19-166 від 06.02.2019 укладено з порушенням вимог пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі , що в силу статті 37 вказаного Закону зумовлює їх нікчемність, а отже й недійсність (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України). За встановлених обставин суд дійшов висновку, що за результатами виконання Договору, Відповідач безпідставно отримав 40 129,06 грн. за нікчемними угодами, тому позов прокурора є обґрунтованим, а згадані кошти підлягають стягненню (поверненню) на користь Сектору освіти Локачівської РДА Волинської області.

У частині першій статті 175 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (стаття 632 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини перша, друга статті 712 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Судом встановлено, що Відділом освіти, молоді та спорту Локачинської районної державної адміністрації Волинської області, як Споживачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-Груп , як Постачальником уклали Договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі , який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 3 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 36 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

У абзаці 2 частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Закон України Про публічні закупівлі встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону України Про публічні закупівлі , а саме за пунктом 2 частини 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

При виборі і застосуванні норм права суд до спірних правовідносин враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справи № 915/1868/18 та викладеної у ній позиції про таке.

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Отже, суд вважає, що внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку коливання ціни такого товару на ринку, яке (коливання) повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим та відповідати запропонованим змінам.

Так станом на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України Про публічні закупівлі .

У відповідності до пункту 2 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Статтями 1, 8 Конституції України також визначено, що зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

В силу вимог ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону).

Окрім цього, дії сторін договору по підвищенню ціни за товар шляхом укладення ряду додаткових угод суперечить меті Закону України Про публічні закупівлі . Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, оскільки, якщо пристати на тлумачення сторонами п. 2 ч. 4 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод то ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів.

Разом з тим, ст. 3 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників та максимальної економії та ефективності.

У абз. 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за п. 2 ч. 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Отже, сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Тобто, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше, ніж на 10% з урахуванням попередніх змін, однак у випадку коливання цін, тобто з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Вказаний висновок також випливає з аналізу п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", так як наведена норма обмежує одноразове збільшення ціни 10 відсотками.

Аналогічна правова позиція з питання регулювання подібних правовідносин викладена у постановах Верховного суду, зокрема, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 15.03.2018 у справі №910/4474/17, від 25.06.2019 у справі №913/308/18.

Відповідно до ст. 37 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону (п. 84).

Оскільки додаткові угоди №1 від 21.02.2019, №2 від 25.02.2019 до договору про закупівлю природного газу №19-166 від 06.02.2019 є нікчемними, розрахунок за поставлений природний газ повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному договорі , а саме 9300,00 грн. за 1000 куб.м. газу.

Таким чином, за результатами виконання вказаного правочину відповідач внаслідок укладення додаткових угод безпідставно отримав 40 129,06 грн., що свідчить про неналежне виконання умов договору та безпідставне отримання вказаних коштів за нікчемними угодами.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) зазначено: стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв`язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню .

02 липня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/4932/19 (ЄДРСРУ № 90154816) досліджував питання щодо виділення правочину, що порушує публічний порядок.

Так, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі №6-1528цс15, Верховного Суду від 10.03.2020 у справі 910/24075/16.

02 липня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 910/4932/19 зазначив, що: відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу.

Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Суд безпосередньо застосовує Конституцію України, якщо зі змісту норм Конституції не випливає необхідності додаткової регламентації її положень законом або якщо закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй.

Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який ґрунтується на Конституції і не суперечить їй.

Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" (далі - ЄСПЛ) та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Суд вважає за можливе у виниклих правовідносинах за суттю спору застосувати принцип справедливості визначений на законодавчому рівні у межах ч. 1 ст. 2 ГПК України.

На єдність права і справедливості неодноразово вказував і Конституційний Суд України. Зокрема, у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 зазначено: "із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі". "Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права" (Рішення КСУ від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Окрім того, принцип справедливості поглинається напевно найбільшим за своєю "питомою вагою" принципом верховенства права, який також чітко зафіксований у новітніх кодексах. Лише додержання вимог справедливості під час здійснення судочинства дозволяє характеризувати його як правосуддя. Цю думку можна, зокрема, простежити і в рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003: "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".

Суд наполягає на застосуванні принципу справедливості (ст. 2 ГПК України) замість закону (praeter legem) і всупереч закону (adversus legem). Адже трапляються випадки, коли несправедливі нормативно-правові акти з`являються внаслідок "помилок" законодавця. Інша ситуація може мати місце тоді, коли застосування нормативно-правового акту в конкретній ситуації у сукупності з іншими істотними обставинами справи стає настільки несумісним зі справедливістю, що унеможливлює його застосування в розумінні здорового глузду.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на Постанову Касаційного цивільного суду від 16 січня 2019 року по справі №521/17654/15-ц. Верховний Суд яскраво демонструє, що принцип справедливості кореспондує з принципом добросовісності.

Також, суд звертає увагу на Постанову Великої Палати Верховного Суду по справі №607/4316/17-ц від 25.03.2019. У вказаній Постанові суд застосував недискримінаційний підхід та принцип неупередженості (Рішення Конституційного Суду України в рішенні від 2 листопада 2004 р. № 15-рп/2004у), який також підлягає застосуванню судом у справі, що розглядається.

Обов`язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору, з посиланням на з`ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склались.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини четвертої статті 11 ГПК України чинної редакції суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасіу проти Греції" національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнецов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України"), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, зокрема, відповідно до п. 58 Рішення ЄСПЛ по справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04) від 10 лютого 2010 року визначено, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року), більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (параграф 32 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі "Роуз Торія проти Іспанії", параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії", параграф 32).

Зазначені тези знаходять своє підтвердження і у Постанові Верховного суду від 28 березня 2017 року по справі №800/527/16.

У пункті 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що обов`язок судів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна із сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматись принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд вважає обсяг вмотивування судового рішення є достатнім для його прийняття.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25 липня 2002 року; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22 листопада 2007 року).

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір у разі задоволення в позові покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 525, 526, 610, 612, 625, 629 ЦК України, ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (61145, м. Харків, вул.. Космічна, 21, офіс 1002, код ЄДРПОУ 39869593) на користь Сектору освіти Локачинської районної державної адміністрації Волинської області (45500, Волинська обл.., смт. Локачі, вул.. Героїв Майдану, 38, код ЄДРПОУ 40476360) кошти в розмірі 40 129,06 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, офіс 1002, код ЄДРПОУ 39869593) на користь Прокуратури Волинської області (45500, Волинська обл., смт. Локачі, вул. І.Франка, 3, код ЄДРПОУ 02909915, р/р UA138201720343140001000004945 у Державній казначейській службі України, МФО 820172) понесенні витрати на сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "18" грудня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя І.П. Жигалкін


Суд	Господарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення	08.12.2020
Оприлюднено	23.12.2020
Номер документу	93742460
Судочинство	Господарське

Фоміна Віра Олексіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 08.12.2020 по справі 922/1502/20ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —922/1502/20

Рішення
від 08.12.2020 по справі 922/1502/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ